28 травня 2024 року
м. Хмельницький
Справа № 677/458/24
Провадження № 22-ц/4820/1135/24
Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: П'єнти І.В. (суддя-доповідач), Корніюк А.П., Талалай О.І.,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк Світлана Омелянівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини (суддя Вознюк Р.В.).
Заслухавши доповідача, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, суд
У березні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк Світлана Омелянівна, та просив визначити ОСОБА_1 додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті двоюрідного брата, ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю шість місяців після набрання рішенням суду законної сили.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 15 березня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк С.О., про визначення додаткового строк на прийняття спадщини залишено без руху. Повідомлено позивача про необхідність виправлення зазначених недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання ухвали. Вказано на необхідність надання до суду позовної заяви у новій редакції, із зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача, відповідача та третьої особи, та її копії для вручення відповідачу та третій особі.
На виконання вказаної ухвали ОСОБА_1 подав до суду заяву, у якій повідомив про відсутність у нього електронного кабінету, а про наявність або відсутність електронного кабінету відповідача та третьої особи йому не відомо.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа - приватний нотаріус Кам?янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк С.О., про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, визнано неподаною та повернуто позивачу.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, посилається на порушення судом норм процесуального права. Вказує, що висновки суду першої інстанції щодо неусунення ним недоліків ухвали суду від 15.03.2024 є помилковими, оскільки на виконання ухвали ним подано заяву про усунення недоліків у відповідності до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, у якій повідомив про відсутність у нього електронного кабінету, про наявність або відсутність електронного кабінету у інших учасників справи йому не відомо. Крім того, вважає, що повернення судом першої інстанції позовної заяви з наведених в ухвалі підстав є необґрунтованим та таким, що суперечить нормам процесуального права і має ознаки надмірного формалізму.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові) (п.6 ч.1 ст.353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Таким чином, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно з п.4 ст. 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою суду першої інстанції позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху з тих підстав, що заява не містить відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету учасників справи. Для усунення недоліків позовної заяви позивачу надано десять з дня вручення копії даної ухвали. Роз'яснено, що в разі невиконання вказівок суду у встановлений строк позовна заява буде вважатись неподаною і повернута
25.03.2024 позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про усунення недоліків, в які повідомлено про відсутність електронного кабінету у позивача та необізнаність позивача про наявність або відсутність електронного кабінету у інших учасників справи.
Ухвалою Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року позовну заяву ОСОБА_1 визнано неподаною та повернуто позивачу. Як на підставу повернення позовної заяви, суд посилається на невиконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху та не приведеність позовної заяви у відповідності до вимог п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
Однак, з таким висновком суду першої інстанції колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.
Згідно ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Частиною 3 ст. 185 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції - на ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред'явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою.
Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що процесуальні правила призначені для забезпечення належного відправлення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності, а також, що учасники судового провадження повинні мати право розраховувати на те, що ці правила застосовуватимуться. Цей принцип застосовується до усіх - не лише до сторін провадження, але й до національних судів (рішення у справах «Каньєте де Хоньї проти Іспанії», «Гору проти Греції», «Михолапа проти Латвії»).
Також ЄСПЛ зауважив, що внутрішньодержавним судам при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом (пункт 110 рішення ЄСПЛ від 20 лютого 2014 року у справі "Шишков проти Росії").
Не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним але і реальним (рішення ЄСПЛ від 16 грудня 1992 року у справі "Жоффр де ля Прадель проти Франції").
Отже, ухвала суду першої інстанції обмежує права позивача та перешкоджає йому у доступі до правосуддя.
Суд першої інстанції, ухвалюючи оскаржуване судове рішення, яке перешкоджає подальшому провадженню у справі, передчасно повернув позовну заяву позивачу, чим допустив надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою.
Таким чином, оскаржувана ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду на стадії вирішення питання щодо відкриття провадження.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Ухвалу Красилівського районного суду Хмельницької області від 09 квітня 2024 року скасувати, матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Красилівської міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору приватний нотаріус Кам'янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Мартинюк Світлана Омелянівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 28 травня 2024 року.
Суддя-доповідач І.В. П'єнта
Судді: А.П. Корніюк
О.І. Талалай