Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого-судді
Кравченка К.Т.,
суддів
Мороза М.А., Пошви Б.М.,
за участю прокурора
Яковенко Р.І.,
засудженого
ОСОБА_1
потерпілої
ОСОБА_2
розглянула у судовому засіданні 1 листопада 2007 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від
24 квітня 2007 року та вирок Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2007 року.
Вироком Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим від 24 квітня 2007 року засуджені:
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженець с. Амурське та мешканець
с. Октябрське Красногвардійського
району АР Крим, раніше судимий:
5 лютого 2001 року Красногвардійським
районним судом АР Крим за ч. 2 ст. 141 КК
України на один рік позбавлення волі;
14 травня 2001 року тим же судом за ч. 1
ст. 142, ч. 3 ст. 222, ч. 3 ст. 42 КК України
на 3 роки 1 місяць позбавлення волі;
15 березня 2005 року тим же судом за ч. 1
ст. 296, ч. 1 ст. 122, 70 КК України на 2 роки
позбавлення волі. 22 червня 2006 року звільнений
умовно-достроково на 6 місяців 8 днів,
за ч. 3 ст. 185 КК України на 3 роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 115 КК України на сім років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 7 років позбавлення волі.
Відповідно до ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду від 15 березня 2005 року і остаточно призначено ОСОБА_1 7 років
3 місяці позбавлення волі;
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,
уродженець с. Амурське і мешканець
с. Октябрське АР Крим, раніше судимий:
21 липня 2004 року Красногвардійським
районним судом АР Крим за ч. 3 ст. 185, ст. 70
КК України на 2 роки позбавлення волі з
випробуванням, з іспитовим строком 1 рік;
4 березня 2005 року тим же судом за ч. 2
ст. 185, ст. 71 КК України на 2 роки 1 місяць
позбавлення волі. Звільнений 1 червня 2006 року
умовно-достроково на 10 місяців 3 дні,
за ч. 1 ст. 396 КК України на 1 рік 2 місяці позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду від 4 березня 2005 року і ОСОБА_3 призначено 1 рік 6 місяців позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 158 грн. 66 коп. судових витрат, а також на користь потерпілої ОСОБА_2 - 7 000 грн.
З ОСОБА_3 постановлено стягнути на користь ОСОБА_2 3 000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Вирок Красногвардійського районного суду від 24 квітня 2007 року щодо ОСОБА_1 в частині призначення йому покарання скасовано вироком Апеляційного суду АР Крим від 10 липня 2007 року.
ОСОБА_1 визнано винним і призначено покарання:
за ч. 3 ст. 185 КК України - 3 роки позбавлення волі;
за ч. 1 ст. 115 КК України - 10 років позбавлення волі;
Відповідно до ст. 70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 призначено 10 років позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України до покарання призначеного за цим вироком частково приєднано невідбуте покарання за вироком Красногвардійського районного суду АР Крим від 15 березня 2005 року і остаточно призначено ОСОБА_1 - 10 років 3 місяці позбавлення волі.
Цим же вироком збільшено суму, що підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 з 7 до 10 тис. грн. У задоволенні цивільного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - відмовлено.
У решті вирок Красногвардійського суду АРК від 24 квітня 2007 року залишено без зміни.
ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство, а також крадіжку чужого майна із проникненням у житло, що спричинило потерпілій значної шкоди.
ОСОБА_3 вчинив заздалегідь не обіцяне приховування особливо тяжкого злочину.
Як визнав місцевий суд, з висновками якого погодився апеляційний суд, злочини було вчинено за таких обставин.
У середині вересня 2006 року, приблизно о 21 годині, ОСОБА_1, перебуваючи разом із ОСОБА_4 та ОСОБА_3 у лісосмузі вдовж автомобільної траси Сімферополь-Харків біля с. Октябрське Красногвардійського району АР Крим, на ґрунті особистих неприязних стосунків, з метою умисного позбавлення життя ОСОБА_4, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, спочатку завдав удар рукою в голову потерпілому. Під час боротьби із ОСОБА_4, ОСОБА_1 зігнутою у лікті рукою захопив шию потерпілого і здавлював органи дихання до тих пір, поки ОСОБА_4 перестав подавати ознаки життя.
У той же час ОСОБА_3, перебуваючи поруч, не намагався припинити злочинні дії ОСОБА_1
З метою приховання слідів злочину, ОСОБА_1 за допомогою ОСОБА_3 переніс труп ОСОБА_4 у бік лісосмуги біля с. Іскра і заховав його у кущах.
Через деякий час ОСОБА_1 і ОСОБА_3 виїхали за межі АР Крим.
