Справа № 620/8795/22 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:
Лариса ЖИТНЯК
Іменем України
24 травня 2024 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
судді-доповідача Сорочка Є.О.,
суддів Єгорової Н.М.,
Коротких А.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09 жовтня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії,
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:
- визнати протиправними дії відповідача щодо проведення індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020 без застосування положень абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, щодо відмови у проведенні перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення відповідно до положень абзацу 6 пункту 5 цього Порядку;
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо проведення перерахунку, нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020 у відповідності до положень абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078;
- зобов'язати відповідача провести перерахунок, нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020 у відповідності до абзацу 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, з урахуванням виплачених сум.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023 позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не врахування вимог абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населеній» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2018 по 15.12.2020;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2018 по 15.12.2020, із урахуванням вимог абзацу 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Відповідач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні позову у повному обсязі, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що правовідносини, які позивач вважає спірними, вже вирішені судом в іншій справі, рішення в якій набрало законної сили.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Матеріали справи свідчать, що майора ОСОБА_1 наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 15.12.2020 №265, звільненого з військової служби у запас наказом командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 19.11.2020 №424, виключено із списків особового складу частини та всіх видів грошового забезпечення з 15.12.2020.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2021 у справі №620/13729/21, яке набрало законної сили 23.06.2022, частково задоволено позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 та, зокрема, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2020 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 30.11.2018 - березень 2018 року відповідно до вимог абзаців третього, четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
На виконання зазначеного рішення відповідач провів індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020, що випливає із змісту довідки в/ч НОМЕР_1 від 23.11.2022 №151/345.
Водночас, за висновком суду першої інстанції, відповідач провів її не в повному обсязі, а саме без застосування положень абз. 6 п. 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), що й стало підставою для звернення до суду із цим позовом.
Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні дійшов висновків про те, що у період з 01.12.2018 по 15.12.2020 відповідач не нараховував та не виплачував позивачу індексацію-різницю, яка передбачена положеннями п. 5 Порядку №1078, а відтак допустив протиправну бездіяльність, пов'язану з невирішенням питання про наявність у позивача права на її отримання, що має своїм наслідком покладення на відповідача обов'язку вчинити відповідні дії.
Колегія суддів суду апеляційної інстанції при прийнятті цієї постанови виходить з такого.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Наведені положення процесуального закону свідчать, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, ухвалене за результатами розгляду тотожного позову, в якому збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин.
Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.
Визначаючи підстави позову як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.
Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11.04.2018 у справі № 11-257заі18, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
Неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, що набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Матеріали справи свідчать, що предметом судового розгляду у межах справи №620/13729/21 були позовні вимоги позивача, зокрема, про:
- визнання протиправною бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати у повному обсязі ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2020 включно;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 15.12.2020 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 по 15.12.2020 - березень 2018 року відповідно до вимог абзаців четвертого, шостого пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог за період з 01.12.2018 по 15.12.2020, Чернігівський окружний адміністративний суд у рішенні від 20.12.2021 у справі №620/13729/21, зазначив, що нарахування та виплата індексації грошового забезпечення за цей період виплачена із застосуванням базового місяця - березень 2018 року.
Шостий апеляційний адміністративний суд, залишаючи постановою від 23.06.2022 згадане вище рішення суду першої інстанції у справі №620/13729/21 без змін, зазначив, що відповідно до доданих до справи витягів з особових рахунків позивача, позивачу уповноваженим органом за період з грудня 2018 року по грудень 2020 року була нарахована та виплачена індексація грошового забезпечення, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог в частині вказаного періоду.
Отже, рішенням суду, яке набрало законної сили, було встановлено відсутність у позивача права на нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2018 по 15.12.2020 з урахуванням вимог, зокрема, абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078. Відтак, вирішивши заявлені позовні вимоги, зокрема, щодо цього періоду по суті, суди вказали на відсутність у позивача відповідного права.
Натомість, у справі №620/8795/22, рішення в якій є предметом апеляційного перегляду, ОСОБА_1 також просить суд визнати протиправними дії та бездіяльність в/ч НОМЕР_1 , які полягають у незастосуванні при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення позивача положень абзацу шостого пункту 5 Порядку №1078.
Колегія суддів зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
Верховний Суд неодноразово викладав позиції стосовно того, що підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна обсягу посилань на норми матеріального чи процесуального права (пункт 7.43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі №9901/433/18 зазначено, що при зміні однієї альтернативної позовної вимоги іншою, або при виділенні з позову, який вже заявлено, частини позовних вимог в окремий позов, тотожність предмета позову зберігається.
Як було встановлено раніше, спірні правовідносини вже досліджувалися в межах справи № 620/13729/21, за результатом розгляду якої Чернігівським окружним адміністративним судом прийнято рішення від 20.12.2021, яке набрало законної сили.
Інший словесний виклад правових обґрунтувань вимог, заявлених на розгляд суду, не змінює правової природи таких вимог, їх предмет та підстави в цілому, що свідчить про те, що фактично позивач у межах цієї справи просить суд повторно переглянути питання щодо зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.12.2018 по 15.12.2020 відповідно до вимог абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078, яке отримало своє остаточне вирішення в межах розгляду справи № 620/13729/21.
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 17.08.2023 у справі № 440/8966/22.
Таким чином, на переконання колегії суддів, існують правові підстави для закриття провадження у справі, оскільки наявне судове рішення у справі № 620/13729/21, яке набрало законної сили, між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду в тотожній справі, яке набрало законної сили, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили позивач не може знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги з тих самих підстав.
За таких обставин колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги про те, що у межах цієї справи позивач фактично просить повторно переглянути питання щодо правомірності виплати йому індексації за період з 01.12.2018 по 15.12.2020, яке вже було остаточно вирішене в іншій справі, рішення в якій набрало законної сили.
Відповідно до вже згаданої вище норми п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України провадження в справі закривається, якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Отже, оскільки є таке, що набрало законної сили рішення суду з того самого спору і між тими самим сторонами, то наявні підстави для закриття провадження у справі згідно п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, що помилково було залишено поза увагою суду першої інстанції.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Відповідно до ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених статтею 238 цього Кодексу.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції із закриттям провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 238, 242-244, 250, 308, 311, 315, 319, 321, 322, 325 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.10.2023.
Закрити провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій і зобов'язання вчинити дії.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя-доповідач Є.О. Сорочко
Суддя Н.М. Єгорова
Суддя А.Ю. Коротких