27 травня 2024 року
м. Київ
cправа № 910/10548/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І. В.(головуючої), Жайворонок Т. Є. та Малашенкової Т.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" (далі - Товариство) і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" (далі - Організація)
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та
матеріали касаційної скарги Товариства на
додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023
у справі № 910/10548/22
за позовом комунального підприємства "Головний інформаційно-обчислювальний центр" (далі - КП "ГІОЦ")
до: державної організації "Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій";
Товариства
про визнання недійсним свідоцтва України №325675 на комбіновану торговельну марку "KYIV SMART CITY" та зобов'язання вчинити дії,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача-2 - Організація,
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Булгакової І.В. (головуючої), Бенедисюка І.М. і Малашенкової Т.М. ухвалою від 23.01.2024, зокрема: закрив касаційне провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №910/10548/22 відповідно до пункту 2 частини першої статті 296 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України, Кодекс).
Товариство та Організація 15.05.2024 (через систему "Електронний суд") повторно звернулися з касаційною скаргою, в якій скаржники просять скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, а додаткове рішення господарського суду міста Києва від 10.07.2023 у цій справі залишити в силі.
Від Товариства також 19.05.2024 (через систему "Електронний суд") повторно надійшла касаційна скарга, в якій скаржник просить скасувати додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 з підстав, визначених пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, та ухвалити нове рішення, яким заяву Товариства про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.
Разом з тим у касаційних скаргах скаржниками заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження зазначених судових рішень.
У зв'язку з відпусткою судді Бенедисюка І.М. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи, відповідно до якого для розгляду справи №910/10548/22 визначено колегію суддів у складі: Булгакова І.В. (головуюча), Жайворонок Т.Є. та Малашенкова Т.М.
Дослідивши матеріали поданих касаційних скарг, Суд дійшов висновку, що останні підлягають залишенню без руху, виходячи з такого.
Відповідно до частини першої та другої статті 288 ГПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Права господарського суду при вирішенні питання, що виникають у зв'язку із відновленням пропущеного процесуального строку, унормовуються процесуальним законодавством, зокрема, відповідно до частини першої статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Оскаржувана постанова апеляційного господарського суду у даній справі ухвалена 20.11.2023 (повний текст підписаний 27.11.2023), а тому строк на її оскарження закінчився 18.12.2023.
Також додаткова постанова суду апеляційної інстанції, що оскаржується, була ухвалена 04.12.2023 (повний текс підписаний - 05.12.2024), а тому строк на її оскарження закінчився 25.12.2023.
Касаційні ж скарги на вказані постанову від 20.11.2023 та додаткову постанову від 04.12.2023 було подано скаржниками до Верховного Суду 15.05.2024 та 19.05.2024 відповідно (через підсистему "Електронний суд"), тобто з пропуском строку (понад 5 місяців) на касаційне оскарження зазначених судових рішень апеляційного господарського суду.
Звертаючись з клопотанням про поновлення строку на подання касаційної скарги, скаржники посилаються на помилкове (на їх думку) закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Товариства та Організації на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та за касаційною скаргою Товариства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у цій справі ухвалою Верховного Суду від 23.01.2024, що обмежило право скаржників на касаційний перегляд цих судових рішень.
Так, за твердженнями скаржників, Верховний Суд дійшов хибного висновку про непідтвердженність повноважень адвоката Купайгородського Е.О. на звернення з касаційною скаргою в порядку представництва Товариства та Організації у цій справі, із неправильним застосуванням частини шостої статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та частини першої статті 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та без урахування того, що до матеріалів касаційних скарг на підтвердження прав на представництво було долучено електронні оригінали ордерів, скріплених електронним цифровим підписом адвоката, який прирівнюється до власноручного підпису, а не скан-копії цих ордерів, згенерованих через веб-сайт Національної асоціації адвокатів України, як помилково вважав Верховний Суд.
У зв'язку з чим Товариство та Організація просять поновити строк для подання касаційної скарги з метою виправлення вказаних ними юридичних недоліків судового рішення.
Однак Суд, розглянувши наведені доводи скаржника щодо поважності причин пропуску строку на звернення з касаційною скаргою, відхиляє їх як необґрунтовані, оскільки такі причини зводяться лише до незгоди скаржників з уваленим рішенням суду касаційної інстанції про закриття касаційного провадження та залежать лише від суб'єктивної волі скаржників, а не від об'єктивно існуючих обставин.
Разом з тим Суд враховує, що Товариство та Організація вже зверталася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та за касаційною скаргою Товариства на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у цій справі, за результатами розгляду яких Верховним Судом постановлено ухвалу про закриття касаційного провадження на підставі пункту 2 частини першої статті 296 ГПК України.
При цьому, оскільки Верховний Суд ухвалою від 23.01.2024 закрив касаційне провадження за скаргами Товариства та Організації у цій справі у зв'язку з тим, що після відкриття касаційного провадження виявилося, що касаційну скаргу підписано особою, яка не має права її підписувати, оскільки додані до скарг ордери не містили реквізитів, які повинен містити ордер, а тому Верховний Суд дійшов висновку про те, що з урахуванням змісту пункту 11 Положення, документи, додані адвокатом Купайгородським Е.О. до касаційних скарг, як доказ на підтвердження повноважень, не є належним та достатнім підтвердженням правомочності адвоката на вчинення дій в інтересах клієнтів, з огляду на що повторне подання касаційної скарги після закінчення строку на касаційне оскарження та недотримання загального порядку подання касаційної скарги не можуть бути визнані поважними причинами для поновлення строку на касаційне оскарження.
Тобто, враховуючи, що скаржники вже вдруге звернулися з касаційною скаргою на те саме судове рішення, однак наявності поважних причин пропуску строку на оскарження зазначених постанов суду апеляційної інстанції скаржниками не доведено.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Крім того, процесуальним законодавством не передбачено, що після закриття касаційного провадження перебіг строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції розпочинається заново. Також не передбачено, що у разі повторного подання касаційної скарги учасник справи має безумовне право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
З огляду на викладене суд касаційної інстанції вважає, що доводи, наведені в у заяві про поновлення строку на касаційне оскарження, є неповажними.
Статтею 129 Конституції України визначено як одну із засад судочинства рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Право на звернення до суду не є абсолютним, оскільки воно реалізується тільки в порядку і спосіб, встановлених законом, у цьому разі ГПК України.
Частиною третьою статті 292 ГПК України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Отже, суд касаційної інстанції зазначає, що Товариству та Організації необхідно усунути недоліки касаційної скарги, а саме: навести інші підстави, за їх наявності, на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, та надати докази на їх підтвердження.
Суд також вважає за необхідне звернути увагу скаржників на те, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали буде відмовлено у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частин першої статті 293 названого Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадської організації "Смарт Сіті Хаб" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.11.2023 та касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" на додаткову постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2023 у справі №910/10548/22 залишити без руху.
2. Надати товариству з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадській організації "Смарт Сіті Хаб" строк для усунення недоліків касаційної скарги, який становить не більше 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху. Повідомити скаржників про можливість подати до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду документи про усунення недоліків через систему "Електронний суд" або поштою за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.
3. Роз'яснити товариству з обмеженою відповідальністю "Діджітал Солюшнс" і громадській організації "Смарт Сіті Хаб", що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя І. Булгакова
Суддя Т. Жайворонок
Суддя Т. Малашенкова