"22" вересня 2010 р. Справа № 54/103-10
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Бондаренко В.П., суддя Білоконь Н. Д. , суддя Камишева Л.М.
при секретарі Голозубовій О.І.
за участю представників сторін:
за участю прокурора Гавриленко О.В., посвідчення № 173 від 23.08.07 р.
та представників:
позивача - Казека Е.В., дор. № 6995 від 12.05.2010 р.
відповідача - Железняков Ю.А. - директор
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 2284Х/1-9) на рішення господарського суду Харківської області від 15.06.10 р. по справі № 54/103-10
за позовом Заступника прокурора м. Харкова в інтересах держави в особі Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
до ЗАТ "Торгівельний будинок "Гуллівер", м. Харків
про виселення
та за зустрічним позовом ЗАТ "Торгівельний будинок "Гуллівер", м. Харків
до Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, м. Харків
про визнання продовженим договору оренди та зобов'язання вчинити дії
Рішенням господарського суду Харківської області від 15.06.2010 р. по справі № 54/103-10 (суддя Хачатрян В.С.) первісний позов задоволено повністю. Виселено Закрите акціонерне товариство Торговельний будинок "Гуллівер" із займаного приміщення загальною площею 762,4 м2, що розташовані за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 14, літ. А-5 та передано нежитлове приміщення Управлінню комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Стягнено з Закритого акціонерного товариства Торговельний будинок "Гуллівер" на користь держбюджету України 85,00 грн. витрат по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн. У задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Відповідач за первісним позовом з рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи, невірне застосування норм матеріального права, просить рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні первісного позову та задовольнити зустрічний позов у повному обсязі.
Позивач та прокурор у відзивах на апеляційну скаргу вважають рішення господарського суду законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим просять залишити його без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Перевіривши повноту встановлення судом обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку та доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 101 Господарського процесуального Кодексу України, вислухавши представників сторін та прокурора, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2001 року між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради (орендодавець) та Закритим акціонерним товариством "Торгівельний дім "Гуллівер" (орендар) було укладено договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 2565, відповідно до умов якого орендодавець передав, а орендар прийняв у користування нежитлове приміщення загальною площею 762,4 м2, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Золочівська, 14, літ. “А-5”.
Факт передачі майна відповідачу в оренду підтверджується актом прийому-передачі орендованого майна, підписаним сторонами 27.12.2000 р. (т. 1, а.с. 13).
У пункті 8.1 договору оренди сторони передбачили строк дії договору, а саме: з 19 березня 2001 року по 19 березня 2002 року.
У подальшому додатковими угодами договір оренди № 2565 від 19.03.2001 року продовжувався відповідно до 19.03.2004 року, 19.02.2005 року, 19.01.2006 року, 19.12.2006 року, 19.11.2007 року, 19.10.2008 року, 19.09.2009 року (т. 1, а.с. 14-18, 21, 23).
Відповідно до ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі зокрема закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 8.9. договору договір оренди припиняється внаслідок закінчення строку, на який його було укладено.
Матеріали справи свідчать, що листом № 10601 від 15.10.2009 р. управління комунального майна та приватизації, в порядку ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" повідомило ЗАТ "Торгівельний дім "Гуллівер" про те, що управління комунального майна та приватизації згоди на пролонгацію договору оренди № 2565 від 19.03.2001р. не дає і просить вважати його розірваним у зв'язку із закінченням терміну дії та повідомило, що необхідно протягом 10 днів (від дати одержання листа) приміщення звільнити і здати представнику Управління по акту приймання-передачі. Лист орендарем було отримано 24.10.2009 р., про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1, а.с. 24-25).
Таким чином, наявними у справі доказами підтверджується факт, що договір оренди нежитлового приміщення (будівлі) № 2565 від 19.03.2001р. було припинено з 19.09.2009 року на підставі п. 8.9. договору.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Згідно з п. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі закінчення строку дії договору та відмови від його продовження, орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах зазначених у договорі оренди.
Пунктом 4.16 договору сторони встановили, що у разі припинення договору оренди відповідач повинен повернути орендодавцеві орендоване нежитлове приміщення (будівлю) в належному стані, не гіршому ніж на час передачі його в оренду, з урахуванням фізичного зносу.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 Цивільного Кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як зазначив представник позивача в судовому засіданні і це не спростовано відповідачем, на даний час орендовані приміщення звільнені відповідачем.
Що стосується посилань відповідача на те, що лист № 10601 від 15.10.2009 ним отриманий 24.10.2009 р., тобто після спливу встановленого законом місячного строку, колегія суддів вважає їх необґрунтованими, виходячи із наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 255 Цивільного кодексу України письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Таким чином, не зважаючи на дату отримання листа позивача № 10610 від 15.10.2009 р., зазначений лист про припинення дій договору оренди в розумінні ч.2 ст. 255 ЦК України направлений своєчасно, оскільки згідно з відміткою на поштовому повідомленні, відправлений 16.10.2010 р., тобто за три дні до закінчення 30-деннного строку встановленого законом.
Таким чином, суд першої інстанції обгрунтовано задовольнив первісні позовні вимоги.
Щодо зустрічного позову про визнання продовженим на два роки договору оренди № 2565 від 19 березня 2001 року, укладеного між Управлінням комунального майна та приватизації Харківської міської ради та ЗАТ "ТБ "Гуллівер" та зобов'язання Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради укласти додаткову угоду до договору оренди № 2565 від 19 березня 2001 року з ЗАТ "ТБ "Гуллівер" щодо продовження строку дії договору оренди № 2565 від 19 березня 2001 року на два роки, колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції, викладеними в рішенні, виходячи з наступного.
Матеріали справи свідчать, що додатковою угодою № 10 договір оренди № 2565 від 19.03.2001 року було продовжено до 19.09.2009 р.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Управлінням комунального майна та приватизації було направлено ЗАТ "Торгівельний будинок "Гуллівер" лист № 10601 від 15.10.2009 р., відповідно до якого орендаря було повідомлено про те, що управління комунального майна та приватизації згоди на пролонгацію договору оренди № 2565 від 19.03.2001 р. не дає і просить вважати його розірваним у зв'язку з закінченням терміну дії, а орендар у свою чергу зобов'язаний звільнити займане приміщення і здати представнику Управління по акту приймання-передачі.
Таким чином, орендодавцем було чітко дотримано процедуру припинення договірних відносин по оренді спірного приміщення, у зв'язку з чим суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог, у зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області від 15 червня 2010 року прийняте без порушення норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п.1 ст. 103, ст. 105, ст.106 ГПК України, колегія суддів
У задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.
Рішення господарського суду Харківської області від 15 червня 2010 року у справі № 54/103-10 залишити без змін.
Головуючий суддя Бондаренко В.П.
Суддя Білоконь Н. Д.
Суддя Камишева Л.М.
Повний текст постанови підписаний 24.09.2010 р.