Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі:
головуючого Селівона О.Ф.,
суддів Скотаря А.М., Шевченко Т.В.
за участю прокурора Сорокіної О.А. та потерпілої ОСОБА_2
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 1 листопада 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілої ОСОБА_2 на вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 2 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1
Цим вироком ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Будища Звенигородського району Черкаської області, згідно зі ст. 89 КК України такого, що не має судимості,
визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України, і призначено йому за цим законом покарання із застосуванням ст. 69 КК України 5 років позбавлення волі.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь потерпілої ОСОБА_23175 грн. 70 коп. на відшкодування майнової шкоди та 15000 грн. на відшкодування моральної шкоди.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1 залишено без зміни.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він разом з особою, кримінальну справу щодо якої виділено в окреме провадження, 24 лютого 2005 року близько 20 год. 30 хв. у кав'ярні в с. Будищі Звенигородського району Черкаської області на ґрунті особистих неприязних стосунків умисно наніс удар стільцем та численні удари руками і ногами по тулубу та голові ОСОБА_3., заподіявши йому тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, які спричинили його смерть.
У касаційній скарзі потерпіла ОСОБА_2, не оспорюючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації дій ОСОБА_1, посилається на обставини, які, на її думку, обтяжують йому покарання і не були враховані судом та просить судові рішення щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на нове розслідування або змінити судові рішення щодо нього у зв'язку з невідповідністю призначеного йому покарання тяжкості вчиненого ним злочину і його особі внаслідок м'якості та безпідставним застосуванням ст. 69 КК України і призначити ОСОБА_1 більш суворе покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення потерпілої ОСОБА_2, яка підтримала свою касаційну скаргу, думку прокурора про необхідність часткового задоволення касаційної скарги потерпілої, скасування судових рішень щодо ОСОБА_1 і направлення справи на новий судовий розгляд, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Згідно зі ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті за цей злочин.
Призначаючи ОСОБА_1 на підставі ст. 69 КК України більш м'яке покарання, ніж передбачено ч. 2 ст. 121 КК України, за якою його засуджено, суд всупереч вищезазначеним вимогам закону лише послався на обставини, які пом'якшують ОСОБА_1 покарання, та дані про його особу, але не навів мотивів, з яких ці обставини можна вважати такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ним злочину.
За таких обставин прийняте судом рішення про призначення ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України покарання нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті, за якою його засуджено, не можна визнати обґрунтованим.
Наведене у касаційній скарзі потерпілої ОСОБА_2прохання про призначення ОСОБА_1 більш суворого покарання виходить за межі повноважень касаційного суду.
Тому вирок та ухвала щодо ОСОБА_1 підлягають скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.
Якщо при новому судовому розгляді ОСОБА_1 буде визнано винним у вчиненні злочину з тим же обсягом обвинувачення, то покарання має бути призначено відповідно до вимог кримінального закону.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 395, 396 КПК України, колегія суддів
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_2у кримінальній справі щодо ОСОБА_1 задовольнити частково.
Вирок Звенигородського районного суду Черкаської області від 2 червня 2005 року та ухвалу колегії суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області від 25 жовтня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд у той же місцевий суд в іншому складі суду.
Судді:
З оригіналом згідно:
Суддя Верховного Суду України О.Ф. Селівон