1-кс/130/397/2024
130/923/24
27.05.2024 р.
Слідчий суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області ОСОБА_1 ,
із участю: секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в м.Жмеринка клопотання прокурора Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024053260000021 від 04.02.2024 року за ч.1 ст.190 КК України,
17.05.2024 року дізнавач СД Жмеринського РВП ГУНП у Вінницькій області ОСОБА_4 , за погодженням з прокурором Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області з даним клопотанням, вказавши, що сектором дізнання Жмеринського районного відділу поліції здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 04.02.2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024053260000021 за ч.1 ст.190 КК України, за повідомленням 03.02.2024 року до чергової частини відділу поліції №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , мешканкою АДРЕСА_1 , про те, що у період часу з 12 години до 13 години 01.02.2024 року невідома особа шахрайським способом, здійснивши дзвінок заявниці з мобільного телефона НОМЕР_1 , шляхом обману заволоділа її грошовомим кошиами в сумі 18148 грн, чим завдала матеріальної шкоди на вказану суму. Банківська картка, на яку було перераховано грошові кошти заявниці ОСОБА_5 , - картка "А-Банк" НОМЕР_2 .
Так, 16.05.2024 року на підставі ухвали слідчого судді Жмеринського міськрайонного суду було проведено санкціонований обшук домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , де в ході його проведення було виявлено три банківських картки, а саме дві емітованих АТ "А-Банк" банківські картки № НОМЕР_3 та № НОМЕР_4 а також одну емітовану АТ "Райффайзен Банк" банківську картку № НОМЕР_5 , мобільний телефон "Tecno sparcc" та мобільний телефон "Xiaomi Redmi", які вилучені до Жмеринського районного відділу поліції у якості доказів.
З метою збереженння речових доказів дізнавач просив накласти арешт на вказані об'єкти тимчасово вилученого майна.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду від 20.05.2024 року вказане клопотання дізнавача повернуто прокурору із встановленням строку сімдесят дві години для усунення недоліків щодо форми та змісту, передбачених положеннями ч.2 ст.171 КПК України.
22.05.2024 року прокурор Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 подав до суду клопотання, яким просив накласти арешт у даному кримінальному провадженні на тимчасово вилучене майно під час обшуку 16.05.2024 року, а саме на дві банківські картки, емітованих АТ "А-Банк" № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , та одну банківську картку, емітовану АТ "Райффайзен Банк" № НОМЕР_5 , які поміщені до спецпакету Національна поліція України ICR0210634, мобільний телефон "TECNO SPARK" синього кольору, який поміщений до спецпакету Національна поліція України ICR0210632 та мобільний телефон "Xiaomi Redmi" model M2003J15SG, синього кольору, з IMEI 1: НОМЕР_6 ; IMEI 2: НОМЕР_7 , який поміщений до спецпакету Національна поліція України ICR0210633. Вказав, що дані речі є доказом у вчиненні кримінального правопорушення, тому з метою забезпечення їх збереження та проведення експертних досліджень, та запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення чи відчуження необхідно накласти арешт. Також прокурор у клопотанні зазначив, що в ході досудового розслідування 16.05.2024 року в якості свідка допитано ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка пояснила, що наразі вона проживає за адресою: АДРЕСА_3 . У її власності знаходиться 3/5 частка будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 . У 2023 році приблизно з червня місяця вона разом з сином ОСОБА_7 переїхала до будинку, що по АДРЕСА_3 , через те, що її донька ОСОБА_8 виїхала за кордон та залишила будинок по догляду, а тому з того часу вона навідується до будинку, що за адресою: АДРЕСА_2 , раз на тиждень. За адресою: АДРЕСА_2 , з нею проживав її син ОСОБА_6 та син ОСОБА_7 . У 2023 році її сина ОСОБА_6 було звільнено під заставу Жмеринським міськрайонним судом та з того часу він почав періодично не з'являтися додому. Про те, чи займався її син ОСОБА_9 будь-якими шахрайськими діями їй не відомо, так як до відома він її не ставив. Відносини з її сином ОСОБА_9 кожний день погіршувались та вони менше спілкувалися. З приводу проведеного обшуку, який відбувся 16.05.2024 рокуза адресою: АДРЕСА_2 , повідомила, що їй невідомо чи належать її сину ОСОБА_6 всі виявлені речі у його кімнаті. Зазначила, що коли вона приходила до будинку, то будь-яких сторонніх осіб нею виявлено не було. З початку 2024 року свого сина ОСОБА_6 вона бачила на вихідні у будинку, коли приносила поїсти та у будинку він знаходився лише сам. У зв'язку з тим, що ОСОБА_6 проживає в будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де було проведено обшук житла особи та виявлено у одній з кімнат ОСОБА_6 . вказані предмети, а саме банківські картки на ім'я інших осіб та мобільні телефони, які ймовірно ОСОБА_6 використовував для вчинення кримінальних правопорушень, це дає підстави вважати, що саме банківські картки та мобільні телефони, які були вилучені під час обшуку він застосовував для шахрайських дій.
В судове засідання прокурор ОСОБА_3 та володілець заявленого до арешту тимчасово вилученого майна за їх виликом в судове засідання не з'явились, однак прокурор ОСОБА_3 подав попередньо до суду письмову заяву про розгляд даного клопотання у його відсутність, у якій також вказав, що підтримує вимоги клопотання та просить його задоволити, а володілець заявленого до арешту тимчасово вилученого майна ніяких власних клопотань не подав, що втім не перешкоджає розгляду клопотання прокурора.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею не пізніше двох днів з дня його надходження до суду за участю, зокрема, слідчого та/або прокурора, підозрюваного, захисника. Клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Згідно положень ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Слідчий суддя, вивчивши матеріали клопотання, включаючи витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12024053260000021, в межах якого було подано клопотання, та оглянувши представлені прокурором копії матеріалів кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Представлене клопотання про арешт майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України.
Згідно п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до вимог ч.4 ст.173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
Згідно ч.11 ст.170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Оглядом матеріалів поданого клопотання про арешт майна встановлено, що прокурором не обгрунтовано підстави арешту вилучених під час санкціонованого обшуку у третьої особи ОСОБА_6 двох емітованих АТ "А-Банк" банківських карток № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , а також емітованої АТ "Райффайзен Банк" банківської картки № НОМЕР_5 , мобільного телефону "Tecno sparcc" та мобільного телефону "Xiaomi Redmi", тобто речей, які не визначені заздалегідь в ухвалі Жмеринського міськрайонного суду від 17.04.2024 року, якою надавався дозвіл на проведення обшуку будинковолодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_6 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою відшукання банківської картки АТ "Універсал Банк" № НОМЕР_8 , а також sim-картки № НОМЕР_1 .
Також прокурором лише вказано власне припущення можливості використання ОСОБА_6 вилучених під час обшуку речей для вчинення кримінальних правопорушень, втім не вказано яких саме кримінальних правопорцушень, надто при тому, що в межах даного кримінального провадження згідно витягу з ЄРДР предметом досудового розслідування є єдиний факт суспільно небезпечного діяння. При цьому, об'єктивних даних, що заявлені до арешту банківські картки та мобільні телефони були знаряддям його вчинення, чи зберегли на собі сліди даного кримінального правопорушення або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ певних факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у клопотанні прокурора не викладено, а отже стороною обвинувачення належно не доведено власне необхідність такого арешту саме цих речей, що у відповідності до вимог ч.1 ст.173 КПК України визначає підстави відмови слідчим суддею у задоволенні клопотання про арешт майна.
На підставі викладеного, керуючись ст.132, 170, 171, 172, 173 КПК України,
У задоволенні клопотання прокурора Жмеринської окружної прокуратури ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна під час обшуку 16.05.2024 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №12024053260000021 від 04.02.2024 року за ч.1 ст.190 КК України - відмовити.
На ухвалу протягом п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Вінницького апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1