Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про залишення позовної заяви без руху
27 травня 2024 року Справа №200/3215/24
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати дії відповідача Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької обл. неправомірними в зв'язку з неправильним перерахунком пенсії;
зобов'язати відповідача Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати пенсію з 26.01.2017 з коефіцієнтом страхового стажу 0,53437 тобто з 1,35 і коефіцієнтом заробітку згідно розпорядження 164234 від 05.09.2011.
Частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу (пункт 3); позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними) (пункт 5).
Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 КАС України, у зв'язку з чим вона має бути залишена без руху з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У постанові Верховного Суду від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 вказано, що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Верховний Суд наголошує на тому, що встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав наголошує на тому, що пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує. Така особа має реальну, об'єктивну можливість виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії з метою отримання інформації про рішення, на підставі якого було здійснено призначення пенсії чи був здійснений її перерахунок, з яких складових вона складається, як обрахована та на підставі яких нормативно-правових актів був здійснений саме такий її розрахунок чи розрахунок її складових.
Отже, з дня отримання пенсійної виплати особою, якій призначена пенсія вона вважається такою, що повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Винятком з цього правила є випадок, коли така особа без зайвих зволікань, в розумний строк після отримання пенсійної виплати, демонструючи свою необізнаність щодо видів та розміру складових призначеної (перерахованої) їй пенсії звернулась до пенсійного органу із заявою про надання їй відповідної інформації. В такому випадку особа вважається такою, що дізналась про порушення її прав при отриманні від пенсійного органу відповіді на подану нею заяву.
Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначила, що порушення її права відбулось з 26.01.2017. До суду із зазначеним адміністративним позовом позивач звернулась лише 24.05.2024.
Отже, позивачем пропущений шестимісячний строк звернення до суду, який визначений частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
До позовної заяви долучено клопотання про поновлення строків звернення до суду, що подається разом із позовом, де підставою поважності причин пропущеного строку звернення до суду вказано наступне.
23.11.2020 позивач звернулась з позовом до відповідача про перерахунок пенсії. Якщо брати дату 25.06.2020, коли позивач могла дізнатись про невірний перерахунок пенсії, то звернення до суду надійшло 23.11.2020, тобто, менше б місяців.
У постанові від 25.09.2023 Верховний Суд в складі колегії судів Касаційного адміністративного суду вказав, що позивач звернулась до суду через 8 місяців.
Тобто, 07.07.2020, як вказано в постанові, позивач звернулась з заявою до ПФУ про перерахунок пенсії і на основі заяви позивачу перераховано пенсію з 25.02.2020. В липні 2020 року позивач звернулась з заявою, після заяви було зроблено перерахунок, ПФУ вказало, що перерахунок роблять з 25.02.2020.
З логіки Верховного Суду, позивач дізналась про перерахунок пенсії 25.02.2020 року, тобто в лютому 2020 року, ще до звернення з заявою і до перерахунку пенсії.
На думку позивача, строк для звернення до суду нею не пропущений, а Верховний Суд вимагає від неї поновлення пропущеного строку для звернення до суду. Тому позивач змушена звернутись до суду з поновленням пропущеного з поважної причини строку для звернення до суду, в лютому 2020 року вона не могла дізнатись про неправильний перерахунок мені пенсії, тому що його зробили тільки в червні 2020 року, і дізнатись про це не могла раніше 25 червня 2020 року з відповіді відповідача від 25.06.2020.
На думку позивача, строк для звернення до суду не пропущений, а тому вона не зверталась з заявою про поновлення пропущеного з поважної причини строку. А оскільки Верховний Суд вимагає поновлення строку, який на думку позивача не пропущений, то остання звертається з такою заявою до суду і просить поновити строк для звернення до суду.
Надаючи оцінку аргументам позивача, суд зазначає про таке.
Постановою Верховного суду від 25.09.2023 у справі № 200/10870/20-а касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №200/10870/20-а скасовано в частині відмови у задоволенні позовних про зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 26 січня 2017 року та в частині визначення коефіцієнту заробітку.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області перерахувати ОСОБА_1 пенсію з 26 січня 2017 року по 23 травня 2020 року залишено без розгляду.
В іншій частині рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року та постанову Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі №200/10870/20-а залишено без змін.
Обґрунтовуючи рішення в частині застосування процесуального строку звернення до суду у даній справі Верховним Судом зазначено: «У схожій ситуації Верховний Суд у постанові від 03.08.2022 у справі № 753/18666/17 дійшов висновку, що статус непрацюючої особи набувається за умови як зняття такої особи з обліку податкових органів, так і зупинення або припинення ним права на зайняття адвокатською діяльністю відповідно до статей 31, 32 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
Суд погоджується з таким правовим висновком і, застосовуючи його в контексті обставин цієї справи, звертає увагу на те, що право ОСОБА_2 на зайняття адвокатською діяльністю зупинено з 26.01.2017, з цього моменту вона набула статус непрацюючої особи та мала право на перерахунок пенсії.
Проте, позивачу було відомо про порушення її прав (не проведення перерахунку пенсії як непрацюючій на підставі відомостей про зупинення адвокатської діяльності) ще у 2017 році, однак з позовом до суду про захист порушених прав вона не зверталася до 23 листопада 2020 року.
Колегія суддів звертає увагу на те, що у постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду:
« для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
колегія суддів наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
До того ж, Верховний Суд вважає, що чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного поновлення судами пропущеного строку.»
Враховуючи ці висновки Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу на те, що ОСОБА_1 було відомо про неналежний (на її думку) перерахунок пенсії, що підтверджується неодноразовим поданням нею заяв та звернень до територіальних органів Пенсійного фонду з січня 2017 року. Однак до суду вона не зверталася. На підставі заяви від 07.07.2020 та повідомлення про зняття з обліку платника єдиного внеску з 24.02.2020 їй проведено з 25.02.2020 перерахунок пенсії. Через вісім місяців після цього вона звернулася до суду.
Суд апеляційної інстанції, з посиланням на зазначену вище постанову Верховного Суду, констатував, що підстави для здійснення перерахунку пенсії з врахуванням всіх підвищень з січня 2017 року відсутні. Отже, позивачем пропущено строк звернення до суду із вимогою про зобов'язання відповідача-2 перерахувати їй пенсію з 26.01.2017.
Однак пенсія є щомісячним платежем, тому спір підлягає розгляду щодо періоду, який відповідає строку звернення до суду, тобто тривалістю шість місяців до дня звернення до суду.
Процесуальним наслідком пропуску строку звернення до суду, у разі якщо суд дійде висновку про відсутність поважних причин для його поновлення, є залишення позовної заяви без розгляду, а не відмова у задоволенні позову. Тому в цій частині судові рішення слід скасувати та ухвалити нове - про залишення позову без розгляду в частині вимог перерахувати пенсію з 26.01.2017 по 23.05.2020….».
Зі змісту наведених у клопотанні обставин не вбачається, що позивач не мала реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений Кодексом адміністративного судочинства України строк. Мотиви і аргументи, які вказані позивачкою в заяві про поновлення пропущеного строку звернення до суду, не можуть розцінюватися як поважні причини пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про поновлення строку звернення до суду.
Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до ч. 1-3 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Таким чином позивачу необхідно подати заяву про поновлення строку звернення до суду, оформлену відповідну до вимог статей 161, 167 Кодексу адміністративного судочинства України із зазначенням
Відповідно до пункту частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно частини 2 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, усуваючи недоліки позовної заяви позивачу необхідно надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом, або відповідних доказів в обґрунтування поданого клопотання.
Керуючись статтями 122, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні заяви позивача про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду та поновлення цього строку - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із зазначенням інших підстав для його поновлення та доказами на підтвердження поважності пропуску строку звернення з позовом.
Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу.
Повідомити позивачу, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему "Електронний суд".
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог ухвали позовна заява підлягає поверненню.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І.В. Буряк