Справа № 686/13640/24
Провадження № 1-кс/686/4634/24
Іменем України
24 травня 2024 року м. Хмельницький
Слідчий суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області ОСОБА_1 , ознайомившись з клопотанням прокурора окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_2 про арешт майна у кримінальному провадженні №12024243000001629 від 14.05.2024 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України,
23.05.2024 року прокурор окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_2 звернувся до слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду з клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, яке було вилучено 14.05.2024 року під час проведення огляду місця події ДТП та транспортного засобу, а саме на: автомобіль марки Renault Master" д.н.з. НОМЕР_1 , який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 з метою забезпечення збереження речових доказів.
Дослідивши надані матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення, зокрема, збереження речових доказів.
Зі змісту ч. 3 ст. 170 КПК України вбачається, що арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 1 ст. 171 КПК України визначено, що з клопотанням про арешт майна до слідчого судді, суду має право звернутися прокурор, слідчий за погодженням з прокурором, а з метою забезпечення цивільного позову - також цивільний позивач.
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Вказаним вимогам закону подане прокурором клопотання не відповідає.
У поданому прокурором клопотанні відсутні будь-які письмові докази та обґрунтування своєчасності подання клопотання, тобто те, що прокурором дотримані строки встановлені ч.5 ст. 171 КПК України, які в даному випадку становлять наступний робочий день після вилучення майна, яке являється тимчасово вилученим. Наступним робочим днем у даному клопотанні після вилучення 14.05.2024 року майна є 15.05.2024 року. Натомість в матеріалах клопотання міститься конверту Укрпошти, який підтверджує, що клопотання про арешт майна направлялось до суду 22.05.2024 року (відстеження трекінгу відправлень), а реєстрація даного клопотання канцелярією суду була здійснена 23.05.2024 року, що підтверджується протоколом автоматичного визначення слідчого судді.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ч.2 ст. 131 КПК України арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження. Згідно з ч.5 ст.132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються. Однак, до поданого прокурором клопотання не долучено документів, які б підтверджували факт дотримання прокурором своєчасності строків, встановлених законодавством для подання клопотання про арешт майна.
Але, сам по собі факт порушення строку звернення до слідчого судді для вирішення питання про арешт майна не може бути підставою для відмови в арешті майна, яке відповідає завданням кримінального провадження.
Вказаний недолік позбавляє слідчого суддю можливості вирішити питання про накладення арешту.
Відповідно до ч. ст.172 КПК України слідчий суддя, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години або з урахуванням думки слідчого, прокурора чи цивільного позивача менший строк для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, клопотання слідчого підлягає поверненню прокурору для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.171, 172 КПК України,-
постановив:
Клопотання прокурора окружної прокуратури м. Хмельницького ОСОБА_4 про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12024243000001629 від 14.05.2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України, - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення недоліків.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя