Справа № 420/13213/24
27 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якого діє представник ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Херсонській області), в якому просить:
визнати протиправною дії/бездіяльність відповідача щодо непроведення позивачу на загальних підставах перерахунків пенсії за вислугу років, починаючи з 01.03.2024, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.19 № 2262-12 та Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році» та виплату пенсії з 01.03.2024 у невстановленому законом розмірі;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області проводити позивачеві на загальних підставах перерахунки та виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.03.2024, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-12 та Постановами Кабінету Міністрів України про індексацію/перерахунок пенсій, з нарахуванням компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії;
стягнути з відповідача на користь позивача 100000 грн моральної шкоди, як негайного виконання рішення, одним платежем.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 01.01.2015 позивач перебуває на пенсійному обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років, згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році» з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій…) підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 (підвищення на 7,96 %), встановлений пунктом 1 цієї постанови з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Проте, відповідач не провів на загальних підставах поточний перерахунок пенсії позивачу, починаючи з 01.03.2024, згідно з Постановою № 185, та сплачує позивачу пенсію у колишньому розмірі - 9501,42 грн, чим грубо порушив права позивача.
Відмова відповідача у проведенні перерахунків пенсії позивача, починаючи з 01.03.2024, мотивована відсутністю підстав для проведення перерахунку пенсії, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів вразливих верств населення у 2024 році».
Спеціальне законодавство у сфері соціального захисту, а саме стаття 46 Закону № 1058-IV (ст. 55 Закону України № 2262-XII відповідно) визначає, що нараховані суми пенсії, неотримані з вини органу, що призначає та виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким терміном із нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
При цьому, право на компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Протягом тринадцяти років з моменту першого судового розгляду відповідачем навмисно порушується конституційне право позивача, військового пенсіонера, на пенсійне забезпечення у старості, ігноруються судові рішення, внаслідок чого позивач змушений дев'ятий раз звертатися до суду за захистом порушеного права.
Протиправною бездіяльністю відповідача, виплатою пенсії в невстановленому законом розмірі, позивачу завдано і продовжує завдаватися моральної шкоди, яка полягає у моральних переживаннях, у зв'язку з постійним тривалим порушенням його прав на соціальний захист, що порушує нормальний спосіб життя, призводить до постійної тривожності, безсоння.
Позивач вважає, що дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсій у невстановленому законом розмірі, починаючи з 01.03.2024, є протиправними, порушують конституційні права позивача на соціальне забезпечення, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 03.05.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
22.05.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що на 23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат і додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Відповідно до пункту 2 Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році», з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 та 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій.) підвищуються на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 .
При цьому, пунктом 3 Постанови №185 визначено, що розмір індексації не може перевищувати 1500,00 грн.
Постановою №185 встановлено, що з 01.03.2024 індексація розміру пенсії проводиться з урахуванням:
- розміру збільшення пенсії відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсії та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році»;
- розміру збільшення пенсії відповідно пункту 2 постанови Кабінету Міністрів від 24.02.2023 №168 «Про індексацію пенсії і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
Протягом 2012-2023 року органами Пенсійного фонду проводився перерахунок пенсії позивача в порядку виконання судових рішень. Пенсія Позивачу перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі наданих уповноваженим органом документів.
Враховуючи вищевикладене, у Головного управління відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
Щодо вимоги позивача відшкодувати моральну шкоду відповідач зазначає, що позивачем не наведено жодного факту заподіяння моральних страждань, не доведено причинного зв'язку між діями Головного управління та спричиненням фізичних та моральних страждань.
Також не наведено жодних доказів, у чому полягає спричинена, на думку Позивача шкода та чим саме він керувався, визначаючи розмір моральної шкоди, тому підстави для задоволення відшкодування моральної шкоди відсутні.
Пенсія позивачу перерахована та виплачується відповідно до вимог чинного законодавства та на підставі наданих уповноваженим органом документів, тому підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 01.01.2015 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Херсонській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 у справі №540/2236/18 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести перерахунок та виплату ОСОБА_3 призначеної пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 06.03.2018 року, починаючи з 01.01.2018 року.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14.02.2022 у справі №540/8738/21 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячної доплати до пенсії у розмірі 2000 грн згідно з постановою Кабінету Міністрів України «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» від 14.07.2021 №713, починаючи з 01.07.2021.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 31.05.2022 у справі №420/5092/22 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області провести з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 відповідно до п. 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», із врахуванням раніше виплачених сум.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 14.04.2023 у справі №420/4822/23 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за вислугу років, починаючи з 01.03.2023 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та Постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році».
На виконання вищезазначених судових рішень Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснило перерахунок пенсії позивача.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідачем не здійснено перерахунку пенсії позивача з 01.03.2024.
На звернення стосовно пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Херсонській області листом від 04.04.2024 №2941-2114/З-03/8-2100/24 повідомило, що рішення суду виконані у спосіб та в межах повноважень, які передбачені чинним законодавством України. Підстави для проведення перерахунку пенсії з 01.03.2024 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» відсутні.
Вважаючи дії відповідача щодо нарахування та виплати пенсій у невстановленому законом розмірі, починаючи з 01.03.2024, протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» (далі - Постанова № 185).
Пунктом 2 постанови № 185 установлено, що з 1 березня 2024 р. розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 16 лютого 2022 р. № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (Офіційний вісник України, 2022 р., № 18, ст. 968) та пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» (Офіційний вісник України, 2023 р., № 26, ст. 1475) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Підвищення пенсії, передбачене абзацом першим цього підпункту, встановлюється додатково до щомісячної доплати до пенсії, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 р. № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб».
Підвищення на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, застосовується також у разі поновлення виплати пенсії, призначеної до 31 грудня 2023 р. відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та перерахунку пенсії відповідно до зазначеного Закону, крім перерахунків у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за зазначеним Законом.
Підвищення пенсії, передбачене цим підпунктом, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Пунктом 3 Постанови № 185 установлено, що розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з прийняттям Кабінетом Міністрів України Постанови №185 у нього виникло право на підвищення розміру пенсії з 1 березня 2024 року на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї Постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 Постанови № 185, у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Матеріали справи не містять будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження здійснення відповідачем перерахунку пенсії за вислугу років позивачу з 01.03.2024 відповідно до п.2 Постанови №185.
У відзиві на позов відповідач заперечує право позивача на такий перерахунок.
Таким чином, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Херсонській області допущено протиправну бездіяльність щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугу років позивачу з 01.03.2024 4 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році».
При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.
З урахуванням зазначеного, суд вважає за необхідне зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році», з врахуванням раніше виплачених сум.
Щодо вимоги позивача про нарахування компенсації втрати доходу за затримку виплати пенсії суд зазначає наступне.
Статтею 55 Закону №262-ХІІ передбачено, що нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але своєчасно не отримав з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більш як за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недоотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії.
Нараховані суми пенсії, не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Відповідно до ст. 2 вказаного Закону компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії або щомісячне довічне грошове утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством); соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
З аналізу вищевикладеного випливає, що обов'язок здійснити компенсацію втрати частини доходів настає лише у випадку порушення встановлених строків їх виплати у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів.
Враховуючи зазначені вище норми та обставини цієї справи, суд доходить висновку, що оскільки непроведення виплати пенсії позивачу відбулося з вини держави в особі її компетентних органів, то перерахунок виплати пенсії має проводитися без обмеження будь-яким строком та з нарахуванням компенсації втрати частини доходів відповідно до статті 55 Закону № 2262-ХІІ.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 100000,00 грн моральної шкоди, як негайного виконання рішення, одним платежем суд зазначає наступне.
У статті 56 Конституції України гарантовано, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Згідно зі статтею 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 23 ЦК України).
Загальні підходи до відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади, були сформульовані Верховним Судом у постановах від 10 квітня 2019 року у справі №464/3789/17, від 27 листопада 2019 року у справі №750/6330/17.
Зокрема, Суд дійшов висновку, що адекватне відшкодування шкоди, зокрема й моральної, за порушення прав людини є одним із ефективних засобів юридичного захисту (пункт 49).
Моральна шкода полягає у стражданні або приниженні, яких людина зазнала внаслідок протиправних дій.
Страждання і приниження - емоції людини, змістом яких є біль, мука, тривога, страх, занепокоєння, стрес, розчарування, відчуття несправедливості, тривала невизначеність, інші негативні переживання (пункт 52).
Порушення прав людини чи погане поводження із нею з боку суб'єктів владних повноважень завжди викликають негативні емоції.
Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду.
Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
При цьому слід виходити з презумпції, що порушення прав людини з боку суб'єктів владних повноважень прямо суперечить їх головним конституційним обов'язкам (статті 3, 19 Конституції України) і завжди викликає у людини негативні емоції.
Проте, не всі негативні емоції досягають рівня страждання або приниження, які заподіюють моральну шкоду. Оцінка цього рівня залежить від усіх обставин справи, які свідчать про мотиви протиправних дій, їх інтенсивність, тривалість, повторюваність, фізичні або психологічні наслідки та, у деяких випадках, стать, вік та стан здоров'я потерпілого.
У справах про відшкодування моральної шкоди, завданої органом державної влади або органом місцевого самоврядування, суд, оцінивши обставин справи, повинен встановити чи мали дії (рішення, бездіяльність) відповідача негативний вплив, чи досягли негативні емоції позивача рівня страждання або приниження, встановити причинно-наслідковий зв'язок та визначити співмірність розміру відшкодування спричиненим негативним наслідкам.
У позовній заяві позивач зазначає, що заподіяння йому моральної шкоди пов'язане з порушеннями протягом 12 років конституційного права на пенсійне забезпечення.
Позивачем жодними доказами не доведено суду, що бездіяльністю відповідача нанесена позивачу моральна шкода в такому розмірі.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Вимога про стягнення моральної шкоди у даній справі поєднана з вимогою про поновлення порушеного права позивача на перерахунок пенсії з 01.03.2024 на підставі Постанови № 185.
Натомість, зі змісту позовної заяви вбачається, що така шкода, за твердженням позивача, заподіяна йому протягом 12 років, у той час як з дня належного позивачу перерахунку пенсії (з 01.03.2024), що є предметом спору, до дня його звернення до суду (27.04.2024) минуло менше двох місяців.
Оскільки моральна шкода має бути обов'язково аргументована поза розумним сумнівом із зазначенням того, які конкретно дії спричинили моральні переживання та наскільки вони були інтенсивними, щоб сягнути рівня страждань, тому суд дійшов висновку про необґрунтованість позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди.
Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 11.06.2020 по справі № 340/1300/20.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч.1 ст.77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Стосовно вимоги позивача щодо звернення рішення суду до негайного виконання у повному обсязі заявлених позовних вимог шляхом стягнення усієї суми боргу за пенсією, починаючи з 01.03.2024 на день фактичної виплати, з компенсацією втрати доходу суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Ураховуючи те, що предметом спору у даній справі є протиправність дій відповідача, суд не вирішує питання про стягнення конкретно визначеного розміру суми пенсії, а лише зобов'язує відповідача вчинити дії щодо перерахунку пенсії.
Отже, у суду відсутні законні підстави для звернення рішення до негайного виконання.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача у 14-денний строк подати звіт про виконання судового рішення, зверненого до негайного виконання, суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 382 КАС України встановлено, що суд, який ухвалив рішення в адміністративній справі, має право зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Вказані положення не є імперативними та передбачають диспозитивну поведінку суду. Тобто, це право суду, а не його обов'язок, суд має можливість самостійно на власний розсуд приймати рішення про необхідність чи відсутність потреби в зобов'язанні суб'єкта владних повноважень подати звіт.
При цьому, вирішуючи питання щодо встановлення судового контролю, суд має врахувати надані позивачем докази, особливості покладених на суб'єкта владних повноважень обов'язків згідно із судовим рішенням та його можливості ці обов'язки виконувати в рамках законодавства.
Суд вважає за необхідне зазначити, що рішення суду до негайного виконання не допускалося.
Враховуючи вищевикладене, суд не вбачає підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення у даній справі.
Стосовно вимоги позивача щодо винесення окремої ухвали про невідповідність директивного листа Пенсійного фонду України від 17.02.2015 №4626/02-40 нормам Конституції України, Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне державне страхування» від 09.07.2003 № 1058-ІV , Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ, Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 №1282-XII, «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, в частині обов'язковості виконання судових рішень, дотримання встановленого порядку проведення перерахунку та індексації раніше призначених пенсій, та притягнення до відповідальності посадових осіб Пенсійного фонду України та Головного управління ПФУ в Херсонській області, рішення, дії чи бездіяльність яких визнані протиправними суд зазначає наступне.
Відповідно ч. 1-6 ст. 249 КАС України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.
У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.
Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.
В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.
З метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання.
Окрему ухвалу може бути винесено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанцій.
Таким чином, постановлення окремої ухвали є правом суду, яке застосовується у виключних випадках.
В той же час, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в межах спірних правовідносин відсутні підстави для винесення окремої ухвалу, в порядку визначеному ст. 249 КАС України.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Ухвалою суду від 03.05.2024 звільнено ОСОБА_1 від сплати судового збору у сумі 1211,20 грн в адміністративній справі № 420/13213/24.
Таким чином, враховуючи часткове задоволення позовних вимог та згідно із ст.139 КАС України судові витрати зі сплати судового збору у загальній сумі 605,60 грн підлягають стягненню в Державний бюджет України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 - 78, 90, 139, 143, 242 - 246, 250, 255, 257 - 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області щодо нездійснення перерахунку пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.03.2024 4 відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році».
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з 01.03.2024 відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 № 2262-ХІІ та Постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185 «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш уразливих верств населення у 2024 році», з виплатою компенсації втрати доходу у зв'язку з порушення строків виплати пенсії, з врахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області (73036, м. Херсон, вул. Валентини Крицак, 6, код ЄДРПОУ 21295057) в Державний бюджет України судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний