Справа № 2-а-671
2007 року
16 жовтня 2007 року Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі:
головуючій судді Цалко А.А., при секретарі Єршовій Я.Ю., розглянувши у
відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ялта адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради про
скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому
просить суд скасувати рішення Ялтинської міської ради № 55 6-ої сесії 5-го
скликання від 26 грудня 2006 року про відмову в передачі їй у власність
земельної ділянки площею 0,0050 га для будівництва та обслуговування
індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язати відповідача здійснити в межах покладених на нього обов'
язків юридичні дії, спрямовані на розгляд і ухвалення рішення про видачу
дозволу на отримання проекту відводу спірної земельної ділянки. Позовні вимоги
мотивовані тим, що вона зверталася до Ялтинської міської ради з заявою в
порядку ст. ст. 118, 119 ЗК України про передачу їй у власність земельної
ділянки орієнтованою площею 0,0050 га для будівництва та обслуговування
індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1. ЇЇ заява була розглянута постійною депутатською комісією по
землекористуванню та екології Ялтинської міської ради 07 червня 2006 року та
було рекомендовано представити оригінал ситуаційного плану. На підставі
генерального плану був складений ситуаційний план, затверджений головним
архітектором м. Ялта. Однак, рішенням 6-ої сесії 5-го скликання Ялтинської
міської ради від 26 грудня 2006 року № 55 їй було відмовлено в передачі у
власність спірної земельної ділянки з тих підстав, що градобудівельною
документацією будівництво капітального гаража на спірній ділянці не
передбачено. З прийнятим рішенням вона не згодна, оскільки відповідачем не
надавалися документи, які б обґрунтовували встановлення границь території, не
передбаченої для будівництва капітального гаража, та що будівництво на даній
ділянці заборонено. Крім того, в районі розташування спірної земельної ділянки
маються також інші індивідуальні гаражі, побудовані на законних
підставах.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримала.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи,
суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Судом встановлено, що ОСОБА_1 28 березня 2006 року звернулася до
Ялтинської міської ради з заявою про передачу їй у власність земельної ділянки
площею 0,0050 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за
адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 10). 03 липня
2006 року за вих. № 02.2-04/1352-06 їй було повідомлено, що заява розглянута
постійною депутатською комісією по землекористуванню і екології (протокол
засідання від 07 червня 2006 року п. 266) та рекомендовано представити оригінал
ситуаційного плану (а.с. 9), що ОСОБА_1 було зроблено 06 вересня 2006
року (а.с. 8).
11 жовтня 2006 року за вих. № 6964/06 Управлінням з питань регулювання
земельних відносин Ялтинської міської ради ОСОБА_1 було повідомлено,
що представлені нею документи направлені на розгляд депутатської комісії по
землекористуванню та екології (а.с. 7).
Рішенням 6-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 55 від 26 грудня
2006 року ОСОБА_1 було відмовлено в передачі у власність земельної
ділянки орієнтованою площею 0,0050 га для будівництва та обслуговування
індивідуального гаража за адресою: АДРЕСА_1, в зв'язку з тим, що градобудівельною документацією будівництво
капітального гаража на даній земельній ділянці не передбачено (а.с. 12).
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 118 Земельного кодексу України, - громадянин,
зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його
користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи
Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної,
міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Відповідний орган
місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає
клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку
проекту приватизації земель.
У силу ст. 39 Земельного кодексу України, - використання земель житлової та
громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного
пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою
з дотриманням державних стандартів і норм, регіональних та місцевих правил
забудови.
Згідно зі ст. 13 Закону України «Про планування і забудову територій» №
1699-ІІІ від 20 квітня 2000 року, - детальний план території розробляється
згідно з генеральним планом населеного пункту та визначає: розташування
червоних ліній, ліній регулювання забудови; розташування окремих земельних
ділянок та об'єктів містобудування, вулиць, проїздів, пішохідних зон,
щільність, поверховість, інші параметри забудови; розташування інженерно-
транспортної інфраструктури; принципи формування архітектурно-просторової
композиції забудови; інші вимоги, визначені державними будівельними нормами.
Рішення про розроблення детальних планів території приймаються відповідними
радами за поданням їх виконавчих органів, Київської та Севастопольської міських
державних адміністрацій. Спеціально уповноважені органи з питань містобудування
та архітектури відповідно до детального плану території подають висновки і
пропозиції сільським, селищним, міським радам та їх виконавчим органам,
Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям для наступного
прийняття рішень у межах повноважень, визначених законом, щодо: визначення
земельних ділянок для розташування та будівництва об'єктів містобудування та
іншого використання; вибору, вилучення (викупу), надання у власність або
користування (оренду) земельних ділянок; визначення поверховості та інших
параметрів забудови території; розроблення та затвердження місцевих правил
забудови, проектів забудови території, проектів розподілу території мікрорайону
(кварталу).
По детальному плану території центральної частини міста Ялти, затвердженому
рішенням 4-ої сесії 5-го скликання Ялтинської міської ради № 58 від 26 вересня
2006 року, який був досліджений в судовому засіданні, земельна ділянка площею
0,0050 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, яку просить виділити ОСОБА_1 для будівництва та
обслуговування індивідуального гаража, призначена під реконструкцію і
будівництво багатоквартирного житла та на її місце запроектована дорога для
суспільних потреб (цілей).
При таких обставинах, Ялтинська міська рада, відмовляючи ОСОБА_1 в
передачі у власність спірної земельної ділянки, діяла в межах наданих їй
повноважень та відповідно до вищезгаданих норм Закону.
Що стосується доводів представника позивача про те, що в районі розташування
спірної земельної ділянки маються також інші індивідуальні гаражі, побудовані
на законних підставах, не має правового значення для вирішення цього
спору.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 9, 17, 160-163 КАС
України, ст. ст. 39, 118 ЗК України, ст. 13 Закону України «Про планування і
забудову територій» № 1699-ІІІ від 20 квітня 2000 року,
В позові ОСОБА_1 до Ялтинської міської ради
про скасування рішення Ялтинської міської ради № 55 6-ої сесії 5-го скликання
від 26 грудня 2006 року про відмову в передачі їй у власність земельної ділянки
площею 0,0050 га для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за
адресою: АДРЕСА_1, та зобов'язання
вчинити певні дії, - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку в Апеляційний суд
Автономної Республіки Крим через Ялтинський міський суд в порядку та строки
передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.