Постанова від 27.05.2024 по справі 559/1666/24

Справа № 559/1666/24

Номер провадження 3/559/1086/2024

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року місто Дубно Рівненська область

Суддя Дубенського міськрайонного суду Рівненської області Ралець Р.В. розглянувши матеріали, які надійшли від ВОНС в Дубенському районі УПП в Рівненській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень передбачених ст. 173-2 ч. 2 та ст.. 173-2 ч. 2 КУпАП,

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жит. АДРЕСА_1 , не працюючого, до адміністративної відповідальності раніше притягався 04.08.2023 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

30.04.2024, о 13 год. 10 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство в сім'ї, тобто умисно вчинив дії психологічного характеру, а саме: погрожував, ображав, нищив майно, виражався нецензурною лайкою відносно свого батька ОСОБА_2 внаслідок чого могла бути завдана шкода психологічному здоровю потерпілого ОСОБА_2

30.04.2024, о 18 год. 21 хв. за адресою АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 не виконав вимогу термінового заборонного припису від 30.04.2024 про зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи гр.. ОСОБА_2 терміном на 10 діб; заборону на вхід та перебування в місці проживання постраждалої особи, заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.

Нормативний акт, що передбачає відповідальність за інкриміноване особі адміністративне правопорушення.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковано згідно протоколів за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Згідно ч.1 ст. 173-2 КУпАП, відповідальність настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.

Згідно ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, дії, передбачені ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або адміністративний арешт на строк до п'ятнадцяти діб.

Згідно п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п.14 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.

Сім'я, згідно з положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України, є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки.

Згідно до ст. 36 ч. 2 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Враховуючи положення ст. 36 КУпАП, матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 підлягають об'єднанню в одне провадження.

Ставлення особи, що притягається до адміністративної відповідальності до вчинення інкримінованого йому правопорушення

В судове засідання порушник не з'явився, до матеріалів справи долучено заяву ОСОБА_1 , згідно якої він вину у вчиненому визнає, просить розгляд справи проводити за його відсутності.

За наведених обставин, є можливим розглянути справу у відсутності порушника, на підставі наявних матеріалів, що відповідає положенню ст. 268 КУпАП.

Джерела права та застосоване судом законодавство

Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.

Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.

Як зазначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.

При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Мотиви суду та оцінка наданих сторонами доказів

Винність ОСОБА_1 у вчиненні 30.04.2024 о 13:10 год. та 30.04.2024 о 18:21 год. правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, підтверджується:

-протоколом серії ВАВ №215687 від 30.04.2024 про адміністративне правопорушення, якими встановлено факт вчинення правопорушення(Т.І а.с.2);

-заявою ОСОБА_2 та його поясненнями від 30.04.2024(Т. І а.с.5,6);

-формою оцінки ризиків від 30.04.2024(Т.І а.с.7-8);

-витягом із бази ІПНП(Т.І.а.с.9);

-копією ТЗП від 30.04.2024 серії АА №435030(Т.І а.с.15);

-копією постанови №559/2657/23 від 04.08.2023(Т.ІІ а.с.16);

-протоколом серії ВАВ №601883 від 30.04.2024 про адміністративне правопорушення, якими встановлено факт вчинення правопорушення(Т.ІІ а.с.2);

-заявою ОСОБА_2 та його поясненнями від 30.04.2024(Т.ІІ а.с.5,6,7)

Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.

Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.

Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 вказаних адміністративних правопорушень та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.

Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.

Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.

При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколів про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколах про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.

Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 173-2 КУпАП.

Обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.

Обставиною, що пом'якшує відповідальність, суд визнає повне визнання вини.

Обставинами, що обтяжують відповідальність, суд визнає вчинення правопорушення в під час дії особливого періоду в країні - воєнного стану.

Накладення адміністративного стягнення

Вирішуючи питання про застосування до правопорушника виду адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, суд враховує, що відповідно до ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення та для запобігання вчинення нових правопорушень, як самим порушником, так і іншими особами.

Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан(не працює), тому суд вважає за необхідне застосувати до гр. ОСОБА_1 враховуючи положення ст. 36 КУпАП, адміністративне стягнення у виді громадських робіт, в межах санкції частини 2 статті 173-2 КУпАП.

Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Підстав для застосування ст.22 КУпАП до особи, суд не вбачає.

Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, не сплили.

Обмежень із застосування такого виду стягнення до порушника не встановлено.

Крім того, відповідно до положення ст.39-1 КУпАП, у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» чи Законом України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків».

Згідно з п. 10 ст. 1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" програма для кривдника - це комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов'язки жінок і чоловіків.

Направлення кривдника на проходження програми для кривдників є один із спеціальних заходів протидії домашньому насильству (п. 4 ст. 24 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Згідно ч.6 ст.28 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», кривдника може бути направлено судом на проходження програми для кривдників на строк від трьох місяців до одного року у випадках, передбачених законодавством.

У розумінні спеціальних норм законодавства, зокрема названого Закону ОСОБА_1 є кривдником та з огляду на неодноразове застосування ним домашнього насильства до близьких, зокрема батька ОСОБА_2 до нього слід застосувати описаний спеціальний захід протидії домашньому насильству - програму для кривдників на строк 3 місяці з метою реалізації положень Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу з цими явищами.

Суб'єктами, відповідальними за виконання програм для кривдників, є місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, які організовують та забезпечують проходження кривдниками таких програм (ч.1,2 ст.28 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству").

Вирішення питання щодо судових витрат.

Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн.

Керуючись ст. ст.36, 40-1, 173-2, 283, 284 КУпАП

ПОСТАНОВИВ:

Об'єднати справи про вчинення адміністративних правопорушень ОСОБА_1 : №559/1666/24 (провадження №3/559/1086/2024) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та №559/1828/24 (провадження №3/559/1087/2023) за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, в одне провадження, присвоївши об'єднаній справі №559/1666/24.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та ч.2 ст. 173-2 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення, з урахуванням положень ч. 2 ст. 36 КУпАП у вигляді у виді 40 (сорока) годин громадських робіт, а також направити його на проходження програми для особи, яка вчинила домашнє насильство, передбаченої Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" на строк 3(три) місяці.

Роз'яснити, що у разі неявки для проходження програми для кривдників або ухилення від проходження програми без поважних причин суб'єкти, відповідальні за виконання програм для кривдників, надають протягом трьох робочих днів письмове повідомлення про це уповноваженому підрозділу органів Національної поліції України для вжиття заходів.

Притягнення кривдника до відповідальності за не проходження програми для кривдників не звільняє його від обов'язку пройти таку програму. За умисне ухилення від проходження програми для кривдників особою, щодо якої такі заходи застосовані судом, передбачена кримінальна відповідальність ст. 390-1 КК України.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,, судовий збір в дохід держави в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.

Реквізити сплати судового збору: отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106

Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з моменту набрання нею законної сили.

Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів до Рівненського апеляційного суду через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області.

Суддя Р.В.Ралець

Попередній документ
119352990
Наступний документ
119352992
Інформація про рішення:
№ рішення: 119352991
№ справи: 559/1666/24
Дата рішення: 27.05.2024
Дата публікації: 30.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (15.10.2024)
Дата надходження: 31.07.2024
Розклад засідань:
14.08.2024 08:20 Дубенський міськрайонний суд Рівненської області
04.09.2024 08:40 Дубенський міськрайонний суд Рівненської області