Постанова від 24.05.2024 по справі 620/5626/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 620/5626/23 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Соломко І.І.

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 травня 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Коротких А.Ю.,

Чаку Є.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо нарахування та виплати позивачу, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'', додаткову винагороду в розмірі до 100 000 грн пропорційно в розрахунку на місяць у період з 01.12.2022 по 12.01.2023 та зобов'язання вчинити вказані дій, з урахуванням раніше отриманої суми додаткової грошової винагороди.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким позов задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що відповідач протиправно не виплатив позивачу спірну допомогу у належному розмірі.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла таких висновків.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14.05.2022 № 208-ОС «Про особовий склад» зараховано до списку особового складу загону, на всі види забезпечення молодшого сержанта запасу ОСОБА_1 , який прибув з ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 14.05.2022.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 30.09.2022 №317-ВВ молодший сержант ОСОБА_1 , молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 », направлений у службове відрядження з ділянки ІНФОРМАЦІЯ_6 в підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_8 (військова частина НОМЕР_4 ), для виконання бойових (спеціальних) завдань в межах, зони (району) відповідальності угрупування, з 30.09.2022.

Відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 від 14 січня 2023 року №18-ВВ молодший сержант ОСОБА_1 , молодший інспектор прикордонної служби 2 категорії - кулеметника 2 групи інспекторів прикордонної служби відділення інспекторів прикордонної служби відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » прибув із службового відрядження з підпорядкування начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 (військова частина НОМЕР_4 ), з 13.01.2023.

Позивач, вважаючи що йому не нараховано та не виплачено додаткову винагороду за період з 01.12.2022 по 12.01.2023, звернувся до суду із позовом.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що Відповідно до отриманих даних позивачеві за спірний період винагорода у розмірі до 100 000 гривень виплачена за грудень 2022 року у січні 2023 року, за січень 2023 року у лютому 2023 року, що підтверджується довідкою - розрахунком додаткової винагороди за період з жовтня 2022 по січень 2023, а докази, які б спростували вказані обставини, позивачем не надано.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.

Відповідно до статті 9-2 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII під час дії воєнного стану військовослужбовцям щомісячно виплачується додаткова винагорода на умовах, у розмірах та в порядку, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 № 168 (далі - Постанова № 168) установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах .

Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Згідно пункту 2-1 Постанови № 168 порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.

Адміністрація Державної прикордонної служби України 30.07.2022 прийняла наказ №392/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168» (далі - Наказ №392).

У подальшому, з 01.12.2022 уведений в дію наказ Адміністрації Держприкордонслужби від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ «Про реалізацію вимог постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168» (далі - Наказ № 628), у якому був дещо змінений перелік бойових дій і заходів, передбачених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168, проте залишився незмінним перелік документів для підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців, у тому числі відряджених, у таких бойових діях або заходах.

Керуючись частиною третьою статті 117 Конституції України, Указом Президента України від 03.10.1992 №493 «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» і Положенням про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 №731, колегія суддів звертає увагу, що подібні накази центрального органу виконавчої влади підлягають обов'язковій державній реєстрації Міністерством юстиції України, оскільки містять норми, що зачіпають права, свободи та законні інтереси осіб і встановлюють організаційно-правовий механізм їх реалізації.

З огляду на це, Адміністрація Держприкордонслужби не дотрималась зазначених вимог законодавства при прийнятті Наказів №392 і №628, які не пройшли державну реєстрацію в Мін'юсті у встановленому порядку.

Разом з тим, при вирішенні питання про наслідки порушення зазначених вимог варто враховувати обставини фактичного виконання у спірний період органами Держприкордонслужби вказаних наказів, зокрема, в частині визначення бойових дій та заходів, передбачених пунктом 1 Постанови №168, а також документування безпосередньої участі військовослужбовців у таких діях і заходах.

У спірний період виключно зазначені накази Адміністрації Держприкордонслужби визначали механізм реалізації Постанови №168 щодо виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Держприкордонслужби під час дії воєнного стану.

У свою чергу, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 26.01.2023 №36 «Про затвердження Порядку та умов виплати на період дії воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України» (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 31.01.2023 за №196/39252) набрав чинності з дня його офіційного опублікування та застосовувався з 01.02.2023, тобто не підлягав ретроспективному застосуванню до спірних правовідносин.

Верховний Суд у постанові від 21.12.2023 у справі № 200/193/23 дійшов висновку про те, що вказані накази підлягають застосуванню для визначення порядку та умов виплати додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, передбаченої Постановою №168.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п'ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об'єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно довідок про військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 , які брали участь у бойових діях або заходах за грудень 2022 року та січень 2023 року у складі військової частини НОМЕР_6 , періоди безпосередньої участі у бойових діях або заходах, передбачених пунктом 1 наказу АДПСУ від 09.12.2022 №628/0/81-22-АГ щодо позивача вказані з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 01.01.2023 по 11.01.2023.

У свою чергу, безпосереднє зіткнення із противником або вогневе ураження мало місце 03.12.2022, 04.12.2022, 06.12.2022. 13.12.2022, 17.12.2022, 22.12.2022, 23.12.2022, 25.12.2022, 31.12.2022, а також 02.01.2023, 03.01.2023, 06.01.2023, 07.01.2023, 09.01.2023.

За спірний період позивачу винагорода у розмірі до 100 000 гривень виплачена за грудень 2022 року у січні 2023 року за 9 днів, за січень 2023 року у лютому 2023 року за 5 днів, тобто виключно із урахуванням днів, у які мало місце безпосереднє зіткнення із противником або вогневе ураження.

Проте, як вже зазначалося, винагорода, передбачена Постановою № 168, у розмірі до 100 000 грн, виплачується військовослужбовцям не лише у разі безпосередньої участі у бойових діях, зокрема в умовах вогневого ураження чи безпосереднього зіткнення із противником, а й тим, хто забезпечує здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів.

Зважаючи на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що відповідач протиправно обмежив кількість днів, за які позивачу належить нарахувати збільшену до 100 000 грн винагороду, передбачену Постановою № 168, з 31 до 9 днів за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 та з 11 до 5 днів за період з 01.01.2023 по 11.01.2023.

У свою чергу, суд апеляційної інстанції не знаходить підстав для нарахування позивачу спірної винагороди у підвищеному розмірі за 12.01.2023, позаяк будь-яких достовірних доказів участі позивача у бойових діях або відповідних заходах у цей день матеріали справи не містять.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв помилкове рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

За змістом частини першої статті 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, то оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню, а позов частковому задоволенню.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 317, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.07.2023 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) Державної прикордонної служби України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ), яка полягає у ненарахуванні та невиплаті ОСОБА_1 збільшеної додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' у розмірі 100 000 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 за 31 день, а також з 01.01.2023 по 11.01.2023 за 11 днів.

Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) нарахувати та невиплатити ОСОБА_1 збільшену додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 ''Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану'' у розмірі 100 000 грн за період з 01.12.2022 по 31.12.2022 за 31 день, а також з 01.01.2023 по 11.01.2023 за 11 днів із урахуванням вже виплачених сум.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя А.Ю. Коротких

Суддя Є.В. Чаку

Попередній документ
119305124
Наступний документ
119305126
Інформація про рішення:
№ рішення: 119305125
№ справи: 620/5626/23
Дата рішення: 24.05.2024
Дата публікації: 29.05.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи, що виникають з відносин публічної служби, зокрема справи щодо; проходження служби, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відмовлено у відкритті провадження (10.07.2024)
Дата надходження: 24.06.2024
Розклад засідань:
07.09.2023 00:00 Шостий апеляційний адміністративний суд