Справа №601/1257/24
Провадження № 2-а/601/36/2024
22 травня 2024 року Кременецький районний суд Тернопільської області
в складі: головуючого судді Білосевич Г.С.,
з участю секретаря судового засідання Польової Ж.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кременець адміністративну справу № 601/1257/24 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1882328 від 11 квітня 2024 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за частиною ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 грн. та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. У поданій заяві позивач посилається на те, що 11 квітня 2024 року інспектором Управління патрульної поліції в Тернопільській області винесено постанову про накладення на нього адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі. ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено штраф у розмірі 510 гривень. Позивач вважає, що вказана вище постанова в справі про адміністративне правопорушення винесена незаконно, упереджено, з порушенням порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення та норм КУпАП, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306 (далі - ПДР України) він не порушував і вказує на незаконність підстав притягнення до адміністративної відповідальності. Серед доказів по даній справі, які б підтверджували чи спростовували наявність події та складу адміністративного правопорушення, наявна лише постанова ЕНА № 1882328 від 11 квітня 2024 року про накладення адміністративного стягнення. Інші докази по справі відсутні. Вказані вище обставини та відсутність належних доказів свідчать про недоведеність відповідачем наявності в діях позивача порушення вимог ПДР України, що у свою чергу свідчить про недоведеність події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 121 КУпАП, за яке позивача було піддано адміністративному стягненню. Саме по собі описання адміністративного правопорушення у постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення, оскільки така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення. Позивач здійснював керування транспортним засобом з використанням засобів безпеки, а саме: ременя безпеки, а відчіпив його лише при зупинці інспектором поліції, адже мав намір пред'явити всі необхідні документи, зокрема - посвідчення водія. Також не відібрано пояснень від свідків та очевидців події адміністративного правопорушення, які могли б засвідчити чи спростувати факт адміністративного правопорушення. За відсутності належних доказів з боку суб'єкта владних повноважень щодо вчинення позивачем адміністративного правопорушення, за яке останнього притягнуто до адміністративної відповідальності та піддано штрафу, а також у зв'язку з порушенням процесу при розгляді справи про адміністративне правопорушення, постанова про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1882328 від 11 квітня 2024 року є незаконною та підлягає скасуванню.
В судове засідання представник позивача -адвокат Сідоров В.М. подав заяву в якій підтримав поданий позов та просить його задовольнити з підстав, що вказані у позовній заяві. Просить справу слухати у його відсутності та відсутностів позивача.
Представник відповідача в судове засідання не з » явилась, хоча про день, час та місце слухання справи була повідомлена належним чином.
29.04.2024 на адресу Кременецького районного суду Тернопільської області від представника Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому вказано, що під час розгляду справи про адміністративне правопорушення та винесенні постанови в справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1882428 від 11 квітня 2024 року, позивач 11 квітня 2024 року, в с. Великі Млинівці ( Радянське ) по вул. Заводській Кременецького району, Тернопільської області керував автомобілем MERCEDESBENZ 312D д.н.з. НОМЕР_1 , що обладнаний засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в) ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення позивачем, а саме керування транспортним засобом, що обладнаний засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, за що відповідальність передбачена ч. 5 ст. 121 КУпАП. Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора поліцейського зафіксовано процедуру розгляду справи про адміністративне правопорушення. Згідно ст. 278, 279, 280 КУпАП, позивачу повідомлено про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення. Після чого поліцейськими позивачу було роз'яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП, положення статей 307, 308 КУпАП, право, порядок та строки оскарження постанови згідно зі статтями 287, 289 КУпАП, що підтверджується відеозаписом. Після ознайомлення з положеннями вищезазначених
статей, позивач жодних клопотань не заявляв. Інспектором при розгляді справи та винесенні оскаржуваної постанови дотримано вимог ст. 245, 279, 280, 285 КУпАП. Проведено своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, з'ясовано всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Постанова винесена на місці у присутності позивача з дотриманням норм ст. 283, 251, 252 КУпАП. Відеозаписом з нагрудного відеореєстратора працівників поліції спростовуються доводи позивача про те, що ОСОБА_1 керування транспортним засобом не здійснював, а лише сидів в салоні автомобіля. Відеозаписом чітко зафіксовано факт керування позивачем транспортним засобом, а також той факт, що жодних інших осіб у салоні автомобіля не було. Тому представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закон України «Про Національну поліцію», визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України.
Так, згідно з п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію», поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Відповідно до положень ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані: знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Згідно з приписами ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення, органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення громадського порядку, правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту, правил користування засобами транспорту, правил, спрямованих на забезпечення схоронності вантажів на транспорті, а також про незаконний відпуск і незаконне придбання бензину або інших паливно-мастильних матеріалів (статті 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частина перша статті 44, стаття 44-1, частина друга статті 106-1, частини перша, друга, третя, четверта і шоста статті 109, стаття 110, частина третя статті 114, частина перша статті 115, стаття 116-2, частина друга статті 117, частини перша і друга статті 119, частини перша, друга, третя, п'ята і шоста статті 121, статті 121-1, 121-2, частини перша, друга і третя статті 122, частина перша статті 123, статті 124-1 - 126, частини перша, друга і третя статті 127, статті 128-129, стаття 132-1, частини перша, друга та п'ята статті 133, частини третя, шоста, восьма, дев'ята, десята і одинадцята статті 133-1, частина друга статті 135, стаття 136 (за винятком порушень на автомобільному транспорті), стаття 137, частини перша, друга і третя статті 140, статті 148, 151, статті 161, 164-4, статтею 175-1 (за винятком порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради), статтями 176, 177, частини перша і друга статті 178, статті 180, 181-1, частина перша статті 182, статті 183, 184, 189-2, 192, 194, 195).
Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Згідно з ч. 4 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України «Про національну поліцію», з метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07 листопада 2015 року, затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі,
Згідно з п. 2 розділу ІІІ Інструкції, постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачене частинами першою, другою, третьою, п'ятою, шостою, восьмою, десятою і одинадцятою статті 121 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
За змістом п. 2.3в ПДР України, для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів.
Тож, водій транспортного засобу має безумовний обов'язок під час руху бути пристебнутим ременем безпеки, за невиконання чого настає відповідальність за ч. 5 ст. 121 КУпАП, якою визначено, що порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами тягне за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
При цьому, ст. 280 КУпАП, закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення серії ЕНА № 1882328 від 11.04.2024, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 510 грн. У даній постанові вказано, що 11 квітня 2024 року о 13:15:48 в с. Великі Млинівці ( Радянське ) по вул. Заводській Кременецького району, Тернопільської області ОСОБА_1 керував автомобілем MERCEDES-BENZ 312D д.н.з. НОМЕР_1 , що обладнаний засобами пасивної безпеки, та був не пристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3 в ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У силу п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 жовтня 2019 року, у справі № 357\10134\17 Верховний Суд звернув увагу на приписи статті 251 КУпАП, в якій обумовлено, що орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи на підставі доказів, тобто будь-яких фактичних даних, які встановлюються, зокрема, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а також іншими документами.
Крім того, згідно зі статтею 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідачем суду надано відеозапис, з якого не можливо встановити факт порушення ОСОБА_1 пункту 2.3 «в» ПДР України, а саме те, що під час руху останній не був пристебнутий ременем безпеки.
Із відеозапису вбачається, що поліцейський відразу після зупинки підійшов до водія. Під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 заперечив щодо того, що під час руху він не був пристебнутий ременем безпеки та на запитання поліцейського пояснив, що ременем безпеки був пристебнутий, однак після зупинки транспортного засобу відстебнувся, для пред'явлення документів.
При цьому судом встановлено, що відповідачем не подано доказів у підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні зазначеного у постанові адміністративного правопорушення.
Відповідно до ст. 72, 76, 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Обставини, що вказані посадовою особою в оскаржуваній постанові, повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні.
Разом з тим, у ході розгляду справи не знайшло своє підтвердження те, що ОСОБА_1 у вказаний у постанові час порушив вимоги п. 2.3 (в) Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 121 КУпАП, доказів цього суду не надано.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
За наведеного суд вважає, що при винесенні вказаної постанови посадовою особою не з'ясовано всіх обставин, що підлягають з'ясуванню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП, зокрема, чи було вчинено адміністративні правопорушення, чи винна дана особа в їх вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення,дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зі змісту ст. 7 КУпАП вбачається, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Зазначених вимог закону відповідачем при притягненні позивача до адміністративної відповідальності не дотримано.
Посилання позивача на те, що при притягненні його до адміністративної відповідальності відповідачем допущені порушення вимог закону суд вважає доведеними.
Таким чином суд дійшов висновку про те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою і такою, що підлягає скасуванню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
На підставі наведеного та керуючись ст. 2, 3, 5-10, 12, 72-77, 90, 139, 246, 250, 257, 260, 286 КАС України,
постановив:
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 1882328 від 11 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною ч. 5 ст. 121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 510 гривень та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Позивач: ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_2 .
Відповідач: Департамент патрульної поліції, місцезнаходження вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, код ЄДРПОУ 40108646.
Повне судове рішення складено та оголошено 27 травня 2024 року о 11 годині 10 хвилин.
Головуючий: Г. С. Білосевич