Справа № 350/737/24
Номер провадження 2/350/308/2024
27 травня 2024 року Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області в складі: головуючого судді Сокирко Л.М., секретаря судових засідань Видойник І.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 2 Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області в селищі Рожнятів Калуського району Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів,
ОСОБА_1 29 квітня 2024 року звернулася у суд із позовом до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів, у якому просить змінити спосіб стягнення аліментів, що стягуються на її користь з ОСОБА_2 з твердої грошової суми на частку від доходу батька дитини та стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання дочки в розмірі частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подання позову до суду та до досягнення дочкою повноліття. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що згідно рішення Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 6 травня 2016 року з відповідача на її користь стягуються на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 700 грн щомісячно. Присуджений розмір аліментів є надто мізерною сумою для забезпечення необхідності фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку дитини. На теперішній час їй стало відомо, що відповідач офіційно працевлаштований та може сплачувати аліменти у частці від свого доходу. Позивачка у судове засідання не прибула, однак спрямувала до суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала, просила розгляд справи просила проводити без її участі. Відповідач у судове засідання не прибув, однак спрямував заяву, у якій позовні вимоги визнав, справу просив розглянути за його відсутності.
Відповідно до частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. 30 квітня 2024 року у справі відкрито провадження та призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження із викликом сторін. Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи зі слідуючого. Суд установив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 з 11 травня 2012 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 5 лютого 2015 року було розірвано.
У період шлюбу у сторін ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_5 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 ).
З відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 (зміна прізвища з « ОСОБА_6 » на « ОСОБА_7 » відбулася унаслідок укладення останньою 26 жовтня 2017 року шлюбу з ОСОБА_8 ) за рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 6 травня 2016 року (справа № 350/308/16-ц) стягуються аліменти на утримання неповнолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 700 грн щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 14 березня 2016 року. Відповідно до статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України №789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Відповідно до частин другої та третьої статті 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язання піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, та забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя. Згідно статті 180 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Відповідно до статті 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Частиною першою статті 192 Сімейного кодексу України передбачено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Частиною третьою статті 181Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Положення частин першої, другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини, статтей 181, 182 Сімейного кодексу України дають підстави для висновку про те, що суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у разі їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. Окрім того, розмір призначених аліментів має бути виправданий дійсними потребами та з урахуванням матеріального становища сторін, має виходити з фактичних обставин справи та мети зобов'язання щодо утримання. Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька дитини. Виконання передбачених Сімейним кодексом України обов'язків батьків щодо виховання та розвитку дитини пов'язане з належним утриманням дитини, від якого залежить забезпечення умов для розвитку дитини здоровою як фізично так і духовно. Тому, визначений на законодавчому рівні прожитковий мінімум для дитини певного віку має забезпечуватись насамперед батьками дитини. Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року за № 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів", зміна законодавства в частині визначення мінімального розміру аліментів на одну дитину не є підставою для перегляду постановлених раніше судових рішень про їх стягнення. Згідно статті 273 Цивільного процесуального кодексу України, якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що випливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.
Відповідно до частини третьої статті 181 Сімейного кодексу України, право обирати та змінювати спосіб стягнення аліментів на утримання дітей належить їх стягувачу.
Аналізуючи зміст наведених вище норм законодавства можна дійти висновку, що діюче законодавство надає позивачу право обирати спосіб стягнення аліментів на утримання дитини, а при необхідності - змінювати його. В силу положень статтей 183, 184 Сімейного кодексу України, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у вигляді частки від заробітку (доходу) матері, батька дитини або у твердій грошовій сумі. Частина перша статті 192 Сімейного кодексу України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Право вимагати заміни розміру аліментів шляхом зміни способу присудження аліментів не може заперечуватися, адже можливість вибору способу присудження аліментів з огляду на мінливість життєвих обставин, зазначених статтями 182-184 Сімейного кодексу України, не може обмежуватися разовим її здійсненням. Розмір аліментів і спосіб стягнення аліментів може бути визначений судом з урахуванням фактичних обставин справи, які встановлені судом та на які посилався позивач. При цьому право застосування норми закону належить виключно суду (Постанова Верховного Суду України № 6-143цс13 від 05 лютого 2014 року). Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років становить 3 196 грн. Судом встановлено, що присуджений з відповідача розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 700 грн на дитину щомісячно, на даний час не надає можливості для рівної участі обох батьків у забезпеченні мінімально необхідних потреб дитини, що ставить позивачку у нерівне становище з відповідачем у виконанні обов'язку з утримання неповнолітньої дитини. Необхідність нести зростаючі витрати на утримання дитини внаслідок зростання споживчих цін на товари та послуги, необхідні для утримання та розвитку дитини об'єктивно призводить до погіршення матеріального становища позивачки та покладає на неї надмірний майновий тягар. Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що позовні вимоги про зміну розміру аліментів підлягають до задоволення, оскільки позивачкою доведено підстави для зміни розміру аліментів у зв'язку зі зміною її майнового стану внаслідок збільшення прожиткового мінімуму на дітей, визначаючи розмір аліментів у розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку щомісячно, суд також враховує майновий стан відповідача, який отримує щомісячний стабільний дохід, інших дітей не має, а тому має можливість за рахунок заробітку брати участь в утриманні дитини. Згідно пункту 23 Постанови Пленуму Веоховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили. Беручи до уваги, що згідно з положеннями статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, Закону України «Про судовий збір» позивачка була звільнена від сплати судового збору при поданні даного позову до суду, судовий збір в розмірі 1 211 грн 20 коп. стягнути з відповідача на користь держави.
Керуючись статтями 10, 12, 13, 81, 89, 141, 247, 263-265, 354, 355, 430 Цивільного процесуального кодекс України, статтями 180-182, 184 Сімейного кодексу України,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зміну способу стягнення аліментів - задовольнити . Змінити спосіб стягнення аліментів, які стягуються з ОСОБА_2 згідно з рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 6 травня 2016 року (цивільна справа № 350/308/16-ц) на користь ОСОБА_1 на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з твердої грошової суми у розмірі 700 (сімсот) гривень на 1/4 частину всіх видів його доходу щомісячно, але не менше 50 (п'ятдесяти) відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Стягнення аліментів в новому розмірі розпочати з часу набрання цим рішенням законної сили, припинивши з цього моменту стягнення аліментів за рішенням Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 6 травня 2016 року у цивільній справі № 350/308/16-ц, а виконавчий лист у справі № 350/308/16-ц - відкликати. Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп. судового збору. Рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць підлягає до негайного виконання.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення його повного тексту. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Текст рішення складений 27 травня 2024 року.
Суддя Сокирко Л.М.