Постанова
Іменем України
09 серпня 2010 року Справа № 2-2/241-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гонтаря В.І.,
суддів Гоголя Ю.М.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, Антюфєєв Ігор Олегович, довіреність № 016-Д від 05.01.10, відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
відповідача, не з'явився, комунальне підприємство "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя";
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Толпиго В.І.) від 10 червня 2010 року у справі № 2-2/241-2010
за позовом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
до комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (вул. Лермонтова, 17,Сімферополь,95000)
про стягнення 4750,29 грн.
Позивач, відкрите акціонерне товариство "Крименерго", звернувся із позовною заявою до відповідача, комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя", про стягнення 4 263,90 грн. заборгованості за електроенергію, інфляційних втрат у сумі 155,40грн., 3% річних у сумі 53,63грн. та пені у сумі 277,36грн. (а.с. 2-7).
Позов обґрунтований тим, що між сторонами було укладено договір на користування електричною енергією №4156 від 11 січня 2006 року, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати отриману електричну енергію. Відповідач неналежним чином виконував зобов'язання, у результаті чого виникла заборгованість.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року у справі №2-2/241-2010 (суддя Толпиго В.І.) позов відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задоволено частково.
Стягнуто з комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя на користь відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 848,12грн. заборгованості за електроенергію.
В частині стягнення 3415,78грн. боргу відмовлено, у частині стягнення 155,40 грн. інфляційних, 53,63 -3% річних та 277,36 грн. пені відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, постановити нове рішення, яким позовні вимоги відкритого акціонерного товариства "Крименерго" задовольнити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, відкрите акціонерне товариство "Крименерго" у своїй апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом першої інстанції було помилково зроблено висновок, що факт невиконання відповідачем пункту 9 Додатку №5 до договору №4156 від 11 січня 2006 року недоведений.
До того ж заявник апеляційної скарги зазначає, що при знятті контрольних свідчень 14 квітня 2010 року був встановлений факт використання електроенергії споживачем.
За розпорядженням заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 09 серпня 2010 року суддю Борисову Ю.В. замінено на суддю Гоголя Ю.М.
У судовому засіданні призначеному на 09 серпня 2010 року представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив рішення господарського суду скасувати, та позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України -це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.
Розглянувши матеріали справи повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 11 січня 2006 року між відкритим акціонерним товариством "Крименерго" (постачальник) та комунальним підприємством "Житлово - експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" (споживач) був укладений договір №4156 про постачання електричної енергії (а.с.11-13).
Відповідно розділу 1 даного договору постачальник відпускає електроенергію, а споживач оплачує постачальнику її вартість та здійснює інші платежі у відповідності з умовами дійсного договору та додатками до нього, що є його невід'ємними частинами.
Відповідно до пункту 2 цього договору сторони домовилися керуватися під час виконання договору, а також при вирішенні всіх питань, не обумовлених дійсним договором, чинним законодавством України, та Законом України "Про електроенергетику" та Правилами користування електричною енергією, затвердженими у встановленому порядку.
Пунктом 7.1. укладеного Договору встановлено, що облік електроенергії спожитої споживачем здійснюється згідно з вимогами "Порядку обліку електроенергії" та Правил користування електричною енергією.
Таким чином, відповідно до рахунку відкритого акціонерного товариства "Крименерго" за реактивну енергію за розрахунковий період від жовтня 2007 року по червень 2008 рік відповідач повинен був сплатити 4 263,90грн.
Відмова комунального підприємства "Житлово-експлуатаційне об'єднання Київського району міста Сімферополя" сплати заборгованість і стала підставою для звернення відкритого акціонерного товариства "Крименерго" до господарського суду з даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для скасування рішення суду виходячи з наступного.
Спірні правовідносини виникли з приводу виконання договору поставки електроенергії, у зв'язку з чим підлягають регулюванню положеннями глави 54 Цивільного кодексу України та загальними положеннями про виконання господарських зобов'язань, Правилами користування електричною енергією, Законом України "Про електроенергетику".
Відповідно до частини1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно пункту 1, 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами по справі було укладено договір про постачання електричної енергії від 11 січня 2006 року №4156.
Відповідно до статті 26 Закону "Про електроенергетику" та пункту 6.1 Правил користування електричною енергією, споживання електричної енергії можливо тільки на підставі договору з енергопостачальником.
Згідно статті 27 Закону "Про електроенергетику", порушення Правил користування електричною енергією є правопорушенням у сфері електроенергетики та тягне за собою відповідальність згідно діючого законодавства.
Відповідно пунктів 6.11, 6.12 Правид користування електричною енергією та пунктами 2.2.3, 2.2.4 та 3.1.1 договору №4156 від 11 січня 2006 року встановлений обов'язок споживача оплачувати поставнику вартість електричної енергії та нарахування, відповідно до умов додатку №4.1 або №4.2 "Порядок розрахунків", здійснювати оплату за послуги по компенсації перетоків реактивної електричної енергії між електросіттю постачальника електровстановленнями споживача відповідно до додатку №5 "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії", а також зустрічне право постачальника отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію по роздрібним тарифам розрахованим відповідно з Умовами та правилами здійснення підприємницької діяльності та поставки електричної енергії по тарифу, регулюється, та інші платежі, обумовлені договором.
Так, розрахунок оплати за перетікання реактивної електроенергії здійснюється відповідно методики, розрахунок оплати за перетікання реактивної енергії між електропередавальною організацією і її споживачами, затверджений наказом Міністерства палива та енергетики України від 17.01.2002 № 19, зареєстрований в Міністерстві Юстиції України 01.02.2002 за № 93/6381.
Так, матеріалами справи підтверджено, що відкрите акціонерне товариство "Крименерго" у виконання зобов'язань за договором відпускало відповідачу електроенергію, однак останній не у повному розмірі розраховувався за неї, отже судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають частково задоволенню, виходячи з наступного.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов, у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України, не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна правова позиція міститься в статті 193 Господарського кодексу України.
Так, сторони підписали додаток №5 до договору №4156 від 11 січня 2006 року "Порядок розрахунків за перетоки реактивної електроенергії" (а.с.71-74).
Згідно пункту 10 даного додатку при відсутності приладів обліку та в разі ненадання даних про споживання або генерації реактивної електроенергії в обумовлені строки Постачальник визначає споживання або генерацію реактивної електроенергії розрахунковим шляхом.
Позивачем заборгованість по реактивній електричній енергії в квітні, травні, червні 2009 року відповідно у сумі 1 076грн78коп., 1 219грн76коп., 1 119грн24коп. вичислюється розрахунковим шляхом.
Отже, розрахунковим шляхом визначається споживання у разі непредставлення даних про споживання, однак, у ході розгляду спору судом встановлено, що відповідач надавав позивачу акти про об'єми переданої споживачу (споживаної споживачем), електричної енергії, в яких по вул. Беспалова, 7 "Б" допоміжна ділянка - зазначалось нульове споживання, тобто факт невиконання відповідачем пункту 9 додатку №5 до договору № 4156 11 січня 2006 року не доказаний.
Крім цього, пункт 9 додатку №5 до договору №4156 від 11 січня 2006 року не передбачає порядок надання даних про споживання, генерації реактивної електричної енергії.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком господарського суду першої інстанції, що вимоги в частині стягнення боргу за несплату реактиві електричної енергії в квітні - червні 2009 року в сумі 3 415,78грн. задоволенню не підлягають.
В частині стягнення заборгованості по сплаті реактивної електричної енергії з жовтня 2007 року по жовтень 2008 року в сумі 848,12грн. позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Оскільки, в квітні - червні 2008 року розрахунок здійснений відповідно методики - пункту 10 додатку №5 до договору №4156 від 11 січня 2006 року, у якому зазначено, що при відсутності приладів обліку та в разі ненадання даних про споживання або генерації реактивної електроенергії в обумовлені строки постачальник визначає споживання або генерацію реактивної електроенергії розрахунковим шляхом, стягненню підлягає сума заборгованості за реактивну електричну енергію у розмірі 848,12грн.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення 155,40 грн інфляційних втрат за період з листопада 2007 року по червень 2009 року, 3 % річних у сумі 53,63грн. за період з 17 листопада 2007 року по 16 вересня 2009 року та пені у сумі 277,36грн. за період з 17 березня 2009 року по 16 вересня 2009 року судова колегія погоджується також з висновком господарського суду, що дані вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно пункту 18 додатку №5 до договору №4156 від 11 січня 2006 року по висновкам розрахункового періоду 12 числа постачальник виписує споживачу документи на оплату за перетоки реактивної електроенергії, кошти оплати за перетоки реактивної електроенергії перераховуються споживачем на поточний рахунок постачальника на протязі 5 днів з дня отримання розрахункових документів тоді як позивачем представлений рахунок на оплату реактивної електроенергії від вересня 2009 року, і факт отримання цього рахунку тільки 10.9.2009 року підтверджує відповідач, тобто не доказано порушення строків оплати.
Відповідно до вимог частини 1 статі 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 2 статті 34 зазначеного Кодексу встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Викладене свідчить про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального права, з дослідженням всіх обставин у справі, у зв'язку з чим підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10 червня 2010 року у справі № 2-2/241-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя В.І. Гонтар
Судді Ю.М. Гоголь
І.В. Черткова