Справа № 229/1314/24
Провадження № 2/229/991/2024
28 травня 2024 р. м. Дружківка Донецької області
Дружківський міський суд Донецької області в складі:
головуючого судді Конопленко О.С.
за участі секретаря судового засідання Яковенко Ю.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дружківка Донецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визначення розміру часток у приватній спільній сумісній власності,
20 лютого 2024 року ОСОБА_1 , звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , в якій просить визнати, що розмір часток у праві спільної сумісної власності на трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., що належить ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 08 листопада 2001 року Відділом з управління комунальною власністю Артемівської міської ради, в розмірі по 1/3 частці за кожним співвласником, припинивши право спільної сумісної власності та витребувати у Головного управління ДПС у Донецькій області реєстраційний номер облікової картки платника податків ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обґрунтування позову зазначає, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 08 листопада 2001 року, виданим відділом з управління комунальною власністю Артемівської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) від 08 листопада 2001 року № 17738, квартира АДРЕСА_2 , належить на праві приватної спільної сумісної власності громадянці ОСОБА_2 та членам її сім'ї ОСОБА_5 (після укладення шлюбу прізвище змінене на « ОСОБА_6 , ОСОБА_7 . Квартира АДРЕСА_2 зареєстрована Артемівським бюро технічної інвентаризації на праві приватної спільної сумісної власності на підставі свідоцтва про право власності і записана у реєстраційну книгу за № 62-14922. На вищезазначену квартиру за адресою: АДРЕСА_3 , було виготовлено: технічний паспорт на квартиру, що знаходиться у власності ОСОБА_2 від 2001 року; технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_2 квартирного типу від 10.07.2023 року. У зв'язку з відсутністю необхідності інформація про власників вищевказаної квартири не вносилася до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна. Через агресію російської федерації проти України, позивач була змушена залишити своє житло та виїхати з міста Бахмут. На фоні різних політичних поглядів у позивача виник конфлікт з відповідачами і вони перестали підтримувати будь-які зв'язки. У зв'язку з тим, що через військові дії у місті Бахмут Донецької області, житло, яке знаходиться у спільній сумісній власності, було знищено, позивач звернулася з позовною заявою для визначення часток в квартирі, для можливості отримання подальшої компенсації вартості знищеного житла у визначеному чинним законодавством порядку.
Ухвалою Дружківського міського суду Донецької області від 22 лютого 2024 року відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 12 березня 2024 року. У зв'язку з неявкою учасників справи до судового засідання, оголошено перерву у підготовчому судовому засіданні до 01 квітня 2024 року.
01 квітня 2024 року підготовче судове засідання не відбулось через пошкодження мережі інтернет.
Ухвалою суду від 09 квітня 2024 року закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 30 квітня 2024 року.
30 квітня 2024 року судове засідання відкладено у зв'язку з неявкою відповідачів.
Позивач ОСОБА_1 , будучи належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не з'явилася, надала клопотання про розгляд справи за її відсутності, зазначивши, що наполягає на задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , будучи належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, до суду не з'явилися, про причини неявки суду не повідомлено. Відзиву на позов не подано, заперечень та клопотань також ніяких не надійшло.
Оскільки відповідачі були належним чином повідомлені про судове засідання, але причин неявки суду не повідомили, суд вважає можливим у відповідності до пункту 1 частини 3 статті 223 ЦПК України провести судове засідання без їх участі.
При цьому, за наявності умов, передбачених ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає необхідним розглянути справу на підставі наявних у справі доказів з ухваленням заочного рішення по справі.
У зв'язку з неявкою сторін та у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали справи встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно свідоцтва про право власності на житло від 08 листопада 2001 року, виданим відділом з управління комунальною власністю Артемівської міської ради згідно з розпорядженням (наказом) від 08 листопада 2001 року № 17738, квартира АДРЕСА_2 , належить ОСОБА_2 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 на праві спільної сумісної власності. (а.с. 14).
Відповідно до копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , 28 серпня 2004 року уклала шлюб з ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши після реєстрації шлюбу прізвище на « ОСОБА_10 » (а.с. 10).
Відповідно до довідки з Комунального підприємства «Бахмутське бюро технічної інвентаризації» від 17 листопада 2023 року №11/96 за обліковими даними КП «Бахмутське БТІ» станом на 31 грудня 2012 року право спільної сумісної власності на квартиру загальною площею 66,6 кв.м., житловою площею 39,0 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_3 , зареєстровано за ОСОБА_2 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 08 листопада 2001 року, виданого відділом з управління комунальною власністю Артемівської міської ради, про що зроблено запис в реєстраційній книзі № 62-14922. Дата реєстрації 09 листопада 2001 року (а.с. 26).
Згідно відповіді № 333212935 від 23 травня 2023 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, за заявою позивача, з параметрами «РНОКПП ОСОБА_1 - НОМЕР_2 » відсутні відомості щодо прав власності на нерухоме майно (а.с. 15).
Відповідно до статті 41 Конституції України, частини першої статті 319, частини першої статті 321 ЦК України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Право приватної власності є непорушним.
У статті першій Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованого Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», зазначено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Встановленим судом фактичним обставинам справи відповідають правовідносини, визначені нормами ЦК України щодо спільної власності.
Відповідно до статті 328 ЦК України, особи вправі набути право власності на підставах, що не заборонені законом
Відповідно до частини першої статті 355 ЦК України майно, яке є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності.
Згідно частини першої статті 368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Зі змісту частини другої статті 370 ЦК України у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Відповідно частини другої статті 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
Відповідно до п. 5 постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 1995 року № 20 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної власності (крім сумісної власності подружжя) у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними.
Зі змісту статті 357 ЦК вбачається, що під терміном «визначення часток» законодавець розуміє визначення (встановлення) розміру частки співвласника у спільному сумісному майні.
Враховуючи викладені вище обставини, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 є належним позивачем та співвласником квартири, і яка не може на даний час розпорядитися належним чином своєю часткою квартири у спільній сумісній власності без попереднього визначення розміру її частки.
Згідно статті 16 ЦК України суд може захистити цивільне право або інтерес у спосіб, що встановлений договором або законом, а тому у даному випадку існують підстави та необхідність для захисту прав позивача шляхом визначення часток співвласників у праві спільної сумісної власності на квартиру з метою можливості надалі реалізувати позивачем право на отримання компенсації вартості знищеного житла у визначеному чинним законодавством порядку.
Отже, вирішуючи вимогу позивача про визначення частки ОСОБА_1 у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , суд враховує, що співвласниками квартири АДРЕСА_2 є троє осіб: позивач ОСОБА_1 та відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , тобто кожному з них належить 1/3 частка вказаної квартири. При цьому суд враховує ту обставину, що будь-яких інших домовленостей про розмір часток у праві на квартиру між співвласниками не було, жодних доказів щодо інших домовленостей суду не надано. Не визначення часток у праві спільної власності на наведену квартиру не дає можливості позивачу реалізувати своє право власності, а тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Керуючись ст. ст. 16, 319, 321, 328, 355, 357, 368, 370, 372 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 142, 206, 263-265 ЦПК України, суд
Позовну заяву задовольнити.
Визначити, що розмір часток співвласників квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 66,6 кв.м., в тому числі житловою площею - 39,0 кв.м, є наступним: розмір частки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , становить 1/3 (одну третю) ідеальну частку квартири, розмір частки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , становить 1/3 (одну третю) ідеальну частку квартири, розмір частки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , становить 1/3 (одну третю) ідеальну частку квартири.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , та місце проживання: АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач - ОСОБА_3 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 ,РНОКПП невідомий.
Суддя О.С. Конопленко