Справа № 620/18394/23
28 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Судді-доповідача: Бужак Н. П.
Суддів: Костюк Л.О., Кобаля М.І.
За участю секретаря: Єжелі А.О.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року, суддя Тихоненко О.М., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльності відповідача щодо нарахування та виплати не у повній мірі позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' від 28.02.2022, за період з 24.06.2022 по 18.07.2022, з 01.09.2022 по 25.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 30000 грн щомісячно, а також за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у розмірі 10000 грн щомісячно;
- зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити з урахуванням раніше виплачених сум позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України № 168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' від 28.02.2022, за період з 24.06.2022 по 18.07.2022, з 01.09.2022 по 25.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 30000 грн щомісячно, а також за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у розмірі 10000 грн щомісячно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при звільненні зі служби позивачу не в повній мірі було нараховано та не було виплачено грошові кошти, передбачені постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану''.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року в задоволенні позову відмовлено повністю.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмови звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення додаткової винагороди за один місяць у сумі 30 000,00 грн та ухвалити нове рішення у відповідній частині, яким звернути до негайного виконання рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_2 додаткової винагороди за один місяць у сумі 30 000,0 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Частиною 2 статті 311 КАС України визначено, що якщо під час письмового провадження за наявними у справі матеріалами суд апеляційної інстанції дійде висновку про те, що справу необхідно розглядати у судовому засіданні, то він призначає її до апеляційного розгляду в судовому засіданні.
Колегія суддів, враховуючи обставини даної справи, а також те, що апеляційна скарга подана на рішення, перегляд якого можливий за наявними у справі матеріалами на підставі наявних у ній доказів, не вбачає підстав для задоволення клопотання про вихід із письмового провадження та проведення розгляду апеляційної скарги за участю учасників справи у відкритому судовому засіданні.
В матеріалах справи достатньо письмових доказів для вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін у розгляді справи не обов'язкова.
З огляду на викладене, колегія суддів визнала можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що впродовж 2022-2023 років проходив службу на посаді дільничного офіцера поліції сектору дільничних офіцерів поліції відділу превенції Ніжинського районного управління поліції ГУНП в Чернігівській області (а.с.75).
Наказом ГУНП в Чернігівській області від 17 березня 2023 року № 111 о/с (по особовому складу) позивач звільнений зі служби в поліції за пунктом 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» з 20 березня 2023 року (а.с.12).
На запит представника позивача від 14.08.2023 №400, зокрема про надання довідки щодо нарахування позивачу додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022, окремо зазначивши розрахунки розмірів винагороди та періодів за які ці суми були нараховані, з обґрунтуванням розмірів винагороди та зазначенням підстав, відповідач листом від 18.08.2023 № 21/К-96 аз, зокрема направив довідку про виплату позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (а.с.13-14).
У довідці від 18.08.2023 №407/124/21/01-2023 ГУНП в Чернігівській області зазначено, що позивачу додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» нарахована згідно наказів по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 24.03.2022 № 123 о/с в сумі 30000,00 грн (за період з 24.02-25.03.2022), від 11.04.2022 № 138 о/с в сумі 22867,00 грн (за період з 24.02-25.03.2022), від 28.04.2022 № 174 о/с в сумі 30000,00 грн (за період з 26.03-24.04.2022, від 06.05.2022 № 202 о/с в сумі 16053,00 грн (за період з 26.03-24.04.2022), від 30.05.2022 № 244 о/с в сумі 30000,00 грн (за період з 25.04-24.05.2022), згідно наказу по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 09.06.2022 № 267 о/с в сумі 38827,00 грн (за періодз25.04-24.05.2022), від 24.06.2022 № 287 о/с в сумі 30000,00 грн (за період з 25.05-23.06.2022), від 11.07.2022 року № 368 о/с в сумі 26163,00 грн (за період з 25.05-23.06.2022), від 25.08.2022 № 419 о/с в сумі 14000,00 грн (за період з 24.06-18.07.2022), від 26.09.2022 № 461 о/с в сумі 51000,00 грн (за період з 19.07-31.08.2022), від 24.10.2022 № 500 о/с в сумі 18000,00 грн (за період з 01.09-30.09.2022) від 21.11.2022 № 542 о/с в сумі 7000,00 грн (за період з 01.10-31.10.2022), від 21.12.2022 № 586 о/с в сумі 34225,76 грн (за період з 01.11-25.12.2022), від 26.01.2023 №31 о/с в сумі 5806,44 грн (за період з 26.12-31.12.2022), від 02.02.2023 № 49 о/с в сумі 16451,58 грн (за період з 01.01.-31.01.2023), від 04.04.2023 №140 о/с в сумі 4193,54 грн (за період з 01.03-09.03.2023) (а.с.15).
В подальшому, представник позивача звернувся до відповідача з запитом від 22.08.2023 № 410, зокрема щодо повідомлення причин нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 не в повній мірі. Нарахувати та виплатити позивачу додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 в повній мірі за період з 24.06.2022 по 18.07.2022, з 01.09.2022 по 30.09.2022, з 01.10.2022 по 31.10.2022, з 01.11.2022 по 25.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023 та з 01.02.2023 по 28.02.2023 згідно з вимогами чинного законодавства (а.с.18).
Листом від 05.09.2023 ГУНП в Чернігівській області повідомило, що додаткова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» нарахована згідно наказів по особовому складу ГУНП в Чернігівській області від 25.08.2022 № 419 о/с в сумі 14000,00 грн (за період з 24.06-18.07.2022), від 24.10.2022 № 500 о/с в сумі 18000,00 грн (за період з 01.09-30.09.2022) від 21.11.2022 № 542 о/с в сумі 7000,00 грн (за період з 01.10-31.10.2022), від 21.12.2022 № 586 о/с в сумі 342225,76 грн (за період з 01.11-25.12.2022), від 26.01.2023 № 31 о/с в сумі 5806,44 грн (за період з 26.12-31.12.2022), від 02.02.2023 № 49 о/с в сумі 16451,58 грн (за період з 01.01-31.01.2023), від 04.04.2023 рок 140 о/с в сумі 4193,54 грн (за період з 01.03-09.03.2023) (а.с.19).
Вважаючи вказану бездіяльність відповідача протиправною, позивач за захистом звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України від 02 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон №580-VIII).
Згідно із пунктом 4 частини 10 статті 62 Закону №580-VIII поліцейський своєчасно і в повному обсязі отримує грошове забезпечення та інші компенсаційні виплати відповідно до закону та інших нормативно-правових актів України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 94 Закону №580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських національної поліції» (далі - Постанова №988) установлено, що грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу за спеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно із пунктами 3, 4 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом МВС України від 06.04.2016 №260 (далі - Порядок №260) грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення виплачується поліцейським, які призначені на штатні посади (зарахованих у розпорядження) в Національній поліції, та здобувачам ЗВО.
За приписами пунктів 6, 7 розділу І Порядку №260 підставою для виплати грошового забезпечення є наказ керівника (начальника) органу, закладу, установи Національної поліції (далі - орган поліції) про призначення на посаду поліцейського відповідно до номенклатури посад, наказ ректора ВНЗ МВС із специфічними умовами навчання про зарахування на навчання або наказ про зарахування в розпорядження відповідного органу поліції та встановлення конкретного розміру окладів, надбавок, доплат. Грошове забезпечення поліцейським виплачується за місцем проходження служби виключно в межах асигнувань, затверджених кошторисом органу поліції на грошове забезпечення.
Таким чином, до складових грошового забезпечення осіб поліцейських відносяться, зокрема, щомісячні доплати.
Згідно зі статтею 1 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. Строк дії воєнного стану в Україні в подальшому продовжено відповідними Указами Президента України та триває по теперішній час.
