Справа № 676/3241/24
Номер провадження 1-кс/676/874/24
29 травня 2024 року м. Кам'янець-Подільський
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення,
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області зі скаргою на бездіяльність слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення, мотивуючи тим, що 06 травня 2024 року працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 в м.Чортків по вул.Шевченка, примусово був затриманий ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому без медичних документів та обстеження надали рішення ВЛК Чортківського району про його придатність до військової служби при офіційному діагнозі ДЦП (дитячий церебральний параліч) та того ж дня примусово, із застосуванням погроз, психічного та фізичного насильства був доставлений до АДРЕСА_1 , а саме до військової частини НОМЕР_1 , де він до цього часу, всупереч своєї волі, з фізичним насильством утримується та останнього змушують підписати контракт з ЗСУ, заяву на добровільне зарахування до ЗСУ та присягу військовослужбовця. Разом з тим, 06 травня 2024 року матір ОСОБА_4 - ОСОБА_5 звернулася із заявою до поліції на лінію 102 та повідомила про вчинення злочину, а саме про викрадення її сина, незаконне утримання його в військовій частині та перевищення повноважень службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_3 та військової частини НОМЕР_1 . Дана заява передана до Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області і до цього часу про прийняте рішення заявнику не повідомлено. А тому адвокат ОСОБА_3 , який звернувся зі скаргою в інтересах ОСОБА_4 у своїй скарзі просить слідчого суддю зобов'язати слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, який повинен бути визначений в порядку ч.1 ст.214 КПК України, внести відомості із заяви до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками злочинів передбачених ч.3 ст.146, ч.2 ст.365 КК України.
В судове засідання скаржник не з'явився, надіслав письмове клопотання про розгляд скарги у його відсутності, просив скаргу задоволити.
Згідно із ч.1 ст.26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи, що скаржник належним чином був повідомлений про місце та час розгляду скарги, подав до суду клопотання про розгляд скарги у його відсутності, а також із врахуванням специфіки розгляду слідчим суддею скарг на дії та бездіяльність слідчого та прокурора, обмежених строків їх розгляду, передбачених ч.2 ст.306 КПК України, згідно із якою скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування розглядаються не пізніше сімдесяти двох годин з моменту надходження відповідної скарги, слідчий суддя вважає можливим розглянути скаргу у відсутності скаржника.
Слідчий, бездіяльність якого оскаржується, в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неприбуття слідчого суддю не повідомив, а тому скарга у відповідності до вимог ч.3 ст.306 КПК України розглянута у його відсутності.
Дослідивши матеріали скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Так, приписи ч.1 ст.2 КК України передбачають, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 1 ст.11 КК України встановлено, що кримінальним правопорушенням є передбачене цим Кодексом суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), вчинене суб'єктом кримінального правопорушення.
Положеннями ч.1 ст.24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, як бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування, а дізнавач - керівником органу дізнання, а в разі відсутності підрозділу дізнання - керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч.2 ст.214 КПК України досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань. Положення про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення затверджуються Офісом Генерального прокурора за погодженням з Міністерством внутрішніх справ України, Службою безпеки України, Національним антикорупційним бюро України, Державним бюро розслідувань, органом Бюро економічної безпеки України.
Однак, до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться не будь-які заяви чи повідомлення, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до Єдиного реєстру досудових розслідувань всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема, ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого чинним КК України.
Пунктом 2 частини 1 Розділу ІІ «Порядок формування та ведення Реєстру» вказаного положення визначено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела повинні відповідати вимогам п.4 ч.5 ст.214 КПК України, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.
Таким чином, внесенню підлягають відомості із заяв, в яких міститься виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, а не із заяв чи повідомлень про події, у яких немає достатньої інформації, що вказує на вчинення кримінального правопорушення.
Підставами вважати, що в заяві чи повідомленні містяться відомості саме про злочин є об'єктивні дані, які дійсно свідчать про наявність ознак злочину. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджує реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Наведене дає підстави для висновку про те, що реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті, які містять достатні відомості про кримінальне правопорушення та можуть об'єктивно свідчити про вчинення особою такого кримінального правопорушення.
Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов'язково внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Це, у свою чергу, слугує гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Отже, вирішальним чинником для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей за заявою є саме наявність у цій заяві обставин, що свідчать про кримінальне правопорушення, а не вказана автором назва поданого документу.
З матеріалів провадження вбачається, що усна заява ОСОБА_5 від 06 травня 2024 року надійшла на лінію 102 та зареєстрована в ЄО за №5316 від 06.05.2024 року. Згідно рапорту ст. інспектора-чергового Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області ОСОБА_6 від 21.05.2024 року вбачається, що на лінію 102 о 21 год. 07 хв. надійшла усна заява ОСОБА_5 , в якій остання скаржилася на військових офіцерів в/ч НОМЕР_1 , які силою і незаконно утримують у даній військовій частині її сина - ОСОБА_4 , віком 23 роки, жителя АДРЕСА_2 .
Саме із врахуванням змісту усної заяви ОСОБА_5 у поліцейських Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області не було підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки не було наявності об'єктивних та суб'єктивних ознак, що дозволяють кваліфікувати діяння військових офіцерів в/ч НОМЕР_1 як кримінальні правопорушення, передбачені ст. 146 КК України та ст. 365 КК України, а саме за ст.146 КК України як незаконне позбавлення волі та за ст.365 КК України, як перевищення влади чи службових повноважень працівником правоохоронного органу.
Тому викладені у скарзі адвоката ОСОБА_3 обставини не є такими, що зумовлюють початок досудового розслідування, яке в свою чергу розпочинається саме на підставі фактів, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення. При цьому, скаржник не наводить будь-яких об'єктивних даних, які б підтверджували зазначене, а лише висуває загальне припущення про можливе вчинення зазначених ним у скарзі протиправних дій, ґрунтуючись виключно на суб'єктивному уявленні щодо правомірності таких дій та власному аналізі норм законодавства про кримінальну відповідальність.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 214, 303, 306-307, 309 КПК України, -
Відмовити у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на бездіяльність слідчого СВ Кам'янець-Подільського РУП ГУНП в Хмельницькій області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду ОСОБА_1