28 травня 2024 року
м. Київ
справа № 202/9/21-к
провадження № 51-170 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року,
встановив:
Вироком Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року ОСОБА_4 засуджено за ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції від 05 квітня 2001 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 14 років та звільнено від призначеного покарання у зв'язку із закінченням строків давності; за ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції Закону від 01 червня 2010 року) до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років. Даним вироком ОСОБА_4 визнано невинуватим у вчиненні злочинів, передбачених: ч. 5 ст. 301; ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 153; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 156; ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 301 КК України та виправдано його на підставі п. 3 ч. 1 ст. 373 КПК України, у зв'язку з недоведеністю того, що в його діянні є склад кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 301; ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 153 ; ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 156; ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 301 КК України.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року щодо ОСОБА_4 за його обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції Закону від 05 квітня 2001 року), за епізодом 2002 року - скасовано та закрито кримінальне провадження в цій частині на підставі п. 3 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи в суді і вичерпанням можливості їх отримати.
Цією ж ухвалою апеляційного суду перекваліфіковано дії ОСОБА_4 з ч. 3 ст. 153 КК України (в редакції Закону від 01 червня 2010 року) на ч. 4 ст. 152 КК України (в редакції Закону від 06 грудня 2017 року) та постановлено вважати його засудженим за цим Законом до покарання у виді позбавлення волі строком на 15 років.
Ухвалами Верховного Суду від 16 січня, 23 січня та 18 квітня 2024 року відкрито касаційне провадження за касаційними скаргами прокурора, захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_5 та захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_4 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року.
Касаційний розгляд кримінального провадження за вказаними касаційними скаргами призначено до розгляду на 10 годину 20 хвилин 02 липня 2024 року.
22 травня 2024 року від засудженого ОСОБА_4 надійшли доповнення до касаційної скарги захисника ОСОБА_8 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2023 року щодо нього, датовані 11 травня 2024 року, які по-суті є касаційною скаргою засудженого на вищевказані судові рішення.
Перевіривши касаційну скаргу, колегія суддів вважає, що вона підлягає поверненню, виходячи з наступного.
Так, згідно ст. 432 КПК України відмова від касаційної скарги, зміна і доповнення касаційної скарги під час касаційного провадження здійснюється згідно з положеннями ст. 403 КПК України.
За загальними правилами, визначеними у ст. 403 КПК України, право змінити та/або доповнити касаційну скаргу має особа, яка її подала.
Таким чином, засуджений ОСОБА_4 , подавши доповнення до касаційної скарги, не є особою, яка має право доповнити касаційну скаргу захисника ОСОБА_8 .
Водночас, згідно вимог ч. 2 ст. 426 КПК України касаційна скарга на судові рішення може бути подана протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Як убачається з касаційного провадження, ухвала суду апеляційної інстанції постановлена 08 грудня 2023 року.
Відповідно до інформації, наданої ДУ «Криворізька виправна колонія (№ 80)», засудженому ОСОБА_4 вручено вищевказану ухвалу апеляційного суду 02 січня 2024 року, тому згідно ст. 115 КПК України останнім днем подачі касаційної скарги на рішення судів першої та апеляційної інстанцій для засудженого є 03 квітня 2024 року.
При цьому засуджений звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, датованою 11 травня 2024 року.
Таким чином, засуджений подав касаційну скаргу поза межами строку касаційного оскарження судових рішень.
Частиною 1 ст. 117 КПК України встановлено, що пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений за клопотанням заінтересованої особи ухвалою слідчого судді, суду.
При цьому засуджений ОСОБА_4 у поданій касаційній скарзі не порушує питання про поновлення строку касаційного оскарження судових рішень.
Згідно п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України касаційна скарга повертається якщо вона подана після закінчення строку касаційного оскарження і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення.
Оскільки касаційна скарга подана після закінчення строку касаційного оскарження судових рішень, заява про поновлення такого строку відсутня, а тому касаційна скарга засудженого підлягає поверненню особі, яка її подала.
Враховуючи викладене та керуючись п. 3 ч. 3 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 01 червня 2022 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 08 грудня 2023 рокуповернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3