29 травня 2024 року м. ПолтаваСправа № 440/4628/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Слободянюк Н.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 /надалі - позивач, ОСОБА_1 / звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області /надалі - відповідач, ГУ ПФУ в Полтавській області/ про:
- визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та обмеження належної ОСОБА_1 до отримання пенсії максимальним розміром при здійсненні індексації пенсії з 01 березня 2022 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації пенсії з 01 березня 2023 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та індексації пенсії з 01 березня 2024 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
- зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням раніше встановленого розміру його пенсії у 90 проценти відповідних сум грошового забезпечення та його права на отримання з 15 жовтня 2023 року доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн. згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», індексації пенсії з 01 березня 2022 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації пенсії з 01 березня 2023 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та індексації пенсії з 01 березня 2024 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження виплати пенсії максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат /а.с. 1-6/.
Позов обґрунтований тим, що пенсія призначена позивачу відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позивач має право на отримання щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14 липня 2021 року, проте Головним управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області не встановлено йому виплату щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №713 від 14 липня 2021 року, після перерахунку пенсії, проведеного на виконання рішень суду. Крім того, відповідачем здійснені перерахунки пенсії позивача з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року та після таких перерахунків відповідні розміри пенсії позивача обмежено максимальним розміром пенсії. Дії відповідача щодо обмеження його пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року максимальним розміром позивач вважає протиправними, адже рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 року визнано неконституційними положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06 травня 2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано докази.
Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 38/ зазначив, що відсутні підстави для встановлення позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14 липня 2021 року, оскільки пенсія позивачу перераховувалася після 1 березня 2018 року на виконання рішень Полтавського окружного адміністративного суду від 14 січня 2020 року у справі №440/4815/19 та від 22 грудня 2020 року у справі №440/6596/20 та після таких перерахунків розмір пенсії позивача збільшився більше ніж на 2000,00 грн. Відповідно до статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" максимальний розмір пенсії не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів для непрацездатних осіб та вказана норма є чинною та неконституційною не визнавалась. Таким чином, обчислення та виплату пенсії проведено згідно чинного законодавства.
Справу розглянуто судом у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 КАС України.
Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та йому призначено пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" /а.с. 41/.
Станом на 01 березня 2018 року основний розмір пенсії ОСОБА_1 складав 7916,18 грн /а.с. 42/.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №440/6596/20 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково: визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 за рахунок виплати 75 відсотків суми підвищення пенсії у період з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити пенсію ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року по 31 грудня 2019 року у розмірі 100 відсотків суми підвищення пенсії з урахуванням проведених виплат; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у проведенні з 01 квітня 2019 року перерахунку та виплати основного розміру пенсії на підставі довідки Управління СБУ в Полтавській області №66/21/4/213фв від 05 жовтня 2020 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести ОСОБА_1 з 01 квітня 2019 року перерахунок основного розміру пенсії на підставі довідки Управління СБУ в Полтавській області №66/21/4/213фв від 05 жовтня 2020 року про розмір його грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року, статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20 грудня 1991 року, постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" №704 від 30 серпня 2017 року та виплатити пенсію з урахуванням проведених виплат.
У січні 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №440/6596/20 здійснило перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 05 березня 2019 року, за результатами якого його розмір пенсії склав 12366,00 грн /а.с. 45-46/.
Враховуючи ту обставину, що пенсія позивачу перераховувалася після 1 березня 2018 року та після такого перерахунку основний розмір пенсії ОСОБА_1 збільшився більше ніж на 2000,00 грн, ГУ ПФУ в Полтавській області з 01 липня 2021 року не встановило йому щомісячну доплату до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 від 14 липня 2021 року, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії з 01 липня 2021 року /а.с. 47/ та визнано ГУ ПФУ в Полтавській області в листі №7217-6116/Я-02/8-1600/24 від 29 березня 2024 року /а.с. 12-14/.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії /а.с. 15, 50/ Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2022 року (підстава перерахунку: ДБУ 2024 року + індексація з 03.24), за результатами якого розмір пенсії (з надбавками) склав 29242,54 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 25651,35 грн.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії /а.с. 16, 51/ Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2023 року (підстава перерахунку: ДБУ 2024 року + індексація з 03.24), за результатами якого розмір пенсії (з надбавками) склав 30742,54 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 25651,35 грн.
Згідно протоколу про перерахунок пенсії /а.с. 17, 52/ Головним управлінням ПФУ в Полтавській області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 березня 2024 року (підстава перерахунку: ДБУ 2024 року + індексація з 03.24), за результатами якого розмір пенсії (з надбавками) склав 32242,54 грн, а з урахуванням максимального розміру пенсії - 25651,35 грн.
Не погодившись з такими діями відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, осіб начальницького і рядового складу Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, регулює Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року /надалі - Закон №2262-ХІІ/. Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення частини третьої статті 43 та статті 63 Закону № 2262-XII.
Так, згідно зі статтею 43 Закону № 2262-XII у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.
Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону № 2262-ХІІ усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
У свою чергу з метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв постанову "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" №713 /надалі - Постанова №713/.
Пунктом 1 Постанови № 713 установлено, що з 1 липня 2021 р. особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 р. відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., щомісячну доплату в сумі 2000 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.
Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 р., розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 р. або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.
Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 р. (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 р. N 2146-IX "Про внесення змін до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" щодо пенсій в разі втрати годувальника"), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.
Щомісячна доплата, передбачена цим пунктом, встановлюється у межах максимального розміру пенсії, визначеного Законом, починаючи з 1 липня 2021 року.
Пунктом 2 Постанови № 713 установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, сум індексації, щомісячної доплати, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, інших доплат до пенсій, встановлених законодавством (крім пенсій за особливі заслуги перед Україною), в осіб, які отримують пенсію, призначену відповідно до Закону, не досягає 3854 гривень, таким особам встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсій.
Суд враховує, що предметом цього спору є наявність підстав для встановлення позивачу щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн, передбаченої Постановою №713, після перерахунку його пенсії, здійсненого на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №440/6596/20.
З матеріалів справи судом встановлено, що на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі №440/6596/20 позивачу у січні 2021 року проведено перерахунок пенсії з 05 березня 2019 року.
Тож спірним є питання чи набуває позивач право на встановлення йому передбаченої Постановою №713 щомісячної доплати до пенсії в сумі 2000 грн у разі, якщо його пенсія після 01 березня 2018 року була перерахована на підставі рішення суду.
Даючи відповідь на це питання, суд враховує висновки щодо застосування норм права, що викладені Верховним Судом у постанові від 08 листопада 2022 року у справі № 420/2473/22.
У пункті 46 вказаного рішення Верховний Суд зазначив, що "аналіз наведених норм права, а також мети прийняття Урядом вказаної постанови № 713 свідчить про те, що перерахунок пенсі, проведення якого згідно з абзацом третім пункту 1 постанови № 713 є обставиною, що виключає можливість нарахування щомісячної доплати у розмірі 2000, 00 грн до розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону № 2262-ХІІ має бути обумовлений підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ на підставі нормативно-правого акта компетентного органу, оскільки в такий спосіб досягається мета, яка слугувала підставою для ухвалення постанови №713, а саме зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, визначених на законних підставах. Натомість перерахунок пенсії, проведений на виконання судового рішення з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на отримання якої у особи винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії".
У пункті 48 цієї ж постанови Верховний Суд зробив висновок стосовно того, що "оскільки перерахунок пенсії позивача, проведений ГУ ПФУ 06.01.2022 на виконання судового рішення з метою усунення порушеного його права на належний розмір пенсії, право на отримання якого у нього винило до 01.03.2018, не є перерахунком пенсії у зв'язку із зміною складових грошового забезпечення чи інших показників основного розміру пенсії, то позивач має право на щомісячну доплату до пенсії в розмірі 2000, 00 грн відповідно до постанови № 713, яка має виплачуватись для досягнення мети прийняття постанови № 713 - поетапного зменшення диспропорцій у розмірах пенсій, призначених до 01.03.2018".
Також у постанові від 02 березня 2023 року у аналогічній справі №600/870/22-а Верховний Суд не знайшов підстав для відступу від правових висновків, викладених у постанові від 08 листопада 2022 року у справі №420/2473/22, а також вказані правові висновки підтримані Верховним Судом у постанові від 01 травня 2023 року у справі №300/2963/22.
Таким чином, у подібних правовідносинах суд враховує вказані висновки Верхового Суду відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС України.
Згідно наявного у справі протоколу перерахунку пенсії позивача щомісячна доплата до пенсії не була встановлена позивачу з 01 липня 2021 року.
Водночас у позовних вимогах позивач просить визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити з 01 березня 2022 року перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії з урахуванням раніше встановленого розміру його пенсії у 90 проценти відповідних сум грошового забезпечення та його права на отримання з 15 жовтня 2023 року доплати до пенсії в сумі 2000,00 грн згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 14липня 2021 року №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», без обмеження виплати пенсії максимальним розміром та з урахуванням проведених виплат.
З огляду на це, суд доходить висновку про можливість задоволення у відповідній частині позову відповідно до заявлених позовних вимог, а саме: визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті позивачу щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року, у сумі 2000,00 грн, починаючи з 15 жовтня 2023 року, та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року, у сумі 2000,00 грн, починаючи з 15 жовтня 2023 року, з урахуванням проведених виплат.
Надаючи оцінку позовним вимогам щодо проведення перерахунку та виплати пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року без обмеження максимальним розміром, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ (у редакції Закону України від 08 липня 2011 року № 3668-VI із змінами, внесеними згідно із Законами № 911-VIII від 24.12.2015, № 1774-VIII від 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року № 2262-XII зі змінами, згідно з якими максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність; тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Таким чином, положення частини сьомої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" втратили чинність з 20 грудня 2016 року.
А відтак, можна стверджувати, що після ухвалення Конституційним Судом України рішення від 20 грудня 2016 року у справі №7-рп/2016 у Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" відсутня частина сьома статті 43.
Законом України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII, який набрав чинності з 01 січня 2017 року, внесено зміни до частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якими слова і цифри "у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року" замінено словами і цифрами "по 31 грудня 2017 року".
Враховуючи, що частина сьома статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою було передбачено обмеження пенсій максимальним розміром, визнана неконституційною та втратила чинність з 20 грудня 2016 року, то зміни, які внесені Законом №1774-VIII до цієї норми, є нереалізованими та самі по собі не створюють підстав для такого обмеження.
Такі висновки суду відповідають висновкам Верховного Суду, викладеним в постановах від 31 січня 2019 року у справі №638/6363/17, від 08 серпня 2019 року у справі №522/3271/17, від 30 жовтня 2019 року у справі №826/17744/17 та від 09 листопада 2020 року у справі №813/678/18.
Водночас згідно з частиною першою статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 08 липня 2011 року №3668-VI /надалі - Закон №3668/ максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, по 31 грудня 2017 року, максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року "Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України", не може перевищувати 10740 гривень.
Пенсіонерам, яким пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) призначена до набрання чинності цим Законом і в яких розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) перевищує максимальний розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановлений цим Законом, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) здійснюється без індексації, без застосування положень частин другої та третьої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та проведення інших перерахунків, передбачених законодавством, до того часу, коли розмір пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) відповідатиме максимальному розміру пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), встановленому цим Законом.
Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлюється законодавством незалежно від дати призначення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання).
Якщо внаслідок прийняття цього Закону розмір пенсії зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Вказані норми Закону № 3668-VI щодо обмеження пенсії максимальним розміром врахуванню не підлягають, оскільки згідно з положеннями частин першої та третьої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів, та зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Закон № 3668-VI не є нормативно-правовим актом, прийнятим відповідно до Закону №2262-ХІІ, а тому до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми спеціального закону, яким є Закон №2262-ХІІ.
Крім того, наведені положення Закону № 3668-V щодо обмеження пенсії максимальним розміром є схожими за змістом положенням частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, які визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016.
За таких обставин зважаючи на визнання неконституційними положень частини сьомої статті 43 Закону №2262-ХІІ, якою передбачено обмеження пенсії максимальним розміром, суд доходить висновку, що обмеження пенсії максимальним розміром порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб та пенсійний орган, обмежуючи позивачу перераховану з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року пенсію максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах Верховного Суду від 03 жовтня 2018 року у справі №127/4267/17 та від 02 червня 2023 року у справі № 420/14462/20 та мають бути враховані судом першої інстанції в силу частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд вважає за необхідне визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження позивачу пенсії, перерахованої з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, максимальним розміром пенсії, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити позивачу пенсію, перераховану з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року, без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
Вирішуючи позовні вимоги щодо виплати пенсії з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року та з 01 березня 2024 року без обмеження виплати пенсії максимальним розміром з урахуванням раніше встановленого розміру його пенсії у 90 проценти відповідних сум грошового забезпечення та індексації пенсії з 01 березня 2022 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», індексації пенсії з 01 березня 2023 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та індексації пенсії з 01 березня 2024 року, установленої згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 вказаного Кодексу кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
Зі змісту наведених норм слідує, що захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
А відтак, суд не вправі вирішувати позовні вимоги, які заявлені на майбутнє, та не спрямовані на захист і відновлення вже порушених прав позивача.
У зв'язку з цим вказані позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Отже, адміністративний позов підлягає задоволенню частково.
Згідно з частиною третьою статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
За подання позову до суду позивач поніс витрати у вигляді сплати судового збору в сумі 4844,80 грн, що підтверджується квитанціями №5710-2507-1653-2737 від 12 квітня 2024 року /а.с. 18/ та №3787-2519-6848-8854 від 24 квітня 2024 року /а.с. 30/. Доказів понесення позивачем інших судових витрат матеріали справи не містять.
Враховуючи висновок суду про повне задоволення однієї немайнової вимоги та часткове задоволення трьох немайнових вимог, стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача підлягає сума в 3028,00 грн (1211,20 грн + 605,60 грн + 605,60 грн + 605,60 грн).
Клопотання позивача про постановлення окремої ухвали щодо порушення службовими і посадовими особами Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" №2262-ХІІ від 09 квітня 1992 року щодо протиправного обмеження з 01 січня 2024 року виплати пенсії позивачу максимальним розміром задоволенню не підлягає з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Отже, за приписами вказаних положень постановлення окремої ухвали є правом, а не обов'язком суду.
Крім того, суд вважає, що задоволення позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу пенсію, перераховану з 01 березня 2024 року, без обмеження максимальним розміром пенсії, є достатнім заходом для відновлення прав позивача та усунення причин та умов, що сприяли порушеному праву. При цьому суд враховує приписи статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України щодо обов'язковості судових рішень.
Керуючись статтями 6-9, 72-77, 211, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року, у сумі 2000,00 грн, починаючи з 15 жовтня 2023 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб" № 713 від 14 липня 2021 року, у сумі 2000,00 грн, починаючи з 15 жовтня 2023 року, з урахуванням проведених виплат.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обмеження ОСОБА_1 пенсії, перерахованої з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, максимальним розміром пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану з 01 березня 2022 року, з 01 березня 2023 року, з 01 березня 2024 року, без обмеження максимальним розміром пенсії з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
Відмовити у задоволенні клопотання позивача про постановлення окремої ухвали.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною восьмою статті 18, частинами сьомою-восьмою статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.І. Слободянюк