Постанова
Іменем України
05 серпня 2010 року Справа № 2-23/162-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Черткової І.В.,
суддів Волкова К.В.,
Гоголя Ю.М.,
за участю представників сторін:
позивача: Двойних Миколай Олександрович, довіреність № 15 від 04.09.2009,
відповідача: Ключник Олексій Олександрович, довіреність № 013-Д від 05.01.2010,
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Аеропрактик" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 31.05.2010 у справі № 2-23/162-2010
за позовом приватного підприємства "Аеропрактик" (вул. Міллера, 6а-24, місто Сімферополь, 95021)
до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6, місто Сімферополь, 95034)
про стягнення 43 276,00 грн та спонукання укласти договір,
Приватне підприємство "Аеропрактик" звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про стягнення 43 276, 00 грн збитків, де 9 900,00 грн -це збитки, спричинені через простой кафе та псування продуктів, 10 475, 41 грн - збитки, що виникли внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 334,33 грн - збитки, пов'язані з оплатою відключення-підключення електроенергії, 1 200,00 грн -збитки, що завдані внаслідок оплати юридичної допомоги, 8 400,00 грн - збитки, спричинені через повернення грошових коштів мешканцям, 375, 00 грн - збитки, що виникли внаслідок транспортних витрат, 2 395,00 грн - збитки, пов'язані з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009, 10 200 грн - моральна шкода. Крім того, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача відновити первісний стан вузла обліку та укласти договір із споживанням підприємством 35 000 кВт годин на рік з дозволеною потужністю згідно з технічними умовами (50кВт), виданими та виконаними в 1999 році.
Під час розгляду справи позивачем неодноразово подавалися заяви в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України (т. 1, а. с. 100, 104; т. 2, а. с. 1, 28). Відповідно до останньої заяви позивач просив зобов'язати відповідача відшкодувати матеріальні збитки та моральну шкоду в загальному розмірі 53 245, 00 грн, а саме 9 900,00 грн збитків, спричинених через простой кафе та псування продуктів, 13 423,36 грн збитків, що виникли внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 334,33 грн збитків, пов'язаних з оплатою відключення-підключення електроенергії, 1 200,00 грн збитків - оплати юридичної допомоги, 8 400,00 грн збитків, спричинених через повернення грошів мешканцям, 375, 00 грн збитків, що виникли внаслідок транспортних витрат, 2 395,00 грн збитків, пов'язаних з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009, 1 800,57 грн збитків, пов'язаних з оплатою за перевищення ліміту, 3 591,70 грн упущеної вигоди, 2 425,42 грн інфляційних втрат та 9 600,00 грн моральної шкоди, а також укласти договір в його редакції та відновити первісний стан вузла обліку (т. 2, а. с. 28).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2010 у справі № 2-23/162-2010 позов задоволено частково.
Стягнуто з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на користь приватного підприємства "Аеропрактик" 334, 33 грн оплати підключення електричної енергії. Припинено провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1 800, 57 грн оплати за перевитрати ліміту. В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання розподілу (стягнення) судових витрат.
Задовольняючи вимоги про стягнення 334, 33 грн збитків, які виникли внаслідок оплати підключення електричної енергії, суд виходив з того, що відключення позивача від електричної енергії було здійснено відповідачем безпідставно. При цьому останній в порушення підпункту 2.2.5 договору, пункту 7.5 Правил користування електричною енергією не попередив споживача про припинення йому подачі електричної енергії. У стягненні 9 900, 00 грн збитків в результаті простою та псування продуктів, 8 400 грн збитків внаслідок повернення грошових коштів, 9 600 грн моральної шкоди, 1 200 грн витрат на юридичну допомогу та 375 грн транспортних витрат судом відмовлено з підстав непідтвердженості заявлених вимог.
Відмова в стягненні 2 395 грн збитків, що виникли внаслідок здійснення витрат за актами відповідача від 02.06.2009 та 17.11.2009, а також відмова в зобов'язанні відповідача укласти договір в редакції позивача та відновити первісний стан вузла обліку мотивована правомірністю вимог відкритого акціонерного товариства "Крименерго" щодо установки ввідного автомату на струм 25А.
У стягненні 13 423, 36 грн збитків, спричинених внаслідок оплати електричної енергії понад тариф, відмовлено з тих підстав, що розрахунок вартості електричної енергії для позивача здійснювався, виходячи з потужності, яка вказана в договорі -15кВт, а фактично у споживача було підключено струймопримачів сумарною потужністю 67 кВт. Оскільки відповідачем не було доведено 35 918, 00 грн збитків, з яких він розрахував упущену вигоду, та інфляційні втрати, то судом відмовлено в стягненні 3 591, 70 грн упущеної вигоди та 2 425, 42 грн інфляційних втрат.
Провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 1 800, 57 грн оплати за перевитрати ліміту припинено у зв'язку з відмовою позивача від позову в цій частині.
Не погодившись із зазначеним рішенням суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати, прийняти нове.
В апеляційній скарзі її заявник, зокрема, вказує, що висновки суду першої інстанції про необґрунтованість позовних вимог в частині зобов'язання відповідача укласти новий договір суперечать пункту 6 діючого договору, згідно з яким договір № 1839 від 28.07.1999 вважається продовженим, якщо не поступила заява від однієї із сторін про припинення договору або перегляд. При цьому позивач звертає увагу, що заяву про перегляд він направляв відповідачеві.
Крім того, на думку позивача, судом допущено порушення статті 181 Господарського кодексу України, пунктів 3.27, 6.39 Правил користування електричною енергією.
Інші доводи позивача є аналогічними тим, що наводились нам у позові та письмових поясненнях до нього.
Відповідачем наданий відзив на апеляційну скаргу, в якому в заперечення скарги наводить ті ж самі доводи, що викладені у відзиві на позовну заяву та попередніх письмових поясненнях.
Судовою колегією у судових засіданнях оголошувались перерви з 27.07.2010 до 03.08.2010, з 03.08.2010 до 05.08.2010.
При повторному розгляді справи в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України судова колегія встановила наступне.
28.07.1999 між державною акціонерною енергопостачальною компанією "Крименерго", правонаступником якої є відкрите акціонерне товариство "Крименерго" (т. 1, а. с. 84), та малим приватним підприємством "Аеропрактик", правонаступником якого є позивач (т. 1, а. с. 12), був укладений договір № 1839 на користування електричною енергією (т. 1, а. с. 20).
Даний договір згідно з його пунктом 6 діє до 31.12.1999 і вважається щорічно продовженим, якщо від сторін не надходило заяв про його припинення або перегляд.
Відповідно до додатку № 3 до вказаного договору (т. 1, а. с. 78) об'єктом підключення споживача є яхт-клуб, розташований за адресою: смт. Сімеїз, вул. Луговськового, 2а. Вказаним додатком позивачу узгоджена дозволена потужність підключеного обладнання 15 кВт та 3 категорія надійності електропостачання.
Із листування сторін вбачається, що позивач неодноразово звертався до відповідача з листами про укладення нового договору, який би збільшував дозволену потужність підключеного обладнання до 50 кВт. Крім того, позивачем в порядку, передбаченому статтею 181 Господарського кодексу України, був направлений проект договору листом № 76 від 30.10.2009 (т. 1, а. с. 47, 67).
У відповідь відкрите акціонерне товариство "Крименерго" листом від 20.11.2009 (т. 1, а. с. 121) відклонило проект договору споживача, зокрема, через те, що останнім не надані документи, які б посвідчували допуск на підключення електроустановок із зазначеною дозволеною потужністю.
02.06.2009 представником відкритого акціонерного товариства "Крименерго" було видано позивачу вимогу на реконструкцію схеми обліку електроенергії № 55, якою наказувалось виконати ряд заходів з реконструкції схеми обліку електроенергії та приведення її відповідно до вимог нормативних документів, зокрема в даній вимозі була вказана необхідність установки ввідного автомата на струм 25 А. Із змістом даного акта -вимоги споживач був ознайомлений, копію акта-вимоги отримав, підписав без заперечень. На підставі даного акта-вимоги № 55 та акта-наряду № 358 від 02.06.2009 (т. 2, а. с. 101, 102) схема обліку була виведена в реконструкцію. Також у даному акті-вимозі № 55 було вказано, що з 02.06.2009 розрахунок за спожиту електроенергію буде проводитися відповідно до пункту 6.39 Правил користування електричною енергією.
Аналогічні вимоги було виставлено відкритим акціонерним товариством "Крименерго" за результатами перевірки, проведеної 17.11.2009 (т. 1, а. с. 42).
У листі за вих. № 4141 від 13.10.2009 (т. 1, а. с. 125) відповідачем вказується, що у зв'язку з простроченням виконання реконструкції обліку в липні споживач був розрахований умовно, а в серпні -згідно з установленою потужністю 5 580 кВтч. Виходячи із зазначеного, при розрахунку було нараховано перевищення договірної величини електричного споживання 3 080 кВтч на суму 1 800, 57 грн, проте, у подальшому, через те, що розрахунок був здійснений не за показниками лічильника, а за потужністю, перевищення договірної величини електричного споживання анульовано.
У письмових поясненнях працівників відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (т. 1, а. с. 136, 137) вказується, що оскільки заборгованість за перевищення договірних величин електроенергії була відсутня платіж у сумі 1 800,57 грн пізніше був зарахований в оплату за електроенергію.
Як вбачається з нарядів відключення (підключення), 25.08.2009 о 10:10 представниками відкритого акціонерного товариства "Крименерго" був відключений від електроенергії об'єкт позивача, розташований за адресою: смт. Сімеїз, вул.Луговського, 2а (т. 1, а. с. 142 - 147).
Відключення позивача від електричної енергії сталось внаслідок наступних обставин.
10.08.2009 відкритим акціонерним товариством "Крименерго" був виставлений позивачу рахунок № 1839/1 від 08.08.2009 на суму 2 877,79 грн, у тому числі: 1 481,77 грн - за спожиту електричну енергію за період з 08.07.2009 по 08.08.2009, 1 396, 02 грн - за заявлену з 08.08.2009 по 08.09.2009 електричну енергію в обсязі 1 990 кВтч (т. 1, а. с. 28).
Того ж дня -10.08.2009 даний рахунок отриманий директором підприємства Єлізаровою М.М., що підтверджується підписом останньої у витязі з журналу отримання рахунків (т. 1, а. с. 77).
Як вказує відповідач у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 72), 19.08.2009 відкритим акціонерним товариством "Крименерго" була направлена телефонограма №№ 153 позивачу про відключення електричної енергії 25.08.2009, яку отримав головний інженер приватного підприємства "Аеропрактик" Двойних. На підтвердження даної обставини відповідачем наданий витяг із журналу телефонограм (т. 1, а. с. 79).
20.08.2009 позивач сплатив 1 800, 57 грн та 3 165,42 грн, що підтверджується квитанціями, які містять посилання на договір № 1839 (т. 1, а. с. 24, 25).
Проте, у зв'язку з тим, що платником у зазначених квитанціях вказано ПП Єлізарова Мар. Мик., а також у зв'язку з відсутністю ПП Єлізарової М.М. у базі даних договорів ЯРЕМ відкритого акціонерного товариства "Крименерго" платежі позивача від 20.08.2009 були зараховані на рахунок нез'ясованих платежів.
