Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України у складі :
розглянула в судовому засіданні у м. Києві 4 жовтня 2007 року кримінальну справу за касаційним поданням першого заступника прокурора Закарпатської області на вирок Іршавського районного суду Закарпатської області від 21 грудня 2006 року, яким
ОСОБА_1,
ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,
уродженця с. Білки Іршавського району
Закарпатської області, раніше не судимого,
засуджено:
- за ч. 1 ст. 122 КК України на 1 рік обмеження волі;
- за ч. 1 ст. 296 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим остаточно ОСОБА_1 призначено 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік.
В апеляційному порядку справа не розглядалась.
Згідно з вироком ОСОБА_1 засуджено за те, що він 3 квітня 2005 року, приблизно о 21 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння в будинку культури села В. Раковець Іршавського району Закарпатської області, під час дискотеки, умисно, на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків, завдав декілька ударів руками, затиснутими в кулаки в обличчя і тулуб ОСОБА_2, спричинивши йому травматичний подвійний перелом нижньої щелепи в підборідковій ділянці справа, ангулярний зліва, струс головного мозку, множинні забої та рани обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Крім того, ОСОБА_1 цього ж дня, знаходячись в будинку культури цього ж села, під час дискотеки, з хуліганських спонукань, грубо порушуючи громадський порядок, що виражалось у присутності відвідувачів дискотеки побиття ОСОБА_2, зірвав її проведення.
У касаційному поданні перший заступник прокурора Закарпатської області, не заперечуючи обґрунтованість засудження ОСОБА_1 та правильність кваліфікації його дій, ставить питання про скасування вироку щодо нього і направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з невідповідністю призначеного покарання тяжкості злочинів та особі засудженого внаслідок м'якості.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касаційного подання, колегія суддів вважає, що у задоволенні подання слід відмовити.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочинів, за які його засуджено, та правильність кваліфікації його дій у касаційному поданні не оспорюється і підтверджується дослідженими та належно оціненими судом доказами.
Що стосується призначеного покарання, то суд у цьому разі, як видно з мотивувальної частини вироку, належно керувався вимогами закону.
Так, суд, призначаючи ОСОБА_1 покарання, врахував дані про особу засудженого, те, що він раніше не засуджувався, позитивно характеризується, обставини, які пом'якшують покарання: щире каяття, активне сприяння у розкритті злочинів, а також обставини, які обтяжують покарання.
Доводи прокурора про те, що суд не врахував вчинення злочину щодо інваліда дитинства як обставину, яка обтяжує покарання не відповідають вимогам закону.
У ст. 67 КК України не зазначено окремо обставини, що обтяжують покарання - “вчинення злочину щодо інваліда дитинства».
За таких обставин суд обґрунтовано застосував до ОСОБА_1 ст. 75 КК України та належним чином мотивував його звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Таким чином, підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.
у задоволенні касаційного подання першого заступника прокурора Закарпатської області у справі щодо ОСОБА_1 відмовити.
Судді:
В.В. Заголдний Г.В. Канигіна Т.В. Шевченко