Дата документу 23.05.2024 Справа № 335/2632/24
запорізький апеляційний суд
Провадження №11-сс/807/323/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Єдиний унікальний №335/2632/24Суддя-доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_2
23 травня 2024 року м.Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду у складі
головуючого ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участі секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
представника
власника майна ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2024 року про відмову у арешті майна,
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №12024082060000280 від 01.03.2024 року за ознаками передбаченого ч.1 ст.289 КК кримінального правопорушення.
Не погодившись із вказаною ухвалою, представник ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого.
Свої вимоги мотивував тим, що у власності ОСОБА_8 перебував автомобіль TOYOTA CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 . В травні 2022 року ОСОБА_8 передав вказаний автомобіль в користування ОСОБА_9 . Після цього, ОСОБА_9 зник, на зв'язок не виходить. В червні 2023 року ОСОБА_8 подзвонив громадянин на ім'я ОСОБА_10 і запропонував йому викупити в нього автомобіль, на що ОСОБА_8 категорично відмовився і висунув вимогу повернути автомобіль. Наприкінці грудня 2023 року ОСОБА_8 подзвонив ОСОБА_10 та запитав де його автомобіль, ОСОБА_10 відповів, що транспортний засіб вони з ОСОБА_9 продали. Також, ОСОБА_8 стверджує, що вищевказаний автомобіль був неодноразово перереєстрований на інших власників, після чого, ОСОБА_8 вирішив звернутись до органів поліції.
На думку представника ОСОБА_7 в діях ОСОБА_9 та ОСОБА_11 містяться ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.190 КК.
Заслухавши представника ОСОБА_7 , який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу представника, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Слідчий СВ відділу поліції №1 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_12 звернувся до слідчого судді з вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на автомобіль марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
В обґрунтування клопотання зазначено, що у провадженні СВ ВП №1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024082060000280 від 01.03.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК.
Відомості у вказаному кримінальному провадженні внесені до ЄРДР на підставі ухвали слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя про зобов'язання внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, за фактом того, що у травні 2022 року, невстановлена особа, знаходячись поблизу буд. АДРЕСА_1 , шляхом шахрайства, незаконно заволоділа транспортним засобом, а саме легковим автомобілем марки TOYOTA, моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , чим спричинила останньому матеріального збитку, сума якого встановлюється.
Згідно інформації, яка отримана від співробітників СКП ВП № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області, автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2 , було перереєстровано 01.06.2023 в ТСЦ 1242 АДРЕСА_2 на ОСОБА_13 з номером НОМЕР_4 . Після чого, 24.06.2023 в ТСЦ 1242 АДРЕСА_2 , вказаний автомобіль було перереєстровано на ОСОБА_14 з номером НОМЕР_3 .
01.03.2024 слідчим було оголошено у розшук автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2 , д.н.з. НОМЕР_3 .
Також, у ході досудового розслідування 29.03.2024 слідчим було проведено тимчасовий доступ до оригіналів реєстраційної документації автомобіля марки TOYOTA моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2 , які перебувають у володінні ІНФОРМАЦІЯ_2 Дніпро, пр.Праці, буд.16.
14.04.2024 автомобіль марки TOYOTA моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, VIN-код НОМЕР_2 , був зупинений співробітниками УПП Вінницької області, після чого слідчим Вінницького РУП ГУНП в Вінницькій області, було вилучено вищевказаний автомобіль та поміщено його до штраф-майданчику в м.Вінниця.
Слідчий вказує, що у ході досудового розслідування виникла необхідність в накладенні арешту на автомобіль, з метою неможливості подальшого відчуження та переоформлення транспортного засобу задля з'ясування всіх обставин справи, у зв'язку із чим слідчий просив накласти на зазначений автомобіль арешт.
Слідчий суддя відмовила в задоволенні даного клопотання пославшись на те, що у даному випадку наявні цивільно-правові відносини, оскільки згідно наявних у матеріалах клопотання доказів, зазначений у клопотанні транспортний засіб на даний час зареєстрований за ОСОБА_14 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 , яке видане у ТСЦ №1242.
Разом з тим, такі висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Зокрема, відповідно ч. 2 ст. 171 КПК, арешт майна допускається з метою: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та обґрунтованого рішення слідчий суддя згідно ст. 94, 132, 173 КПК повинен врахувати: існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину та достатність доказів, що вказують на вчинення злочину; правову підставу для арешту майна; можливий розмір шкоди, завданої злочином; наслідки арешту майна для третіх осіб; розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки згідно ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно ст. 170 КПК, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і у такому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу, згідно якої речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Майно, яке має ознаки речового доказу може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Судова колегія звертає увагу на фактичні обставини даного кримінального провадження у вигляді незаконного заволодіння транспортним засобом TOYOTA моделі CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, специфіку майна щодо якого йдеться у відповідному клопотанні, яке належить до рухомого майна, що вже само по собі при користуванні цим майном може призвести до негативних наслідків, передбачених ч.11 ст.170 КПК, а також вказує на можливість в інший спосіб їм розпорядитися, що негативно відобразиться на ході слідства по даному кримінальному провадженню.
Таким чином, з клопотання слідчого яке відповідає вимогам ст.171 КПК та доданих до нього копій з матеріалів кримінального провадження вбачається, що зазначений автомобіль відповідає критеріям майна, визначеним у ст.98 КПК, оскільки може бути предметом та об'єктом вчинення злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК.
На переконання колегії суддів, не накладення арешту на зазначений автомобіль може призвести до можливості його приховування, пошкодження, знищення, перетворення, що унеможливить проведення слідчим повного та об'єктивного досудового розслідування по кримінальному провадженню.
На підставі викладеного, посилання слідчого судді на те, що органом досудового розслідування не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки слідчим надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно відповідає критеріям, зазначеним в ст.170 КПК, на підставі чого є правомірним накладення такого виду обтяження як арешт.
Крім цього, колегія суддів при вирішенні питання про накладення арешту на майно, також враховує той факт, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження, а тому з метою збереження доказів у даному кримінальному провадженні, вважає за необхідне накласти арешт на вказане у клопотанні слідчого майно.
Таким чином, доводи представника ОСОБА_7 є слушними щодо того, що оскаржувана ухвала є необґрунтованою та такою, яка підлягає скасуванню, а тому висновки слідчого судді щодо відсутності наявності достатніх правових підстав для арешту майна не відповідають як матеріалам судового провадження так і вимогам КПК.
Будь-яких суттєвих негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження колегією суддів не встановлено.
З урахуванням вказаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості приховування майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що у відповідності до вимог ст.ст.132, 170-173 КПК, необхідно накласти арешт на вищезазначений автомобіль.
Керуючись ст.ст.407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_7 задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя від 19 квітня 2024 року про відмову у арешті майна скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та накласти арешт на автомобіль TOYOTA CAMRY, 2015 року випуску, в кузові чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , шляхом накладення заборони на відчуження, користування та розпорядження цим майном.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий суддяСуддяСуддя
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4