Справа № 675/1471/23
Головуючий у 1-й інстанції: Янішевська О.С.
Суддя-доповідач: Смілянець Е. С.
28 травня 2024 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Смілянця Е. С.
суддів: Полотнянка Ю.П. Драчук Т. О.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,
у вересні 2023 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (відповідача) про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 112292 від 01 вересня 2023 року за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Ізяславський районний суд Хмельницької області рішенням від 01.04.2024 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що з доданої до матеріалів справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ СГП «Агрос-Віста», експлуатується з 2012 року, тобто понад два роки. Згідно виписки з сервісу перевірки контрагентів, доданої до відзиву Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Агрос-Віста» здійснює, серед іншого, види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52. 29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту. Відтак, суд вважав доведеним факт використання автомобіля VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ СГП «Агрос-Віста», для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що транспортний засіб, яким він керував, належить до легкових автомобілів та використовується для службових цілей , а тому не підлягає обов'язковому технічному контролю. Вважає, що його безпідставно притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Відповідач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу відповідно до ст. 304 КАС України.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце судового засідання повідомлені належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 112292 від 01 вересня 2023 року, ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що 01 вересня 2023 року о 21 год. 10 хв. в с. Влашанівка по вул. Центральній, 46, водій керував транспортним засобом VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ СГП «Агрос-Віста», що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, чим порушив п. 31.3.б Правил дорожнього руху України, його дії кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене ст. 121 ч. 3 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та на водія накладене стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.
Так, спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Конституцією України, Кодексом України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, Законом України «Про дорожній рух» № 3353-XII від 30.06.1993, Законом України «Про національну поліцію» № 580-VIII від 02.07.2015 .
Статтею 14 Закону № 3353-XII встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.
Пунктом 1.3 ПДР України зазначено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Відповідно до п.31.3.«б» Правил дорожнього руху України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством, якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Згідно зі ст.35 Закону № 3353-XII транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані територіальними органами Міністерства внутрішніх справ України, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
Обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України «Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України».
Обов'язковий технічний контроль транспортного засобу передбачає перевірку технічного стану транспортного засобу, а саме: системи гальмового і рульового керування, зовнішніх світлових приладів, пневматичних шин та коліс, світло пропускання скла, газобалонного обладнання (за наявності), інших елементів у частині, що безпосередньо стосується безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища.
Періодичність проходження обов'язкового технічного контролю становить, зокрема, для легкових автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажних автомобілів (незалежно від форми власності) вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепів до них із строком експлуатації більше двох років - кожні два роки;
Відповідно до пп.15 п.2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
В силу ч.3 ст.121 КУпАП керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу наведених норм законодавства вбачається, що в разі керування особою транспортним засобом, щодо яких нормами законодавства передбачено обов'язковий технічний контроль, однак такий контроль своєчасно не проведено, така особа підлягає адміністративній відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП.
Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно зі ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 не заперечує того, що 01 вересня 2023 року о 21 год. 10 хв. в с. Влашанівка по вул. Центральній, 46, він керував транспортним засобом VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ СГП «Агрос-Віста». Позивач посилається на відсутність в його діях порушення, передбаченого ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки, на думку ОСОБА_1 , автомобіль, яким він керував, є службовим і не використовується для перевезення пасажирів або вантажів для отримання прибутку, тому відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про дорожній рух» такий автомобіль не підлягає обов'язковому технічному контролю.
З доданої до матеріалів справи копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу встановлено, що автомобіль VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , належить ТОВ СГП «Агрос-Віста», експлуатується з 2012 року, тобто понад два роки.
Відповідно до вказаного свідоцтва, тип транспортного засобу: легковий універсал - загальний пасажирський В (а.с. 8).
Згідно виписки з сервісу перевірки контрагентів, доданої до відзиву Головного управління національної поліції в Хмельницькій області, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Агрос-Віста» здійснює, серед іншого, види діяльності: 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52. 29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту.
При цьому, суд першої інстанції помилково вважав доведеним факт використання автомобіля VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 , який належить ТОВ СГП «Агрос-Віста», для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Виходячи із закріпленого в ч.4 ст.129 Конституції України принципу змагальності та рівності сторін у судочинстві, обов'язок доказування законності застосування адміністративного стягнення при розгляді скарги громадянина в суді покладається на орган (посадову особу), яким винесено оскаржувану постанову
Статтею 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. (ст.73 КАС України).
Згідно зі ст.74 КАС України, суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом, тобто які є недопустимими. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Колегія суддів зазначає, що жодних доказів про те, що транспортний засіб, яким керував позивач, є вантажним, переобладнаним під вантажні перевезення, або ним здійснювались перевезення вантажів чи пасажирів з метою отримання прибутку (товарно-транспортні накладні, довіреності на отримання товару позивачем, маршрутні листи тощо) відповідачем надано не було.
Крім того, жодної інформації щодо використання вказаного транспортного засобу у комерційній діяльності матеріали справи не містять.
Натомість, керування позивачем транспортним засобом, власником якого є юридична особа, в службових цілях для забезпечення господарської діяльності підприємства, жодним чином не свідчить про використання такого транспортного засобу для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку.
Тобто, відсутні підстави вважати, що транспортний засіб марки VAZ 21214, номерний знак НОМЕР_1 підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладений в постановах Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №678/483/17, від 02 грудня 2019 року у справі № 164/2068/17, від 08 липня 2020 року у справі № 731/186/17.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності; застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності (ст.245 КУпАП).
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
При цьому, з даних матеріалів не зрозуміло, яким чином поліцейським було встановлено наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.121 КУпАП, за відсутності будь яких об'єктивних обставин вважати, що транспортним засобом, яким керував позивач, здійснювались комерційні вантажні або пасажирські перевезення.
В силу п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Наведене виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.121 КУпАП, з огляду на відсутність складу адміністративного правопорушення, внаслідок чого спірна постанова про притягнення позивача до відповідальності не може вважатись законною та обґрунтовано, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
З огляду на викладені обставини, за результатами розгляду апеляційної скарги, з урахуванням наведених норм права, суд апеляційної інстанції доходить висновку про наявність підстав для скасування спірної постанови та закриття справи про адміністративне правопорушення у відповідності до п.3 ч.3 ст.286 КАС України.
Відповідно до вимог ч. 1 та 2 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю та ухвалення нового рішення є, зокрема, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається, крім іншого, неправильне тлумачення закону.
З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при вирішенні справи порушені норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому, керуючись статтею 315 КАС України, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.
При цьому, згідно з ч.6 ст.139 КАС України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи встановлено, що за подання адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 536,80 грн., та за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції сплачено судовий збір в сумі 908,40 грн.
Оскільки за результатами розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про скасування рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01.04.2024, колегія суддів вважає, що стягненню за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 підлягає судовий збір в розмірі 1 445,20 грн.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити повністю.
Рішення Ізяславського районного суду Хмельницької області від 01 квітня 2024 року скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати постанову поліцейського СРПП ВПД № 3 Шепетівського РУП ГУНП у Хмельницькій області Ільніцького Олександра Вікторовича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії БАД № 112292 від 01 вересня 2023 року про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , провадження по справі закрити.
Стягнути за рахунок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області (29017 м. Хмельницький, вул. Зарічанська, буд. 7, ЄДРПОУ 40108824) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_3 , виданий Ізяславським РВУМВС України в Хмельницькій області 12 лютого 2004 року) судовий збір в розмірі 1 445,20 грн.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.
Головуючий Смілянець Е. С.
Судді Полотнянко Ю.П. Драчук Т. О.