вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"29" травня 2024 р. Справа№ 910/16052/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Агрикової О.В.
суддів: Мальченко А.О.
Козир Т.П.
при секретарі судового засідання Мельничук О.С.,
представники сторін:
від позивача - Міщенко С.Д.,
від відповідача - Савчак Я.О.,
розглядає апеляційну скаргу
Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 (повний текст ухвали складено 21.03.2024)
про призначення судової почеркознавчу експертизу та зупинення провадження у справі
у справі № 910/16052/23 (суддя Шкурдова Л.М.)
За позовом Публічного акціонерного товариства "АТП 13058"
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1
про стягнення 252 965,40 грн, -
У 2023 році Публічне акціонерне товариство "АТП 13058" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 252 965,40 грн.
Позов обґрунтовано тим, що станом на момент розірвання Договору № 779 за відповідачем обліковується основна заборгованість у розмірі 171 362,19 грн., 3% річних у розмірі 13 466, 50 грн., інфляційні у розмірі 68 136,71 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року призначено у справі № 910/16052/23 судову почеркознавчу експертизу. На вирішення судової експертизи поставити наступне питання:
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2020 - січень 2021 між ПАТ АТП 13058 і ОСОБА_1 , в графі "від ОСОБА_1 " особисто фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 або іншою особою?;
- чи виконано підпис від імені фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на Актах надання послуг № 633 від 31.12.2020, №31 від 31.01.2021 в графі "від Замовника Фізособа-підприємець ОСОБА_1" особисто фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 або іншою особою?
Провадження у справі № 910/16052/23 зупинено до проведення Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз судової експертизи (або до дачі висновку чи повідомлення про неможливість проведення експертизи) та повернення матеріалів справи до суду.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заперечуючи стосовно позовних вимог представник відповідача зокрема наголошує, що відповідач жодних актів із прикладенням печатки не підписував, а тому з урахуванням характеру спору, до предмету доказування у даній справі входить встановлення обставин щодо підписання відповідачем акту звіряння взаємних розрахунків за період січень 2020 - січень 2021 між ПАТ «АТП 13058» і ОСОБА_1 та актів надання послуг № 633 від 31.12.2020 року, №31 від 31.01.2021 року.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково змінити ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року у справі №910/16052/23, а саме, змінити п. 2 ухвали Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року на наступне формулювання:
" 2. На вирішення судової експертизи поставити наступне питання:
- чи виконано підпис від імені ОСОБА_1 на Акті звіряння взаємних розрахунків за період січень 2020 - січень 2021 між ПАТ АТП 13058 і ОСОБА_1 , в графі "від ОСОБА_1 " особисто фізичною особою ОСОБА_1 або іншою особою?;
- чи виконано підпис від імені фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на Актах надання послуг № 633 від 31.12.2020, №31 від 31.01.2021 в графі "від Замовника Фізособа-підприємець ОСОБА_1" особисто фізичною особою ОСОБА_1 або іншою особою?".
Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що скаржник не погоджується зі змістом сформованих судом першої інстанції питань, які поставлені на вирішення судової експертизи. Зокрема скаржник вважає, що суттю почеркознавчої експертизи є визначення автора підпису, тому місцевий господарський суд не мав процесуального права зазначати у двох питаннях, що нібито підпис ставився «…особисто фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 або іншою особою, оскільки відповідач, керуючись Інструкцією щодо призначення і проведення судових експертиз наполягав, що питання мають бути сформульовані щодо підпису ОСОБА_1 виключно як фізичної особи.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.04.2024 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Козир Т.П., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.04.2024 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/16052/23.
11.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/16052/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року у справі №910/16052/23 та призначено розгляд справи на 08.05.2024 року.
22.04.2024 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу суду першої інстанції без змін.
Судове засідання, призначене на 08.05.2024 року не відбулося у зв'язку з перебуванням головуючого судді Агрикової О.В. у відпустці з 07.05.2024 року по 10.05.2024 року.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.05.2024 року розгляд справи призначено на 29.05.2024 року.
В судовому засіданні 29.05.2024 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник позивача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У контексті приписів ч.ч.1-3 ст.98 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Відповідно до ч.1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:
1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;
2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Частинами 3 - 5 цієї статті Кодексу передбачено, що при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза). Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну.
Частиною 1 ст.100 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.
Згідно зі ст.1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Судова експертиза повинна призначатися лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування.
Відповідно до п.1.2 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998 року (зі змінами та доповненнями), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України, до основних видів (підвидів) експертиз відносяться, у тому числі, комплексні експертиза.
Предметом розгляду у даній справі є стягнення заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення.
Водночас, заперечуючи стосовно позовних вимог представник відповідача зокрема наголошує, що відповідач жодних актів із прикладенням печатки не підписував.
Отже, з метою з'ясування всіх обставин, що складають предмет доказування у справі, ураховуючи необхідність наявності спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення судової почеркознавчої експертизи.
Водночас, єдиним доводом апеляційної скарги по суті є незгода скаржника з формулюванням питань, які суд першої інстанції поставив на вирішення судової експертизи, а саме те, що суд першої інстанції не мав процесуального права зазначати у двох питаннях, що нібито підпис ставився «…особисто фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 або іншою особою, оскільки відповідач, керуючись Інструкцією щодо призначення і проведення судових експертиз наполягав, що питання мають бути сформульовані щодо підпису ОСОБА_1 виключно як фізичної особи.
З приводу вказаних доводів, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ст.129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
З системного аналізу приписів ст.ст.86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Суд, розглядаючи справу, має вживати заходів для всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі, та реалізується в сукупності з принципами рівності та диспозитивності. Проте, суд наділяється, у тому числі, організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Експертиза призначається судом у випадку необхідності встановлення фактів (обставин), дані про які вимагають спеціальних знань, та які мають суттєве значення для правильного вирішення спору по суті. При цьому, в силу приписів ст.99 Господарського процесуального кодексу України господарський суд самостійно визначає, чи є у нього необхідність у спеціальних знаннях і, відповідно, призначення для цього експертизи, чи такої необхідності немає і суд може вирішити спір на підставі інших доказів, поданих у справі.
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Дульський проти України" (заява №61679/00) від 01.06.2006 року) зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід'ємну частину судової процедури.
При цьому, за правилами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, саме суд вирішує, які докази входять у предмет доказування у справі; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, які не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Тому, правом встановити доцільність призначення судової експертизи і визначити коло питань (з урахуванням питань, запропонованих учасниками справи), які мають бути роз'яснені судовим експертом, діючим законодавством наділений суд.
Крім того, слід враховувати, що скаржник, як учасник провадження у справі, не позбавлений права та можливості самостійно замовити та надати суду висновок експерта з ініційованих ним питань у порядку ст.ст.74, 101 Господарського процесуального кодексу України.
Формулювання питань, які ставляться перед експертом, повинно, як правило, здійснюватись з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень і атестованих експертних методик, у яких зазначаються питання, на вирішення яких спрямовані ці методики та реєстр яких ведеться Міністерством юстиції України.
Питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об'єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.
Колегія суддів суд враховує, що відповідно до абз.11 п.4.12 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року №53/5, у вступній частині висновку експерта зазначаються перелік питань (дослівно у формулюванні документа про призначення експертизи (залучення експерта), які поставлено на вирішення експертизи; якщо питання сформульовано неясно або його редакція не відповідає рекомендаціям, але зміст завдання експертові зрозумілий, то після наведення питання в редакції документа про призначення експертизи (залучення експерта) він може дати відповідні роз'яснення і викласти питання в редакції, що відповідає зазначеним рекомендаціям.
Таким чином, беручи до уваги те, що визначення питань, з яких має бути проведена експертиза, відноситься до компетенції та повноважень суду, визначення судом першої інстанції питань (в редакції, викладеній в оскаржуваній ухвалі суду), з урахуванням положень Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, було направлено на належне виконання обов'язків зі створення необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи, а також запобігання порушення принципів всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Водночас, судова колегія вважає за необхідне звернути увагу на те, що виходячи з повноважень, наданих суду згідно із ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, та принципу диспозитивності дослідження доказів, місцевий господарський суд наділений виключною компетенцією щодо оцінки доказів при розгляді справи по суті як суд першої інстанції. Така оцінка повинна ґрунтуватися на всебічному, повному та об'єктивному розгляді доказів у судовому процесі, з врахуванням сукупності всіх обставин.
З огляду на викладене, якщо суд доходить висновку, що для того, щоб надати оцінку певним обставинам справи і для цього йому не вистачає певних знань, суд вправі призначити судову експертизу, поставивши перед експертом конкретні запитання, незалежно від волевиявлення сторін. Апеляційний суд не вправі втручатися у виключну компетенцію суду першої інстанції та надавати йому якісь вказівки щодо збирання чи оцінки доказів, оскільки він наділений власною компетенцією на предмет оцінки (переоцінки) обставин справи і, реалізуючи свою власну компетенцію, він може виправити помилки суду першої інстанції.
У даному випадку колегія суддів вважає, що з'ясування визначених в оскаржуваній ухвалі питань входять до предмету доказування у даній справі, а апеляційна скарга побудована на власному суб'єктивному сприйнятті формулювання питань поставлених на вирішення судової експертизи, з огляду на, що ухвала суду першої інстанції є обґрунтованою.
Частиною 1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 року та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 року зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених місцевим господарським судом та судом апеляційної інстанції, інші доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на правильність прийняття судом оскаржуваної ухвали у даній справі.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року у справі №910/16052/23 прийнята з правильним застосуванням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін, а апеляційна скарга Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 253-255, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року у справі №910/16052/23 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.03.2024 року у справі №910/16052/23 залишити без змін.
3. Справу №910/16052/23 передати на розгляд до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 29.05.2024 року.
Головуючий суддя О.В. Агрикова
Судді А.О. Мальченко
Т.П. Козир