Справа № 585/1813/24
Номер провадження 2-с/585/31/24
I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 травня 2024 року м.Ромни
Суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області Євтюшенкова В.І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 585/1813/24 (2-н/585/439/24) від 30 квітня 2024 року, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області,
ОСОБА_1 , представництво якого здійснює ОСОБА_2 , звернувся до суду із заявою про скасування судового наказу № 585/1813/24 (2-н/585/439/24) від 30 квітня 2024 року, виданого Роменським міськрайонним судом Сумської області.
В обґрунтування заяви представник боржника посилається на те, що30.04.2024 року Роменським міськрайонним судом видано судовий наказ, яким стягнуто із ОСОБА_1 на користь Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» заборгованість з послуги розподілу природного газу в сумі 1835,55 грн. та судовий збір в сумі 242 грн. 24 коп. Вважає, що вказаний судовий наказ підлягає скасуванню, оскільки ОСОБА_1 не є споживачем послуг стягувача. Стягувач помилково вважає ОСОБА_1 споживачем його послуг, проте не надав фактичних документальних доказів того, що він такі послуги надавав. Відповідно до Єдиного реєстру розпорядників та одержувачів бюджетних коштів, стягувач не зареєстрований в даному реєстрі, що свідчить про неправомірність використання особового рахунку за оплату послуг. Згідно законодавства, послуга з постачання та послуга з розподілу природного газу - абсолютно окремі послуги, що надаються окремими суб'єктами господарювання. Відтак, використання Сумською філією ТОВ «Газорозподільні мережі України» особового рахунку іншої компанії є протиправним. Боржник є користувачем послуг ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України», державного підприємства, у структурі тарифу ціни на газ згідно наказу щодо встановлення ціни на газ споживачів у лютому 2024 року сплачує послуги з транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України». Сумська філія ТОВ «Газорозподільні мережі України» хоче стягнути з нього кошти за розподіл природного газу незаконно, так як договору про надання послуг між ними не існує. В 2023 році за аналогічних обставин було скасовано судовий наказ за заявою АТ «Оператор газорозподільної системи «Сумигаз» за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з розподілу природного газу в сумі 1932,39 грн. Тому вважає, що звернення Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості є спірним та таким, що порушує норми цивільного та цивільно-процесуального законодавства, тому просить його скасувати.
Крім того, у поданій до суду заяві просить стягнути з Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 витрати по сплату судового збору в розмірі 151 грн. 40 коп.
Ознайомившись з матеріалами справи, із заявою про скасування судового наказу з додатками до неї, суд дійшов наступного.
Відповідно ч. 1 ст.170 ЦПК України, боржник має право протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу.
Відповідно ч. 3 ст.171 ЦПК України, у разі відсутності підстав для повернення заяви про скасування судового наказу, суддя не пізніше двох днів після її подання постановляє ухвалу про скасування судового наказу.
Копію судового наказу ОСОБА_1 отримав 13.05.2024 року.
ОСОБА_1 звернувся із заявою про скасування судового наказу у встановлений законом строк, а тому підстави для повернення заяви відсутні.
Зазначені у заяві про скасування судового наказу доводи боржника можуть бути перевірені судом лише під час розгляду справи в порядку позовного провадження.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що судовий наказ є таким, що підлягає скасуванню, оскільки спірний наказ видано без урахування усіх обставин, зазначених в заяві про скасування судового наказу, що має значення для задоволення такої заяви.
Порядок розподілу судових витрат визначений статтями 141, 142 ЦПК України, які регулюють порядок розподілу судових витрат, понесених сторонами при розгляді справи у позовному провадженні.
Разом з тим, Цивільний процесуальний кодекс України не містить визначеного порядку розподілу судових витрат між учасниками наказного провадження, зокрема, не містить норми, відповідно до якої у випадку скасування судового наказу на заявника за судовим наказом покладався би обов'язок відшкодування боржнику судового збору.
За вказаних обставин, заява в частині стягнення з Сумської філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 151 грн. 40 коп. не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 170,171 ЦПК України,
Судовий наказ № 585/1813/24(2-н/585/439/24) від 30 квітня 2024 року, виданий Роменським міськрайонним судом Сумської області за заявою Сумської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послугу з розподілу природного газу в розмірі 1835 грн. 55 коп. та судового збору в розмірі 242 грн. 24 коп., скасувати.
В задоволенні заяви в частині стягнення понесених судових витрат, відмовити.
Роз'яснити стягувачу, що заявлені ним вимоги можуть бути розглянуті в позовному провадженні з додержанням загальних правил щодо пред'явлення позову.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Роменського міськрайонного суду В. І. Євтюшенкова