ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
23.05.2024Справа № 910/9713/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участі секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши заяву Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 3 травня 2024 року про відстрочення виконання судового рішення у справі № 910/9713/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" до Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення 2 321 939,24 грн,
за участі представників:
позивача: не з'явився;
відповідача (заявника): Димової О.І.;
У червні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Налагоджувально-монтажне виробниче підприємство "Електропівденмонтаж" (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство) 2 321 939,24 грн, з яких: 1 658 375,96 грн - основна заборгованість, 584 561,53 грн - інфляційні втрати та 79 001,75 грн - три проценти річних. У вищевказаній позовній заяві позивач просив суд про розгляд справи без його участі.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем покладених на нього зобов'язань щодо оплати виконаних позивачем робіт за договором від 2 червня 2021 року № 22785/20-121-01-21-10328 на виконання робіт: "Технічне переоснащення. ВП ЗАЕС, м. Енергодар, Промислова, 133. Енергоблок № 6. Турбінне відділення. Заміна захистів РЗА системи живлення власних потреб 6 кВ на мікропроцесорні пристрої (системи нормальної експлуатації). Будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 3 липня 2023 року відкрито провадження в справі № 910/9713/23, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2023 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 17 квітня 2024 року, позов Товариства задоволено, стягнуто з відповідача на користь позивача 1 658 375,96 грн основного боргу, 584 561,53 грн інфляційних втрат, 79 001,75 грн трьох процентів річних та 34 829,09 грн судового збору.
11 січня 2024 року Підприємство змінило свою організаційно-правову форму на Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Компанія). У зв'язку з цим ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 4 березня 2024 року замінено відповідача у справі № 910/9713/23 - Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661), на його правонаступника - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, місто Київ, вулиця Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661).
У період з 1 травня 2024 року по 10 травня 2024 року суддя Павленко Є.В. перебував у відпустці.
3 травня 2024 року від Компанії надійшла заява від цієї ж дати про відстрочення виконання судового рішення у даній справі до 23 листопада 2024 року. Вищевказана заява мотивована скрутним фінансовим становищем відповідача, зумовленим початком повномасштабної агресії російської федерації проти України та втратою значних активів - Запорізької АЕС, яка залишилася на території окупованого російськими військами міста Енергодар, а також значною заборгованістю Державного підприємства "Гарантований покупець" перед Компанією. Крім того, в обґрунтування заяви відповідач зазначив, що його пріоритетною діяльністю є забезпечення безпечної експлуатації ядерних установок з метою реалізації загальносуспільного інтересу. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13 травня 2024 року вказану заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 23 травня 2024 року.
13 травня 2024 року через систему "Електронний суд" від Товариства надійшли заперечення на заяву Компанії про відстрочення виконання судового рішення від вказаної дати, у яких позивач вказав, що вплив війни на господарську діяльність відповідача нівелюється тим фактом, що прострочення виконання договірних зобов'язань перед позивачем почалося задовго до початку повномасштабної агресії російської федерації проти України. При цьому, тяжкий фінансовий стан відповідача не заважає йому виконувати судові рішення стосовно інших кредиторів. Крім того, Компанією не надано жодного доказу того, що зі спливом терміну відстрочення виконання рішення у даній справі фінансовий стан останньої покращиться. Відтак, відстрочення виконання рішення у даній справі може навпаки унеможливити його виконання вподальшому.
20 травня 2024 року через систему "Електронний суд" від Компанії надійшла заява від 17 травня 2024 року про проведення засідання, призначеного на 23 травня 2024 року, у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Ухвалою суду від 21 травня 2024 року вказану заяву задоволено.
У судовому засіданні 23 травня 2024 року представник відповідача підтримав подану заяву від 3 травня 2024 року, просив відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2023 року в даній справі терміном на 1 рік з моменту його ухвалення.
Позивач про дату, час та місце розгляду заяви був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене засідання не забезпечив, будь-яких додаткових заяв чи клопотань на адресу суду не направив.
Розглянувши заяву Компанії про відстрочення виконання рішення, заслухавши пояснення представника вказаної юридичної особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується ця заява, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на таке.
Відповідно до статті 1291 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" встановлено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції (частина 1 статті 327 ГПК України).
За приписами статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року в справі "Шмалько проти України" (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід'ємна частина "судового розгляду". У рішенні від 17 травня 2005 року в справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої параграфом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
За частинами 1, 3 статті 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Вищенаведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
Покладені в основу заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду твердження фактично зводяться до скрутного фінансового становища Компанії.
У той же час згідно з частиною 1 статті 96 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 цього Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Крім того, відповідно до частини 1 статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливості виконання ним грошового зобов'язання.
Разом із цим, Компанією не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження погіршення її фінансового стану чи призупинення діяльності підприємства саме внаслідок збройної агресії російської федерації проти України, що істотно ускладнить виконання рішення суду або зробить його неможливим.
Судом враховано й те, що не тільки відповідач продовжує працювати в умовах воєнного стану, а й позивач, на господарську діяльність якого також негативно впливають наслідки, пов'язані з військовою агресією російської федерації.
Суд також встановив, що прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за спірним договором розпочалося ще до початку дії режиму воєнного стану в Україні і заявник не здійснював жодних платежів на виконання рішення суду в цій справі.
В обґрунтування своєї заяви Компанія надала копії звіту про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 2022 рік та балансу (звіт про фінансовий стан) на 30 червня 2023 року. Натомість, відповідачем не було подано до суду належних доказів на підтвердження своєї неплатоспроможності, зокрема, але не виключно, довідки з обслуговуючих банків про відсутність грошових коштів на його рахунках, а також довідки про відсутність майна у власності тощо.
Частина 2 статті 617 ЦК України та частина 2 статті 218 ГК України передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від відповідальності за порушення зобов'язання.
У зв'язку з цим, посилання відповідача на наявність у ДП "Гарантований покупець" з 2022 року значної заборгованості перед Компанією, як на підставу для відстрочення виконання рішення суду, відхиляються.
Доказів реальної можливості виконати рішення суду у справі, за умови надання судом відстрочення його виконання, відповідачем суду також не надано, як і не подано жодних доказів на підтвердження обставин, викладених у заяві про відстрочення виконання рішення суду.
Отже, відповідачем не подано суду жодних належних доказів, у розумінні приписів статті 76 ГПК України, на підтвердження викладених у його заяві обставин.
За таких обставин, враховуючи матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, наявність вини відповідача у виникненні спору та ступінь виконання Компанією її грошових зобов'язань перед позивачем, наявність інфляційних процесів у економіці держави, неодноразове продовження дії режиму воєнного стану в Україні станом на час розгляду заяви Компанії, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви відповідача про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2023 року в даній справі.
Керуючись статтями 233, 234, 331 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
У задоволенні заяви Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від 3 травня 2024 року про відстрочення виконання рішення Господарського суду міста Києва від 23 листопада 2023 року в справі № 910/9713/23 відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку, передбаченому статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Дата підписання: 27 травня 2024 року.
СуддяЄ.В. Павленко