Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
у складі:
головуючого - судді
Кравченка К.Т.,
судді за участю прокурора захисника потерпілої
Пошви Б.М. і ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2007 року.
Вироком Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 січня 2007 року
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця м. Вознесенськ Миколаївської області, раніше не судимого,
засуджено :
- за ч. 3 ст. 286 КК України на 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки,
- за ч. 1 ст. 135 КК України на 1 рік позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, остаточне покарання ОСОБА_1призначено 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілих: ОСОБА_2 12295,70грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 20000грн. на відшкодування моральної шкоди; ОСОБА_6 7787грн. на відшкодування матеріальної шкоди та 20000грн. на відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2007 року вирок щодо ОСОБА_1 змінено, виключено з вироку вказівку суду про порушення ОСОБА_1 п. п. 1.3, 1.5, 2.3б, 2.10, 10.1, 11.1, 11.2, 12.2, 12.3 Правил дорожнього руху України, пом'якшено покарання за ч. 1 ст. 135 КК України та призначено 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 70 КК України остаточне покарання ОСОБА_1призначено 7 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 роки.
У решті вирок залишено без зміни.
За вироком суду з урахуванням внесених змін ухвалою апеляційного суду ОСОБА_1 визнано винуватим і засуджено за те, що він 15 липня 2005 року, приблизно о 22год., керуючи на підставі довіреності технічно справним автомобілем “Опель- Вектра» д. н. НОМЕР_1, рухаючись в темний час доби в умовах обмеженої видимості по вулиці Матросова в м. Вознесенську Миколаївської області по сухій асфальтованій проїжджій частині від провулка Широкий в напрямку вулиці З. Космодем»янської, зі швидкістю 60 км/год., проявив безпечність та неуважність, не вибрав потрібний безпечний боковий інтервал, чим порушив п. п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України і, не впоравшись з керуванням транспортного засобу, без гальмування скоїв попутне бокове ковзне зіткнення з велосипедом “України» під керуванням велосипедиста ОСОБА_7 з пасажиркою ОСОБА_8, який рухався в попутному напрямку по правій стороні проїжджої частини вулиці Матросова. Внаслідок ДТП потерпілому ОСОБА_7 були заподіяні тяжкі тілесні ушкодження від яких він помер на місці пригоди, і ОСОБА_8 - тяжкі тілесні ушкодження, від яких вона померла 19.07.2005р. у лікарні.
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1вказує на однобічність та неповноту судового слідства, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим його вину у вчиненні злочину, передбаченого за ч. 3 ст. 286 КК України не доведено. Крім того зазначає, що судом при призначенні покарання не в повній мірі враховано пом'якшуючи обставини, а саме, що ним в добровільному порядку частково відшкодовано потерпілим матеріальну шкоду.
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, думку прокурора про залишення касаційної скарги засудженого без задоволення, пояснення захисника ОСОБА_3, який підтримав касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2про залишення скарги засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи та доводи, наведені у касаційній скарзі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Перевіркою встановлено, що суд правильно встановив фактичні обставини справи. Висновки про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України, суд зробив на підставі доказів, досліджених у судовому засіданні, і детально викладених у вироку.
Вчинення ОСОБА_1 наїзду на потерпілих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 внаслідок порушення Правил дорожнього руху, підтверджується зібраними по справі доказами, яким суд дав належну оцінку.
За висновками судово - автотехнічних експертиз дії водія ОСОБА_1 не відповідали вимогам п. п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху України, оскільки ОСОБА_1мав технічну можливість запобігти зіткненню з велосипедистом.
Посилання засудженого на однобічність та неповноту судового слідства, є безпідставними, і не відповідають матеріалам справи, оскільки всі обставини справи досліджено повно.
Твердження засудженого про те, що його вину у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України не доведено, ретельно перевірялися як судом першої інстанції, так і апеляційним судом, і визнані безпідставними.
Аналіз усіх доказів дає підстави касаційному суду зробити висновок про доведеність винуватості ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій за ч. 3 ст. 286, ч. 1 ст. 135 КК України.
Згідно із встановленими у справі фактичними обставинами матеріальний закон судом застосовано правильно.
Істотних порушень органами досудового слідства чи судом норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни або скасування судових рішень, не встановлено.
Призначаючи ОСОБА_1покарання, суд урахував ступінь тяжкості вчинених ним злочинів, дані про особу засудженого, обставини, що пом'якшують покарання, в тому числі і ті, на які посилається засуджений ОСОБА_1 у скарзі. Нових обставин, які не враховані судами першої та апеляційної інстанції, у скарзі не наведено. Тому підстав для його пом'якшення, про що йдеться у касаційній скарзі, колегія не вбачає.
Керуючись ст.ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
касаційну скаргу засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Вирок Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 5 січня 2007 року та ухвалу апеляційного суду Миколаївської області від 22 березня 2007 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни.
Кравченко К.Т. Пошва Б.М. Мороз М.А.