Справа № 670/878/17
Номер провадження 1-кп/676/12/24
23 травня 2024 року Кам'янець-Подільський міськрайонний суд
Хмельницької області у складі:
головуючого-судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 ,
ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
спеціаліста Віньковецього районного суду Хмельницької області ОСОБА_10 ,
провівши відкрите судове засідання в залі судових засідань в м. Кам'янці-Подільському в режимі відеоконференції з Віньковецьким районним судом Хмельницької області у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені 21 липня 2017 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240100000184, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
встановив:
На розгляді Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Захисник - адвокат ОСОБА_7 подав до суду письмову заяву про відмову від виконання обов'язків захисника обвинуваченого ОСОБА_4 , мотивуючи свою відмову тим, що ним як захисником не досягнуто згоди із обвинуваченим щодо способу його захисту, обвинувачений систематично недотримується його порад та спілкується із ним у грубій формі. Також обвинувачений пропонує йому вчиняти процесуальні дії, які суперечать КПК України, зокрема, подавати клопотання про повернення обвинувального акту на стадії судового розгляду справи по суті, подавати заяви про відвід прокурора ОСОБА_3 зважаючи на участь останнього у провадженні із самого початку. На його зауваження як захисника про те, що вказані заяви та клопотання суперечать вимогам КПК України, та його пропозицій обрати інший спосіб захисту обвинувачений не реагує. Оскільки він як захисник відповідно до Правил адвокатської етики повинен дотримуватися чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності, має залишатися незалежним від свого клієнта, не повинен як адвокат вчиняти дій, спрямованих на обмеження незалежності адвокатської професії, честі, гідності та ділової репутації своїх колег, підрив престижу адвокатури та адвокатської діяльності, відповідно до п.2 ч.4 ст.47 КПК України відмовляється від виконання своїх обов'язків.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 свою заяву підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав. Окрім того, зазначив, що має належну правову кваліфікацію для надання правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, відсутні будь-які підстави, що виключають його участь у провадженні. Також зазначив, що у нього із обвинуваченим виник фактично конфлікт інтересів, адже останній вимагає у нього вчинення дій, які суперечать вимогам кримінального процесуального закону.
Крім того, захисник - адвокат ОСОБА_9 подав до суду письмову заяву про відмову від виконання обов'язків захисника обвинуваченого ОСОБА_5 , мотивуючи свою відмову тим, що ним після ознайомлення із матеріалами кримінального провадження та спілкування із підзахисним виникли діаметрально різні бачення тактики захисту, правової позиції. Обвинувачений вимагає від нього вчинення дій, які не передбачені чинним законодавством та суперечать основним принципам адвокатської діяльності та правилам адвокатської етики. Зокрема, відповідно до Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися чинного законодавства та цих Правил. Проте, підзахисний вимагає від нього як захисника подання клопотання про зміну судом правової кваліфікації, клопотання про ухвалення судом виправдувального вироку, клопотання про повернення обвинувального акту на стадії судового розгляду провадження. При цьому, підзахисний дозволяє собі спілкуватися підвищеним голосом, висловлює образи та звинувачує у некомпетентності, проявляє неповагу до нього у судових засіданнях. У випадку незгоди із позицією підзахисний погрожує позбавленням права на зайняття адвокатської діяльності, вимагає заявити самовідвід через те, що не підтримує його вимог про подачу безпідставних клопотань. Вважає, що були втрачені довірчі стосунки із підзахисним. Посилаючись на ст.28 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», п.2 ч.4 ст.47 КПК України, захисник ОСОБА_9 заявив про відмову від виконання обов'язків захисника ОСОБА_5 .
У судовому засіданні захисник ОСОБА_9 свою заяву підтримав та просив її задовольнити з викладених у ній підстав. Окрім того, зазначив, що має належну правову кваліфікацію для надання правової допомоги обвинуваченому ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, відсутні будь-які підстави, що виключають його участь у провадженні.
Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заяву захисника ОСОБА_7 , зазначивши, що останній не надає йому належної правової допомоги.
Обвинувачений ОСОБА_5 підтримав заяву захисника ОСОБА_9 , зазначивши, що останній не надає йому належної правової допомоги.
Заслухавши думку учасників судового провадження, вивчивши матеріали кримінального провадження, суд приходить до наступного висновку.
Так, відповідно до ст. 20 КПК України підозрюваний, обвинувачений, виправданий, засуджений має право на захист, яке полягає у наданні йому можливості надати усні або письмові пояснення з приводу підозри чи обвинувачення, право збирати і подавати докази, брати особисту участь у кримінальному провадженні, користуватися правовою допомогою захисника, а також реалізовувати інші процесуальні права, передбачені цим Кодексом.
За приписами ч.4 ст.47 КПК України захисник після його залучення має право відмовитися від виконання своїх обов'язків лише у випадках:
1) якщо є обставини, які згідно з цим Кодексом виключають його участь у кримінальному провадженні;
2) незгоди з підозрюваним, обвинуваченим щодо вибраного ним способу захисту, за винятком випадків обов'язкової участі захисника;
3) умисного невиконання підозрюваним, обвинуваченим умов укладеного з захисником договору, яке проявляється, зокрема, у систематичному недодержанні законних порад захисника, порушенні вимог цього Кодексу тощо;
4) якщо він свою відмову мотивує відсутністю належної кваліфікації для надання правової допомоги у конкретному провадженні, що є особливо складним.
Судом встановлено, що захисник ОСОБА_7 був залучений до кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23 червня 2022 року та здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_4 згідно із дорученням від 28 червня 2022 року №022-000731 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області (т.9, а.м.к.п.36).
Захисник ОСОБА_9 був залучений до кримінального провадження на підставі ухвали суду від 23 червня 2022 року та здійснює захист обвинуваченого ОСОБА_5 згідно із дорученням від 28 червня 2022 року №022-000730 Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Хмельницькій області (т.9, а.м.к.п.35).
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов'язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.
При цьому, вирішуючи попередні заяви обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_11 про відмову від захисників, суд виходив із того, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті передбачає позбавлення волі на строк від 7 до 10 років, а також обвинувачені заявили клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів не можуть залучити його самостійно, а тому на переконання суду обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, у зв'язку з чим відповідно до ч.3 ст.54 КПК України судом не було прийнято відмова обвинувачених від захисників, про що 20 травня 2024 року були постановлені відповідні ухвали.
Таким чином, оскільки судом було визначено обов'язкову участь захисника у кримінальному провадженні щодо усіх обвинувачених, тому на підставі п.2 ч.4 ст.47 КПК України не може бути прийнята відмова адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 від виконання своїх обов'язків захисників через незгоду із обвинуваченими щодо вибраного ним способу захисту, адже така відмова не може бути заявлена у випадках обов'язкової участі захисника у кримінальному провадженні.
Крім того, захисники заперечили про наявність інших передбачених ч.4 ст.47 КПК України підстав для відмови від виконання обов'язків захисників, не встановив таких підстав і суд під час судового розгляду.
Більш того, на переконання суду така відмова не може бути прийнята, зважаючи на наступне.
Зокрема, відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правову допомогу» безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.
Згідно із п.7 ч.1 ст.14 цього ж Закону право на безоплатну вторинну правничу допомогу згідно з цим Законом та іншими законами мають особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається захисник для здійснення захисту за призначенням, - на правничі послуги, передбачені пунктами 1 (захист) частини другої статті 13 цього Закону.
Приписами пунктів 5, 11, 13 ч.1 ст.17 Закону передбачено, що Центр з надання безоплатної правничої допомоги, окрім іншого, забезпечує участь захисника під час здійснення досудового розслідування та судового провадження у випадках, якщо захисник відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України залучається для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії; приймає рішення про заміну адвоката чи працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідно до статті 24 цього Закону; приймає рішення про припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги.
Статтею 23 Закону визначено підстави та порядок припинення надання безоплатної вторинної правничої допомоги, а статтею 24 Закону визначено підстави та порядок заміни адвокатів або працівників центрів з надання безоплатної правничої допомоги, які надають безоплатну вторинну правничу допомогу.
При цьому, надання безоплатної вторинної правничої допомоги припиняється за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги, якщо особа відмовилася від отримання безоплатної вторинної правничої допомоги, крім випадків, якщо участь захисника (адвоката) є обов'язковою (п.5 ч.1 ст.23 Закону).
Також передбачено, що адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги, який надає безоплатну вторинну правничу допомогу, може бути замінено на адвоката або працівника такого центру за рішенням центру з надання безоплатної правничої допомоги у разі неналежного виконання адвокатом своїх зобов'язань за умовами договору; відмови адвоката або працівника центру з надання безоплатної правничої допомоги від виконання доручення/рішення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом (п.2,3 ч.2 ст.24 Закону).
Заявляючи про відмову від виконання своїх обов'язків захисника, адвокати ОСОБА_7 та ОСОБА_9 фактично ставлять перед судом питання про їх заміну, адже судом визначено обов'язкову участь захисників у кримінальному провадженні.
Поряд з цим, повноваження щодо заміни адвоката у випадку надання безоплатної вторинної правової допомоги мають виключно Центри з надання безоплатної правничої допомоги, у зв'язку з чим суд вважає необхідним роз'яснити захисникам ОСОБА_7 та ОСОБА_9 право звернутися відповідно до п.3 ч.2 ст.24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо вирішення питання відмови адвоката від виконання доручення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом.
Також судом не беруться до уваги доводи про наявність у адвокатів ОСОБА_7 та ОСОБА_9 конфлікту інтересів, зважаючи на наступне.
Так, відповідно до п.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» конфлікт інтересів - суперечність між особистими інтересами адвоката та його професійними правами і обов'язками, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість під час виконання адвокатом його професійних обов'язків, а також на вчинення чи невчинення ним дій під час здійснення адвокатської діяльності.
