Справа №:755/5194/23
Провадження №: 1-кп/755/235/24
"27" травня 2024 р. м.Київ
Дніпровський районний суд м.Києва колегіально у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі дистанційного судового провадження, в залі Дніпровського районного суду м.Києва, кримінальне провадження №42016000000003323 відносно
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Євпаторія АР Крим, громадянина України, з вищою освітою, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника адвоката ОСОБА_7 ,
В провадженні Дніпровського районного суду м.Києва перебуває кримінальне провадження №42016000000003323 відносно ОСОБА_5 за обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
В судовому засіданні прокурор звернувся до суду з клопотанням про здійснення спеціального судового провадження, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України, та, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, ухиляється від явки до суду.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 щодо клопотання прокурора про здійснення спеціального судового провадження заперечував, оскільки, на думку захисника, підстави для здійснення спеціального судового провадження відсутні.
Обвинувачений ОСОБА_5 неодноразово в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, про що свідчить його виклик, опублікований в засобах масової інформації, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті Дніпровського районного суду м.Києва веб-порталу «Судова влада України».
Дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників судового провадження та вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом. Традиційно участь обвинуваченого під час судового розгляду є обов'язковою, а звуження процесуальних прав особи під час здійснення кримінального провадження не допускається.
Згідно з ч.3 ст.323 КПК України судовий розгляд у кримінальному провадженні щодо злочинів, зазначених у частині другій статті 297-1 цього Кодексу, може здійснюватися за відсутності обвинуваченого (in absentia), крім неповнолітнього, який переховується від органів слідства та суду на тимчасово окупованій території України, на території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, з метою ухилення від кримінальної відповідальності (спеціальне судове провадження) та/або оголошений в міжнародний розшук.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 21.10.2016 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 .
Суд зазначає, що чинний КПК України хоч і не надає визначення поняттю (in absentia), проте цей інститут посідає окреме місце в системі кримінального процесуального права з огляду на його ознаки та специфіку законодавчих норм, які застосовуються в межах такого провадження. Аналізуючи у сукупності такі законодавчі норми, можливо дійти висновку, що спеціальне кримінальне провадження (in absentia) є одним із різновидів заочного кримінального провадження, що застосовується за відсутності обвинуваченого, який ухиляється від кримінальної відповідальності.
Завданням введення такого інституту є забезпечення дотримання розумних строків досудового розслідування та судового провадження, а також притягнення особи до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення. Цей інститут має упередити ситуації коли особа, що вчинила злочин на території України та переховується за її межами, стає фактично недосяжною для застосування до неї кримінальної відповідальності.
Таке нововведення відповідає положенням Рекомендації Комітету міністрів Ради Європи №R (87) 18 щодо спрощення кримінального провадження, а також Резолюції №75 (11) Комітету Ради Європи від 19.01.1973 року про критерії, які регламентують здійснення провадження за відсутності обвинуваченого. Відповідно до вказаної Резолюції, розгляд може бути проведений за відсутності обвинуваченого за умови дотримання вимог, зокрема, щодо повідомлення повістками про дату та місце судового розгляду, у яких повинні вказуватися наслідки неявки (якщо тільки не буде встановлено, що особа навмисне прагнула уникнути правосуддя); відкладення розгляду справи у випадку, якщо у суду виникли перешкоди для забезпечення явки обвинуваченого, особиста присутність якого є обов'язковою; перенесення розгляду справи на територію іншої держави, за наявності такої можливості, або звернення із запитом про видачу; доведення до відома обвинуваченого про ухвалене за його відсутності судове рішення. У Резолюції також містяться й інші рекомендації, що стосуються оскарження та анулювання ухваленого за відсутності обвинуваченого судового рішення.
Крім того, можливість здійснення судового провадження за відсутності обвинуваченого підтверджує Європейський суд з прав людини, зокрема у рішеннях у справі «Да Лус Домінгеш Ферейра проти Бельгії» від 24.05.2007 року, у справі «Пуатрімоль проти Франції» від 23.11.1993 року, у справі «Кромбах проти Франції» від 13.02.2001 року. Так, ЄСПЛ дійшов висновку, що здійснення судового розгляду та ухвалення судового рішення за відсутності обвинуваченого не можна розглядати як порушення положень Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод з боку держави у разі, коли немає підстав вважати, що обвинувачений не був належно повідомлений про розпочате стосовно нього судове провадження.
Відповідно до ч.5 ст.139 КПК України, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження.
Згідно ч.3 ст.12 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» від 15.04.2014 року №1207-VII порядок вручення повістки про виклик особи, стосовно якої існують достатні підстави вважати, що така особа виїхала та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, а також правові наслідки ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, визначаються Кримінальним процесуальним кодексом України.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» від 12.08.2014 року №1632-VII, ухилення від явки на виклик слідчого, прокурора чи судовий виклик слідчого судді, суду (неприбуття на виклик без поважної причини більш як два рази) підозрюваним, обвинуваченим, який перебуває в районі проведення антитерористичної операції, та оголошення його у розшук є підставою для здійснення спеціального досудового розслідування чи спеціального судового провадження в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, з особливостями, встановленими цим Законом. Вимога про оголошення у міждержавний або міжнародний розшук не поширюється на випадки, якщо вирішується питання про застосування стосовно цих осіб спеціального кримінального провадження.
Виходячи з тих заходів, які були вжиті органом досудового розслідування для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_5 та вручення копії обвинувального акта, суспільний резонанс даного кримінального провадження, як на території України, так і за її межами, суд не знаходить підстав вважати, що останній не був повідомлений про наявність кримінального провадження відносно нього. Крім того, обвинувачений мав можливість отримувати інформацію щодо часу і місця судового розгляду кримінального провадження, оскільки відповідні повістки публікувалися у засобах масової інформації загальнодержавного значення, а саме у газеті «Урядовий кур'єр» та офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора, а також шляхом розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті Дніпровського районного суду м.Києва веб-порталу «Судова влада України». Крім того, він також мав можливість взяти участь у судовому розгляді кримінального провадження як особисто, так і шляхом залучення захисника за власним вибором, якщо б мав таке бажання (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.03.2020 року (справа №242/3982/16-к, провадження №51-7218км18).
Враховуючи викладене, виходячи з вимог ч.3 ст.323 КПК України, суд приходить до висновку, що є всі правові підстави для застосування стосовно ОСОБА_5 процедури спеціального судового провадження «in absentia».
Керуючись ст.ст.139, 314-317, 323, 372, 376 КПК України, суд -
Клопотання прокурора - задовольнити.
Здійснювати спеціальне судове провадження у кримінальному провадженні №42016000000003323 відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.111 КК України.
Повідомити обвинуваченого про здійснення спеціального судового провадження щодо нього шляхом розміщення даної інформації в засобах масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, а саме у газеті «Урядовий кур'єр», а також шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті Дніпровського районного суду м.Києва веб-порталу «Судова влада України».
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Головуючий - суддя Дніпровського районного суду
м.Києва
ОСОБА_1
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_2
Суддя Дніпровського районного суду
м.Києва ОСОБА_3