29.05.24
22-ц/812/904/24
Провадження № 22-ц/812/904/24
іменем України
29 травня 2024 року м. Миколаїв
справа № 472/320/24
Миколаївський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Тищук Н.О.,
суддів: Самчишиної Н.В., Серебрякової Т.В.,
із секретарем - Андрієнко Л.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Акціонерного товариства «Сенс Банк»
на ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва, постановлену 05 квітня 2024 року суддею Кокорєвим В.В. в приміщенні цього ж суду, (повний текст ухвали складено того ж дня), у справі за заявою
Акціонерного товариства «Сенс Банк»
про видачу дубліката виконавчого листа та поновлення строку для пред'явлення його до виконання,
1.Описова частина
Короткий зміст вимог позовної заяви
У січні 2024 року АТ «Сенс Банк» звернулося до суду з зазначеною вище заявою.
Заявник вказував на те, що згідно рішення про стягнення кредитної заборгованості Ленінський районний суд м. Миколаєва 23 грудня 2016 року видав виконавчі листи на стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-банк» 11 575, 73 євро та 4 767, 89 грн судового збору. 30.11.2022 року АТ «Альфа-Банк» змінило своє найменування на АТ «Сенс Банк». Згідно з даними з Автоматизованої системи виконавчих проваджень відносно боржника ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження відсутні. Ця інформація вказує на відсутність на виконанні виконавчого листа, виданого на користь АТ «Альфа-банк». Отже, виконавчий лист втрачено, що є підставою для видачі його дубліката.
Крім цього пропущений строк пред'явлення виконавчого листа до виконання. Обставиною, яка зумовила пропуск цього строку є діючі на території України карантинні заходи у зв'язку з поширенням гострої респіраторної інфекції COVID-19, у зв'язку з чим співробітники АТ «Сенс Банк» тривалий час працювали в режимі дистанційної роботи. Саме тому в даний період виникли певні труднощі з обробленням справ, а також обміном між відповідальними особами інформацією та документами щодо яких повинні бути прийняті термінові заходи.
Відзиву на заяву банку від боржника не надходило, оскільки направлені на його адресу документи повернуті суду з відміткою про відсутність за вказаною адресою.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2024 року у задоволенні заяви відмовлено.
Ухвала мотивована тим, що заявник без поважних причин пропустив строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, тож з огляду на відсутність підстав для поновлення строків, відсутні підстави і для видачі дубліката виконавчого листа.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
В апеляційній скарзі АТ «Сенс Банк», посилаючись на незаконність, необґрунтованість рішення суду першої інстанції, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просило ухвалу скасувати та задовольнити заяву.
Узагальнені доводи апеляційної скарги
Апеляційна скарга мотивована тим, що банку не було надано інформації щодо виконання судового рішення Інгульським ВДВС у м. Миколаєві з посиланням на знищення виконавчого провадження у зв'язку з закінченням строку його зберігання.
В ході проведеної банком внутрішньої перевірки матеріалів кредитної справи встановлено, що оригінал виконавчого листа не було передано до головного офісу банку, тобто він був втрачений при пересиланні. Відібрати пояснення та вжити відповідних заходів реагування до юрисконсульта відділу після судового супроводження Управління супроводження примусового стягнення Департаменту стягнення кредитів, не виявляється можливим, оскільки відповідальний працівник звільнений у 2022 році.
Також банк наполягав на тому, що строк пред'явлення виконавчого листа до виконання сплинув 07 червня 2021 року, проте у подальшому на території України було запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню корона вірусу COVID- 19, які безпосередньо вплинули на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій. Строк дії карантину неодноразово продовжувався. Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
При цьому апелянт посилався на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22).
Узагальнені доводи інших учасників
Відзиву на заяву від боржника не надходило, оскільки направлені на його адресу копія апеляційної скарги та повідомлення про розгляд справи повернулися до суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою.
2.Мотивувальна частина
Про розгляд справи апеляційним судом сторони повідомлені належним чином. Боржник в силу приписів частин першої та другої статті 131 ЦПК України також вважається повідомленим про час і місце розгляду справи.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає, виходячи з наступного.
Встановлені судом першої інстанції обставини справи
Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва від 21.11.2016 у справі № 489/3568/16-ц позов задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» заборгованість за Договором про іпотечний борг № 172-04/08 від 08.02.2008 в розмірі 11575,73 євро, а саме: заборгованість за тілом кредиту 11236,78 євро, заборгованість за відсотками 338,95 євро. Крім того, стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Альфа-Банк» судовий збір у розмірі 4767, 89 грн.
З копії листа Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) №132458 від 19.12.2023 вбачається, що згідно даних АСВП на виконанні у відділі перебувало виконавче провадження №53627215 з примусового виконання виконавчого листа №489/3568/16-ц від 23.12.2016 виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за договором про іпотечний борг №172-04/08 від 08.02.2008 в сумі 11575,73 євро та судовий збір 4767,89 грн. 22.03.2017 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. 19.05.2017 винесено постанову про арешт майна боржника. 07.06.2018 винесено постанову про стягнення з боржника витрат виконавчого провадження. 07.06.2018 винесено постанову про стягнення виконавчого збору. 07.06.2018 винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (відсутність у боржника майна).
Відповідно до довідки АТ «СЕНС БАНК» вих. №б/н від 05.01.2024 виконавчий лист Ленінського районного суду м. Миколаєва №489/3568/16-ц виданий 23.12.2016 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Альфа-Банк» заборгованості за договором про іпотечний борг №172-04/08 від 08.02.2008 в сумі 11575,73 євро та судовий збір 4767,89 грн - відсутній.
З копії витягу з державного реєстру банків від 02.12.2022 вбачається, що відбулася зміна найменування з Акціонерного товариства «Альфа-Банк» на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК».
Позиція апеляційного суду
Відповідно до частини першої статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно з частиною четвертою статті 10 ЦПК України.
Виконання судового рішення відповідно до рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Згідно підпункту 17.4 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Зі змісту вказаних норм Кодексу вбачається, що суд може видати стягувачу або виконавцю за їх заявою дублікат втраченого виконавчого листа, але в межах строку пред'явлення його до виконання, зокрема, у випадку, коли суд поновив стягувачу пропущений ним строк з поважних причин. В іншому випадку, поза строком на пред'явлення виконавчого документа до виконання,його дублікат не може бути виданий судом.
Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року в справі № 2-836/11, згідно яких якщо строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката цього документа, який втрачений, вважається поданою у межах встановленого для пред'явлення його до виконання строку. Натомість коли строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа першочергово підлягає вирішенню питання перебігу строку пред'явлення виконавчого листа до виконання та причин його пропуску, якщо такий строк пропущений.
Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив відсутність поважних причин для поновлення строку.
Відповідно до частини першої статті 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.
Підставою для поновлення строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання є факт пропуску стягувачем такого строку з поважних причин.
Поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для стягувача отримати та подати у встановлений законом строк виконавчий лист до примусового виконання.
Крім того, поважність причин пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання пов'язана не тільки з часом безпосередньої обізнаності особи про певні обставини (факти порушення її прав), а й з об'єктивною можливістю цієї особи знати про ці обставини. Можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів, за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знайти про посягання на права. Обов'язок доведення часу, з якого особі стало відомо про порушення її права, покладається на заявника.
Відповідно до частини першої статті 22 Закону України «Про виконавче провадження», редакція якої яка діяла на момент ухвалення судового рішення та видачі виконавчих листів, виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років.
Частиною 2 даної норми було передбачено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення.
Стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.
Відповідно до вимог статей 12, 15 Закону України «Про виконавче провадження» для правонаступника стягувача у виконавчому провадженні - АТ «Сенс-Банк» усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для АТ «Альфа-Банк», у тому числі й щодо дотримання строків пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Згідно статті 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень й доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Представником АТ «Сенс-Банк» до матеріалів заяви не надано жодних належних та допустимих доказів вчинення кредитором дій щодо примусового виконання рішення суду, втрати виконавчого документа та поважності причин пропуску строку пред'явлення його до виконання, а міститься лише просто перелік обставин (зміна назви стягувача, втрата при пересиланні, неможливість встановлення обставин з підстав звільнення відповідального працівника).
В цілому, доводи апеляційноїскарги зводяться до опису встановлених судом першої інстанції у цій справі обставин та доводів про надання їм неправильної, на думку скаржника, правової оцінки, що не може бути підставою для скасування ухвали місцевого суду.
За таких обставин колегія суддів вважає, що ухвала суду постановлена з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для її скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі не вбачається.
Щодо доводу апеляційної скарги про перешкоди в діяльності банку запровадження обмежувальних заходів щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, з посиланням на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07 вересня 2022 року у справі № 679/1136/21 (провадження № 61-5238св22), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Є неможливим застосування за аналогією закону положень Закону України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", якими розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України доповнено п. 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID- 19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину".
Правової підстави для продовження строку пред'явлення виконавчого документа до виконання з цієї підстави, є недопустимим, оскільки процесуальне законодавство та Закон України "Про виконавче провадження" не містить такої підстави для продовження строку, й зазначене не є прогалиною у законодавчому регулюванні, враховуючи відмінність між строком позовної давності та строком пред'явлення виконавчого листа до виконання у їх призначенні для регулювання різних правовідносин.
Крім цього, зазначена апелянтом постанова Верховного Суду прийнята у справі з інших правовідносин (стягнення кредитної заборгованості), та судом досліджувалося питання щодо дотримання строку позовної давності, тоді як у справі, що переглядається, вирішується питання дотримання строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги та зміст оскаржуваної ухали не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а тому ухвала підлягає залишенню без змін відповідно до положень статті 375 ЦПК України.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Сенс Банк» залишити без задоволення.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Миколаєва від 05 квітня 2024 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, але за наявності підстав, передбачених статтею 389 ЦПК, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий Н.О.Тищук
Судді: Н.В.Самчишина
Т.В.Серебрякова
Повну постанову складено 29 травня 2024 року