Справа № 320/14516/23 Головуючий у 1 інстанції - Балаклицький А.І.
Суддя-доповідач - Василенко Я.М.
24 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Ганечко О.М., Кузьменка В.В.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЕТС-Київ» до Київської митниці про зобов'язання вчинити певні дії, -
ТОВ «ЕТС-Київ» звернулося до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- зобов'язати Київську митницю внести зміни в митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA100230/2022/602621 від 04.02.2022 шляхом зміни валюти та повернення помилково сплачених коштів на користь позивача.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 позов задоволено частково: зобов'язано Київську митницю внести зміни в митну декларацію типу ІМ40ДЕ №UA100230/2022/602621 від 04.02.2022, подану товариством з обмеженою відповідальністю «Етс-Київ», шляхом зміни вказаної у такій митній декларації валюти у відповідності до заяви товариства з обмеженою відповідальністю «Етс-Київ» № 15/09-2 від 15.09.2022; у задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням Київська митниця звернулася із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог, як таке, що прийняте із порушенням норм матеріального і процесуального права, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
З метою повного та всебічного встановлення обставин справи, колегією суддів ухвалено рішення про продовження апеляційного розгляду даної справи на розумний строк.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що зазначена апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 01.12.2021 між позивачем тa Snorkel Europe Ltd, (далі - продавець) було укладено контракт № 0040042338 на покупку електричного підйомника з механізмом типу ножиці моделі - S4740H - 2 одиниці, - S4732E - 1 одиниця, - S4726E - 1 одиниця, -S3226E - 1 одиниця за загальною ціною 90 198,00 доларів США.
На виконання умов цього контракту позивач сплатив 100% вартості товару, що еквівалентно сумі 90 198, 00 доларів США 00 центів, відповідно до платіжного доручення в іноземній валюті №1 від 14.01.2020.
Крім цього, між ТОВ «ТРАНСПОРТНА КОМПАНІЯ «ДАВ ТРАНС» та позивачем укладено договір №7 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів від 26.01.2022.
Відповідно до додатку № 1 до договору №7 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажів від 26.01.2022, що є заявкою № 1 від 26.01.2022, відправником вантажу є VigoCentre, BirtleyRoad, Washington, Tyne&Wear, NE38 9DA, U.K., а отримувачем позивач.
Згодом, вище вказаний товар надійшов на митну територію України відповідно до комерційного інвойсу від 24.01.2022 № 0063522174, де вартість товару складає 90 198, 00 доларів США 00 центів. Слід зауважити, що в комерційному інвойсі від 24.01.2022 №0063522174 ціна кожної одиниці товару по кожному з виду товарів вказана в валюті Долар США.
У вересні 2022 року в ході самоперевірки на підприємстві позивачем виявлено помилку в митній декларації типу ІМ40ДЕ № UA100230/2022/602621 від 04.02.2022, а саме через технічну помилку невірно вказана валюта контракту та комерційного інвойсу від 04.01.2022 № 0063522174 (замість доларів США вказано Євро), а також помилково зазначений товар №1 з кодом УКТЗЕД 8428909000 (ставка ввізного мита 0%) замість 8427101000 (ставка ввізного мита 2%).
Як наслідок, позивач звернувся до Київської митниці Державної митної служби України із заявою №15/09-2 від 15.09.2022 про внесення змін до митної декларації, а саме у графі 24 митної декларації із зазначенням причини та документами, що підтверджують факт помилково вказаної валюти.
У відповідь на заяву позивача відповідачем надіслано лист № 7.8-2/15/13/14945 від 22.09.2022, в якому зазначено, що підстави для внесення змін до граф 45 та 46 митної декларації №UA 100230/2022/602621 від 04.02.2022 відсутні. Із зазначенням причини, що для підтвердження рівня митної вартості декларантом надано копії експортної декларації країни-відправлення (Великобританія) від 27.01.2022 № GB01X94311156011, в якому вищезгаданий номер інвойсу та валюта вказана Евро.
Не погоджуючись з такою позицією відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач необґрунтовано відмовив позивачу у внесенні змін в митну декларацію, водночас вимога про задоволення заяви про повернення митних платежів є передчасною.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що оскаржуване рішення в частині задоволення позовних вимог прийнято судом першої інстанції з ненаданням належної оцінки нормам чинного законодавства, що призвело до прийняття невірного рішення, судом порушено правильність застосування норм матеріального та процесуального права.
Колегія суддів вважає доводи апелянта необґрунтованими та погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Зазначене узгоджується з позицією, викладеною в п.13.1 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судове рішення в адміністративній справі» від 20.05.2013 № 7, відповідно до якого у разі часткового оскарження судового рішення суд апеляційної інстанції в описовій частині свого рішення повинен зазначити, в якій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується, і при цьому не має права робити правові висновки щодо неоскарженої частини судового рішення.
Отже, оскільки апелянт у своїй апеляційній скарзі оскаржує судове рішення в частині задоволення позовних вимог, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що саме в цій частині перевіряється законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції.
Відповідно до п. 46.1. ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов'язання, у тому числі податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов'язань.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України №4495-VІ від 13.03.2012 (далі - МК України).
Згідно з п. 20 ч.1 ст.4 МК України митна декларація - заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури.
За приписами ч. 1 та 3 ст. 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу.
Відповідно до ч. 1 ст. 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.
Частинами 1, 2, 7 ст. 269 МК України визначено, що відповідно до положень цієї статті за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу митний орган зобов'язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови.
Внесення змін до митної декларації, прийнятої митним органом, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватися лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.
Порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.
Вимоги до оформлення і використання митних декларацій, на підставі яких декларуються товари, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон України підприємствами, та інші товари, що відповідно до законодавства України декларуються шляхом поданням митної декларації, передбаченої для підприємств, а також порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначає Положення про митні декларації, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №450 (далі - Положення №450).
Пунктом 33 Положення №450 передбачено, що за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу митного органу відомості, зазначені в поданій митному органу митній декларації, можуть бути змінені, зокрема шляхом доповнення, або митна декларація може бути відкликана. У заяві за формою згідно з додатком 3, підписаній декларантом або уповноваженою ним особою, зазначаються причини зміни або відкликання митної декларації. Якщо відповідні нові відомості або причини відкликання митної декларації підтверджуються документами, що не подавались під час декларування, до заяви додаються завірені в установленому порядку копії таких документів. Дозвіл митного органу на зміну або відкликання митної декларації, митне оформлення якої не завершено, надається посадовою особою митного органу, яка здійснює оформлення цієї митної декларації, в усній формі.
Як вже було зазначено вище, позивач подав до Київської митниці заяву №15/09-2 від 15.09.2022 з вимогою про отримання дозволу на внесення змін до митної декларації №UA100230/2022/602621 від 04.02.2022 із зазначенням причини та наявністю доказів, які підтверджують помилку у вигляді невірно вказаної валюти в інвойсі від 24.01.2022 № 0063522174.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, в листі від 11.02.2022 SnorkelEuropeLtd, який є продавцем товару, зазначено, що через технічну адміністративну помилку ним помилково було вказано валюту Євро замість долар США.
При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що при складанні відповіді № 7.8-2/15/13/14945 від 22.09.2022 відповідачем не було враховано зміст вказаного листа.
Крім того, оскільки вищевикладені та інші наявні у справі матеріали свідчать про те, що валютою відповідної операції був саме долар США, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для внесення зміни до відповідної митної декларації позивача, у зв'язку із чим позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
В той же час, аргументи апеляційної скарги відповідача є безпідставними та необґрунтованими, носять формальний характер і не ґрунтуються ні на фактичних обставинах, ні на вимогах закону та спростовуються матеріалами справи. Крім того, апеляційна скарга не містить посилань на обставини, передбачені статтями 317-319 КАС України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Крім того, як зазначено у постанові Верховного Суду від 26.06.2018 у справі № 127/3429/16-ц, Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10.02.2010).
Отже, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Апелянт не надав до суду належні докази, що підтверджують факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 316 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 24.01.2024 - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328-331 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Ганечко О.М.
Кузьменко В.В.