29 травня 2024 року
м. Київ
справа № 279/1215/23
провадження № 61-5400ск24
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання свідоцтва про право на спадщину за законом недійсним,
10 квітня 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав касаційну скаргу рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області
від 31 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду
від 19 жовтня 2023 року у цивільній справі № 279/1215/23.
Ухвалою Верховного Суду від 29 квітня 2024 року касаційну скаргу залишено без руху та встановлено строк - десять днів з дня вручення копії ухвали, для усунення недоліків шляхом:
1) подання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із наведенням причин пропуску вказаного строку та наданням доказів, які підтверджують дату вручення ОСОБА_1 або його представнику (якщо той отримав раніше) копії оскаржуваної постанови Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року;
2) надання уточненої касаційної скарги із зазначенням в ній підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав), з урахуванням роз'яснень викладених в цій ухвалі.
Ухвалу Верховного Суду від 29 квітня 2024 року ОСОБА_1 отримав 07 травня 2024 року, що підтверджено рекомендованим повідомленням про вручення поштових відправлень № 0600263606474.
У травні 2024 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав уточнену касаційну скаргу.
Залишаючи без руху касаційну скаргу, Верховний Суд в ухвалі
від 29 квітня 2024 року вказав зокрема на необхідність виконання пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо, зазначення підстави (підстав) касаційного оскарження передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України та роз'яснив, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України (відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах), має бути зазначена норму (норми) права, щодо застосування якої (яких) у подібних правовідносинах відсутній висновок Верховного Суду.
Натомість в уточненій касаційній скарзі ОСОБА_1 не викладені передбачені ЦПК України підстави оскарження в касаційному порядку рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року та постанови Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 279/1215/23 із визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), що свідчить про недотримання пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України та унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Коректне визначення підстав касаційного оскарження має важливе значення, оскільки суд касаційної інстанції переглядаючи у касаційному порядку судові рішення перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження (частина перша статті 400 ЦПК України), підстава (підстави) відкриття касаційного провадження зазначаються в ухвалі про відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України), в окремих випадках непідтвердження підстав касаційного оскарження може мати наслідком закриття касаційного провадження (пункти 4, 5 частини першої статті 396 ЦПК України).
Процесуальний закон покладає на заявника обов'язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або порушення норм процесуального права, яке допустили суди попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень та чітко визначити відповідну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.
Верховний Суд наголошує на тому, що суд касаційної інстанції здійснює перегляд ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій судових рішень у виключних випадках, кожен з яких окремо передбачений процесуальним законом. Стадія касаційного перегляду не є обов'язковою для усіх видів судових проваджень, а перегляд рішень у касаційному порядку відбувається виключно з підстав, що визначені процесуальним законом. Водночас, Верховний Суд є судом права, тобто судовою інстанцією, яка не здійснює перегляд постановлених та оскаржених рішень повністю, а лише у питанні правильності застосування судами норм права.
Заяв (клопотань) про продовження встановленого судом строку для усунення недоліків касаційної скарги заявницями не подано.
Оскільки у встановлений судом строк вимоги ухвали від 29 квітня 2024 року належним чином не виконані, недоліки касаційної скарги усунені не в повному обсязі, касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала.
Згідно частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини третьої статті 185 ЦПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
За загальним правилом повернення касаційної скарги не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, які стали підставою для повернення скарги.
Керуючись статтями 14, 43, 185, 392, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 31 липня 2023 року та постанову Житомирського апеляційного суду від 19 жовтня 2023 року у справі № 279/1215/23 повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи № 279/1215/23, а також особі, яка подала скаргу разом з доданими до скарги матеріалами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя В. В. Шипович