Справа № 420/11623/24
27 травня 2024 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), в інтересах якої діє адвокат Дзісь Андрій Романович, звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Одеській області), в якому просить:
визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо відмови позивачу у зарахуванні до спеціального стажу періодів роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001 для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню;
зобов'язати ГУ ПФУ в Одеській області зарахувати позивачу до спеціального стажу періоди роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001, нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з 2021 року позивач перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію за віком, обчислену відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Позивач 23.01.2024 подала до ГУПФУ в Одеській області заяву, у якій просила: зарахувати до спеціального стажу роботи всі періоди трудової діяльності у закладах і установах охорони освіти на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню; нарахувати і виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню передбачену п.7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідач направив листа від 07.02.2024, з якого вбачається, що до спеціального стажу не зараховані періоди роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001, оскільки позивачем не надані підтверджуючі довідки про періоди перебування в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відпустках без збереження заробітної плати.
Тобто, відповідачем не враховано до спеціального стажу позивача періоди роботи, які в загальній кількості складають 15 років 9 місяців 12 днів.
Позивач вважає вказані дії відповідача протиправними, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Ухвалою від 18.04.2024 провадження у вказаній справі відкрите, розгляд справи призначений за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
03.05.2024 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній позов не визнає.
Зокрема, свою позицію обґрунтовує тим, що позивач знаходиться на обліку Головного управління та отримує з 14.09.2021 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
18.08.2023 позивач звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню згідно п. 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону 1058-IV.
Відповідно до п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України № 22-1 від 25.11.2005 (далі - Порядок 22-1), після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, яке уповноважене розглянути подану позивачем заяву.
25.08.2023 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на підставі заяви та наданих документів було винесено рішення № 155050002322 про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення у зв'язку з відсутністю необхідного 30-річного стажу.
При обчисленні спеціального стажу для призначення пенсій за вислугу років враховується не більше 1 місяця в рік тривалості відпустки без збереження заробітної плати.
Оскільки відсутня довідка за період роботи з 01.08.1980 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001 не має можливості визначити стаж, який дає право на призначення грошової допомоги на дату звернення. Відсутня довідка за період роботи з 01.08 1980 по 01.10.1998 в закладі державної або комунальної форми власності.
Так, умови призначення грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій регулюється Законом № 1058-IV.
Відповідно до п. 7-1 розділу XV «Прикінцевих положень» зазначено Закону, особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Відповідно до п. «е» ст. 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ) право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 - не менше 25 років.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1191 від 23.11.2011 затверджено Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок № 1191).
Відповідно до п. 2 Порядку № 1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» і «ж» статті 55 Закону №1788 - ХІІ, що передбачені, зокрема, переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909 «Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років» (далі - Перелік № 909).
З наведеного вбачається, що грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій виплачується особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, перелік яких затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 № 909.
Враховуючи те, що у позивача відсутній необхідний спеціальний стаж роботи у Головного управління були відсутні правові підстави для призначення та виплати 10 місячних пенсій відповідно до п. 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону № 1058-IV.
Також відповідач вказує на порушення позивачем строків звернення до суду, оскільки з позовом звернулася 15.04.2024, а позовні вимоги просить задовольнити з 14.09.2021.
Вимога про стягнення судових витрат є необґрунтованою, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону № 1058 забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства, які регулюють спірні відносини, суд приходить до таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує з 08.09.2021 пенсію за віком згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
23.01.2024 позивач звернулася до відповідача із заявою, у якій просила: зарахувати до спеціального стажу роботи всі періоди трудової діяльності у закладах і установах охорони освіти на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, що дає право на виплату грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій станом на день її призначення, яка не підлягає оподаткуванню;
нарахувати і виплатити грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день призначення, яка не підлягає оподаткуванню передбачену п. 7-1 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
На заяву ГУ ПФУ в Одеській області листом від 07.02.2024 повідомило, що до спеціального стажу не зараховані періоди роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001, оскільки не надані підтверджуючі довідки про періоди перебування в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відпустках без збереження заробітної плати.
