Справа№938/353/24
Провадження № 3/938/229/24
24 травня 2024 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Джус Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний матеріал, який надійшов з Головного управління ДПС у Івано-Франківській області
про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , керівника Карпатського національного природного парку (код ЄДРПОУ 05509323),
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 985 від 29 березня 2024 року, ОСОБА_1 , займаючи посаду керівника Карпатського національного природного парку, порушив ведення податкового обліку, а саме занизив суми податкових зобов'язань по платі за землю (земельний податок) по Верховинській територіальній громаді за 2024 рік на суму 171 689,19грн та за 2023 рік на суму 116 755,64грн, чим порушив порушивши п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст. 163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У ч.1 ст.268 КУпАП закріплено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до системного аналізу положень ст.277 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення передбачене ст.163-2 КУпАП, розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Після надходження справи до суду, з метою належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, забезпечення можливості реалізації нею свого права на захист, розгляд справи було призначено на 01.05.2024.
У зв'язку із неявкою особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, та відсутністю в суду доказів отримання нею судової повістки про виклик, розгляд справи було відкладено на 14.05.2024. Окрім того, особу було повідомлено про дату, час та місце розгляду справи, шляхом розміщення оголошення а офіційному веб-сайті судової влади України.
В судове засідання 14.05.2024 особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, повторно не з'явилась, причин неявки не повідомила, докази отримання нею судової повістки про виклик до суду, станом на 14.05.2024 на адресу суду не повернулись.
Розгляд справи було відкладено на 24.05.2024, особу повідомлено про розгляд справи шляхом скерування судової повістки на її поштову адресу а також шляхом розміщення відповідного оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
21.05.2024 на адресу суду повернувся поштовий конверт, яким суд скеровував особі судову повістку про виклик, без вручення адресату із відміткою установи зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою».
В судове засідання 24.05.2024 особа яка притягається до адміністративної відповідальності в черговий раз не з'явилась, причин неявки не повідомила.
Відповідно до ч.2 ст. 268 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.163-2 цього Кодексу, не належать до переліку справ, при розгляді яких є обов'язковою присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, та повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності про дату, час та місце розгляду справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст.6 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод, згідно якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу у відсутності ОСОБА_1 та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з вимогами ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст.251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Як передбачено ст.9 КУпАП (проступком), визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Так, ч.1 ст.163-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за неподання або несвоєчасне подання посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері оподаткування.
Об'єктивна сторона правопорушення полягає у неподанні або несвоєчасному поданні посадовими особами підприємств, установ та організацій платіжних доручень на перерахування належних до сплати податків та зборів (обов'язкових платежів).
Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності.
Суб'єктами правопорушення можуть бути лише посадові особи.
Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення № 985 від 29 березня 2024 року, контролюючий орган ставить ОСОБА_1 в провину те, що він займаючи посаду керівника Карпатського національного природного парку, порушив ведення податкового обліку, а саме занизив суми податкових зобов'язань по платі заземлю (земельний податок) по Верховинській територіальній громаді за 2024 рік на суму 171 689,19грн та за 2023 рік на суму 116 755,64грн, чим порушив порушивши п.286.2 ст. 286 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями), за що передбачена адміністративна відповідальність згідно ч.1 ст.163-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно долучених до протоколу актів про результати камеральної перевірки податкової звітності із земельного податку з юридичних осіб щодо виявлених помилок (порушень) Карпатським національним парком за 2023, 2024 рік, платником податку в податкових деклараціях допущено неправильне застосування ставки податку, у зв'язку із чим в порушення п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України занижено податкові зобов'язання по земельному податку.
Відповідно до п.286.2 ст.286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Разом з тим, викладене в протоколі про адміністративне правопорушення діяння, не містить ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Слід звернути увагу на те, що відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України, передбачена ч.1 ст.163-1 КУпАП, порушення якої в провину ОСОБА_1 , не ставиться.
Суддя звертає увагу на те, що згідно ч.2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Доведення вини правопорушника покладається на орган, що складає протокол про адміністративне правопорушення.
Згідно з положеннями КУпАП, розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться лише в межах обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, при цьому суд не наділений повноваженнями самостійно змінювати фактичні обставини, викладені у протоколі про адміністративне правопорушення, доповнювати його чи уточнювати.
Вказані вимоги закону також узгоджуються з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яку національні суди повинні враховувати при здійсненні правосуддя.
Відповідно до рішень Європейського суду з прав людини («Малофеєв проти Росії» та «Карелін проти Росії»), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу
Враховуючи наведені обставини, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 163-2 КУпАП.
Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.163-2 КУпАП, а тому провадження в справі про притягнення її до адміністративної відповідальності за вказаною статтею слід закрити.
Керуючись статтями 7,9,23,24,163-2,245,247,251,252,256,280,283,284- 285,294 КУпАП, суддя,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.163-2КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247КУпАП, у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляції через Верховинський районний суд Івано-Франківської області.
Суддя Роман ДЖУС