У письмових поясненнях працівників відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (т. 1, а. с. 136, 137) вказується, що після письмового звернення директора приватного підприємства "Аеропрактик" Єлізарової М.М. (т. 1, а. с. 76) за резолюцією заступника керівника ЯРЕМ відкритого акціонерного товариства "Крименерго" платежі були зараховані на рахунок позивача: 1800, 57 грн за перевищення договірних величин електроенергії та 3 165,42 грн за електроенергію. Оскільки заборгованість за перевищення договірних величин електроенергії була відсутня платіж у сумі 1 800,57 грн пізніше був зарахований в оплату за електроенергію.
Після з'ясування вищевказаних обставин та сплати приватним підприємством "Аеропрактик" 334, 33 грн вартості за підключення електричної енергії (т. 1, а. с. 26) постачання електричної енергії було відновлено о 16:30 25.08.2009 (т. 1, а. с. 147).
Стверджуючи, що внаслідок такого відключення та неправомірних вимог відповідача йому завдано збитки, приватне підприємство "Аеропрактик" звернулося з позовом про стягнення з відкритого акціонерного товариства "Крименерго" 9 900,00 грн збитків, спричинених через простой кафе та псування продуктів, 13 423,36 грн збитків, що виникли внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф, 334,33 грн збитків, пов'язаних з оплатою відключення-підключення електроенергії, 1 200,00 грн збитків - оплати юридичної допомоги, 8 400,00 грн збитків, спричинених через повернення грошів мешканцям, 375, 00 грн збитків, що виникли внаслідок транспортних витрат, 2 395,00 грн збитків, пов'язаних з виконанням незаконних вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009, 1 800,57 грн збитків, пов'язаних з оплатою за перевищення ліміту, 3 591,70 грн упущеної вигоди, 2 425,42 грн інфляційних втрат та 9 600,00 грн моральної шкоди. Крім того, позивачем заявлено вимоги про зобов'язання відповідача укласти договір в наданій редакції та відновити первісний стан вузла обліку.
Дослідивши всі обставини справи та проаналізувавши доводи сторін, судова колегія погоджується з правовою позицією суду першої інстанції і вважає, що підстав для задоволення вимог апеляційної скарги немає, виходячи з наступного.
За загальним правилом частини 1 статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками згідно з частиною 2 статті 22 Цивільного кодексу України є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Позивач вважає, що йому завдано збитки внаслідок порушення відкритим акціонерним товариством "Крименерго" підпункту 2.2.5 договору № 1839 від 28.07.1999 (т. 1, а. с. 20), відповідно до якого електропостачальна організація має право, повідомивши споживача не менше ніж за 2 доби, припинити повністю або частково подачу йому електричної енергії, зокрема, у випадку несплати платіжного документа за електричну енергію в установлений строк.
За загальним правилом частини 1 статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.
Проте, для покладення на відповідача такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки (дії чи бездіяльності); шкідливого результату такої поведінки (збитки); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; вини правопорушника.
Протиправна поведінка відповідача, яка виразилась у безпідставному відключенні споживача від електричної енергії, підтверджується квитанціями (т. 1, а. с. 24 - 25), згідно з якими оплата була здійснена своєчасно та належним чином, а, отже, позивач був відключений незаконно.
Доводи відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про те, що відключення електричної енергії було здійснено правомірно, оскільки грошові кошти на оплату рахунку № 1839/1 від 08.08.2009 були зараховані на рахунок споживача з простроченням платежу - 25.08.2009, є безпідставними, у зв'язку з тим, що квитанції (т. 1, а. с. 24, 25), які підтверджують оплату позивачем вказаного рахунку ще 20.08.2009, містять посилання на адресу, номер договору, данні про особу (керівника приватного підприємства "Аеропрактик"), яка здійснила оплату, а тому відповідач повинен був зарахувати їх на рахунок споживача 20.08.2009.
Посилання відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на те, що він повідомляв споживача про відключення електричної енергії, судова колегія вважає такими, що не підтверджуються матеріалами справи, оскільки наданий відповідачем витяг із журналу телефонограм не може бути належним доказом такого повідомлення при умові, що позивач заперечує про попередження про таке відключення. У заяві, поданої в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вказує, що згідно з підпунктом 2.2.5 договору попередження про дату відключення видається разом з рахунком на оплату, а не телефонним дзвінком, який не надходив споживачеві, оскільки номер телефону, за яким його повідомляли згідно з вказаним витягом, не відповідає офіціальному -44 16 02 (т. 2, а. с. 30). Інших доказів повідомлення про відключення електричної енергії відповідачем не надано.
Витрати позивача, які він поніс через таку протиправну поведінку відповідача, підтверджуються фіскальним чеком про здійснення оплати за підключення в сумі 334, 33 грн (т. 1, а. с. 26). Отже, між протиправною поведінкою відкритого акціонерного товариства "Крименерго" та збитками, завданими приватному підприємству "Аеропрактик" в сумі 334, 33 грн, наявний причинний зв'язок.
Відсутність вини у завданні таких збитків відповідачем не доведена, а тому суд першої інстанції правомірно стягнув з нього 334, 33 грн збитків.
Позивач також стверджує, що йому спричинено збитки на суму 9 900,00 грн, де 5 100, 00 грн є упущеною вигодою, а 4 800 грн реальними збитками внаслідок простою кафе та псування продуктів, а також завдано 8 400,00 грн збитків через повернення грошових коштів мешканцям.
На підтвердження факту спричинення збитків позивачем наданий акт, оформлений працівниками приватного підприємства "Аеропрактик" (т. 1, а. с. 56), товарні чеки від 21.08.2009, 24.08.2009 (т. 1, а. с. 106), видаткові та прибуткові касові ордери на ім'я Бойко Ю.В., Кір'янова В.В. (т. 1, а. с. 107, 108), заяви та розписки від вказаних мешканців (т. 1, а. с. 57 -60).
Судова колегія вважає правомірною відмову суду першої інстанції в задоволенні вказаних вимог, виходячи з наступного.
Для відшкодування збитків у вигляді втраченої вигоди частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України передбачені додаткові умови такого відшкодування. Так, відповідно до вказаної норми при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Виходячи з цього, позивач повинен довести здійснення конкретних заходів для забезпечення отримання доходів в розмірі 5 100, 00 грн.
Матеріалами справи не підтверджується вжиття позивачем таких заходів, якими в даному випадку є укладення договорів про надання послуг з проживання, продажу продуктів харчування та інше.
Пред'явлена позивачем до відшкодування сума збитків не є реальним прибутком, яку він міг і повинен був отримати і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною та достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати дохід. Позивач не надав доказів, що він дійсно планував отримати відповідні доходи, все зробив для їх отримання, мав для цього всі можливості і неодмінно отримав би такий доход, якби договір був виконаний належним чином. Таким чином, останнім не доведено існування реальної можливості отримання доходів в сумі 5 100 грн, а тому його посилання на те, що вказана сума є збитками (упущеною вигодою), не приймаються судовою колегією, оскільки втрачена вигода розглядається як гарантований, безумовний і реальний доход.
Посилання позивача в акті розрахунку спричинених збитків (т. 1, а. с. 56) на те, що середній прибуток за день приватного підприємства "Аеропрактик" становить 5 100 грн не підтверджується матеріалами справи.
Крім того, вказаний акт судова колегія, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, розцінює як неналежний доказ, оскільки він є одностороннім та складений за участю тільки представників позивача без залучення сторонніх незацікавлених осіб (т. 1, а. с. 56). Посилання в самому акті на те, що працівники відповідача були запрошені для оформлення цього акта телефонограмою, останній заперечує у відзиві на позовну заяву (т. 1, а. с. 72).
Що стосується завдання 4 800 грн реальних збитків внаслідок псування продуктів, то судова колегія вважає, що наявні у матеріалах справи товарні чеки від 21.08.2009, 24.08.2009 (т. 1, а. с. 106) також не можуть бути належними доказами завдання збитків, оскільки підтверджують придбання позивачем продуктів харчування, а не їх псування. При цьому судова колегія враховує, що позивачем не надані докази списання зіпсованих продуктів. Частина 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Крім того, відключення електричної енергії мало місце 25.08.2009 з 10:10 до 16:30, тобто 6 год. 20 хв., у зв'язку з чим судова колегія ставить під сумнів можливість зіпсування продуктів за вказаний період часу.
Разом з цим судова колегія ставить під сумнів, що внаслідок такого нетривалого відключення електричної енергії Бойко Ю.В., Кір'янова В.В. відмовились від послуг позивача. Зокрема, у заяві Бойко Ю.В. безпосередньо вказується, що "перспектива підключення електричної енергії не визначена (біля 5-ти днів)", у зв'язку з чим остання вимагала повернення сплаченої раніше суму з вирахуванням 5-ти днів.
Висновок судової колегії про непідтвердженість заподіяння позивачеві збитків в сумі 8 400 грн внаслідок повернення грошових коштів мешканцям ґрунтується також на тому, що надані прибуткові та видаткові касові ордери не містять усіх необхідних реквізитів, зокрема, дати складання та номеру, а тому не можуть бути належними доказами факту повернення позивачем 8 400 грн. При цьому приватним підприємством "Аеропрактик" не надана книга обліку доходів та витрат, книга обліку прибуткових та видаткових ордерів, касова книга, які дають можливість встановити дійсне проходження цих сум по бухгалтерському обліку позивача.
Таким чином, оскільки завдання відповідачем позивачеві збитків, які виразились в неотриманні 5 100, 00 грн упущеної вигоди та спричиненні 4 800 грн реальних збитків внаслідок псування продуктів, а також 8 400,00 грн реальних збитків через повернення грошів мешканцям, не підтверджується матеріалами справи, то підстав для покладення на відкрите акціонерне товариство "Крименерго" такої міри відповідальності немає.
Твердження позивача про завдання йому внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф збитків на суму 13 423,36 грн є безпідставними з огляду на наступне.
Відповідно до рахунків (т. 1, а. с. 28 -31) позивачем за період з серпня по листопад 2009 року сплачено 15 680, 30 грн. У наданому розрахунку (т. 1, а. с. 160) позивач вказує, що повинен сплатити за вказаний період 4 056, 94 грн, оскільки споживання за цей період дорівнювало 2 235 кВт (серпень 2009 року), 1 990 кВт (вересень 2009 року), 800 кВт (жовтень 2009 року), 723 кВт (листопад 2009 року), а фактично нараховано за споживання 5 580 кВт (серпень 2009 року), 5 580 кВт (вересень 2009 року), 5 400 кВт (жовтень 2009 року), 5 580 кВт (листопад 2009 року).
Нарахування позивачеві 15 680, 30 грн за споживання електричної енергії відповідач пояснює тим, що згідно з постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910 Правила користування електричною енергією були викладені в новій редакції. У числі прийнятих змін була встановлена вимога забезпечення електроустановок споживачів технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності (пункт 3.1).
У зв'язку з необхідністю приведення договору на постачання електричної енергії, укладеного сторонами ще 28.07.1999, у відповідність новій редакції Правил користування електричною енергією, 02.06.2009 (як вказує відповідач у письмових поясненнях - т. 2, а. с. 80) персоналом відкритого акціонерного товариства "Крименерго" було видано вимогу реконструкції схеми обліку (акт вимога № 55 - т. 2, а. с. 102), згідно з якою приватне підприємство "Аеропрактик" повинно було встановити ввідний автомат з номінальним струмом 25 А, що у свою чергу відповідає дозволеній за договором потужності 15 кВт. З даного моменту схема обліку була виведена в реконструкцію і розпломбована, а тому не була розрахунковою. Термін реконструкції був визначений до 17.06.2009.
Порядок проведення розрахунку обсягу спожитої електричної енергії при викладених обставинах врегульовано пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого у разі неможливості отримання постачальником електричної енергії даних про спожиту електричну енергію в зазначений термін (за винятком порушення роботи розрахункового обліку) визначення обсягу спожитої електричної енергії за поточний розрахунковий період здійснюється за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період з подальшим перерахунком у разі надання даних протягом наступного розрахункового періоду. Тривалість періоду розрахунку за середньодобовим обсягом споживання електричної енергії до отримання показів розрахункових засобів обліку має не перевищувати одного повного розрахункового періоду, після чого розрахунок обсягу спожитої електричної енергії здійснюється постачальником електричної енергії за величиною дозволеної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання без подальшого перерахунку.
Розрахунок за показниками приладу обліку був відновлений 26.11.2009, що підтверджується актом - нарядом технічної перевірки схеми обліку № 1303 від 26.11.2009 (т. 2, а. с. 43).
Таким чином, у період з 02.06.2009 по 26.11.2009 розрахунок проводився згідно з пунктом 6.39 Правил користування електричною енергією за величиною потужності, вказаній у договорі, а саме на 15 кВт.
За цих обставин судова колегія вважає безпідставними доводи заявника апеляційної скарги про те, що відповідач неправомірно здійснює розрахунок обсягу спожитої електричної енергії за потужністю (понад тариф).
При цьому судова колегія враховує, що відповідач здійснював розрахунок за величиною потужності, вказаній у договорі, а саме на 15 кВт, у той час як за весь період часу з 02.06.2009 по 26.11.2009 споживач на свій розсуд користувався підключеним устаткуванням сумарною потужністю 67 кВт, що підтверджується листами приватного підприємства "Аеропрактик" та не оскаржується самим позивачем (т. 1, а. с. 4, 33, 44).
Разом з цим відповідно до пункту 7.6 Правил користування електричною енергією у разі самовільного підключення споживачем струмоприймачів або збільшення величини приєднаної потужності понад величину, визначену умовами договору та/або проектними рішеннями, приєднання струмоприймачів поза розрахунковими засобами обліку, зниження показників якості електричної енергії з вини споживача до величин, які порушують нормальне функціонування електроустановок електропередавальної організації та інших споживачів, невиконання припису уповноваженого представника відповідного органу виконавчої влади, який стосується вищенаведених порушень, постачальник електричної енергії (електропередавальна організація) має право без попередження повністю припинити споживачу електропостачання (технічне забезпечення електропостачання споживача) після оформлення у встановленому цими Правилами порядку акта про порушення.
У письмових поясненнях (т. 2, а. с. 36) відповідач вказує, що, виходячи з роду діяльності позивача -надання курортних послуг, не припиняв йому електропостачання, а обмежився лише винесенням акта-наряду № 55 від 02.06.2009 (т. 2, а. с. 102), при своєчасному виконанні якого нарахування за потужністю не здійснювалось би, а розрахунок проводився за показниками прибору обліку.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що такі дії відповідача суперечать технічним умовах (т. 1, а. с. 151), за якими потужність становить 50 кВт, узгодженій з відкритим акціонерним товариством "Крименерго" схемою споживання та обліку електричної енергії (т. 1, а. с. 152), де відображений ввідний автомат на 100 А, технічному обстеженню Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (т. 1, а. с. 46), яка за твердженням позивача дозволила підключити його вузол обліку на 100 А з навантаженням 50 кВт, акту розмежування балансової приналежності, де визначені три категорії струмоприймачів (т. 1, а. с. 150, 155), та акту приймання точки обліку з автоматом 100 А (т. 1, а. с. 157), а тому є незаконними, судова колегія вважає помилковими, виходячи з наступного.
Технічні умови від 16.12.1998 (т.1, а. с. 151), на які посилається позивач, мають свій строк дії, який згідно з пунктом 9 вказаних умов дорівнює 1 рік. Таким чином, дані технічні умови втратили чинність, а тому не можуть враховуватись при вирішенні даного спору. Більш того, як свідчать матеріали справи, ці технічні умови не були виконані позивачем в повному обсязі, оскільки передбачають другу категорію електропостачання, а фактично проект узгоджений та виконаний на третю категорію (точка підключення ТП-374, ф. 6). Разом з цим відповідно до пункту 5.3.1 Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 25 липня 2006 року № 258, у кожного споживача крім іншої технічної документації повинні бути технічні умови на приєднання до електричних мереж та довідка про їх виконання, видана власником електричних мереж.
При цьому судова колегія враховує, що величиною потужності, вказаній у договорі, є 15 кВт, відповідні зміни в договір № 1839 від 28.07.1999 не вносились, а тому дозволеною позивачеві к використанню є потужність величиною 15 кВт.
Протиріччя вимог відповідача вказаним технічним умовам, узгодженій з відкритим акціонерним товариством "Крименерго" схемою споживання та обліку електричної енергії (т. 1, а. с. 152), де відображений ввідний автомат на 100 А, акту розмежування балансової приналежності, де визначені три категорії струмоприймачів (т. 1, а. с. 150, 155), та акту приймання точки обліку з автоматом 100 А (т. 1, а. с. 157) не свідчать про їх незаконність, оскільки пов'язані з приведенням договору на постачання електричної енергії, укладеного сторонами ще 28.07.1999, та наведених документів, прийнятих у 1999, у відповідність новій редакції Правил користування електричною енергією.
Є безпідставними посилання позивача й на невідповідність вимог відповідача листу Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (т. 1, а. с. 46), оскільки в ньому йде річ про перевищення граничних величин споживання електричної потужності, проте нарахування такого роду приватному підприємству "Аеропрактик" не здійснювалось.
Виходячи з наведеного, сума в розмірі 13 423,36 грн нарахована правомірно і не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим відсутні підстави для покладення на відкрите акціонерне товариство "Крименерго" обов'язку з їх відшкодування.
Позивач також стверджує, що йому завдано збитки в сумі 2 395,00 грн внаслідок виконання ним незаконних вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009.
В акті-наряді № 55 від 02.06.2009 викладено вимогу здійснити реконструкцію схеми обліку електроенергії (т. 2, а. с. 102). Аналогічні вимоги були виставлені відкритим акціонерним товариством "Крименерго" за результатами перевірки, проведеної 17.11.2009 (т. 1, а. с. 42).
Із змістом даних актів споживач був ознайомлений, підписав без заперечень.
Як було вище встановлено судовою колегією, вимоги відповідача, викладені в цих актах, є правомірними.
У наданому кошторисі витрат на здійснення заходів з виконання реконструкції (т. 1, а. с. 61) позивач вказує, що встановлення других дверей на ящику обліку під опломбування спеціалістом, що має допуск до електроробіт, а також заміна автомата йому обійшлась на суму 1 300 грн, матеріали та комплектація -на суму 265 грн, виготовлення оглядових віконець у двох дверцятах ящику обліку електричної енергії -на суму 830 грн. На підтвердження здійснених витрат позивачем надана накладна від 26.10.2009, трудові угоди з Смирновим О.О. та Пасечним О.О. (т. 1, а. с. 62 -66).
Позивач вважає, що дані витрати відповідач повинен йому відшкодувати на підставі абзацу 2 пункту 3.27 Правил користування електричною енергією, відповідно до якого непланова заміна розрахункового засобу обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок організації, на вимогу (за ініціативою) якої здійснюється заміна розрахункового засобу обліку.
Такі висновки, на думку позивача, підтверджуються листом Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (т. 1, а. с. 46).
Проте, судова колегія вважає доводи заявника апеляційної скарги помилковими, оскільки вимоги відповідача щодо проведення реконструкції носять плановий характер, а не неплановий.
Так, положеннями пункту 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил", в редакції постанови 25 грудня 2008 року № 1449, передбачено, що суб'єкти господарювання, на яких поширюється дія Правил, протягом трьох років від дати набрання чинності Постановою мають привести взаємовідносини між собою відповідно до вимог Правил.
Тобто у разі коли заміна засобів обліку або внесення змін до схеми обліку проводяться з метою приведення схеми обліку у відповідність вимогам пункту 3.1 Правил, в установлені постановою строки, що в даному випадку має місце, то така заміна носить плановий характер і повинна здійснюватися відповідно до абзацу 2 пункту 3.27 Правил користування електричною енергією в редакції на день винесення акта-наряду, згідно з яким планова заміна, обслуговування та ремонт розрахункових засобів обліку електричної енергії здійснюється електропередавальною організацією або іншою організацією, яка має право на виконання цих робіт, за рахунок їх власників.
Такої позиції дотримується й Національна комісія регулювання електроенергетики України (листи від 27.01.2007 № 443/11/17-07, від 30.05.2007 № 3487/11/17-07). Разом з цим позиція, викладена в листі Державної інспекції з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної і теплової енергії у Кримському регіоні (т. 1, а. с. 46), суперечить пункту 1 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 17 жовтня 2005 року № 910 "Про внесення змін до Правил", в редакції постанови 25 грудня 2008 року № 1449.
На підставі викладеного є безпідставними вимоги позивача щодо покладення на відповідача обов'язку з відшкодування 2 395,00 грн витрат, понесених ним внаслідок виконання вимог за актами від 02.06.2009, 17.11.2009.
Судова колегія, враховуючи законність вимог відповідача щодо проведення реконструкції, про що зазначалось вище, вважає правомірними висновки суду першої інстанції про відмову у позові в частині зобов'язання відкритого акціонерного товариства "Крименерго" відновити первісний стан вузла обліку.
Підставою для нарахування договірної величини стали наступні обставини.
У листі (т. 1. а. с. 125) відповідач вказує, що у зв'язку з простроченням позивачем виконання реконструкції схеми обліку споживання електричної енергії приватним підприємством "Аеропрактик" в липні 2009 року було розраховано умовно. Такі дії відповідача відповідають пункту 6.39 Правил користування електричною енергією. Здійснюючи умовний розрахунок, відповідач виходив з того, що величина споживання електричної енергії становить 3 080 кВт/ч, у той час як договірною величиною споживання є 2 500 кВт/ч, у зв'язку з чим було нараховано 1 800, 57 грн за перевищення договірної величини споживання електричної енергії.
У подальшому перевищення договірної величини споживання електричної енергії було анульовано, оскільки подальші розрахунки були здійснені за потужністю, а не за показниками прибору обліку, у зв'язку з чим платіж в сумі 1 800, 57 грн був зарахован 25.08.2009 в оплату електричної енергії і фактично використаний споживачем період з 08.07.2009 по 08.08.2009, що підтверджується листами відкритого акціонерного товариства "Крименерго" за вих.. № 4141 від 13.10.2009, № 3798 від 02.09.2009, № 1303 від 17.05.2010 (т. 1, а. с. 125, 126, 135; т. 2, а. с. 18), письмовими поясненнями економіста енергозбиту відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (т. 1, а. с. 136), письмовими поясненнями, викладеними у додатковому відзиві на позовну заяву (т. 2, а. с. 15) та рахунком від 08.09.2009 (т. 2, а. с. 112).
Отже, сплачена позивачем сума в розмірі 1 800, 57 грн (т. 1, а. с. 24) на час звернення позивача до суду -18.12.2009 не мала статусу платежу за перевищення договірної величини споживання електричної енергії, а тому предмет спору за вимогою щодо відшкодування 1 800,57 грн збитків, пов'язаних з оплатою за перевищення ліміту, відсутній.
Відповідно до підпункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
На підставі даної норми провадження у справі в цій частині підлягає припиненню.
Слід зазначити, що суд першої інстанції припинив провадження у справі в цій частині на підставі на пункт 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, посилаючись на те, що позивач у судовому засіданні 31.05.2010 відмовився від позовних вимог щодо стягнення 1 800,57 грн збитків. Проте, дані висновки не підтверджуються матеріалами справи. Із поданих позивачем в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України заяв (т. 2, а. с. 1, 28) та розрахунку позовних вимог (т. 2, а. с. 6) вбачається, що він просить суд стягнути з відповідача вказану суму. Вказана вимога була підтримана позивачем в судовому засіданні апеляційної інстанції.
Вказані висновки суду першої інстанції не призвели до прийняття невірного рішення у справі, а тому судове рішення в цій частині підлягає залишенню без змін.
Крім того, позивачем заявлена вимога про стягнення з відповідача 3 591, 70 грн упущеної вигоди, яка спричинена внаслідок позбавлення можливості користуватися грошовими коштами в розмірі 35 918 грн (1 800 грн збитків за перевищення ліміту + 2 395,00 грн збитків за актами від 02.06.2009, 17.11.2009 + 13 423 грн збитків внаслідок оплати електроенергії за потужністю понад тариф + 18 300 грн збитків, спричинених через простой кафе, псування продуктів харчування та повернення коштів мешканцям).
Упущену вигоду в сумі 3 591, 70 грн позивач розраховує (т. 2, а. с. 32), виходячи з суми в розмірі 35 918 грн, шляхом нарахування на неї 20 % процентів, які б він міг отримання внаслідок укладення депозитного договору, за період з листопада 2009 по травень 2010 року.
Враховуючи, що позивачем не доведено спричинення йому збитків на суму 35 918,00 грн, то судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що немає підстав і для стягнення 3 591,70 грн упущеної вигоди, нарахованої на цю суму.
Слід також зазначити, що позивачем на виконання вимог частиною 4 статті 623 Цивільного кодексу України не доведено вжиття конкретних заходів для забезпечення отримання доходів (упущеної вигоди) в розмірі 3 591,70 грн, а тому підстав для покладення на відкрите акціонерне товариство "Крименерго" такої міри відповідальності немає.
Крім того, позивач на суму в розмірі 35 918,00 грн здійснив нарахування інфляційних втрат на підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України в розмірі 2 425, 42 грн за період з листопада 2009 по травень 2010 року (т. 2, а. с. 32).
Такі вимоги судова колегія також вважає безпідставними, оскільки, по-перше, позивачем не доведено завдання йому збитків на суму в розмірі 35 918, 00 грн, а, по-друге, частина 2 статті 625 Цивільного кодексу України не передбачає права особи, якій завдано збитки, вимагати їх сплати з урахуванням встановленого індексу інфляції. Вказана норма встановлює обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.
Що стосується позовних вимог про стягнення 9 600,00 грн моральної шкоди, то судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.
За загальним правилом частини 1 статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Моральна шкода згідно з частиною 2 статті 23 Цивільного кодексу України полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Таким чином, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру, заподіяних особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Разом з цим відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Дані обставини повинні бути встановлені в їх сукупності, відсутність хоча б одного елемента виключає можливість покладення на відкрите акціонерне товариство "Крименерго" обов'язку з відшкодування моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди, позивач посилається на втрату іміджу (ділової репутації) підприємства, душевні страждання колективу, який знаходився ціле літо під загрозою відключення і подальшому відключенні, душевний дискомфорт працівників підприємства та відпочиваючих, які залишилися без комунальних послуг, та на порушення законного права підприємства отримувати та споживати електроенергію.
Спричинену моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 9 600 грн, проте з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується, не вказує.
Вище судовою колегією було встановлено, що незаконні дії з боку відкритого акціонерного товариства "Крименерго" мали місце лише у випадку безпідставного відключення споживача від електричної енергії. Всі інші посилання позивача не знайшли свого підтвердження.
Проте, матеріалами справи не підтверджується, що внаслідок відключення споживача від електричної енергії, яке мало місце протягом 6 год. 20 хв., останній зазнав тяжкі вимушені зміни у його життєвих і виробничих стосунках або приниження його ділової репутації та підриву довіри до його діяльності. Не доведено позивачем й те, що мало місце зниження ступеню престижу або ділової репутації; те, що необхідно було тривалий час та зусилля для відновлення попереднього стану.
При цьому судова колегія також враховує висновки суду першої інстанції про необґрунтованість посилань позивача на душевні страждання працівників та фізичних осіб - мешканців, оскільки вони не можуть бути підставою для стягнення моральної шкоди на користь позивача - юридичної особи.
Отже, з матеріалів справи не вбачається наявність такого елементу як завдання позивачеві моральної шкоди внаслідок неправомірного відключення відповідачем його від електричної енергії, що у свою чергу виключає наявність інших елементів - причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.
Таким чином, відсутні підстави для покладення на відкрите акціонерне товариство "Крименерго" обов'язку з її відшкодування.
Крім того, позивачем заявлено вимоги про стягнення 1 200 грн збитків, що полягали в оплаті юридичної допомоги, та 375 грн збитків, пов'язаних з транспортними витратами.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відмови у позові в цій частині, оскільки, по-перше, понесення позивачем транспортних витрат та витрат у зв'язку з оплатою юридичної допомоги не підтверджується матеріалами справи, позивачем на підтвердження своїх вимог не надано жодного платіжного документа або будь-якого іншого документа, а, по-друге, витрати на юридичну допомогу, у випадку, якщо вони надані адвокатом не є збитками в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України. Такі витрати підлягають відшкодуванню в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
Що стосується позовних вимог щодо зобов'язання відповідача укласти договір в редакції приватного підприємства "Аеропрактик", то судова колегія вважає необхідним зазначити наступне.
Відповідно до частини 3 статті 179 Господарського кодексу України укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Необхідність укладення договору для споживання електричної енергії прямо встановлена частиною 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику", частиною 6 статті 179 Господарського кодексу України, частинами 2, 4 статті 275 Господарського кодексу України, пунктом 5.1 Правил користування електричною енергією.
Зокрема, частиною 6 статті 179, частиною 4 статті 275 Господарського кодексу України передбачений обов'язок саме суб'єктів господарювання, які забезпечують споживачів електроенергією, укладати договори з усіма споживачами їхньої продукції (послуг).
Так, згідно з пунктом 1.6 вказаних Правил договір про постачання електричної енергії укладається постачальником електричної енергії за регульованим тарифом з усіма споживачами та субспоживачами (крім населення), які розташовані на території здійснення ліцензованої діяльності постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, на основі типового договору, який є додатком № 3 до Правил користування електричною енергією.
При укладенні договору про постачання електричної енергії сторони визначають його зміст на основі типового договору (пункт 5.2 Правил користування електричною енергією).
За приписами частини 6 статті 24 Закону України "Про електроенергетику" енергопостачальники, що здійснюють постачання електричної енергії на закріпленій території, не мають права відмовити споживачу, який розташований на такій території, в укладенні договору на постачання електричної енергії, крім випадків, якщо відсутня технічна можливість.
Отже, за наявності такої відмови споживач вправі звернутися до господарського суду із заявою про спонукання відповідного енергопостачальника до укладення договору на постачання електричної енергії на підставі частини 1 статті 187 Господарського кодексу України.
Проте, судова колегія вважає, що в даному випадку права позивача не порушені.
Із матеріалів справи вбачається, що сторонами ще 28.07.1999 був укладений договір на користування (споживання) електричною енергією, який згідно з його пунктом 6 вважається щорічно продовженим, якщо від сторін не надходило заяв про його припинення або перегляд.
Сторони не представили суду доказів припинення цього договору або розірвання, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про його чинність.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що висновки суду про чинність договору суперечать пункту 6 діючого договору, оскільки заяву про перегляд позивач направляв відповідачеві, є помилковими. Листи позивача про перегляд існуючого договору стосувалися не припинення цього договору, а укладення нового. Більш того, пропозиціє переукласти договір не була прийнята відповідачем, у зв'язку з чим не створили будь яких юридичних наслідків. Отже, договір є чинним та продовжує виконуватись сторонами, що підтверджується матеріалами справи.
Враховуючи, що відносини споживання електричної енергії, що виникли між сторонами, врегульовані договором і цей договір є чинним, то частина 1 статті 26 Закону України "Про електроенергетику" в даному випадку не порушена, а статті 179 - 188 Господарського кодексу України застосуванню не підлягають.
Разом з цим в даному випадку має місце внесення змін до договору на користування електричною енергією від 28.07.1999.
Пунктом 1.13 Правил користування електричною енергією передбачено, що укладення, внесення змін, подовження чи розірвання дії будь-якого із договорів здійснюються відповідно до вимог законодавства та цих Правил.
Згідно з частина 2, 3, 4 статті 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач звертався до відповідача з листом за вих. № 121 від 31.08.2009 про внесення змін в договір № 1839 в частині приведення величини договірної потужності у відповідність до технічних умов (т. 1, а. с. 39). Але згідно з позовом позивач просить суд зобов'язати відповідача укласти договір в редакції приватного підприємства "Аеропрактик", а не внести зміни до існуючого договору.
За приписами статті 22 Господарського процесуального кодексу України зміна предмету позову є виключним правом позивача, а тому суд першої інстанції, встановивши, що вимоги позивача не узгоджуються з приписами законодавства, яке регулює спірні відносини, правомірно відмовив у захисті непорушених прав приватного підприємства "Аеропрактик". Немає підстав для укладення нового договору на той самий об'єкт за наявності діючого договору.
Слід також зазначити, що колегія суддів погоджується з висновками господарського суду про те, що укладення (зміна) договору про постачання електричної енергії може мати місце при виконанні споживачем вимог вказаних Правил.
Доводи заявника апеляційної скарги про те, що укладення договору повинно бути здійснено в його редакції, є безпідставними, оскільки суперечать пункту 5.3 Правил користування електричною енергією щодо обов'язку саме відповідача як постачальника електричної енергії надати на розгляд позивачу проект договору про постачання електричної енергії, який має відповідати типовому договору, що є додатком № 3 до зазначених Правил.
Посилання позивача на порушення статті 181 Господарського кодексу України відповідачем судова колегія вважає необґрунтованим, оскільки загальні правила щодо укладення договору застосовуються у разі, коли Господарським кодексом України не встановлено особливостей щодо укладення договору того чи іншого виду. Разом з тим, у випадках, коли спеціальними законами передбачений спеціальний порядок укладення господарського договору певного виду, мають застосовуватися норми таких законів. Більш того, дана норма поширюється на випадки укладення договорів, а не внесення до них змін.
З огляду на викладене судова колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Апеляційну скаргу приватного підприємства "Аеропрактик" залишити без задоволення.
2.Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 31.05.2010 у справі № 2-23/162-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Черткова
Судді К.В. Волков
Ю.М. Гоголь