Крім того, ОСОБА_1, продовжуючи свою злочинну діяльність, 15 жовтня 2006 року, приблизно о першій годині, з метою заволодіння чужим майном, проник на подвір'я будинку АДРЕСА_1 Шосткінського району Сумської області, звідки таємно викрав скутер марки “Хонда-Такт», заподіявши ОСОБА_5 матеріальну шкоду на 1 800 грн.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати усі судові рішення у даній справі, а справу направити на новий судовий розгляд. Вказує на те, що досудове слідство було поверховим з порушенням деяких процесуальних норм.
Суд, на думку засудженого, розглядаючи справу, не встановив мотиви злочину, не звернув увагу на те, що у справі немає висновку про причину смерті потерпілого, обґрунтував свої висновки на первинних показаннях свідка ОСОБА_3, з яким у нього не було очної ставки, не допитав низку свідків, а також не врахував те, що до нього застосовувалися незаконні методи ведення слідства і він обмовив себе.
Засуджений ОСОБА_3 касаційну скаргу не подав.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою скаргу, заперечення потерпілої ОСОБА_2, міркування прокурора про безпідставність скарги засудженого і законність вироку, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, наведені засудженим у скарзі, колегія суддів не знаходить підстав для їх задоволення.
Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_4, за обставин вказаних у вироку суду першої інстанції ґрунтується на перевірених у судовому засіданні доказах і є правильним.
Суд підставно у вироку послався на показання ОСОБА_1 як на досудовому слідстві, так і у судовому засіданні. При цьому ОСОБА_1 детально вказав на обставини вчинення вбивства, повідомив, що сварка між ним і ОСОБА_4 виникла на грунті особистих неприязних стосунків, оскільки ОСОБА_4 умисно образив його та принизив його людську гідність. ОСОБА_1 також вказав місце де він задушив потерпілого і куди разом із ОСОБА_3 переніс труп ОСОБА_4
ОСОБА_1 підтвердив свої пояснення і при відтворенні обстановки та обставин події, добровільно повідомивши про те, як розгорталися події у лісосмузі із його, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 участю.
Суд послався й на пояснення ОСОБА_3, які нічим не відрізняються від показань ОСОБА_1
Показання потерпілої ОСОБА_2, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 доповнюють пояснення ОСОБА_1 про відносини, що склалися між засудженим і потерпілим, та про події котрі передували вбивству.
Суд підставно, як на докази винності ОСОБА_1 в умисному вбивстві ОСОБА_4, послався на дані, що містяться у явках з повинною ОСОБА_1 та ОСОБА_3, де вони добровільно повідомили про вбивство ОСОБА_4, на дані, що є у протоколі огляду місця події, схемі складеної ОСОБА_3, протоколі відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3, протоколі впізнання потерпілою ОСОБА_2, ОСОБА_4 та на дані, що містяться у висновках експерта та акті судово-медичного обстеження скелетованого трупа.
Таким чином, суд, дослідивши зібрані докази і давши їм належну оцінку, дійшов до переконливого висновку, що ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4 під час сварки з ним на ґрунті особистих неприязних стосунків.
Доводи ОСОБА_1 про те, що він не мав наміру вбивати ОСОБА_4 були предметом перевірки суду і обґрунтовано визнані такими, що не відповідають обставинам справи, встановленим у суді.
Суд дав належну оцінку показанням ОСОБА_3 і умотивував своє рішення чому окремі з них визнані неправдивими. Колегія суддів знаходить ці висновки суду переконливими і тому не вбачає підстав вважати, що
ОСОБА_3, викриваючи ОСОБА_1, умисно обмовив його.
Не знайшла свого підтвердження й заява ОСОБА_1 про застосування до нього незаконних методів ведення досудового слідства.
Що стосується доводів засудженого про неповноту досудового і судового слідства, а також невстановлення мотиву вбивства, то вони повністю спростовані матеріалами справи, що були предметом дослідження.
Суд першої інстанції дав належну оцінку висновку експерта і даним судово-медичного обстеження і у сукупності із іншими доказами., у тому числі з показаннями самого засудженого, зробив правильний висновок щодо причини настання смерті ОСОБА_4
Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи ОСОБА_1 як під час вчинення вбивства, так і після нього, у тимчасово-хворобливому, емоційному стані не перебував, також як і у стані фізіологічного афекту.
Дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 115 КК України і колегія суддів не вбачає підстав для її зміни.
Що стосується визнання ОСОБА_1 винним у вчиненні крадіжки скутера у ОСОБА_5, за обставин викладених у вироку, то суд вірно встановив фактичні обставини, послався на досліджені докази і його висновок, який не оскаржується засудженим, є правильним.
Покарання ОСОБА_1, з урахуванням вироку апеляційного суду, призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України і колегія суддів не вбачає підстав для його пом'якшення, оскільки воно є достатнім і необхідним.
Порушень кримінально-процесуального закону, що тягнуть зміну чи скасування судових рішень не знайдено.
Керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Красногвардійського районного суду від 24 квітня 2007 року та вирок апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 10 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.
судді:
Кравченко К.Т. Мороз М.А. Пошва Б.М.