Одночасно, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з'єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування постановлено запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 № 64 «Про введення воєнного стану в Україні» та від 24.02.2022 № 69 «Про загальну мобілізацію», Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі по тексту - Постанова №168), пунктом 1 якої встановлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Постановою КМУ від 07.07.2022 №793 «Про внесення змін до постанови КМУ від 28.02.2022 № 168» (згідно із пунктом 2 цієї постанови, вона набирає чинності з дня її опублікування та застосовується з 24.02.2022) внесені зміни до постанови №168, а саме у пункті 1 в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Відповідно до пункту 1 постанови № 168 (в редакції постанови Кабміну від 07.07.2022 №793) установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць (крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Згідно із пунктами 2-1, 3 постанови № 168 (в чинній редакції) установлено, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів. Міністерству фінансів опрацювати питання щодо збільшення видатків відповідним розпорядникам бюджетних коштів для забезпечення реалізації цієї постанови.
Отже, на період дії воєнного стану, співробітникам, зокрема, Національної поліції України постановою №168 передбачена виплата додаткової винагороди.
Виходячи з цього, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №168 додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення поліцейських Національної поліції, яку держава взяла на себе обов'язок виплачувати їм на період дії воєнного стану в Україні.
У первинній редакції постанови Кабінету Міністрів України №168 розмір додаткової винагороди для поліцейських Національної поліції, крім тих із них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів, був визначений у фіксованому розмірі - 30000 гривень щомісячно.
Водночас, з урахуванням змін до постанови №168, внесених Кабінетом Міністрів України постановою від 07.07.2022 №793, розмір цієї додаткової винагороди визначений у граничному розмірі «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць».
Проте в обох зазначених постановах Кабінету Міністрів України (№168 і №793) передбачено, що вони набирають чинності з дня їх опублікування та застосовуються з 24 лютого 2022 року.
Відповідно до частини першої статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.
Так, надаючи тлумачення статті 58 Конституції України у Рішенні від 09 лютого 1999 року №1-рп/99 (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) Конституційний Суд України зазначив, що в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма). За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце (абзаци перший і другий пункту 2 мотивувальної частини Рішення).
У Рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року № 1-зп і від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001 зроблено аналогічні висновки про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Водночас Конституційний Суд України звернув увагу на те, що частина перша статті 58 Конституції України передбачає винятки із конституційного принципу неприпустимості зворотної дії в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують юридичну відповідальність особи, що є загальновизнаним принципом права (абзац третій пункту 2 мотивувальної частини
Рішення від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, абзац другий пункту 4 мотивувальної частини Рішення від 05 квітня 2001 року № 3-рп/2001).
Крім того, у своїх рішеннях Конституційний Суд України постійно наголошує на тому, що ключовим у питанні розуміння гарантованого статтею 8 Конституції України принципу верховенства права є принцип юридичної (правової) визначеності, який вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності норм права, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) та стабільності (абзац шостий підпункту 2.1 пункту 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 20 грудня 2017 року № 2-р/2017).
Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11 жовтня 2005 року №8-рп/2005).
Отже, державні установи повинні бути послідовними щодо прийнятих ними нормативних актів, а також дотримуватися розумної рівноваги між передбачуваністю (довірою, законними очікуваннями, впевненістю) особи і тими інтересами, заради забезпечення яких у регулювання вносяться зміни. Повага до такої впевненості, як зазначав Європейський суд з прав людини, має бути мірою правового захисту у внутрішньому праві проти свавільного втручання державних органів у гарантовані права (пункт 156 Рішення у справі «Kopecky проти Словаччини» від 28 вересня 2004 року, заява № 44912/98).
Одним із механізмів запобігання свавільному втручанню держави та її органів у реалізацію прав і свобод людини є закріплений у частині третій статті 22 Конституції України принцип недопустимості звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних.
Таким чином, надання нормативно-правовому акту ретроактивної дії не порушуватиме принципи незворотності дії в часі та правової визначеності, якщо ці зміни не погіршують правове становище особи: не встановлюють чи не посилюють юридичну відповідальність, не скасовують і не обмежують чинні права і свободи.
Зміст внесених постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 №793 змін до постанови №168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Аналогічний правовий висновок викладений у рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06 квітня 2023 року у справі №260/3564/22, яке постановою Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2023 року залишено без змін.
При цьому, як вірно зазначено судом першої інстанції, винагорода є платою за працю чи нагородою за заслуги, досягнення, тощо.
Правило щодо пропорційності розміру грошового забезпечення співробітників поліції до виконаної норми праці отримало своє подальше правозастосування у наказі Міністерства внутрішніх справ України № 775 від 28.11.2022, яким затверджено Порядок та умови виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану, передбаченої пунктом 1 постанови КМУ від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану».
Пунктом 2 зазначеного Порядку передбачено, що на період дії воєнного стану поліцейським виплачується додаткова винагорода до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, що визначені в підпункті 2 цього пункту, пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів (далі - розмінування), виконують повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів, ударів безпілотних літальних апаратів, реактивних систем залпового вогню (далі - удари) на територіях, які знаходяться поза районами ведення бойових (воєнних) дій, розмір цієї винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення (виконання).
Відповідно до пункту 7 Порядку виплата додаткової винагороди поліцейським здійснюється на підставі наказів керівників органів (підрозділів) поліції за місцем постійного проходження служби поліцейського, де він призначений на штатну посаду, а керівникам органів (підрозділів) поліції, заступникам Голови Національної поліції України - на підставі наказу Голови Національної поліції України або особи, яка виконує його обов'язки. Виплата додаткової винагороди Голові Національної поліції України здійснюється на підставі наказу Міністерства внутрішніх справ України.
Пунктом 9 Порядку передбачено, що для підготовки наказів про виплату додаткової винагороди поліцейським керівники структурних підрозділів або відокремлених підрозділів органів (підрозділів) поліції надають до підрозділу кадрового забезпечення органів (підрозділів) поліції розрахунок винагороди за час безпосередньої участі в бойових діях та заходах, час проходження служби поліцейських за формою, наведеною в додатку до цього Порядку та умов (далі - розрахунок винагороди).
Згідно з пунктом 3 Порядку видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця за попередній. У разі надходження всіх необхідних документів, передбачених пунктом 5 цього Порядку та умов, у більш пізній період, видання наказу про виплату додаткової винагороди поліцейським здійснюється протягом поточного розрахункового місяця.
Відповідно до пункту 13 Порядку обрахування часу участі в бойових діях та заходах для виплати додаткової винагороди, збільшеної до 100 000 гривень, здійснюється з урахуванням кількості днів такої участі, а додаткова винагорода до 30 000 гривень виплачується поліцейським із розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби з урахування пункту 14 цього Порядку та умов.
Розмір додаткової винагороди 30 000 гривень та додаткової винагороди, збільшеної до 100000 гривень, за 1 календарний день визначається шляхом ділення максимального розміру (30000 або 100000 гривень) на кількість календарних днів у відповідному календарному місяці та встановлюється у відповідний день залежно від наявності обставин, передбачених пунктом 2 цього Порядку та умов, з урахуванням пункту 14 цього Порядку та умов.
Розмір додаткової винагороди за відповідний календарний місяць визначається як сума встановлених винагород за кожен календарний день.