Вважаючи вказані дії відповідача щодо відмови у здійснені перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні приписи законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 7-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV (далі - Закон №1058-ІV) передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів «е» - «ж» статті 55 закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги, та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України постановою від 23.11.2011 №1191 затвердив Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати (далі - Порядок №1191), який визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 Розділу ХV Прикінцеві положення Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"
Відповідно до пункту 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» і «ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», що передбачені, зокрема, Переліком №909.
Пунктом 5 вказаного Порядку №1191 визначено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 01 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону №1058-IV та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е»-«ж» статті 55 Закону України «Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту «е» статті 55 Закону №1788-XII право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення після досягнення 55 років і за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців.
З аналізу наведених норм законодавства можна дійти висновку, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального страхового стажу роботи на певних визначених законодавством посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV будь-якого іншого виду пенсії.
Аналогічна правова позиція, викладена, зокрема, в постановах Верховного Суду від 20.02.2019 у справі №462/5636/16-а, від 19.03.2019 у справі №466/5637/17.
Зі змісту листа Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 07.02.2024 слідує, що підставами для відмови у призначенні грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій стала відсутність спеціального стажу.
Судом встановлено, що відповідачем не зараховано до спеціального стажу періоди роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001, оскільки позивачем не надані підтверджуючі довідки про періоди перебування в частково оплачуваній відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку та відпустках без збереження заробітної плати.
Відповідач, відмовляючи у призначенні одноразової грошової допомоги, з підстав відсутності інформації про перебування позивача у відпустці без збереження заробітної плати та відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку не врахував тієї обставини, що Порядком №1191 не передбачено виключення з періодів роботи періодів перебування у відпустці без збереження заробітної плати та відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Враховуючи те, що під час перебування у зазначених відпустках позивач продовжував перебувати у трудових відносинах із роботодавцем, зазначені періоди, за їх наявності, мають бути включені до спеціального страхового стажу, тому правові підстави для виключення цих періодів із спеціального стажу відсутні.
Окремо суд зауважує, що відповідно до приписів п.7-1 розділу ХV Закону України №1058, встановлено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення, та в цих приписах не наведено, що особи повинні надавати уточнюючі довідки щодо перебування цих осіб у відпустках без збереження заробітної плати та у відпустках по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку.
Доводи відповідача у відзиві про те, що при обчисленні спеціального стажу для призначення пенсій за вислугу років враховується не більше 1 місяця в рік тривалості відпустки без збереження заробітної плати суд не приймає до уваги, оскільки таке твердження суперечить положенням Закону № 1058-IVта Порядку №1191
Аналіз наведених норм права дає підстави вважати, що період роботи позивача з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001 входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років, а відтак відповідачем протиправно не зараховано до спеціального стажу зазначенні періоди.
Таким чином, суд дійшов до висновку про протиправну бездіяльність, яка полягає у незарахуванні до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001 для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Оскільки судом встановлена протиправна бездіяльність відповідача щодо незарахування до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001, наслідком встановлення такої бездіяльності є зобов'язання ГУПФУ в Одеській області зарахувати до спеціального стажу позивача зазначені періоди роботи.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню суд зазначає наступне.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 "Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод", ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року, приходить до висновку, що з метою ефективного захисту прав позивача слід зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2024, з врахуванням висновків суду.
Доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку на звернення до суду не заслуговують на увагу, оскільки відповідач помилково ототожнює момент, коли позивачу призначено пенсію з моментом, коли право позивача було порушено та виникли підстави для звернення до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Враховуючи те, що відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в обґрунтування своїх заперечень, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позову.
Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255, 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо незарахування до спеціального стажу ОСОБА_1 періодів роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001 для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсії станом на дату її призначення, яка не підлягає оподаткуванню.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) зарахувати до спеціального стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) періоди роботи з 01.08.1980 по 20.11.1984, з 01.04.1988 по 01.10.1998, з 29.09.2000 по 06.09.2001 та повторно розглянути заяву позивача від 23.01.2024, з врахуванням висновків суду.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (65012, м. Одеса, вул. Канатна, 83, код ЄДРПОУ 20987385) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири) грн 48 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя А.С. Пекний