Справа № 299/2243/24
Провадження № 11-кп/4806/313/24
Закарпатський апеляційний суд
про відмову у відкритті провадження
28.05.2024 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в особі судді ОСОБА_1 , перевірив апеляційну скаргу прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Берегівського районного суду Закарпатської області від 17.04.2024.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_2 про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосовано запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту строком на два місяці, до 15.06.2024, щодо:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, несудимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України.
Цією ж ухвалою на обвинуваченого ОСОБА_4 покладено обов'язки: заборонено залишати житло - за адресою АДРЕСА_1 ; прибувати до слідчого за першою вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну місця свого проживання; утримуватися від спілкування із свідками у кримінальному провадженні; здати на зберігання до ВП № 1 Берегівського РВП ГУ НП в Закарпатській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
На вказану ухвалу прокурор подав апеляційну скаргу, в якій порушує питання про скасування ухвали суду від 17.04.2024 та постановлення нової ухвали про задоволення клопотання та продовження ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на строк 60 діб.
Перевіривши подану прокурором апеляційну скаргу на відповідність її вимогам кримінального процесуального закону, апеляційний суд уважає за необхідне відмовити у відкритті апеляційного провадження з таких підстав.
Положення п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначають одну з основних засад судочинства - забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Частиною 2 вказаної норми процесуального закону гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому КПК України, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
-2-
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право звернення до суду. Проте, право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Згідно ч. 1 ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 9 КПК України, під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
За змістом ч. 1, 2 ст. 392 КПК України, в апеляційному порядку можуть бути оскаржені судові рішення, які були ухвалені судами першої інстанції і не набрали законної сили, а саме: 1) вироки, крім випадків, передбачених статтею 394 цього Кодексу; 2) ухвали про застосування чи відмову у застосуванні примусових заходів медичного або виховного характеру; 3) інші ухвали у випадках, передбачених цим Кодексом. Положення частини другої статті 392 щодо унеможливлення окремого апеляційного оскарження ухвали суду про продовження строку тримання під вартою, постановленої під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з рішенням Конституційного Суду № 4-р/2019 від 13.06.2019} ухвали, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судових рішень, передбачених частиною першою цієї статті, окремому оскарженню не підлягають, крім випадків, визначених цим Кодексом. Заперечення проти таких ухвал можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене частиною першою цієї статті. Ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, підлягають апеляційному оскарженню в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Як вбачається з матеріалів контрольного провадження, прокурор Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з клопотанням про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За результатами розгляду клопотання судом першої інстанції прийнято оскаржуване судове рішення - ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання прокурора та застосовано щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту з покладенням на нього відповідних процесуальних обов'язків.
За змістом ч. 2 ст. 392 КПК України в апеляційному порядку можуть бути оскаржені лише ухвали суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою, а також про продовження строку тримання під вартою, постановлені під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті, що свідчить про те, що кримінальним процесуальним законом не передбачено можливості оскарження рішення суду про відмову в задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та застосування щодо обвинуваченого запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
-3-
Вищенаведене свідчить про те, що ухвала суду про застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу у виді цілодобового домашнього арешту, відповідно до положень ч. 2 ст. 392 та ст. 422-1 КПК України, окремому оскарженню не підлягає, а відтак прокурором Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури оскаржено ухвалу суду, яка не підлягає окремому оскарженню.
За таких обставин, керуючись ч. 4 ст. 399 КПК України, апеляційний суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті провадження за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.04.2024.
Керуючись ст. 399, 401, 418 КПК України, апеляційний суд
Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою прокурора Виноградівського відділу Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_2 на ухвалу Виноградівського районного суду Закарпатської області від 17.04.2024, якою відмовлено у задоволенні клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою та обрано щодо обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 332 КК України, ОСОБА_3 запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту, до 15.06.2024 включно.
Копію ухвали про відмову у відкритті провадження разом з апеляційною скаргою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала апеляційного суду може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя