Єдиний унікальний номер 448/904/23
Провадження № 3/448/15/24
Іменем України
(повний текст)
23.05.2024 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Кічак Ю.В., при секретарі судового засідання Керницькій Л.М., з участю захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - адвоката Борисенка В.В., особи, яка складала протокол про адміністративне правопорушення - поліцейського Топія Р.А., розглянувши матеріали справи, що надійшли з Відділення поліції №1 Яворівського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Глиниці Яворівського району Львівської області, жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, непрацюючого,-
за ч.1 ст.130, ч.2 ст.173-2 КУпАП, -
І. Опис обставин, встановлених під час розгляду справи.
Будучи протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст.173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства), ОСОБА_1 , повторно, 29.05.2023 року о 00:31 год., знаходячись по АДРЕСА_2 , вчинив домашнє насильство відносно своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , зокрема вчинив умисні дії психологічного характеру, які полягали у висловлюванні в її сторону образами, нецензурною лайкою в присутності малолітнього сина ОСОБА_3 , внаслідок чого могла бути заподіяна шкода її психічному здоров'ю.
Він же, 29.05.2023 року о 01:25 год. по вул.Шевченка, 10 в м.Мостиська Яворівського району Львівської області керував транспортним засобом - автомобілем марки «Volkswagen Рassat», номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук та нечітке мовлення. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку - відмовився. Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України.
ІІ. Позиція учасників справи.
ОСОБА_1 в попередньому судовому засіданні пояснив, що 29.05.2023 року після святкування певної події, на якій він вживав спиртне, посварився з дружиною, яка викликала поліцейських. Далі автомобілем таксі поїхав на свою земельну ділянку, де проводяться будівельні роботи. За кермо автомобіля він ( ОСОБА_1 ) не сідав та особисто автомобілем нікуди не їхав. Там випив ще 100 грам спиртного та зателефонував до свого друга з проханням, щоб той приїхав і привіз ще горілки. Згодом саме друг приїхав його ( ОСОБА_1 ) автомобілем до нього, а за ним (його другом) приїхали поліцейські. Його друг, не маючи біля себе документів на автомобіль, став тікати від поліцейських. Він ( ОСОБА_1 ) теж став тікати від них. У зв'язку з тим, що він ( ОСОБА_1 ) був п'яний, то поліцейські його догнали, а товариша не догнали та він втік.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Борисенко В.В. в судовому засіданні просить суд закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 в частині правопорушення за ознаками ч.1 ст.130 КУпАП на підставі п.1 ст.247 КУпАП, - за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, покликаючись на те, що 29.05.2023р. ОСОБА_1 не керував транспортним засобом та у матеріалах справи відсутні докази керування таким.
Допитаний у судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_4 пояснив, що 29.05.2023р. у неділю в нічний час до нього зателефонував ОСОБА_1 , який попросив взяти його автомобіль та доставити такий до нього. При цьому, такий повідомив, що ключі від автомобіля знаходяться на колесі такого. Проїжджаючи біля приміщення Приватбанку, зауважив поліцейських. Згадав, що у нього немає документів на даний автомобіль, тому збільшив швидкість автомобіля та прибув до ОСОБА_1 . Кинув ключі біля автомобіля та втік в іншу вулицю, сказавши ОСОБА_1 , що за ним їдуть поліцейські.
Поліцейський ОСОБА_5 , який складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №330223 від 29.05.2023 року, у судовому засіданні пояснив, що згідно виклику колишньої дружини ОСОБА_2 , який поступив в поліцію, приїхали за адресою АДРЕСА_3 . Зі слів заявниці ОСОБА_2 , її колишній чоловік ОСОБА_1 приїхав до її помешкання в стані сп'яніння. По прибуттю за місцем виклику, відібрали пояснення в заявниці, почали оформляти документи та зауважили, як попри них ОСОБА_1 проїхав автомобілем марки «Volkswagen Рassat» темно-синього кольору. Стали його переслідувати з увімкненими проблисковим маячками. ОСОБА_1 на їхню вимогу не зупинявся, а продовжував рух. В подальшому, такий зупинив автомобіль по вул.Конотопської битви, вибіг з такого та став тікати. Він (поліцейський), тривалий час переслідуючи ОСОБА_1 , наздогнав його. В ході подальшого спілкування, ОСОБА_1 на їхні вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовлявся, пропонував «домовитися, пропонуючи їм (поліцейським) суму коштів» за те, щоб вони не складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення. Зазначив, що вина ОСОБА_1 підтверджується також долученим відеозаписом подій.
ІIІ. Застосоване судом законодавство.
Відповідно до ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції України і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне правопорушення завжди є протиправною дією (бездіяльністю) тобто діянням, забороненим законом або іншим нормативним правовим актом. Громадянин, що вчиняє протиправну дію, порушує свій конституційний обов'язок, оскільки норми ч.1 ст.68 Конституції України встановлюють, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина).
У відповідності до положень ст.248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Згідно з положеннями ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасно, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
У ст.251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Диспозицією статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису, - передбачає адміністративну відповідальність.
Пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017р., зазначено, що під домашнім насильством слід розуміти діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно з п.14 ч.1 ст.1 вищенаведеного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ №1306 від 10.10.2001р. (із відповідними змінами), передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 вказаних Правил встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідно до п.2.5 Правил, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення зазначених вимог ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Диспозицією ч.1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Отже, відповідальність за вказаною статтею настає не лише за керування транспортним засобом у стані сп'яніння, а так само і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідного огляду. Тобто, факт відмови водія від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння сам по собі утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Поліцейські, виявивши у водія ознаки сп'яніння (алкогольного або наркотичного), який свідчить про зниження уваги та швидкості реакції водія, з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, зобов'язані вчинити дії по перевірці стану водія на предмет перевірки дотримання водієм вимог підпунктів "а" та "б" пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, а водій відповідно до п.2.5 Правил дорожнього руху повинен на вимогу працівника поліції - пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
За змістом статті 266 КУпАП, особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Порядок, процедура та особливості проведення огляду особи на стан сп'яніння, а також дії поліцейського в разі відмови особи від проходження такого огляду передбачені пунктами 2, 3, 6, 7 Розділу І, Розділами ІІ та ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року за № 1452/735.
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння, згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції, є: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук, різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя, поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктами 1, 10 розділу ІІ Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (додаток 2) (далі - акт огляду). У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду.
Згідно з вимогами, передбаченими п.6 розділу Х Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, яка затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису (а в разі неможливості застосування таких засобів у присутності двох свідків) складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Законом не передбачено поважних чи неповажних причин відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння.
Згідно з положеннями ст.16 Закону України «Про дорожній рух» (із змінами та доповненнями) водій, серед іншого, зобов'язаний:
- виконувати розпорядження поліцейського, а водії військових транспортних засобів - посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами;
- не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
З системного аналізу вказаних норм права вбачається, що проходження в установленому порядку медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, за наявності до того підстав, є обов'язком водія, а не його правом.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'HalloranandFrancis v. theUnitedKingdom») від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
ІV. Оцінка обставин справи.
Заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , доводи його захисника, пояснення свідка та пояснення поліцейського, який складав протокол про адміністративне правопорушення, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №779973 від 07.06.2023р.;
- письмовими поясненнями ОСОБА_2 від 29.05.2023р., з яких слідує, що 29.05.2023р. до будинку, в якому вона проживає, прибув її колишній чоловік ОСОБА_1 , який перебував в стані алкогольного сп'яніння. Такий виламав дверну ручку, стукав у вікно. На той час у будинку ще знаходилася їхня малолітня дитина ОСОБА_3 , 2012р.н. ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , в яких такий зазначив, що 29.05.2023р. прийшов до будинку, в якому проживає його колишня дружина ОСОБА_2 разом із сином ОСОБА_3 . Перед тим випив дуже багато алкоголю та почав стукати по дверях, висловлюючи в адресу ОСОБА_2 погрози;
- формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства;
- постановою Мостиського районного суду Львівської області від 20.03.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вказані вище докази узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, а саме вчинення домашнього насильства особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за таке порушення, що передбачено ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме у відмові особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, також повністю доведена дослідженими в судовому засіданні доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та у взаємозв'язку для ухвалення даного рішення.
Так, факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного правопорушення підтверджується:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №330223 від 29.05.2023р.;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, у якому зафіксовано ознаки відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння;
- направленням водія транспортного засобу ОСОБА_1 29.05.2023р. о 01.30 год. на огляд в заклад охорони здоров'я з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння;
- постановою про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №628257 від 29.05.2023р., зокрема за вчинення правопорушень, передбачених ч.2 ст.122, ч.1 ст.126 КУпАП;
- відеозаписом, який міститься на СD-диску. Наявний в матеріалах справи та досліджений в судовому засіданні відеозапис стосується обставин адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, який фіксує перебіг подій за участі ОСОБА_1 . Так, з відео-файлів (29.05.2023р. у період з 01.19 год. по 01.22 год.) вбачається рух по дорозі поліцейського автомобіля, який з включеними проблисковими маячками переслідує автомобіль марки «Volkswagen Рassat». Дальше, о 01 год. 23 хв. 29.05.2023р. поліцейські вибігають з автомобіля та переслідують особу по полі з ліхтариком. О 01.29 год. поліцейський знайшов ОСОБА_1 який лежав, сховавшись в кущах. На запитання поліцейського «Чого втікаєш?», ОСОБА_1 встав з трави та відповів: «Жінка здала?». На наступні запитання поліцейських «Чому він їздить п'яний? Не зупинявся на вимогу поліцейських про зупинку транспортного засобу, подану увімкненими проблисковими маячками? Чому втікав?», ОСОБА_1 відповів, що «не бачив» та продовжував запитувати чи жінка його здала, чи така сказала, що він п'яний та чи вона викликала їх (поліцейських). Поліцейські відповіли йому, що його колишньою дружиною був здійснений виклик в поліцію. На виловлені поліцейськими вимоги пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного приладу або в медичному закладі, ОСОБА_1 відповів, що не проходитиме огляду на стан сп'яніння ні на місці зупинки, ні не поїде в лікарню, бо його «здала жінка». Далі ОСОБА_1 стверджує, що не їхав автомобілем та пропонує поліцейським кошти в сумі 100 доларів США за те, що «вони нічого не бачили», а останні у відповідь попереджають його про кримінальну відповідальність та зазначають, що зупиняли керований ним автомобіль тривалий період, починаючи «з міста», а він на їхні вимоги не зупинявся. В подальшому ОСОБА_1 просить не писати відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, далі кричить на них, щоб вони не писали такого. При цьому ОСОБА_1 поводився агресивно та зухвало, висловлюючись в адресу поліцейських нецензурною лайкою.
Судом встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення за своїм змістом відповідає вимогам ст.256 КУпАП та складений, в силу ст.255 КУпАП уповноваженою на те особою. Будь-яких пояснень по суті порушення чи своєї незгоди із викладеними у протоколі відомостями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД №330223 не висловлював, хоча він не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні.
Судом також враховується те, що ОСОБА_1 дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього,- суду не скеровував.
Зазначені вище докази є чіткими, узгоджуються між собою та в матеріалах справи відсутні докази, які б їх спростовували. Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи також не містять. Підстави ставити під сумнів достовірність наявних у справі доказів на думку суду відсутні, оскільки ці докази повністю узгоджуються між собою, у своїй сукупності є підтвердженням об'єктивної сторони вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, є закінченим з моменту відмови водія пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі.
Суд звертає увагу, що факт відмови водія від проходження огляду на стан сп'яніння за своїм правовим змістом є правопорушенням, а не процесуальною дією, яка дозволяє виявити волевиявлення особи, яка підозрюється у керуванні транспортним засобом у стані сп'яніння щодо її бажання проходити огляд на стан алкогольного сп'янінням у встановленому законом порядку.
Пункт 2.5 Правил дорожнього руху зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Невиконання названого пункту Правил, у даному випадку, утворює склад правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Виконання названого пункту Правил дорожнього руху є обов'язком водія, а не його правом, за відмову від виконання якого передбачена адміністративна відповідальність.
Суд враховує також те, що наданий та досліджений судом відеозапис відображає подію адміністративного правопорушення та містить обставини, які мають істотне значення для вирішення справи, зокрема із переглянутого судом відеозапису чітко вбачається наступне: рух по дорозі поліцейського автомобіля, який з увімкненими проблисковими маячками переслідує транспортний засіб марки ««Volkswagen Рassat», який не зупиняється; коли водій автомобіля марки ««Volkswagen Рassat» покинув такий та став тікати, поліцейські побігли за ним в поле з ліхтариком, де впродовж 5-6 хв. бігали, шукаючи такого та о 01.29 віднайшли в полі саме ОСОБА_1 ; будь-які інші особи, крім ОСОБА_1 , на відео файлах дослідженого судом відеозапису - відсутні; саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння, однак останній відмовився від проходження такого; ОСОБА_1 в ході спілкування з поліцейськими висловлював різні взаємовиключні твердження: він не зупинявся на вимогу поліцейських, бо «він не бачив їх», то «він взагалі не керував транспортним засобом»; ОСОБА_1 просив не складати відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення, пропонуючи поліцейським грошові кошти за те, «що вони його в зазначений день і час не бачили».
Відеозапис є одним із сукупності доказів у справі, які суд у відповідності до 252 КУпАП оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Даний відеозапис сумнівів щодо його достовірності та допустимості не викликає, оскільки не містить ознак фальсифікації, фабрикації, чи присутності на відео іншої особи, а не ОСОБА_1 . Крім того, із даних відеозапису вбачається, що саме ОСОБА_1 працівники поліції пропонували пройти огляд на стан сп'яніння. Однак, останній відмовився від проходження такого. Отже, наявний відеозапис події є належним та допустимим доказом у справі. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами.
Крім того, поліцейський ОСОБА_5 , який складав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №330223 від 29.05.2023 року, у судовому засіданні пояснив, що згідно виклику колишньої дружини ОСОБА_2 , який поступив в поліцію, вони приїхали за адресою АДРЕСА_3 . Зі слів заявниці ОСОБА_2 , її колишній чоловік ОСОБА_1 приїхав до її помешкання в стані алкогольного сп'яніння, так як вони разом перед тим були на святкуванні. По прибуттю за місцем виклику, відібрали пояснення в заявниці, почали оформляти документи та зауважили, як попри них ОСОБА_1 проїхав автомобілем марки «Volkswagen Рassat» темно-синього кольору. Стали його переслідувати з увімкненими проблисковим маячками. ОСОБА_1 на їхню вимогу не зупинявся, а продовжував рух. В подальшому, такий зупинив автомобіль по вул.Конотопської битви, вибіг з такого та став тікати. Він (поліцейський), тривалий час переслідуючи ОСОБА_1 , наздогнав його. В ході подальшого спілкування, ОСОБА_1 на їхні вимоги пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння або на місці зупинки транспортного засобу або в медичному закладі відмовлявся, пропонував «домовитися, пропонуючи їм (поліцейським) суму коштів» за те, щоб вони не складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення.
Наведені обставини вказують про доведення матеріалами справи факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом. З огляду на вказане, сумніви, що саме ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Volkswagen passat», номерний знак НОМЕР_1 , - в суду відсутні.
Доводи сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом не узгоджуються з наявними та дослідженими доказами, що містяться в матеріалах справи.
Такі посилання сторони захисту, як вважає суд, свідчать про намагання ОСОБА_1 уникнути відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення. Крім того, дослідженим відеозаписом підтверджено той факт, що водій ОСОБА_1 ще на місці події вживав заходів з метою уникнення відповідальності за вчинене, пропонуючи поліцейським грошові кошти за те, щоб вони «його не бачили» і щоб не складали відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення.
Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.
Суд критично ставиться до пояснень свідка ОСОБА_4 та розцінює таку його поведінку як бажання «вигородити» ОСОБА_1 , який є для нього товаришем (другом) та применшити його участь у вчиненому. Крім того, суд не надає віри показанням свідка ОСОБА_4 ще й з тих підстав, що даний свідок відсутній на всіх відео файлах відеозапису, який долучено до матеріалів справи поліцейськими; в судовому засіданні даний свідок в ході його допиту судом не орієнтувався у всіх обставинах, пов'язаних з зазначеною подією, що мала місце 29.05.2023р. за участю ОСОБА_1 .
За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об'єктивно відображені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Таким чином, сукупність досліджених судом доказів поза розумним сумнівом свідчить про те, що водій ОСОБА_1 вдався до дій та поведінки, які свідчили про відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України.
Аналізуючи вищенаведені докази, що безпосередньо досліджені в ході розгляду даної справи в їх сукупності, які за своїм змістом є логічними та послідовними, приходжу до переконання в доведенні винності ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
V. Накладення адміністративного стягнення.
Згідно з ст.284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: - про накладення адміністративного стягнення; - про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; - про закриття справи.
Беручи до уваги вищевикладене, з урахуванням положень ч.2 ст.38 КУпАП, приходжу до висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 в частині вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП, яке мало місце (вчинене останнім) 29.05.2023р., підлягає закриттю у зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків накладення адміністративного стягнення.
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке також мало місце (вчинене останнім) 29.05.2023р., то з врахуванням положень ч.6 ст.38 КУпАП в цій частині слід винести постанову про накладення адміністративного стягнення.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Санкцією ч.1 ст.130 КУпАП передбачене стягнення для водіїв у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, з врахуванням характеру вчиненого правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке є тяжким порушенням Правил дорожнього руху, високу ступінь його суспільної небезпеки, враховуючи особу порушника, його майновий стан (не працевлаштований), ступінь його вини, відсутність обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 , суд вважає за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах безальтернативної санкції ч.1 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таке стягнення, на переконання суду, за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення, відповідає засаді справедливості та принципу рівності всіх перед законом, а також є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
VІ. Судові витрати.
Згідно вимог ст.40? КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень та на нього накладене адміністративне стягнення за ч.1 ст.130 КУпАП, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 грн. (3028 грн.*0,2).
Керуючись ст.ст. 1, 9, 23, 33-36, 38, 40-1, 245, п.7 ст.247, 251, 252, 280, 283-285 КУпАП, ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
Визнативинним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та призначити йому адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.
Провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.173-2 КУпАП - закрити на підставі п.7 ст.247 КУпАП, у зв'язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст.38 КУпАП.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави 605 (шістсот п'ять) гривень 60 коп. судового збору.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Повний текст постанови складено 24.05.2024р.
Суддя Ю.В.Кічак