Справа № 129/1255/24
Провадження по справі № 2/129/663/2024
"27" травня 2024 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі: головуючого - судді Капуша І.С.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження у підготовчому судовому засіданні за відсутності сторін та їх представників в місті Гайсині цивільну справу за позовом ОСОБА_1 поданої в її інтересах представником - адвокатом Карнаухом Аркадієм Петровичем до Гайсинської міської ради про визнання права власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом,
встановив:
08.04.2024р. до суду подано позов, у якому позивачка просить визнати за нею право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 мати ОСОБА_2 .
Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача - ОСОБА_2 , що була зареєстрована та постійно проживала в АДРЕСА_1 , після її смерті залишилось спадкове майно, на яке померла заповіт не залишила, до складу якої входить:
- земельна ділянка площею, 0,25 га з кадастровим номером 0520886500:04:004:0194, призначеної для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка),розташованої в АДРЕСА_1 ;
- житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, розташованого в АДРЕСА_1 .
Позивачка, як спадкоємець за законом, спадщину прийняла, подавши відповідно до ст. 1268 ЦК України заяву про прийняття спадщини.
Інших спадкоємців за заповітом та законом, в тому числі тих,які відповідно до ст.1241 ЦК України мають право на обов'язкову частку у спадщині незалежно від змісту заповіту, немає, однак оформити право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами, що належали спадкодавцю, у нотаріальному порядку позивачка не має можливості через відсутність належної якості правовстановлюючих документів про право власності на них, у зв'язку із чим нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтв про право на спадщину (постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії вих. №93/02-31 від 04.04.2024).
Право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 спадкодавця ОСОБА_2 на день смерті підтверджується довідкою старости Чечелівського старостинського округу Гайсинського міської ради Вінницької області № 241 від 25.03.2021 про те, що згідно погосподарської книги № 2, особовий рахунок № НОМЕР_1 , зазначений житловий будинок відноситься до суспільної групи робочих дворів. Станом на 15.04.1991 до складу робочого двору входила - ОСОБА_2 .
Згідно витягу з Державного земельного кадастру НВ-0517851832019 від 09.12.2019 в АДРЕСА_1 зареєстрована земельна ділянка площею 0.25 га. призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ( присадибна ділянка) з кадастровим номером 0520886500:04:004:0194.
Згідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 195112328 від 27.12.2019 земельна ділянка площею, 0,25 газ кадастровим номером 0520886500:04:004:0194 є приватною власністю ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого сільською радою Заболотта Старовижівського району Волинської області 15.01.1960, ОСОБА_3 на родилась ІНФОРМАЦІЯ_2 в с.Краска Старовижівського району Волинської області. Її батьки: батько - ОСОБА_4 , мати- ОСОБА_2 .
Згідно свідоцтва про одруження серії НОМЕР_3 , виданого Чечелівською сільською радою народних депутатів 21 жовтня 1979 року, ОСОБА_3 одружилась із ОСОБА_5 та змінила прізвище на ОСОБА_6 .
Оскільки нотаріус не може видати позивачу свідоцтва про право на спадщину через відсутність належних правовстановлюючих документів позивач змушений звернутися до суду за захистом свого права на спадкування.
Позивачка в судове засідання не з'явилася, письмово просила справу розглянути у її відсутність, вимоги задовільнити.
Представник відповідача Гайсинської міської ради в судове засідання не з'явився, письмово вимоги визнав повністю, справу просив розглянути у його відсутність.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 211, ч. 2 ст. 247 ЦПК України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності; у разі неявки осіб, які беруть участь у справі, розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання технічним засобом.
З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.
За змістом абз. 3 п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» № 2 від 12.06.2009 р. у разі безумовного визнання відповідачем позову, якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших (відмінних від відповідача) осіб, суд ухвалює рішення про задоволення позову з наведенням в мотивувальній частині рішення посилань лише на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Дані правовідносини регулюються:
- ч.1 ст.328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом;
- ст.1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю в момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті;
- ч.5 ст.1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини;
- ч. 1 ст. 12 Закону України «Про власність», відповідно до якої праця громадян є основою створення i примноження їх власності;
- ч. 1 ст. 13 Закону України «Про власність», відповідно до якої об'єктами права приватної власності є жилі будинки, квартири, предмети особистого користування, дачі, садові будинки, предмети домашнього господарства, продуктивна і робоча худоба, земельні ділянки, насадження на земельній ділянці, засоби виробництва, вироблена продукція, транспортні засоби, грошові кошти, акції, інші цінні папери, а також інше майно споживчого і виробничого призначення;
- ст. 100, ч. 1, ч. 2 ст. 101 ЦК Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно з якими в особистій власності громадянина може бути один житловий будинок (або його частина); у подружжя, яке проживає спільно може бути тільки один житловий будинок (або його частина), що належить на праві особистої власності одному з них або є в їх спільній власності
- відповідно до ч. 1 ст. 1 Протоколу № 1 ратифікованої Україною 11.09.1997 р. Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право мирно володіти своїм майном;
- п.9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», за яким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.
З огляду на те, що ОСОБА_1 є єдиною спадкоємицею спадкового майна ОСОБА_2 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 , однак через відсутність правовстановлюючих документів на спадкову нерухомість, не має можливості оформити спадкові права, тому не може розпорядитися спадковим майном, внаслідок чого порушуються її права та інтереси, як власника майна, враховуючи повне і безумовне визнання позову відповідачем, суд визнає за необхідне позовні вимоги задовольнити з метою захисту спадкового майнового права позивача.
Керуючись ст. ст. 9,12,13,81,89,200,211,223,259, 263,264, 265, 268 ЦПК України,
Вирішив
Позов задовільнити повністю.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , право власності на житловий будинок із господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 .
Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: