Єдиний унікальний номер 719/275/24
Номер провадження 2/719/62/24
(заочне)
29 травня 2024 року м. Новодністровськ
Новодністровський міський суд Чернівецької області в складі:
судді Луців О.В.,
за участі секретаря Скрипник Д.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новодністровськ, Чернівецької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новодністровська міська рада Чернівецької області про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -
08 квітня 2024 року в суд надійшов позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
В обґрунтування позову зазначає, що ОСОБА_1 є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований в ній.За цією адресою зареєстрована також ОСОБА_2 . Однак, відповідач в зазначеній квартирі, яка не приватизована, не проживає з 2014 року. ОСОБА_2 жодної участі в утриманні квартири не бере, комунальних послуг не оплачує, особистих речей або речей повсякденного використання немає. Згоди на приватизацію відповідної квартири відповідач не дає та у добровільному порядку виписати особу немає змоги.Будь-яких усних чи письмових домовленостей між сторонами стосовно проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі не існує. На думку, ОСОБА_1 , такі дії порушують його права як наймача вказаної квартири, який має право та бажає її приватизувати.
На підставі вищенаведеного просив усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання ОСОБА_2 такою, що втратила право користування житловим приміщенням.
Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області 09.04.2024 року відкрито спрощене позовне провадження та призначено засідання на 07.05.2024 року о 11 год. 00 хв., яке відкладено на 14.05.2024 року о 11 год. 30 хв.
Ухвалою Новодністровського міського суду Чернівецької області 14.05.2024 року залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новодністровську міську раду Чернівецької області та відкладено засідання на 29.05.2024 року о 10 год. 30 хв.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, проте подав письмову заяву від 04.04.2024 року про розгляд справи за його відсутності, вказав, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, хоча повідомлялася про дату, час та місце судового засідання за місцем реєстрації, на сайті Судової влади шляхом оголошення про виклик; жодних заяв чи клопотань суду не подавала, відзив на позов не надала.
Відповідно до п. 2 ч. 7, п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Таким чином, враховуючи відсутність відповідача за адресою її реєстрації, що підтверджена матеріалами справи, зокрема, довідкою №03-09/438 від 16.04.2024р. виданою Виконавчим комітетом Новодністровської міської ради Чернівецької області, у зв'язку з чим в суд повернувся конверт про неможливість вручення поштового відправлення з відміткою адресат відсутній та рекомендоване повідомлення про вручення, суд вважає відповідача таким, що повідомлений про дату, час та місце судового засідання належним чином.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Новодністровська міська рада Чернівецької області явку свого представника у судове засідання не забезпечила, жодних заяв чи клопотань не подавала.
Враховуючи неявку в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи і від якого не надійшло ні відзиву на позов, ні клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи у його відсутності, про причини неявки суд не повідомлено, отримавши згоду позивача, суд відповідно до ст.ст. 280-281 ЦПК України постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.
У зв'язку з неявкою в судове засідання учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог суд виходить з наступного.
Згідно з ч.1-3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, суд встановив, що ОСОБА_1 є наймачем квартири за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрований в ній, що підтверджується технічним паспортом на дану квартиру АДРЕСА_2 , виданим Виконавчим комітетом селищної Ради народних депутатів міста Новодністровськ на ім'я ОСОБА_1 .
З акту обстеження сім'ї від 25.03.2024 року, підписаного депутатом міської ради, двома членами комісії та міським головою, вбачається, що за вищевказаною адресою постійно проживають ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Натомість, ОСОБА_2 тривалий час за даною адресою не проживає.
Як зазначено у позовній заяві, реєстрація місця проживання відповідача створює незручності та обмежує права позивача, так як останній не може приватизувати квартиру. Будь-яких усних чи письмових домовленостей між сторонами стосовно проживання ОСОБА_2 у спірній квартирі не існує.
Доказів, які б спростовували твердження ОСОБА_1 , відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 47 Конституції України кожен має право на житло.
Згідно зі статтею 379 ЦК України житлом фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, призначені та придатні для постійного проживання в них.
Відповідно до статті 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.
Згідно з частиною четвертою статті 9 ЖК Української РСР ніхто не може бути виселений із займаного приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як на підставах і в порядку, передбаченому законодавством.
Статтею 61 ЖК України закріплено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення. Договір найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
За приписами стаття 64 ЖК Української РСР члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.
Відповідно до частини першої статті 71 ЖК Української РСР при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
У частині третій статті 71 ЖК Української РСР наведено випадки, у яких жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців. Вичерпного переліку поважності причин не проживання в житловому приміщенні законодавство не встановлює, у зв'язку з чим зазначене питання суд вирішує в кожному конкретному випадку, з урахуванням конкретних обставин справи.
Згідно зі статтею 72 ЖК Української РСР визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, проводиться в судовому порядку.
Принципами цивільного судочинства є змагальність та диспозитивність, що покладає на позивача обов'язок з доведення обґрунтованості та підставності усіх заявлених вимог. Саме на позивача покладається обов'язок надати належні та допустимі докази на доведення власної правової позиції. Отже, позивач, як особа, яка на власний розсуд розпоряджається своїми процесуальними правами на звернення до суду за захистом порушеного права, визначає докази, якими підтверджуються доводи позову та спростовуються заперечення відповідача проти позову, доводиться їх достатність та переконливість.
У справах про визнання наймача або члена його сім'ї таким, що втратив право користування жилим приміщенням необхідно з'ясовувати причини відсутності відповідача понад встановлені строки. При вирішенні спору про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, необхідно встановити факт відсутності особи у жилому приміщення понад шість місяців та поважність причин такої відсутності. Поважність причин відсутності особи за місцем проживання визначаються судом у кожному конкретному випадку з урахуванням обставин справи та правил ЦПК України щодо оцінки доказів.
Початок відліку часу відсутності визначається від дня, коли особа залишила приміщення. Повернення особи до жилого приміщення, яке вона займала, перериває строк тимчасової відсутності. При тимчасовій відсутності за особою продовжує зберігатися намір ставитися до жилого приміщення як до свого постійного місця проживання, тому при розгляді позову про визнання особи такою, що втратила право на жилу площу, суд повинен ретельно дослідити обставини, які мають значення для встановлення причин довготривалої відсутності.
Подібний висновок висловлений у постанові Верховного Суду від 24.10.2018 у справі №490/12384/16-ц.
Згідно абз. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», зняття з реєстрації місця проживання особи, крім інших підстав, здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.
Абзацом 3 п. 34 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 07 лютого 2014 року «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, зокрема жилим приміщенням, шляхом зняття особи з реєстраційного обліку, залежить від вирішення питання про право користування такої особи жилим приміщенням відповідно до норм житлового та цивільного законодавства (наприклад, статті 71,72,116,156 ЖК УРСР;стаття 405 ЦК), а саме від вирішення однієї із таких вимог: про позбавлення права власності на жиле приміщення; про позбавлення права користування жилим приміщенням; про визнання особи безвісно відсутньою; про оголошення фізичної особи померлою.
Таким чином, оскільки відповідач не проживає у квартирі АДРЕСА_3 , без поважних причин з 2014 року, жодних домовленостей, в тому числі договорів, між позивачем - наймачем квартири за ордером та відповідачем щодо збереження за нею права на проживання в квартирі немає, суд дійшов висновку, що позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, підставний та підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню 1211,20 грн. судового збору на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 16, 317, 319, 321, 379, 382, 383, 391, 406 ЦК України, ст.ст. 2-4, 12-13, 17-18, 76-82, 89, 95, 128, 141, 247, 258-259, 263-265, 268, 272-274, 279-284, 288-289, 352, 354-355, п. 3 Прикінцевих положень, п. 15.5. Перехідних положень ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Новодністровська міська рада Чернівецької області (місцезнаходження: Чернівецька область, м. Новодністровськ, мікрорайон «Діброва») про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, задовольнити.
Визнати ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) такою, що втратила право користування житловим приміщенням - квартирою АДРЕСА_3 .
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1211, 20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Новодністровського міського суду Чернівецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом, а саме протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернівецького апеляційного суду через Новодністровський міський суд Чернівецької області.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: