27 травня 2024 року № 320/344/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Скрипки І.М., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Деменчука Дмитра Анатолійовича звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у м. Києві та Київській області (ЦМУ ДМС, Центральне міжрегіональне управління).
Просила визнати протиправним та скасування рішення від 08.06.2022 щодо скасування рішення ГУМВС України в Київській області від 01.07.2011 про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.03.2023 (суддя Брагіна О.Є.) позовну заяву повернуто позивачу на підставі пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13.09.2023 скасовано ухвалу від 19.03.2023, а справу направлено до Київського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
Внаслідок автоматизованого розподілу матеріали справи були передані для розгляду судді Шевченко А.В.
Ухвалою суду від 04.12.2023 (суддя Шевченко А.В.) цю справу прийнято до провадження, відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання.
На підставі розпорядження керівника апарату Київського окружного адміністративного суду було проведено повторний автоматизований розподіл вказаної справи, внаслідок чого матеріали справи були передані для розгляду судді Скрипці І.М.
Ухвалою від 01.04.2024 справу прийнято до провадження суддею Скрипкою І.М. у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказала, що народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, не набула за народженням громадянства жодного з батьків, тому є громадянкою України з моменту народження.
Відповідач у відзиві просив відмовити у задоволенні позову. Зазначав, що у 2011 році до ГУМВС в Київській області звернувся Тю Хай Ха із заявою про оформлення громадянства України за народженням дитині відповідно до частини першої статті 7 «Про громадянство України», за наслідками чого прийнято рішення про оформлення набуття громадянства за народженням. Однак, у подальшому було з'ясовано, що батьком дитини на момент народження є громадянин Республіки В'єтнам, а матір - громадянка російської федерації. У той же час, наголосили, що частина перша статті 7 «Про громадянство України» є підставою набуття громадянства, якщо батьки або один з батьків дитини на момент її народження були громадянами України.
Розглянувши подані документи та матеріали, з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Одеса (Україна).
Як вбачається із свідоцтва про народження (а.с.89), її батько - Тю Хай Ха - громадянин Республіки В'єтнам, мати - ОСОБА_4 , громадянка російської федерації.
01.02.2011 Тю Хай Ха подав заяву про оформлення набуття позивачем громадянства України за народженням відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про громадянство України» (а.с.83-86).
14.11.2011 оформлено довідку №17/3-54-9428 про реєстрацію особи громадянином України (а.с.87). У довідці зазначено, що ОСОБА_1 набула громадянство України на підставі частини першої статті 7 Закону України «Про громадянство України» і є громадянином України з 01.07.2011.
13.06.2018 позивачці видано паспорт громадянина України для виїзду за кордон серії НОМЕР_1 строком дії до 13.06.2028 (а.с.88).
08.06.2022 оформлено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України стосовно ОСОБА_1 (а.с.81-82). В його обґрунтуванні вказано, що під час оформлення набуття громадянства України за народженням було невірно застосовано статтю Закону України «Про громадянство України», оскільки громадянство батька, Тю хай Ха, на момент народження - Республіки В'єтнам, а матері, ОСОБА_4 , - російської федерації; а відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про громадянство України» особа може набути громадянство України за народженням, якщо батьки або один із батьків на момент її народження були громадянами України.
Рішенням ЦМУ ДМС від 08.06.2022, у зв'язку із наведеним вище, скасовано рішення ГУМВС (УМВС) України в Київській області від 01.07.2011 про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить із такого.
За положеннями статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначає Закон України «Про громадянство України» №2235-III (Закон 2235-III).
За визначенням у статті 1 цього Закону громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках; громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України.
За змістом статті 6 Закону 2235-III громадянство України набувається: 1) за народженням; 2) за територіальним походженням; 3) внаслідок прийняття до громадянства; 4) внаслідок поновлення у громадянстві; 5) внаслідок усиновлення; 6) внаслідок встановлення над дитиною опіки чи піклування, влаштування дитини в заклад охорони здоров'я, заклад освіти або інший дитячий заклад, у дитячий будинок сімейного типу чи прийомну сім'ю; 7) внаслідок встановлення над особою, визнаною судом недієздатною, опіки; 8) у зв'язку з перебуванням у громадянстві України одного чи обох батьків дитини; 9) внаслідок визнання батьківства чи материнства або встановлення факту батьківства чи материнства; 10) за іншими підставами, передбаченими міжнародними договорами України.
За правилами частини першої статті 7 Закону 2235-III особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
За положеннями частини четвертої статті 7 Закону 2235-III особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 7, 8, 10-13, 15 цього Закону внаслідок подання неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування особою будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України, у тому числі невиконання зобов'язання, взятого особою у зобов'язанні припинити іноземне громадянство (підданство), в декларації про відмову від іноземного громадянства або в декларації про відсутність іноземного громадянства (стаття 21 Закону 2235-III).
За нормами пункту 96 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215, подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується територіальним підрозділом Державної міграційної служби України, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом «б» пункту 88 цього Порядку, надсилається до територіального органу Державної міграційної служби України.
За приписами пункту 97 цього ж Порядку рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується керівником територіального органу Державної міграційної служби України або його заступником.
Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до територіального підрозділу Державної міграційної служби України, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України.
Територіальний підрозділ Державної міграційної служби України не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Аналізуючи наведені вище норми та з'ясовані у справі обставини, суд приходить до таких висновків.
У випадку, який розглядається, мало місце оформлення громадянства за народженням згідно частини першої статті 7 Закону 2235-III, відповідно до якої особа, батьки або один з батьків якої на момент її народження були громадянами України, є громадянином України.
Тобто, обов'язковою умовою для такого є належність батьків або одного з батьків на момент народження дитини до громадянства України.
У той же час, батьки позивача на момент її народження були іноземцями.
При цьому, заяву про оформлення громадянином України ОСОБА_1 подано її батьком саме на підставі частини першої статті 7 Закону 2235-III.
Отже, підстави для набуття позивачем громадянства України у відповідності із частиною першою статті 7 Закону 2235-III у досліджуваному випадку - відсутні.
У зв'язку із цим, відсутні і підстави для визнання протиправним і скасування рішення про скасування рішення про набуття громадянства України на підставі частини першої статті 7 Закону «Про громадянство України».
Разом із тим, суд звертає увагу, що позивач, як видно з матеріалів справи, має право на набуття громадянства України за нормами частини четвертої статті 7 Закону 2235-III як особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України.
При цьому, для такого набуття, їй необхідно звернутися із відповідною заявою, до якої додати докази ненабуття за народженням ні громадянства Республіки В'єтнам, ні громадянства російської федерації, а також докази проживання батьків на території України на час її народження на законних підставах. Саме такий спосіб є належним для розв'язання ситуації, що склалася, і належним способом захисту особи на набуття громадянства України на відповідній підставі, критеріям якої відповідає ОСОБА_1 .
За наведеного, суд констатує, що позивачем не доведено наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення.
За змістом частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За правилами частини другої цієї ж статті 77 в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із урахуванням викладеного, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
У зв'язку із відмовою у позові підстави для розподілу судових витрат - відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 159, 162, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Скрипка І.М.