Пунктом 14 Порядку передбачено, що додаткова винагорода не виплачується за умов, якщо поліцейські: 1) перебувають під домашнім арештом, узяті під варту - за час перебування під домашнім арештом чи під вартою; 2) перебувають у відпустках - за час перебування у відпустках; 3) відсторонені від виконання службових обов'язків (посади) відповідно до Дисциплінарного статуту, відсторонені від посади відповідно до Кримінального процесуального кодексу України - з дня відсторонення від виконання службових обов'язків (посади), відсторонення від посади до закінчення застосування таких заходів; 4) перебувають у службовому відрядженні за кордоном (крім поліцейських, які забезпечують отримання, перевезення чи супроводження небезпечних вантажів, гуманітарної допомоги, міжнародної технічної допомоги, організацію закупівель чи виконання умов договорів (контрактів), удосконалюють чи отримують необхідні знання та навички для виконання обов'язків під час дії воєнного стану) - за час перебування у службовому відрядженні; 5) відсутні на службі (за місцем дислокації) органу (підрозділу) поліції без поважних причин - за час відсутності на службі без поважних причин; 6) звільнені від виконання службових обов'язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність (крім випадків, передбачених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов, а також крім поліцейських, які направлені за рішенням лікарсько-консультативної комісії для отримання медичної та/або реабілітаційної допомоги або які направлені згідно із законодавством для лікування за кордон, або які перебувають на амбулаторному лікуванні внаслідок обставин, визначених підпунктом 1 пункту 4 цього Порядку та умов),- з дня звільнення від виконання службових обов'язків; 7) проходять первинну професійну підготовку (крім тих, які здійснюють професійну підготовку без відриву від служби),- з дня направлення на первинну професійну підготовку; 8) добровільно здалися в полон - із дня добровільної здачі в полон; 9) відряджені до державних органів, установ та організацій, крім тих, які залучаються в установленому порядку до безпосереднього виконання повноважень поліції; 10) є здобувачами освіти денної форми навчання закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, крім тих, які залучаються в установленому порядку до виконання повноважень поліції.
Системний аналіз вищевказаних положень Постанови №168, Порядку та умов виплати додаткової винагороди поліцейським на період дії воєнного стану свідчить про те, що додаткова винагорода є окремим тимчасовим додатковим видом грошового забезпечення, який виплачується поліцейським під час проходження служби та виконання службових обов'язків, тобто є додатковим стимулюючим заохоченням саме за виконання службових обов'язків. При цьому пунктом 14 Порядку встановлено пряму заборону на виплату додаткової винагороди поліцейським, які перебувають у відпустках; відсторонені від виконання службових обов'язків та відсутні на службі; звільнені від виконання службових обов'язків на підставі документа, що підтверджує тимчасову непрацездатність.
Разом з тим, з метою організації правильності застосування норм чинного законодавства Головою Національної поліції надано Методичні рекомендації щодо виплати додаткової винагороди поліцейським під час дії воєнного стану (далі - Методичні рекомендації), передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану".
Так, у пункті 1 розділу І Методичних рекомендацій зазначено, що останні застосовуються на період дії воєнного стану для організації виплати додаткової винагороди поліцейським у розмірі 30000, 00 грн щомісяця, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000,00 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
При цьому, додаткова винагорода встановлюється окремими наказами щомісячно і для кожного поліцейського індивідуально.
Обрахунок додаткової винагороди проводиться шляхом ділення місячного розміру додаткової винагороди 30000 на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді воєнного стану та множенням днів проходження служби (робочий час).
Обрахунок додаткової винагороди проводиться шляхом ділення місячного розміру додаткової винагороди 70000/100000 гривень на кількість календарних днів у розрахунковому місячному періоді воєнного стану та множенням на кількість днів/годин безпосередньої участі у здійсненні заходів з національної безпеки і оборони / бойових діях і на корегувальний коефіцієнт.
До безпосередньої участі в бойових діях або заходах належить здійснення поліцейським у районах проведення воєнних (бойових) дій у період з 24.02.2022 до 01 лютого 2023 року: бойових (спеціальних) завдань із відсічі та стримування збройної агресії проти України під час підпорядкування поліцейського відповідному органу військового управління або на виконання бойових розпоряджень такого органу; виконання розвідувальних завдань, у разі їх залучення розвідувальним органом відповідно до законодавства; охорони об'єктів (у тому числі несення служби на блокпостах) під час відбиття збройного нападу чи нанесення по них вогневого ураження противником, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення; боротьби з диверсійно-розвідувальними силами агресора (противника) та не передбаченими законами України воєнізованими або збройними формуваннями в умовах безпосереднього зіткнення (взаємного вогневого контакту) з противником; розмінування, що має оперативний характер, у частині виявлення, знешкодження та знищення вибухонебезпечних предметів; заходів з евакуації населення (жителів) із територій (населених пунктів), які під час здійснення таких заходів піддаються вогневому ураженню противника; інших повноважень поліції, крім зазначених у підпунктах 1 - 6, на територіях (населених пунктах), які у день здійснення таких повноважень піддаються вогневому ураженню противника, або на яких після деокупацїї тривають заходи з відновлення виконання завдань поліції відповідно до Закону України "Про Національну поліцію", згідно плану заходів, затверджених Головою Національної поліції (у період з дня деокупацїї відповідної території (населеного пункту) до одного місяця).
Як убачається із матеріалів справи, за період перебування позивача на території дислокації підрозділу, за час перебування у зонах активних обстрілів, тощо з 24 лютого 2022 року по 24 червня 2022 року відповідачем нараховано та виплачено 223910 грн, зокрема, 120 000 гривень - додаткова винагорода загалом за час несення служби (24.02.2022 - 24.06.2022) в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій і додатково 103 910 гривень - збільшеної додаткової винагороди за час перебування у зонах активних обстрілів, тощо.
В подальшому, в Методичних рекомендаціях було конкретизовано, що розрахунковий період для нарахування та виплата додаткової винагороди в період з 24 червня 2022 по 18 липня 2022 становить 25 календарних днів, а тому за період з 24.06.2022 по 18.07.2022 позивачу за 25 календарних днів нарахована і виплачена сума 14000 гривень, що підтверджується витягом з наказу № 419 від 25.08.2022 (а.с.55-56).
У період з 05 по 15 липня 2022 року включно (11 діб) позивач був звільнений від виконання обов'язків поліцейського у зв'язку із його тимчасовою непрацездатністю, що підтверджується додатком до наказу № 419 від 25.08.2022 (дні тимчасової непрацездатності відмічені позначкою «ТН») (а.с.56), а тому за період тимчасової непрацездатності додаткова винагорода не нараховувалась та не виплачувалась.
Періоди з 19.07.2022 по 23.07.2022, з 24.07.2022 по 22.08.2022 та з 23.08.2022 по 21.09.2022 було проведено єдиним наказом від 26 вересня 2022 року № 461, з додатків якого вбачається безперервність і належна пропорційність нарахування та виплати додаткової винагороди позивачу в розмірі 30000 пропорційно часу перебування на службі (а.с.57-60).
З додатків до наказу № 461 вбачається, що в період з 21 по 23 липня 2022, з 24 липня по 03 серпня 2022 року позивач був звільнений від виконання обов'язків поліцейського, в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю. Відповідно за вказані періоди додаткова винагорода не нараховувалась та не виплачувалась.
Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, загальна кількість днів несення служби у період з 19 липня 2022 по 21 вересня 2022 становить 65 розрахункових діб, позивач перебував на службі 51 добу і отримав нарахування та виплату додаткової винагороди в розмірі 51000 гривень.
За період з 22.09.2022 по 21.10.2022 загальна кількість днів несення служби 30, позивач на службі перебував 18 діб, відповідно за 18 календарних днів нарахована і виплачена сума 18000 гривень (а.с.61-62). Решту днів протабельовано позначкою «ТН(П)» - відсутній на службі.
За період з 22.10.2022 по 20.11.2022 загальна кількість днів несення служби 30, позивач на службі перебував 7 діб, відповідно за 7 календарних днів нарахована і виплачена сума 7000 гривень (а.с.63-64). Решту днів протабельовано позначкою «ТН(П)» - відсутній на службі.
За період з 21.11.2022 по 01.12.2022 загальна кількість днів несення служби 11, позивач на службі перебував 11 діб, відповідно за 11 календарних днів нарахована і виплачена сума 11000 гривень (а.с.65-66).
При цьому, однією з умов наявності підстав для нарахування та виплати поліцейським додаткової винагороди за Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 є несення служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Наказом Мінреінтеграцїї від 30 листопада 2022 року № 280 було затверджено оновлений перелік, де в Чернігівській області було визначено 4 громади як регіон зі статусом наявних бойових дій, але до переліку вже не входило місто Ніжин і громади, які обслуговує Ніжинське районне управління поліції ГУНП в Чернігівській області, де проходив службу позивач.
Також Міністерством внутрішніх справ було затверджено «Порядок та умови виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди поліцейським, передбаченої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» наказом від 28 листопада 2022 року № 775.
Відповідно до вказаного нормативного акту, на період дії воєнного стану додаткова винагорода поліцейським виплачується в розмірах до 10000 гривень - поліцейським, крім тих, які проходять службу на територіях Харківської, Донецької, Луганської, Запорізької, Херсонської областей, Нікопольської, Марганецької міських, Червоногригорівської селищної, Покровської, Мирівської сільських територіальних громад Нікопольського району, Зеленодольської міської, Грушівської сільської територіальних громад Криворізького району Дніпропетровської області, Новопавлівської, Великомихайлівської сільських, Покровської селищної територіальних громад Синельниківського району Дніпропетровської області, Очаківської міської, Куцурубської сільської територіальних громад Миколаївського району Миколаївської області, Сновської, Корюківської міських територіальних громад Корюківського району, Семенівської та ІІовгород-Сіверської міських територіальних громад Новгород-Сіверського району, Городнянської міської територіальної громади Чернігівського району Чернігівської області, Середино-Будської, Дружбівської, Глухівської міських, Зноб-Новгородської, Свеської, Есманьської, Шалигинської селищних територіальних громад Шосткинського району, Путивльської міської, Новослобідської сільської територіальних громад Конотопського району, Білопільської міської, Краснопільської, Хотінської селищних, Миропільської, Юнаківської сільських територіальних громад Сумського району, Великописарівської селищної територіальної громади Охтирського району Сумської області пропорційно в розрахунку на місяць,- пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які здійснюють повноваження поліції в місцях завдання ракетних ударів та/або ударів безпілотних літальних апаратів (далі - удари), розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 30000 гривень у розрахунку на місяць пропорційно часу їх здійснення.
Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази про виконання позивачем службових завдань на вище визначених територіях у спірні періоди часу, отже максимальний розмір додаткової винагороди, на яку міг претендувати позивач - до 10000 гривень за календарний місяць, пропорційно фактично відпрацьованому часу (а.с.67-72).
При цьому, норма пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 вказує на дискрецію повноважень органу/керівника органу щодо встановлення конкретного розміру такої винагороди для кожного поліцейського, зокрема, зазначено, що виплачується додаткова винагорода в розмірі до 10000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Окрім того, в матеріалах справи відсутні будь-які докази щодо виконання позивачем особливих завдань та функцій або існування певних особливих умов виконання обов'язків поліцейського на дільниці обслуговування, які б були підставами для встановлення додаткової винагороди у максимальному її розмірі.
Також в матеріалах справи містяться додатки з наказів про призначення виплати, які вказують на систематичну відсутність позивача на службі за певних поважних причин.
Враховуючи вищевикладене, а також зважаючи на докази наявні в матеріалах справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для нарахування позивачу додаткових сум в якості додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" за період з 24.06.2022 по 18.07.2022, з 01.09.2022 по 25.12.2022, з 01.01.2023 по 31.01.2023 у розмірі 30000 грн щомісячно, а також за період з 01.02.2023 по 28.02.2023 у розмірі 10000 грн щомісячно, оскільки як свідчать надані відповідачем докази всі нарахування проведено відповідно до норм Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 168, з урахуванням часу фактичного перебування позивача на службі та виконуваних ним завдань.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним, підстави для його скасування відсутні, так як суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2024 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.
Суддя-доповідач: Бужак Н.П.
Судді: Костюк Л.О.
Кобаль М.І.