Постанова
Іменем України
11 серпня 2010 року Справа № 5020-2/405-11/219
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Фенько Т.П.,
суддів Заплава Л.М.,
Прокопанич Г.К.,
за участю представників сторін:
представник позивача: Барабін Дмитро Володимирович, довіреність № б/н від 11.01.10, приватне підприємство "Черномор-Тур";
представник відповідача: ОСОБА_1довіреність № 516 від 17.06.10, фізична особа-підприємець ОСОБА_2
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Дмитрієв В.Є.) від 23 червня 2010 року у справі № 5020-2/405-11/219
за позовом приватного підприємства "Черномор-Тур" (вул. Фадеєва, 1, місто Севастополь, 99003)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 АДРЕСА_1
про розірвання договору та стягнення 133 650,00 грн,
Приватне підприємство "Черномор-Тур" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому з урахуванням останніх уточнень просить розірвати договір підряду будівельних робіт №19 від 27 травня 2008 року та стягнути збитки у сумі 133 650,00 грн та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням підрядником в обумовлений договором строк своїх зобов'язань зі здійснення будівельних робіт.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 23 червня 2010 року у справі № 5020-2/405-11/219 позов задоволено.
Розірвано договір виконання будівельних робіт №19 від 27 травня 2008 року, укладений між приватним підприємством "Черномор-Тур" та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2. Стягнуто з відповідача на користь позивача збитки у розмірі 133 650,00 грн, витрати з оплати послуг адвоката у розмірі 3 000, грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В основу судового рішення покладений висновок про те, що факт порушення підрядником своїх зобов'язань за договором є встановленим і підтверджується наявними доказами у справі, у зв'язку з чим позовні вимоги визнані обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Не погодившись з рішенням суду, фізична особа-підприємець ОСОБА_2 звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Заявник апеляційної скарги обґрунтовує свої вимоги тим, що суд прийняв рішення при однобічному з'ясуванні обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, зокрема вказує, що судом не надано належної правової оцінки акту виконаних підрядних робіт, який був направлений відповідачем замовнику, однак останній необґрунтовано відмовився його підписати. Окрім цього, відповідач стверджує про необґрунтованість підстав для з стягнення суми збитків, заявленої позивачем, що в сукупності призвело до винесення незаконного рішення у справі.
Приватне підприємство "Черномор-Тур" надало суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач висловив свою позицію щодо безпідставності вимог апеляційної скарги та законності рішення суду першої інстанції.
У судовому засіданні, призначеному на 09 серпня 2010 року, у слуханні справи було оголошено перерву до 11 серпня 2010 року.
Переглянувши матеріали справи відповідно до вимог статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
27 травня 2008 року між приватним підприємством "Черномор-Тур" (замовник) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (підрядник) був укладений договір про виконання будівельних робіт № 19 (далі - договір) (а. с. 9-10, т. 1).
Відповідно до розділу «Юридичні адреси та банківські реквізити сторін» замовником є приватне підприємство «Чорномор-Тур", в той час як в преамбулі договору в якості замовника вказана Лукашкова Н.А.
Судом першої інстанції з пояснень сторін встановлено, що в абзаці 1 договору сторонами допущена описка, а саме: стороною за договором є приватне підприємство «Чорномор-Тур», при цьому договір підписаний Лукашовою Н.А. як директором приватного підприємства «Чорномор-Тур»та скріплений печаткою вказаного підприємства.
За умовами договору замовник доручає, а підрядник приймає зобов'язання виконати наступні види робіт: виготовлення та монтаж вентиляційної системи, пожежних сходів на тиловому боці лівого крила будівлі за адресою: АДРЕСА_2 а також благоустрій прилеглої території. Обсяг, характер та вартість робіт визначаються кошторисом, який узгоджений сторонами та є невід'ємною частиною даного договору та підставою для проведення взаємних розрахунків (пункт 1 договору).
Згідно з кошторисом №14 (а. с. 11, т. 1) кошторисна вартість за договором склала 132 100,00 грн, вартість матеріалів - 82 194,00 грн.
Пунктом 2.1 договору визначено, що виконання робіт, які є предметом даного договору, здійснюються протягом 30 днів з моменту оплати вартості матеріалів замовником.