Поряд з цим, адвокати під час судового провадження будь-яких даних про наявність конфлікту інтересів не повідомляли, заперечили факт особистої заінтересованості у розгляді справи, або ж заінтересованості їх близьких осіб чи родичів, відсутні будь-які дані про те, що адвокатом надавалася правова допомога іншим особам, інтереси яких є суперечливими або вірогідно можуть стати суперечливими інтересам обвинувачених.
На переконання суду факти неприязного звертання обвинувачених до адвокатів, образи, вимоги підготувати проекти клопотань та заяв, які суперечать вимогам законодавства, не свідчить про наявність конфлікту інтересів у адвокатів, оскільки зазначені конфліктні ситуації можуть бути врегульовані адвокатами самостійно із врахуванням вимог Правил адвокатської етики.
Так, відповідно до ст.8 Правил адвокатської етики, затверджених звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року 09 червня 2017 року, адвокат має залишатися незалежним від свого клієнта. У межах дотримання принципу законності адвокат зобов'язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта. Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.
Згідно із ст.18 Правил адвокат інформує клієнта щодо ведення дорученої йому справи, у тому числі щодо правової позиції у справі. У випадку, коли адвокат дійде висновку про відсутність фактичних та правових підстав для виконання доручення, він зобов'язаний повідомити про це клієнта та узгодити з ним зміну змісту доручення, що відповідав би тому гіпотетичному результату, який може бути досягнутий згідно з чинним законодавством, або відмовитись від прийняття доручення.
Адвокат повинен неупереджено й об'єктивно повідомити клієнту наявність відомих йому фактичних і правових підстав, які можуть позитивно або негативно впливати на ймовірне виконання певного доручення, і поінформувати в загальних рисах, який час і обсяг роботи вимагатиметься для виконання цього доручення та які правові наслідки досягнення результату, що бажає клієнт.
Крім того, статтею 19 Правил передбачено, що адвокату забороняється приймати доручення, якщо результат, якого бажає клієнт, або засоби його досягнення, на яких клієнт наполягає, є протиправними або якщо доручення клієнта виходить за межі професійних прав і обов'язків адвоката. У випадках, якщо зазначені обставини не є очевидними, адвокат має надати відповідні роз'яснення клієнту. Адвокат не має права в своїй професійній діяльності вдаватися до засобів та методів, які суперечать чинному законодавству або цим Правилам.
Таким чином, здійснюючи захист обвинувачених, захисники ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , діючи компетентно і добросовісно, можуть врегулювати конфліктні ситуації із обвинуваченими із врахуванням інтересів останніх та з дотриманням вимог чинного законодавства, і зокрема з урахуванням вимог Правил адвокатської етики.
Крім того, відповідно до ч.2 ст.25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оцінка якості, повноти та своєчасності надання адвокатами безоплатної первинної правової допомоги здійснюється за зверненням органів місцевого самоврядування, а безоплатної вторинної правової допомоги - за зверненням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили про неналежне виконання обов'язків захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 .
Наказом Міністерства юстиції України від 25 лютого 2014 року №386/5 визначені Стандарти якості надання безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі.
Згідно із п.3 Стандартів дотримання цих Стандартів є обов'язковим для адвокатів при наданні ними безоплатної вторинної правової допомоги.
За приписами п.4 Стандартів оцінювання якості надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному процесі здійснюється відповідно до цих Стандартів комісіями, утвореними для цієї мети радами адвокатів регіонів.
Таким чином, з метою перевірки доводів обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про неналежне виконання обов'язків захисниками ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , які надають їм безоплатну вторинну правову допомогу, тобто з метою перевірки фактів дотримання права обвинувачених на захист, що передбачає отримання ними повної, своєчасної та належної якості вторинної правової допомоги, необхідно доручити комісії з оцінювання якості надання безоплатної вторинної правової допомоги Ради адвокатів Хмельницької області оцінити якість надання адвокатами ОСОБА_7 та ОСОБА_9 безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 369-372, 376 КПК України, суд, -
постановив:
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_7 про відмову від виконання обов'язків захисника обвинуваченого ОСОБА_4 .
Відмовити у задоволенні заяви адвоката ОСОБА_9 про відмову від виконання обов'язків обвинуваченого ОСОБА_5 .
Роз'яснити захисникам ОСОБА_7 та ОСОБА_9 право звернутися відповідно до п.3 ч.2 ст.24 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» до Північного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги щодо вирішення питання відмови адвоката від виконання доручення центру з надання безоплатної правничої допомоги з підстав, передбачених законом.
Доручити комісії з оцінювання якості надання безоплатної вторинної правової допомоги при Раді адвокатів Хмельницької області оцінити якість надання адвокатами ОСОБА_7 та ОСОБА_9 безоплатної вторинної правової допомоги у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 , ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України.
Копію ухвали надіслати для виконання до Ради адвокатів Хмельницької області.
Роз'яснити учасникам судового провадження право на отримання в суді копії ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, окремому оскарженню не підлягає, заперечення проти ухвали може бути включене до апеляційної скарги на остаточне рішення суду першої інстанції у цьому провадженні.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду
Хмельницької області ОСОБА_1