Постанова
Іменем України
04 серпня 2010 року Справа № 2-11/1272-2010
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Волкова К.В.,
Черткової І.В.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, закрите акціонерне товариство "Агріматко-Україна";
представник відповідача, не з'явився, державне сільськогосподарське підприємство "Агропромисловий комбінат "Виноградний";
представник відповідача, Мамутов Абла Діляверович, довіреність № б/н від 08.04.10, товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний";
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 08 червня 2010 року у справі № 2-11/1272-2010
за позовом закритого акціонерного товариства "Агріматко-Україна" (вул. В.Чорновола, 45,Вишневе, Київська обл.,08132)
до державного сільськогосподарського підприємства "Агропромисловий комбінат "Виноградний" (вул. Чєхова, 1,Кольчугине,97551)
товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (вул. Промислова, 9,Кольчугине, Сімферопольський район, Автономна Республіка Крим,97551)
про стягнення 115618,30 грн.; за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" до закритого акціонерного товариства "Агрімко-Україна", державного сільськогосподарського підприємства "Агропромисловий комбінат "Виноградний" про визнання недійсним договору
У лютому 2010 року закрите акціонерне товариство „Агріматко -Україна” звернулось до господарського суду із позовною заявою до відповідачів - Державного сільськогосподарського підприємства «Виноградний»та товариства з обмеженою відповідальністю „Виноградний” про стягнення 115 618,30 грн., у тому числі: 103382,36 грн. основного боргу, 12235,94 грн. пені.
У травні 2010 року до господарського суду Автономної Республіки Крим надійшов зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний»про визнання недійсним договору про переведення боргу від 05.09.2008 року, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Виноградний»та ДСП «АПК «Виноградний».
Також, позивачем за первісним позовом надано уточнення позову, в якому позивач, в зв'язку з помилкою у позовній заяві, уточнив найменування відповідача-1: Державне сільськогосподарське підприємство Агромпромкомбінат «Виноградний»(а. с. 98).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2010 року первісний позов задоволений частково, у задоволенні зустрічного позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати, в позові закритого акціонерного товариства "Агріматко-Україна" відмовити, а зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний” задовольнити у повному обсязі.
В апеляційній скарзі заявник наполягає на тому, що господарським судом під час винесення рішення не були враховані доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний", які були викладені у зустрічному позові та не була надана належна оцінка наданим доказам.
У судове засідання, яке відбулось 04 серпня 2010 року, представники позивача та державного сільськогосподарського підприємства "Агропромисловий комбінат "Виноградний" не з'явились, своїм процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористались, про причини неявки суд не повідомили.
Судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представників сторін за наявними документами в матеріалах справи.
Розглянувши справу повторно у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як вбачається з матеріалів справи, між закритим акціонерним товариством „Агріматко - Україна” (постачальник) та державним сільськогосподарським підприємством Агропромисловий комбінат „Виноградний” укладений договір постачання № СЗР-151094.
Відповідно до пункту 1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується передати у власність покупцеві на умовах СРТ с. Кольчугіно (згідно з Правилами ІНКОТЕРМС в редакції 2000 р.) товари за номенклатурою, та в строки відповідно до специфікацій (надалі іменуються "специфікації"), які є додатками до цього Договору, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього визначену Договором вартість в строки та в порядку, передбаченому Договором.
Згідно з пунктом 1.2 договору, вартість товару визначається Сторонами як договірна. Загальна сума Договору встановлюється відповідно до специфікацій і визначається як арифметична сума за специфікаціями, що є невід'ємними частинами цього договору.
Пунктом 1.3 договору встановлено, що вартість товару підлягає коригуванню Постачальником, якщо з моменту укладення даного договору до моменту остаточного розрахунку курс НБУ (гривні до долара США чи до ЄВРО, в залежності від валюти за якою Постачальник придбавав товар за зовнішньо-економічним контрактом, збільшився більш як на 2 %.
Відповідно до пунктів 3.1 та 3.2 договору, покупець здійснює часткову попередню оплату в розмірі 20 % від суми договору, яка розраховується згідно пункту 1.2. Попередня оплата здійснюється не пізніше 5 червня 2007 року.
Згідно з пунктом 3.3 договору, на сплату решти суми в розмірі 80 % постачальник надає покупцеві відстрочку по оплаті кожної партії товару, отриманою ним за видатковою накладною.
Погашення боргу по кожній видатковій накладній здійснюється покупцем наступним чином:
- 30% від суми видаткової накладної через 5 днів, з дати відвантаження; - 10% від суми видаткової накладної через 40 днів з дати відвантаження; - 10% від суми видаткової накладної через 71 день з дати відвантаження; - 10% від суми видаткової накладної через 102 дні з дати відвантаження;
- 20% від суми видаткової накладної через 127 днів з дати відвантаження;
Остаточний розрахунок за весь товар отриманий в межах дії цього договору покупець повинен здійснити не пізніше 31 грудня 2007 року.
На виконання умов договору (пункт 1.1.) позивач відвантажив відповідачу товар на загальну суму 386739 грн. 36 коп., а саме:
- видаткова накладна № вАГ-062500002 від 25.06.2007р. на суму 113672 грн. 16 коп. (довіреність №977355);
- видаткова накладна № аАГ-062200003 від 22.06.2007р. на суму 273067 грн. 20 коп., (довіреність № 977345).
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний", обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, у зв'язку з наступним.
Судовою колегією встановлено, що між сторонами склалися правовідносини з поставки, які регулюються правилами глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Державне сільськогосподарське підприємство Агропромисловий комбінат «Виноградний»свої зобов'язання за договором в частині оплати повинен був виконати згідно зі статтею 3 договору , та провести остаточний розрахунок за товар, поставлений на його адресу, не пізніше 31.12.2007 року.
Відповідач за поставлений товар сплатив 283 357 грн. 00 коп., в тому числі передоплату в сумі 77 343 грн. 00 коп.
В результаті невиконання умов Договору, за Державним сільськогосподарським підприємством Агропромисловий «Виноградний», числилась заборгованість в сумі 103 382,36 грн.
05.09.2008 року між Державним сільськогосподарським підприємством Агромпром-комбінат «Виноградний»(первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноградний»(Новий боржник), укладений договір про переведення боргу.
Відповідно до пункту 1 договору про переведення боргу, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний боржник переводить свій борг на нового боржника, внаслідок чого новий боржник заміняє первісного боржника як зобов'язану сторону в зобов'язанні, яке виникло у первісного боржника внаслідок отримання ним товару по договору № еСЗР151094 від 18 травня 2007р. на загальну суму 103 094, 36 грн. у ЗАТ „Агріматко-Україна".
Згідно з пунктами 2 та 3 договору новий боржник стає зобов'язаним здійснити замість первісного боржника наступні обов'язки останнього: сплатити суму основного - 103382,36 грн. в строк до 25.11.2008 року.
Цей Договір укладено сторонами на підставі письмової згоди Кредитора на переведення боргу, що підтверджується його повідомленням № 22 від 19 серпня 2008 року, яке передано новому боржнику.
Відповідно до статті 520 Цивільного кодексу України, боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.
Таким чином, суд першої інстанції правомірно задовольнив первісні позовні вимоги щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Виноградний»103382,36 грн. основного боргу.
Позивачем по первісному позову нараховано 12235,94 грн. пені, яку позивач просить стягнути з Державного сільськогосподарського підприємства Агропром-комбінат «Виноградний».
Позовні вимоги в частині стягнення пені з Державного сільськогосподарського підприємства Агропром-комбінат «Виноградний», за період з 26.11.2008 р. по 24.05.2009 р., в сумі 12235,94 грн. задоволенню не підлягають, оскільки у вказаний період Державне сільськогосподарське підприємство Агропром-комбінат «Виноградний» вже вибуло з правовідносин по договору постачання № еСЗР-151094 від 18.05.2007 р. на підставі договору переводу боргу від 05.09.2008 р.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно того, що зустрічні позовні вимоги про визнання недійсним договору про переведення боргу від 05.09.2008 р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Виноградний»та ДСП «АПК «Виноградний», задоволенню не підлягають з огляду на наступне.
Позивач за зустрічним позовом обґрунтовує недійсність договору про переведення боргу тим, що генеральний директор товариства, який підписав договір, не мав повноважень на укладення та підписання таких договорів, а також на час підписання договору був тимчасово усунутий від виконання обов'язків.
Судова колегія відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на обмеження повноважень генерального директора, встановлені пунктом 4.4.14 Статуту товариства, оскільки спірний договір не підпадає під жодне із наведених у вказаному пункті обмежень.
Посилання ТОВ «Виноградний»на додаткові обмеження, встановлені в Положенні про генерального директора товариства від 24.12.2007р., а також на рішення загальних зборів ТОВ «Виноградний»від 10.03.2008 р., яким вирішено тимчасово усунути Генерального директора Комісарова А.В. від виконання повноважень, судом апеляційної інстанції також не приймаються до уваги з огляду на наступне.
Пунктом 3 статті 92 Цивільного Кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи виступає від її імені, зобов'язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.
Відповідно до абзацу 2 пункту 3 статті 92 Цивільного Кодексу України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.
Згідно з частиною 4 статті 92 Цивільного Кодексу України, якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем за зустрічним позовом не надано жодних доказів суду про те, що позивачу за первісним позовом було відомо про існування додаткових положень про генерального директора, а також про існування будь-яких рішень щодо тимчасового усунення Комісарова А.В. від своїх обов'язків.
Окрім того, пунктом 2 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»передбачено: «якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною керівника або осіб, що обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори, крім документів, передбачених частиною першою цієї статті, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміну зазначених осіб та/або завірену в установленому порядку копію розпорядчого документа про їх призначення».
Відповідно до пункту 3 статті 19 зазначеного Закону у разі якщо зміни до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, пов'язані із зміною обмежень щодо представництва від імені юридичної особи, особа, уповноважена діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), додатково подає примірник оригіналу або нотаріально засвідчену копію рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, яким встановлено такі обмеження.
Згідно з пунктом 9 статті 19 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців»державний реєстратор за відсутності підстав для залишення без розгляду документів про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, зобов'язаний внести не пізніше наступного робочого дня з дати їх надходження запис про внесення змін і в той самий день подати відповідним органам статистики, державної податкової служби, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування інформацію з реєстраційної картки про внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі, із зазначенням номера та дати внесення відповідного запису.
Проте, ТОВ «Виноградний»не надано доказів, які б підтверджували внесення у встановленому законом порядку до Єдиного державного реєстру відомостей або змін до вже існуючих відомостей про наявність обмежень та тимчасове усунення генерального директора від виконання обов'язків. Також не надано доказів повідомлення позивача будь-яким іншим способом про наявність таких обмежень.
За таких обставин, з урахуванням вимог абзацу 2 пункту 3 статті 92 Цивільного Кодексу України, такі обмеження не мають юридичної сили.
Посилання позивача за зустрічним позовом на те, що умови договору переводу боргу відповідають вимогам договору факторингу (стаття 1077 Цивільного Кодексу України) безпідставне, тому, що позивач за первісним позовом не передавав та не зобов'язувався передати грошові кошти, тим більше за плату ні відповідачу-1, ні відповідачу-2.
Враховуючи вищенаведене суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що зустрічні позовні вимоги задоволенню не підлягають.
З огляду на викладене суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому оскаржуване судове рішення підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 червня 2010 року у справі № 2-11/1272-2010 залишити без змін.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді К.В. Волков
І.В. Черткова