Україна
Донецький окружний адміністративний суд
27 травня 2024 року Справа №200/1980/23
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Давиденко Т.В.
розглянувши в порядку письмового провадження заяву
ОСОБА_1
про визнання протиправними дій відповідача на виконання судового рішення в
адміністративній справі № 200/1980/23
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській
області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року задоволений адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії № 052530003826 від 12.04.2023 року, зобов'язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії за віком від 05.04.2023 року та призначити пенсію за віком з 05.04.2023 року на пільгових умовах відповідно до п."а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213- VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а. Рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.04.2023 року № 052530003826 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах - визнане протиправним та скасоване. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зобов'язане повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.04.2023 року, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
18.04.2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 року № 052530003826, прийняте на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23, зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року по справі 200/1980/23, щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 05.04.2023 року, врахувавши висновок суду, щодо права на призначення пенсії за віком.
Доводи заяви обґрунтовані тим, що відповідач добровільно виконав рішення суду та повторно розглянув заяву, однак нове рішення відповідача є протиправним.
Вказує про відмову у призначенні пенсії, з якої вбачається, що відповідач не врахував висновку суду, що позивач має право на призначення пенсії за віком та протиправно відмовив у призначенні пенсії без врахування висновків суду.
Дослідивши матеріали справи, доводи заяви, суд вважає заяву такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Таким чином, право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень складовою права на справедливий судовий захист.
За змістом частини 1 ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи. Із зазначено вбачається, що виконуючи рішення суду відповідач зобов'язаний враховувати обставини встановленні судовим рішенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб'єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.
Згідно ч. 6 ст. 383 КАС України за наявності підстав для задоволення заяви суд постановляє ухвалу в порядку, передбаченому статтею 249 цього Кодексу.
З системного аналізу зазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований у тому числі і приписами ст. 383 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Отже, застосування судом до суб'єкта владних повноважень приписів ст. 383 КАС України вбачається за можливе у разі встановлення факту невиконання таким суб'єктом владних повноважень дій зобов'язального характеру, визначених рішенням суду на користь особи - позивача, що має бути підтверджено відповідними доказами, поданими позивачем.
В контексті розуміння вимог чинного законодавства протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень - це зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені, про що зазначив у постанові від 13 червня 2017 року у справі № 21-1393а17 Верховний суд України, роз'яснивши при цьому, що для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту неналежного та/або несвоєчасного виконання обов'язкових дій. Важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов'язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були виконані чи були виконані з порушенням строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість та межі бездіяльності, фактичні підстави її припинення, а також шкідливість бездіяльності для прав та інтересів заінтересованої особи.
Таким чином, суд вказує, що бездіяльністю визнається пасивна форма поведінки особи, що полягає у не вчиненні нею конкретної дії (дій), які вона повинна була і могла вчинити в даних конкретних умовах.
Так, суд у рішенні від 17.07.2023 року у справі №200/1980/23 вирішив зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 05.04.2023 року, з урахуванням висновків суду та норм чинного законодавства.
Зі змісту рішення суду від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23 суд фактично зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повторно розглянути заяву позивача 05.04.2023 року про призначення пенсії за віком керуючись положеннями пункту "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а, а не положеннями ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому, суд звертає увагу на те, що приймаючи рішення від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23 суд не давав оцінку наявності у позивача віку, страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за віком по Списку № 1 згідно а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ.
Як встановлено судом та підтверджується матеріалами заяви, згідно рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 № 052530003826 ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
Суд зазначає, що з аналізу змісту спірного рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області при розгляді заяви позивача про призначення пенсії, управління керувалось положеннями п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ, як зазначав суд у рішенні від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23.
Враховуючи те, що суд не давав оцінку наявності у позивача віку, страхового та пільгового стажу для призначення пенсії за віком по Списку № 1 згідно а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ, а лише вказував, що Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області приймаючи оскаржуване рішення від 12.04.2023 № 052530003826 про відмову у призначенні пенсії за віком позивачу протиправно керувався положеннями частини 3 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та зобов'язував останнього повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на підставі пункту "а" ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» в редакції до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 р. № 213-VІІІ з урахуванням рішення Конституційного Суду України №1-р/2020 від 23.01.2020 року та Рішення Верховного Суду від 21.04.2021 року у зразковій справі №360/3611/20-а, що управлінням при прийнятті рішення від 10.11.2023 року № 052530003826 й було зроблено, суд приходить висновку про відсутність підстав для визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 року № 052530003826, прийнятого на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23, а також вважати, що рішення суду від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області не виконано.
Враховуючи наведене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви позивача про про визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 року № 052530003826, прийняте на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23, зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року по справі 200/1980/23, щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 05.04.2023 року, врахувавши висновок суду, щодо права на призначення пенсії за віком.
З огляду на відсутність у спірних відносинах протиправних дій відповідача щодо виконання рішення суду у цій справі, суд не знаходить підстав для задоволення заяви.
При цьому, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що позивач не позбавлений можливості звернутися до суду з новим адміністративним позовом у разі якщо вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 року № 052530003826 є протиправним.
На підставі викладеного, керуючись Кодексом адміністративного судочинства України, суд, -
В задовленні заяви ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення Головного Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 10.11.2023 року № 052530003826, прийняте на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року у справі № 200/1980/23, зобов'язання Головне Управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виконати рішення Донецького окружного адміністративного суду від 17.07.2023 року по справі 200/1980/23, щодо повторного розгляду заяви про призначення пенсії за віком від 05.04.2023 року, врахувавши висновок суду, щодо права на призначення пенсії за віком - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Давиденко Т.В.