27 травня 2024 року
м. Київ
Справа № 750/8899/22
Провадження № 51 - 2658 ск 24
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 на вирок Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року щодо нього,
встановив:
Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 вересня 2023 року ОСОБА_4 засуджено за ст. 286-1 ч. 3, ст. 69, ст. 135 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України до покарання у виді обмеження волі на строк 3 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Вироком Чернігівського апеляційного суду від 01 квітня 2024 року апеляційну скаргу обвинуваченого залишено без задоволення, а апеляційну скаргу прокурора задоволено.
Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 18 вересня 2023 року скасовано в частині призначеного покарання, ОСОБА_4 призначено покарання за ст. 286-1 ч. 3, ст. 135 ч. 1, ст. 70 ч. 1 КК України у виді позбавлення волі на строк 6 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
В решті вирок місцевого суду залишено без зміни.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд вироку апеляційного суду в касаційному порядку.
Проте, касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 КПК України, а тому колегія суддів дійшла висновку про необхідність залишення її без руху на підставі ст. 429 ч. 1 КПК України.
Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, допущені судом при його винесенні, навести конкретні докази і аргументи в обґрунтування кожної позиції.
Згідно з ст. 438 ч. 1 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції є лише істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України) чи невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Так, в порушення вимог ст. 427 ч. 2 п. 4 КПК України засуджений у касаційній скарзі не навів обґрунтування незаконності вироку апеляційного суду відповідно до статей 414, 420 КПК України тане зазначив в чому полягає явна несправедливість призначеного йому покарання.
Також засуджений не наводить доводів щодо необхідності застосування положень ст. 69 КК України та не зазначає які обставини, що пом'якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та зменшують його суспільну небезпечність, не були враховані судом про призначенні покарання.
Крім того, в порушення вимог ст. 427 ч. 6 КПК України до касаційної скарги не додано її копій та додатків до неї в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження (не вистачає 2 примірника копії касаційної скарги та 5 примірників копій судового рішення, яке оскаржується).
Вказані недоліки касаційної скарги перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Керуючись ст. 429 ч. 1 КПК України, Верховний Суд
постановив:
Залишити касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 без руху.
Встановити засудженому ОСОБА_4 п'ятнадцятиденний строк для усунення зазначених недоліків з дня отримання копії ухвали.
У разі невиконання ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3