Відповідно до платіжних доручень від 27 травня 2008 року № 752, від 29 травня 2008 року №770, від 30 травня 2008 року №773, від 02 червня 2008 року №796, від 04 червня 2008 року №829, №828, від 06 червня 2008 року № 846, від 11 червня 2008 року №891, від 17 червня 2008 року №948, від 20 червня 2008 року №987, від 24 червня 2008 року №1024, від 07 липня 2008 року № 1168, від 08 липня 2008 року №1173 (а. .с. 12- 18, т.1) за період з 27 травня 2008 року по 08 липня 2008 року позивачем на виконання умов договору на користь відповідача сплачено 133 650, 00 грн. Вартість матеріалів оплачена позивачем станом на 11 червня 2008 року.
21 серпня 2008 року приватним підприємством "Черномор-Тур" на адресу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 направлений рекомендований лист за вих. № 385 з вимогою про розірвання договору на виконання будівельних робіт №19 від 27 травня 2008 року та повернення грошових коштів у сумі 133 650, 00 грн на розрахунковий рахунок у строк до 03 вересня 2008 року (а. с. 19, т. 1).
Спірні правовідносини у даній справі виникли у зв'язку з невиконанням фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 вимог, викладених в листі №385 від 21 серпня 2008 року, та зобов'язань за договором на виконання будівельних робіт №19 від 27 травня 2008 року, що стало підставою для заявлення даного позову.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності наявні докази, судова колегія дійшла висновку щодо відсутності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги з огляду на наступне.
Так, предметом доказування у даній справі є встановлення наявності чи відсутності передбаченої законом підстави для розірвання спірного договору на виконання будівельних робіт №19 від 27 травня 2008 року та стягнення збитків у сумі 133 650, 00 грн.
Спірний договір на виконання будівельних робіт за своє правовою природою є договором будівельного підряду, а тому при врегулюванні спірних правовідносин необхідно керуватися відповідними положеннями Цивільного та Господарського кодексів України.
Згідно зі статтями 526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору або закону і припинятися виконанням проведеним належним чином.
Згідно з частинами 1, 2 статті 317 Господарського кодексу України будівництво об'єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб'єктами господарювання для інших суб'єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду. Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися договори підряду: на капітальне будівництво (в тому числі субпідряду); на виконання проектних і досліджувальних робіт; на виконання геологічних, геодезичних та інших робіт, необхідних для капітального будівництва; інші договори. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин 1, 2 статті 883 Цивільного кодексу України підрядник відповідає за недоліки збудованого об'єкта, за прострочення передання його замовникові та за інші порушення договору (за недосягнення проектної потужності, інших запроектованих показників тощо), якщо не доведе, що ці порушення сталися не з його вини. За невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
За приписами частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом 2.1 договору визначено, що виконання робіт, які є предметом даного договору, здійснюються протягом 30 днів з моменту оплати вартості матеріалів замовником.
Як було встановлено господарським судом першої інстанції, позивачем на виконання укладеного договору за період з 27 травня 2008 року по 08 липня 2008 року відповідачу сплачено 133 650,00 грн. Кошторисна вартість матеріалів у сумі 82 194,00 грн оплачена позивачем станом на 11 червня 2008 року, отже строк виконання підрядником своїх зобов'язань настав 11 липня 2008 року.
Відповідно до частини 1 статті 882 Цивільного кодексу України замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Належні докази звернення відповідача до замовника з повідомленням про готовність до передання виконаних будівельних робіт у матеріалах справи відсутні.
Звернення позивача з вимогою №835 від 21 серпня 2008 року до відповідача про розірвання договору і повернення сплачених коштів позитивних результатів не дало.
Згідно з частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випа дках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розра ховувала при укладенні договору.
Відповідно до частини 2 статті 852 Цивільного кодексу України за наявності у роботі істотних відступів від умов договору підряду або інших істотних недоліків замовник має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Відповідно до частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України відшкодування збитків є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів. Відшкодування збитків як санкція може бути застосовано в усіх випадках порушення цивільно-правових зобов'язань, коли внаслідок такого порушення потерпіла сторона несе збитки.
Згідно з приписами статті 22 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 224 Господарського кодексу України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Притягнення до цивільно-правової відповідальності можливе лише при наявності передбачених законом умов. Їх сукупність утворює склад цивільного правопорушення, який є підставою цивільно-правової відповідальності. Склад цивільного правопорушення, визначений законом для настання відповідальності у формі відшкодування збитків, утворюють наступні елементи: суб'єкт, об'єкт, об'єктивна та суб'єктивна сторона. Суб'єктом є боржник; об'єктом - правовідносини по зобов'язаннях; об'єктивною стороною - наявність збитків у майновій сфері кредитора, протиправна поведінка у вигляді невиконання або неналежного виконання боржником свого зобов'язання, причинний зв'язок між протиправною поведінкою боржника і збитками; суб'єктивну сторону цивільного правопорушення складає вина, яка представляє собою психічне відношення особи до своєї протиправної поведінки і її наслідків.
Так, невиконання підрядником - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (суб'єкт) будівельних робіт (протиправна поведінка), передбачених умовами договором (об'єкт), понесення витрат з оплати будівельних матеріалів і робіт у сумі у сумі 133 650,00 грн (збитки) знаходяться між собою у причинному зв'язку.
У випадках порушення зобов'язання за договором цивільне законодавство (положення статті 614 Цивільного кодексу України) передбачає презумпцію вини правопорушника. Отже, позивач не повинен доказувати наявність вини відповідача у заподіянні шкоди. Навпаки, на відповідача покладено тягар доказування того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Доводи заявника апеляційної скарги щодо непідтвердження факту наявності збитків у замовника з огляду на викладений правовий аналіз є нікчемними.
Враховуючи те, що підрядник не зміг належними доказами підтвердити факт виконання ним своїх договірних зобов'язань в обумовлений угодою (30-тидениий строк з дня оплати кошторисної вартості будівельних матеріалів) строк, який відповідно визначається до 11 липня 2008 року, висновком №106/107 від 29 травня 2009 року призначеної у справі комплексної будівельно -технічної та економічної експертизи також не підтверджено виконання відповідачем підрядних робіт, судова колегія вважає, що відповідач не довів того, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Беручи до уваги те, що невиконання будівельних підрядних робіт в обумовлений договором строк є істотним порушенням договору, з врахуванням обставин справи та наведених вище приписів правових норм, судова колегія дійшла висновку, що у позивача наявні правові підстави вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції цілком правомірно не визнав наданий відповідачем акт приймання виконаних робіт належним доказом у справі, оскільки він, по-перше, не підписаний замовником, і навіть не містить зазначення про відмову позивача підписувати вказаний акт, як того вимагає частина 4 статті 882 Цивільного кодексу України, а по-друге, він вручений позивачу 06 листопада 2008 року, тобто після його звернення до господарського суду з даним позовом, що все одно свідчить про відсутність належних доказів виконання підрядником в обумовлений договором строк своїх договірних зобов'язань.
Доводи заявника апеляційної скарги про неукладеність спірного договору у зв'язку з непередачею замовником проектної документації спростовуються абзацом 2 частини 1 статті 877 Цивільного кодексу України, приписами якого надається перевага умовам договору будівельного підряду, які визначені сторонами, зокрема спірним договором (пунктом 1.2) передбачено, що обсяг, характер та вартість робіт визначаються кошторисом, який узгоджений сторонами та є невід'ємною частиною даного договору та підставою для проведення взаємних розрахунків.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінюючи докази відповідно до вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши апеляційну скаргу по суті, дослідивши всі обставини справи в їх сукупності, судова колегія вважає, що заявник апеляційної скарги не довів обґрунтованість своїх вимог, у зв'язку з чим вони задоволенню не підлягають.
За результатами повторного перегляду справи, суд апеляційної інстанції встановив, що місцевим господарським судом вирішено спір без порушень норм процесуального та матеріального права України з правильним встановленням всіх обставин справи.
Керуючись статтями 99, 101, пунктом 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 23 червня 2010 року у справі № 5020-2/405-11/219 залишити без змін.
Головуючий суддя Т.П. Фенько
Судді Л.М. Заплава
Г.К. Прокопанич