28 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 638/9488/23
Провадження № 22-ц/4820/698/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року (суддя Сагайдак І.М.).
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У серпні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі ТОВ «ФК «Фінтраст Україна») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 13.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено електронний договір № 4764800 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого відповідачу було видано кредит в сумі 20000 гривень строком на 26 днів з можливістю пролонгації строку кредитування. Договір було автоматично пролонговано на 90 календарних днів поспіль.
21.06.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 18.04/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «Авентус Україна» відступило права грошової вимоги за кредитним договором, укладеним із відповідачем, ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Відповідач зобов'язання за вказаним кредитним договором належним чином не виконав, у зв'язку з чим станом на дату звернення до суду виникла заборгованість в розмірі 64080 гривень, з яких: 20000 грн сума кредиту; 44080 грн сума процентів за користування кредитом.
З врахуванням заяви про зменшення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості в розмірі 64080 грн, з яких: сума кредиту 20000 грн, сума процентів за користування кредитом 44080 грн.
Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» заборгованість за кредитним договором № 4764800 від 13 вересня 2021 року в розмірі 64080 грн, а також 2684 грн судового збору та 10000 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалою Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 30 січня 2024 року виправлено описку в рішенні Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року по справі №638/9488/23, 2/683/82/2024 за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, а саме, у другому абзаці резолютивної частини рішення розмір судового збору замість «2684 грн» читати як «2147 грн 20 коп.».
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Посилається на незаконність та необґрунтованість рішення суду, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Вказує, що договір наданий позивачем начебто укладений строком 26 днів до 09.10.2021, а продовження строку дії договору чи переукладання договору начебто не було. Нарахування процентів за договором після 09.10.2021 є неправомірним, що позивач усвідомлював нарахування одночасно інфляційних і 3 процентів річних та ще й з суми процентів по квітень 2023 року, що вказує на завідому безпідставність вимог. Матеріали справи не містять жодного документа первинного бухгалтерського обліку, а розрахунок який додано до позову не є та не може бути доказом, що свідчить відсутність доказів на підтвердження наявності боргу. Виписка по особовому рахунку позивачем також не надавалась. Крім того, товариством зазначено розмір заборгованості, який підлягає стягненню з скаржника, проте не надано жодного доказу існування такого боргу та його розміру.
У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» вказує на безпідставність та необґрунтованість апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції постановлене у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до положень ст. 369 ЦПК України, за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції правильно встановлено, що 13.09.2021 між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 4764800 (т. 1 а.с. 33-42).
За умовами вищевказаного кредитного договору позивач зобов'язався надати відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 20000,00 гривень строком на 26 днів шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту. Відповідач, в свою чергу, зобов'язався одержати та повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування ними та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
У Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (Графік платежів), що є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 4917847 від 14.10.2021 визначено детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів (п. 1.4. кредитного договору).
Розділ 3 цього кредитного договору сторони узгодили порядок обчислення (нарахування) процентів та зміни процентів (т. 1 а.с. 33-42).
Відповідач підтвердив, що перед укладенням кредитного договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; б) вказана в ч. 1, ч. 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на веб-сайті. Також відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «Авентус Україна», що розміщені на веб-сайті та затверджені наказом № 53-ОД від 16.01.2020, повністю розуміє їх, погоджується із ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися (п. 10.8. кредитного договору).
На виконання умов вищевказаного договору ТОВ «Авентус Україна» 14.10.2021 було видано відповідачу кредит в сумі 20000 грн шляхом перерахування коштів за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_2 через платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий дім» на підставі договору про надання послуг з переказу платежів № 087/20-П від 08.07.2020, що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 05.06.2023 (т. 1 а.с. 53-54).
21.06.2022 між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» укладено договір факторингу № 21-06/2022, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (ціна продажу) за плату, а останнє відступити ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить ТОВ «Авентус Україна». Перехід від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі Реєстру боржників згідно додатку № 2, після чого ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру боржників підтверджує факт переходу від ТОВ «Авентус Україна» до ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прав вимоги заборгованостей та є невід'ємною частиною цього договору (п. 1.1.- п. 1.2. цього договору) (т. 1 а.с. 72-80).
З витягу із Реєстру боржників вбачається відступлення ТОВ «Авентус Україна» ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» права вимоги до боржника за кредитним договором № 4764800 ОСОБА_1 (т. 1 а.с. 17).
Відповідач був повідомлений про відступлення прав вимоги за кредитним договором № 4917847 від 14.10.2021 в порядку, передбаченому п. 10.5. і п. 10.9. цього договору (т. 1 а.с. 15).
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не повернув отримані кошти у визначений кредитним договором строк, тому вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 20000 грн та прострочена заборгованість за процентами в розмірі 44080 грн, є обґрунтованими.
З таким висновком суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.
Згідно частин першої та другої статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
У статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Як установлено судом першої інстанції, з висновками якого погоджується суд апеляційної інстанції, договір № 4764800 від 13.09.2021 про надання споживчого кредиту укладено між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 в електронній формі. У договорі зазначено, що він підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С610475, 13.09.2021 10:03:57 (т. 1 а.с. 33-42).
У постанові Верховного Суду від 07.10.2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.
Доказів протилежного матеріали справи не містять, відповідачем таких не надано, що в силу положень статей 12,81 ЦПК України є його процесуальним обов'язком.
В силу припису статті 204 ЦК України, правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на відповідача.
Оскільки вимог про визнання договору № 4764800 від 13.09.2021 про надання споживчого кредиту недійсним (неукладеним) не заявлено, договору з іншим змістом відповідачем не надано, в матеріалах справи наявна лише копія даного договору, відповідачем не спростовано існування між сторонами договірних відносин.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність позивачем укладання договору № 4764800 від 13.09.2021 про надання споживчого кредиту між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 .
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивачем доведено наявність заборгованості у відповідача за кредитним договором № 4764800 від 13.09.2021 в розмірі 64080 грн, з яких: 20000 грн заборгованість за кредитом (тіло кредиту); 44080 грн прострочена заборгованість.
Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано допустимих доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів, не надано виписки за картковим рахунком, апеляційний суд відхиляє, оскільки ці доводи не спростовують правильні висновки суду першої інстанції. Оскільки, пунктом 2.1 договору передбачено, що кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.
Відповідно до довідки ТОВ «ФК «Контрактовий дім» від 29.06.2022 № 2047 повідомлено про успішність операції, згідно договору з ТОВ «Авентус Україна» № 087/20-П від 08.07.2020 (транзакція №990411355 в сумі 20000 грн номер картки № НОМЕР_1 (т.1 а.с. 53-54).
08 липня 2020 року між ТОВ «ФК «Контрактовий дім» та ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 087/20-П про надання послуг з переказу платежів (т.1 а.с. 161-164).
На виконання вимог ухвали Старокостянтинівського районного суду від 14 грудня 2023 року до суду надійшла відповідь АТ «Універсалбанк», зі змісту якої вбачається, що банківська картка НОМЕР_3 випускалася та належить ОСОБА_1 Додатково повідомлено, що платіж на суму 20000 грн був зарахований на картку НОМЕР_3 не по реквізитах, а через платіжну систему EasyPay, тому у банку відсутня інформація, щодо призначення, та рахунків відправників, відповідно підтвердити спростувати факт того, що платежі надходили від ТОВ «Авентус Україна» банк не може (т.1 а.с.220).
Апеляційний суд констатує, що скаржником не надано суду доказів про те, що зарахування платежу здійснено не за кредитним договором № 4764800 від 13.09.2021 на рахунок № НОМЕР_1 , відкритий на ім'я відповідача в АТ «Універсалбанк».
Доводи апеляційної скарги щодо безпідставного нарахування та стягнення процентів за користування кредитом є необґрунтованими, з огляду на наступне.
Укладаючи кредитний договір № 4764800 від 13.09.2021 сторони узгодили порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом.
Між сторонами було погоджено розмір кредиту 20000 грн (пункт 1.3 договору), строк кредиту 26 днів (пункт 1.4), стандартну процентну ставку 1,90 % в день (пункт 1.5.1 договору), порядок автопролонгації кредиту (пункт 4.3 договору).
Сторони домовились, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один календарний день, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль, крім випадку, якщо в цей день повинна відбутися пролонгація строку кредиту за ініціативою споживача, відповідно до пп.4.2.2-4.2.4 договору. Тобто, в даному випадку кожен день автопролонгації є новою датою повернення кредиту (пункт 4.3.1 договору).
Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп.4.3.1 договору ; споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2 договору (пункт 4.3.2 договору) (т. 1 а.с.33-42).
Окрім цього, суд апеляційної інстанції звертає увагу на той факт, що товариством доведено погодження відповідачем (пункт 4.3.2) умов договору про автопролонгацію не більше ніж на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту (нового строку кредиту після пролонгації або автопролонгації) наявна заборгованість за кредитом.
З цих наведених підстав, необґрунтованими є також твердження апеляційної скарги про нарахування процентів позивачем за межами строку кредиту, оскільки проценти позивачем нараховано відповідно до умов договору.
Посилання скаржника в апеляційній скарзі на практику Верховного Суду колегія суддів до уваги не приймає, оскільки обставини викладені в судових рішеннях не є ідентичними обставинам цієї справи.
Аргументи апеляційної скарги про те, що товариством не надано виписку по рахунку відповідача колегія суддів вважає безпідставними, оскільки останній не є банківською установою, а тому позбавлене можливості відкривати будь-які рахунки для клієнтів і формувати платіжні доручення та виписки за такими рахунками. В той же час, як встановлено у даній справі платіжна картка № НОМЕР_1 , на яку було здійснено зарахування кредитних коштів в сумі 20000 грн відкрита на ім'я ОСОБА_1 в АТ «Універсалбанк», проте відповідачем не надано виписки за цією карткою на підтвердження обставин, зазначених в апеляційній скарзі та спростування позовних вимог.
Будь-яких інших доказів, що спростовують правильність рішення суду в апеляційній скарзі не наведено, тому рішення суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» просило стягнути з скаржника витрати на правову допомогу понесені в апеляційній інстанції у розмірі 8000 грн.
25 квітня 2024 року апеляційним судом встановлено, що відзив поданий представником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» Крюковою М.В. через систему «Електронний суд» 12.03.2024 надісланий ОСОБА_1 не за зареєстрованим місцем проживання останнього, у зв?язку із чим ним не отриманий. Тому, з метою повного, всебічного та об?єктивного розгляду зазначеної цивільної справи судом надіслано на адресу ОСОБА_1 копію відзиву ТОВ «ФК «Фінтраст Україна».
Заперечення від ОСОБА_1 на стягнення заявлених у відзиві витрат на правову допомогу понесених в апеляційній інстанції не надходили.
Колегія суддів вважає, що заявлені у відзиві витрати на правничу допомогу понесені в апеляційній інстанції у розмірі 8000 грн підлягають задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
На підставі ч.ч. 1-6 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
За нормами частини 8 статті 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Частиною 1 статті 81 ЦПК України також визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційний суд констатує, що при подачі відзиву на апеляційну скаргу ОСОБА_1 ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» зазначало, що орієнтований розрахунок витрат на професійну правничу допомогу у зв'язку з розглядом справи в апеляційній інстанції становить 8000 грн (т. 2 а.с.33-72).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу до відзиву ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» надало апеляційному суду звіт про надання правової допомоги згідно договору № 07/07-2022 від 07.07.2022 від 07 березня 2024 року, платіжну інструкцію від 07 березня 2024 року № 2963 на суму 8000 грн, ордер на представництво інтересів ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» на підставі договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 у Хмельницькому апеляційному суді серії АН №1075167 (т. 1 а.с.33-72).
Матеріали справи містять копію договору про надання правової допомоги № 07/07-2022 від 07.07.2022 укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В. (т. 1 а.с. 68- 71).
Пунктом 1.1. договору, укладеного між ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» та адвокатом Крюковою М.В., передбачено, що надання клієнту правової допомоги, інформації, юридичної допомоги, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу його діяльності в будь-якому статусі. Встановлення обставин справи, збір та аналіз доказів та документів, формування правової позиції, складення та подання позовних заяв, клопотань, заяв, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Пунктами 3.1.-3.6. договору визначено, що оплата за надані послуги складається з суми вартості послуг, зазначених у рахунку-фактурі. Розмір оплати не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт. Сума оплати подвоюється у разі надання адвокатом послуг клієнту у неробочий час, вихідні та святкові дні. До гонорару не включаються фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Факт наданих послуг підтверджується звітом про надання правової допомоги. Підставою для оплати є рахунок-фактура. Клієнт здійснює оплату за надані послуги у день отримання рахунку-фактури шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок.
Пунктом 4.1. договору, сторони погодили, що договір набуває чинності з дати його підписання і діє протягом 12 наступних календарних місяців закінчення строку дії договору, якщо сторони продовжують виконувати його умови, договір вважається пролонгованим на той же строк і на тих же умовах (т. 1 а.с. 68-71).
Звітом про надання правової допомоги згідно договору №07/07-2022 від 07.07.2022 від 07 березня 2024 року акту наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги від 05.02.2024 від 13 березня 2024 року визначено, що правова експертиза документів та складання відзиву на апеляційну скаргу у справі про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 ; подання до суду відзиву на апеляційну скаргу 4 год - 8000 грн.
Зі змісту платіжної інструкції № 2963 від 07 березня 2024 року вбачається, що адвокат Крюкова М.В. прийняла від ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» 8000 грн (т. 2 а.с. 58).
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
З огляду на наведене та враховуючи, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року залишенню без змін; беручи до уваги відсутність позиції відповідача щодо заявлення представником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», адвокатом Крюковою М.В. у відзиві про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, який був направлений судом та отриманий ОСОБА_1 06 травня 2024 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає, що надані представником ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», адвокатом Крюковою М.В. докази про понесення витрат на правничу допомогу на стадії апеляційного провадження в розмірі 8000 грн є достатніми, допустимими і достовірними, а витрати на оплату послуг адвоката - доведеними і співмірними із складністю справи, обсягом виконаних робіт (наданих послуг) і часом, витраченим на виконання цих робіт (послуг), в зв'язку з чим заява про відшкодування таких витрат на професійну правничу допомогу підлягає задоволенню та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8000 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24 січня 2024 року залишити без змін.
Стягнути з ОСОБА_1 (військова частина НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (вул. Завгородня, 15, оф. 118/2, м. Київ, ЄДРПОУ 44559822) 8000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай