27 травня 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/10169/23
Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді К.М. Притули, розглянувши в порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить:
-визнати незаконним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , яке оформлене протоколом № 13 (п.7) від 19.08.2021, в частині зняття полковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї три особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень;
- скасувати п.9 наказу №1622 від 13.09.2021 командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності), “Про зняття військовослужбовців, а також осіб, звільнених в запас або відставку військової частини НОМЕР_2 та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_2 ” в частині зняття полковника запасу ОСОБА_1 , з наступним складом сім'ї три особи, а саме: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_2 поновити полковника запасу ОСОБА_1 з наступним складом сім'ї три особи, а саме: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , на квартирному обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та на квартирному обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач вказує, що оскаржуване рішення житлової комісії, оформлене протоколом №13 від 19.08.2021, та наказ командира військової частини (з основної діяльності) від 13.09.2021 №1622 не містить жодної мотивації підстав та причин щодо зняття позивача зі складом сім'ї три особи з черги обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Ухвалою суду від 12 грудня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У встановлений судом строк на адресу надійшов відзив на позовну заяву. Обґрунтовуючи заперечення проти позовних вимог відповідач вказує, що відповідно до листа-роз'яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики ЗСУ від 14.06.2021 року за №370/2/5240 встановлено, що житлові приміщення для постійного проживання та грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення, надаються один раз протягом усього часу проходження військової служби.
Вказує, що Позивач забезпечувався житлом для постійного користування, тому рішення житлової комісії, що оформлене протоколом від 19.08.2021 року за № 13 щодо зняття Позивача з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень відповідає вимогам передбаченими нормативно-правовими актами (а.с.27-20).
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 є пенсіонером Міністерства оборони України, з 2008 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (а.с.12).
З військової служби Позивач звільнений у запас за п.63 підпункту «в» (за станом здоров'я) «Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України від 07.11.2001 № 1053/2001, згідно наказу Міністра оборони України від 03 липня 2008 року № 483. Вислуга років у збройних силах: календарна 27 років 10 місяців (а.с.15).
З серпня 2008 року Позивач знаходився на квартирному обліку зі складом сі'м'ї три особи у відповідності до рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 (далі - Відповідач) від 20 08.2008 року (а.с.19).
Вказана обставина не заперечується сторонами.
Рішенням житлової комісії військової частини НОМЕР_2 від 19.08.2021, яке оформлене протоколом № 13 (п.7), Позивача зі складом сім'ї три особи, знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (а.с.13).
На підставі даного рішення житлової комісії командиром військової частини НОМЕР_2 видано наказ №1622 від 13.09.2021 (п.4), яким також на підставі листа-роз'яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.06.2021 №370/2/5240, Позивача складом сім'ї три особи знято з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання, та з черги обліку осіб, які користуються правом першочергового одержання жилих приміщень (а.с.16).
Не погодившись із вказаними рішеннями відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей визначено Законом України «Про соціальний захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі по тексту Закон), який гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 12 Закону (у редакції, чинній на час ухвалення рішення) держава забезпечує військовослужбовців жилими приміщеннями або за їх бажанням грошовою компенсацією за належне їм для отримання жиле приміщення на підставах, у порядку і відповідно до вимог, встановлених ЖК України, іншими законами, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до абзацу четвертого частини першої статті 12 Закону військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються жилі приміщення для постійного проживання або за їх бажанням грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення. Такі жилі приміщення або грошова компенсація надаються їм один раз протягом усього часу проходження військової служби за умови, що ними не було використано право на безоплатну приватизацію житла.
Військовослужбовці, що перебувають на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на цьому обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду або за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення, а в разі її розформування - у військових комісаріатах і квартирно-експлуатаційних частинах районів та користуються правом позачергового одержання житла (ч.9 ст.12 Закону).
Механізм забезпечення житловими приміщеннями військовослужбовців осіб офіцерського (у тому числі осіб, які проходять військову службу за призовом осіб офіцерського складу), старшинського і сержантського, рядового складу (крім військовослужбовців строкової служби) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення та Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку, розвідувальних органів, посади в яких комплектуються військовослужбовцями, у тому числі звільнених в запас або у відставку, що залишилися перебувати на обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, у військових частинах, закладах, установах та організаціях після звільнення (далі військовослужбовці) та членів їх сімей, регулюється Порядком забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2006 року №1081 (далі по тексту Порядок №1081).
Згідно з пунктом 3 Порядку №1081 військовослужбовцям, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надається житло для постійного проживання, забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житлом для постійного проживання провадиться шляхом надання один раз протягом усього часу проходження військової служби житла новозбудованого, виключеного з числа службового, вивільненого або придбаного у фізичних чи юридичних осіб, надання кредиту для спорудження (купівлі) житла.
Відповідно до пункту 24 Порядку №1081 військовослужбовці зараховуються на облік згідно з рішенням житлової комісії військової частини, яке затверджується командиром військової частини; у рішенні зазначаються дата зарахування на облік, склад сім'ї, підстави для зарахування на облік, вид черговості (загальна черга, в першу чергу, поза чергою), а також підстави включення до списків осіб, що користуються правом першочергового або позачергового одержання житлових приміщень, а в разі відмови в зарахуванні на облік - підстави відмови з посиланням на відповідні норми законодавства.
Згідно з пунктом 29 Порядку №1081 (у редакції, чинній на час звернення до суду) військовослужбовці, які перебувають на обліку при звільненні з військової служби в запас або у відставку за віком, станом здоров'я, а також у зв'язку із скороченням штатів або
проведенням інших організаційних заходів, у разі неможливості використання на військовій службі залишаються на обліку у військовій частині до одержання житла з державного житлового фонду, а в разі розформування військової частини - у військовому комісаріаті і квартирно-експлуатаційному органі та користуються правом позачергового одержання житла..
Підстави для зняття військовослужбовців з житлового обліку передбачені пунктом 30 Порядку №1081, а саме військовослужбовці знімаються з обліку у разі:
- поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпала потреба в наданні житла;
- засудження військовослужбовця до позбавлення волі на строк понад шість місяців, крім умовного засудження;
- звільнення з військової служби за службовою невідповідністю, у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем;
- подання відомостей, що не відповідають дійсності, але стали підставою для зарахування на облік;
- в інших випадках, передбачених законодавством.
Відповідно до пункту 4 розділу І Інструкції з організації забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України та членів їх сімей жилими приміщеннями, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 31.07.2018 №380 (далі по тексту Інструкція №380), військовослужбовцям, які перебувають на обліку осіб, що потребують поліпшення житлових умов шляхом надання житлових приміщень для постійного проживання, та які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та членам їх сімей надаються житлові приміщення для постійного проживання або за їх бажанням виплачується грошова компенсація за належне їм для отримання жиле приміщення.
Згідно з пунктом 1 розділу VІ Інструкції №380 житловими приміщеннями для постійного проживання забезпечуються військовослужбовці та члени їх сімей, які відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» набули права та не забезпечувалися постійним житлом протягом усього часу проходження військової служби і мають календарну вислугу на військовій службі 20 років і більше, зареєстровані в населеному пункті дислокації військової частини, в якій військовослужбовець проходить службу та перебуває на відповідному обліку.
Отже, зазначеними законами держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених житловим законодавством і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Системний аналіз вказаних вище норм права свідчить про те, що військовослужбовці, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, та члени їх сімей мають право на залишення на квартирному обліку до отримання ними житла у разі звільнення в запас чи відставку, крім випадків, прямо передбачених пунктом 30 Порядку №1081.
До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 22 вересня 2021 року у справі №740/3917/20 (провадження №61-6785св21).
З матеріалів справи убачається, що відповідачем не надані належні, допустимі та достовірні докази на підтвердження заперечень проти позову, зокрема в частині, що за період військової служби позивач був забезпечений постійним житлом, або йому була виплачена грошова компенсація за належне для отримання жиле приміщення.
Встановлені обставини дають підстави зробити висновок, що за час перебування на військовій службі позивач не реалізував своє право на житло, передбачене ч.1 ст.12 Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Забезпечення позивача житловою площею відповідачем не було здійснено, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження доводів відповідача, зокрема відсутній ордер на вселення позивача з членами сім'ї в приміщення, в якому позивач проживає, а тому підстави, визначені законом для зняття з обліку позивача, який потребує поліпшення житлових умов, не настали.
Зняття позивача та членів його сім'ї з квартирного обліку згідно з спірним рішенням житлової комісії без зазначення правових підстав буде становити для позивача надмірний тягар, при цьому втрата права на житло є найбільш крайньою формою втручання (рішення ЄСПЛ у справі «МакКенн проти Сполученого Королівства» від 13 травня 2008 року, рішення у справі «Кривіцька та Кривіцький проти України» від 02 грудня 2010 року) та не переслідує законної мети, а відповідачем не доведено необхідність вказаних заходів щодо позивача відповідно до чинного законодавства України.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
У правовій системі України нормативно-правовий акт є основним джерелом права. Нормативно-правові акти поділяють на закони та підзаконні нормативно-правові акти.
Оскільки зазначений вище лист-роз'яснення начальника Центрального управління інженерно-інфраструктурного забезпечення Командування Сил логістики Збройних Сил України від 14.06.2021 №370/2/5240 не є нормативно-правовим актом.
Позивач зареєстрований в АДРЕСА_3 (що відноситься до фонду житлового містечка №3), зі складом сім'ї 3 (трьох) осіб, в тому числі Позивач.
Довідкою про перевірку житлових умов встановлено, що зазначена квартира, в якій зареєстрований та проживає Позивач має три кімнати - загальною площею 67,40 м (а.с.19)
Суд зазначає, що відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду є правом громадянина, а не його обов'язком.
В матеріалах справи відсутні докази того, що позивач правом на приватизацію квартири, в якій він проживає на даний час, не скористався і такого бажання не виявляв, тому відсутні підстави вважати, що маючи право на приватизацію, особа забезпечена житлом.
Крім того, згідно з ч.3 ст.8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина. Таким чином, відсутність відповідного рішення органу приватизації дає підстави вважати, що позивач не забезпечений житлом.
Будь-яких законних підстав для зняття позивача з квартирного обліку під час розгляду вказаної справи судом не встановлено.
При цьому, прийнятими нормативно-правовими актами держава взяла на себе обов'язок забезпечення військовослужбовців жилими приміщеннями, і зокрема, військовослужбовців, які мають вислугу на військовій службі 20 років і більше, на підставах, у межах норм і відповідно до вимог, встановлених житловим законодавством і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Суд відзначає, що забезпечення військовослужбовців належним житлом за безперервну тривалу військову службу є певною соціальною допомогою, підтримкою, додатком до основних джерел існування і спрямоване на реалізацію конституційного права кожного громадянина на достатній життєвий рівень для себе і своєї сім'ї, що включає достатнє харчування, одяг, житло (стаття 48 Конституції України).
Таким чином, при вступі на службу та під час її проходження, позивачу державою було гарантоване певне забезпечення і компенсації, які фінансуються із бюджету. Зупинення або звуження змісту і обсягу гарантованих Конституційних соціальних прав є недопустимим і не повинні погіршувати становище особи, а тому позивач має право на поліпшення житлових умов за рахунок фондів Міністерства оборони України.
Оскільки при зарахуванні позивача на квартирний облік на отримання житла та перебування його на квартирному обліку порушень позивачем допущено не було, під час проходження військової служби він перебував на обліку для поліпшення житлових умов як у загальній черзі, так і у першочерговій, календарна вислуга років у Збройних Силах України становить понад 20 років, підстави, визначені законом для зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов відсутні, тому суд дійшов висновку про незаконність дій відповідача щодо зняття позивача разом із сім'єю з квартирного обліку та про наявність правових підстав для задоволення позову.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , яке оформлене протоколом № 13 (п.7) від 19.08.2021, в частині зняття полковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї три особи.
Оскільки наказ п.9 наказу №1622 від 13.09.2021 командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності), “Про зняття військовослужбовців, а також осіб, звільнених в запас або відставку військової частини НОМЕР_2 та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_2 ” прийнятий на підставі вказаного вище рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , він також підлягає скасуванню.
Суд вважає належним та ефективним обраний спосіб захисту позивача про зобов'язання військову частину НОМЕР_2 поновити полковника запасу ОСОБА_1 з складом його сім'ї у кількості три особи, як наслідок скасування спірного рішення та наказу, а отже і ця вимога підлягає задоволенню.
Що стосується стягнення судових витрат, суд зазначає наступне.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до статті 139 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До матеріалів справи додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 1083,60 грн, вказана сума підлягає стягненню на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Військової частина НОМЕР_2 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , АДРЕСА_2 ) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення житлової комісії військової частини НОМЕР_2 , яке оформлене протоколом № 13 (п.7) від 19.08.2021, в частині зняття полковника запасу ОСОБА_1 зі складом сім'ї три особи, а саме: дружина - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , донька - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Визнати протиправним та скасувати п.9 наказу №1622 від 13.09.2021 командира військової частини НОМЕР_2 (з основної діяльності), “Про зняття військовослужбовців, а також осіб, звільнених в запас або відставку військової частини НОМЕР_2 та членів їх сімей з обліку осіб, які потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання у військовій частині НОМЕР_2 ” в частині зняття полковника запасу ОСОБА_1 , з наступним складом сім'ї три особи, а саме: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , з черги обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та з черги обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 поновити полковника запасу ОСОБА_1 з наступним складом сім'ї три особи, а саме: дружина ОСОБА_2 , дочка ОСОБА_3 , на квартирному обліку осіб, які набули права та потребують поліпшення житлових умов шляхом надання жилих приміщень для постійного проживання та на квартирному обліку осіб, які користуються правом позачергового одержання жилих приміщень.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Військової частина НОМЕР_2 судовий збір у сумі 1083,60 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА