27 травня 2024 рокуСправа №160/6997/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Коренева А.О.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "НТС-ПАРТНЕР" до Дніпровської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» з позовом до Дніпровської митниці, у якому позивач просить суд:
визнати протиправним та скасувати прийняте 04.01.2024 Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № 110050/2024/000003/1, від 04.01.2024 Дніпровською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № 110050/2024/000013/1 від 24.01.2024 р.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» з метою митного оформлення товарів подало до Дніпровської митниці електронні митні декларації № 24UA110050000037U5, № 24UA110050000333U0, а також документи на підтвердження заявленої митної вартості товару. Під час декларування товарів за вказаними електронними митними деклараціями позивачем обрано основний метод визначення митної вартості товару за ціною договору та подані документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару, відповідно до вимог статті 53 Митного кодексу України, зокрема контракт, рахунок-фактуру (інвойс), банківські платіжні квитанції, висновоки експерта, рахунки перевізника, довідки перевізника та інші документи, зазначені в графі 44 митної декларації. Позивач, вказує, що в оскаржуваних рішення про коригування митної вартості товарів митницею не зазначені обґрунтовані сумніви щодо заявленої декларантом митної вартості товарів, не обґрунтовано неможливість застосування основного методу визначення митної вартості та не обґрунтовано застосування резервного методу. Всі необхідні документи для підтвердження митної вартості товару наявні у підприємства та надані під час митного оформлення товару. З огляду на викладене позивач вважає, що спірні рішення про коригування митної вартості товару є безпідставним та таким, що підлягають скасуванню.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
12 квітня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, у якому останній проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що під час здійснення Дніпровською митницею контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом разом з митною декларацією було встановлено, що документи, які підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, містять розбіжностіта не містять всіх даних відповідно до обраного декларантом методу визначення митної вартості (п. 3 ст. 53 МКУ), зокрема, до електронного інвойсу, заявлено торгівельну марку товару «INTEROS», проте у комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості торгівельної марки товарів; у сертифікаті якості б/н від 12.10.2023 наданий виробником відсутні дані щодо якого товару, а наявне тільки твердження від виробника, що якість товару відповідає умовам Контракту; наданий декларантом прайс-лист має суб'єктивний характер, оскільки не відповідає вимогам п. 2 ч.2 статті 52 МКУ; не надано банківського платіжного документу; на вказаних умовах поставки FOB покупець зобов'язаний за власний рахунок укласти договір перевезення товару та понести витрати, пов'язані з доставкою товару до місця призначення, Числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено; у висновку експерта від 03.01.2023 № M-01 в розділі «Матеріали й документі» відсутнє посилання на документи що містять інформацію щодо вагових характеристик товару. Отже, числове значення митної вартості та її складові згідно наданих товаросупровідних документів не підтверджено. Позивачем на вимогу митного органу було повідомлено, що інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення електронних митних декларації у 10-денний термін надаватись не будуть. У зв'язку з чим, були прийнятті рішення про коригування митної вартості, а саме:
від 04.01.2024 № UA110050/2024/000003/1 за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, що ґрунтується на митній вартості за МД від 18.09.2023 № UA100380/2023/685486, на рівні 3,15 дол.США/кг;
від 24.01.2024 № UA110050/2024/000013/1 за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст. 64 МКУ, що ґрунтується на митній вартості за від 23.11.2023 № UA500020/2023/015274 на рівні 3,14 дол.США/кг. На підставі вищезазначеного, відповідач вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів від 04.01.2024 № UA110050/2024/000003/1 та від 24.01.2024 UA110050/2024/000013/1 є такими, що відповідає вимогам чинного законодавства, прийнятим у спосіб та в межах повноважень, наданих митним органам законодавством та цілком обґрунтованим, про що свідчать дані гр. 33 цього рішення.
15 квітня 2024 року до суду надійшла відповіді на відзив відповідача, у якій доводи відповідають доводам позовної заяви, а також зазначено, що доводи Дніпровської митниці у відзиві на позовну заяву не спростовує доводи, викладені в позовній заяві. Зокрема, у відповіді позивачем зазначено, що в силу Положення про Державну митну службу України, затвердженого постановою КМУ від 06.03.2019 № 227, Державна митна служба України не наділена повноваженнями перевіряти обґрунтованість експертних висновків Торгово-промислової палати України. Митним кодексом України не встановлені вимоги щодо змісту та зовнішньої форми висновків експертів торгово-промислових палат, у зв'язку із чим в оскаржуваному рішенні та відзиві відсутні причини невизнання даних висновків експерта ТПП. Крім того, представником позивача наведено порівняння митних декларацій між наданими позивачем до митного оформлення та на підставі яких було здійснено коригування митної вартості відповідачем, згідно з яких жодного критерію не співпало.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 01.03.2023 року між ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" (покупець) та компанією CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO, LTD (продавець) укладений контракт № 298/S, за яким продавець продає, а покупець купує посуд порцеляновий і керамічний, ціна асортимент, кількість й умови поставки вказані у комерційному рахунку, який є невідємної частиною контракту.
Пунктом 2 контракту визначено, що ціна за товар, що поставляється за цим контрактом, і загальна вартість контракту визначається у доларах США. Загальна сума контракту 300 000, 00 дол.США.
Відповідно до пункту 5.2 вказаного контракту товар має бути упакований у картонні коробки. Вартість упаковки входить у вартість товару.
Покупець зобов'язується здійснити передоплату у розмірі 100% вартості узгодженого обсягу товару у рахунку. Товар оплачується банківським переказом в доларах США протягом 60 календарних днів з дати Комерційного рахунку. Товар оплачується банківським переказом в доларах США по копії комерійного рахунку.
Так, 04.01.2024 для митного оформлення в режимі імпорту товару «посуд столовий або кухонний фарфоровий», що надійшов з Китайської Народної Республіки за прямим контрактом від 01.03.23 № 298/S із виробником «CHAOZHOU SANTAI PORCELAIN CO., LTD», до митного органу була подана митна декларація № 24UA110050000037U5 із зазначенням митної вартості товарів на рівні 1,4105 долари США/кг, відповідно до ст. ст. 51, 53 Митного кодексу України, з наданими на підтвердження митної вартості товару документами, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 01.03.23 № 298/S; рахунок (інвойс) від 12.10.23 № NTS20230710/U; банківська платіжна квитанція SWIFT від 03.11.23; висновок експерта від 03.01.24 № М-01; рахунки перевізника від 16.11.23 № CLL398/23 та від 04.12.23 № 368/23; довідка перевізника від 28.12.23 № CLL17373;митна декларація країни відправлення від 12.10.23 № 531620230162252253
Митна вартість товару ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" визначена за основним методом - за ціною договору.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п.2 та п.3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджуютьвартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Також просили надати митному органу скановану копія банківського платіжного документу, що стосується товару під кодом «3001» № «б/н свифт» від 03.11.2023.
У відповідь на повідомлення митниці від 04.01.2024 декларантом надано митному органу лист підприємства ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" від 04.01.2024 № б/н, яким надано повідомлено що декларантом надано всі необхідні наявні документи які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару. Інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення ЕМД від 04.01.2024 у 10-денний термін надаватись не будуть.
04 січня 2024 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000003/1, митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митній вартості за МД від 18.09.2023 №UA100380/2023/685486, на рівні 3,15 дол.США/кг.
04 січня 2024 року у зв'язку із незгодою із рішенням в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 24UA110050000049U8, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 409 676, 73 грн (мито - 128 023, 98 грн, ПДВ - 281 652, 75 грн).
Крім того, 23 січня 2024 року для митного оформлення в режимі імпорту товару «посуд столовий або кухонний з фарфору», що надійшов з Китайської Народної Республіки за вищевказаним прямим контрактом із виробником, відповідачу подана митна декларація № 24UA110050000333U0 із значенням митної вартості товарів на рівні 1, 4136 долари США/кг, відповідно до ст.ст. 51, 53 Митного кодексу України, з наданими на підтвердження митної вартості товару документами, зокрема, зовнішньоекономічний контракт від 01.03.23 № 298/S; рахунок (інвойс) від 09.11.23 № NTS20230710/2; банківська платіжна квитанція SWIFT від 13.12.23; висновок експерта від 22.01.24 № М-14/2; рахунки перевізника від 18.12.23 № 380/23 та від 19.01.24 № 25/24; довідка перевізника від 19.01.24 № CLL17503; митна декларація країни відправлення від 09.11.23 № 531620230162491035, митна вартість товару ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" визначена за основним методом - за ціною договору.
З метою здійснення контролю за правильністю та повнотою визначення декларантом митної вартості товару, відповідно до ч. 5 ст. 54 МКУ, використовуючи право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, з урахуванням п. 2 та п. 3 ст. 53 МКУ, в рамках проведення консультацій з метою обґрунтування вибору методу визначення митної вартості, декларанта зобов'язано протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 2) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 3) виписку з бухгалтерської документації; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; 6) копію декларації країни відправлення.
У відповідь на повідомлення митниці від 24.01.2024 декларантом надано митному органу лист підприємства ТОВ "НТС-ПАРТНЕР" від 24.01.2024 №б/н, яким надано повідомлено що декларантом надано всі необхідні наявні документи які відповідають переліку документів відповідно до ч.3 статті 53 МКУ та підтверджують митну вартість заявленого товару. Інших додаткових документів, крім тих, що було надано під час митного оформлення ЕМД від 23.01.2024 у 10- денний термін надаватись не будуть.
24 січня 2024 року відповідачем прийняте рішення про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000013/1, митна вартість оцінюваних товарів скоригована митницею за другорядним методом визначення митної вартості - 2 ґ) за резервним методом визначення митної вартості, згідно з положеннями ст.64 МКУ, та ґрунтується на митній вартості за від 23.11.2023 №UA500020/2023/015274 на рівні 3,14 дол.США/кг.
24 січня 2024 року у зв'язку із незгодою із Рішенням про коригування митної вартості товарів № UA110050/2024/000013/1 в порядку ч. 7 ст. 55 Митного кодексу України подана нова митна декларація № 24UA110050000376U6, за якою товар випущений у вільний обіг із збільшенням (доплатою) загальної суми митних платежів на 403 563, 30 грн мито - 126 113, 53 грн, ПДВ - 277 449, 77 грн).
Позивач не погодившись із рішеннями митного органу про коригування митної вартості звернувся до суду з позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам та вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відомості про митну вартість товарів використовуються для: 1) нарахування митних платежів; 2) застосування інших заходів державного регулювання зовнішньоекономічної діяльності України; 3) ведення митної статистики; 4) розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами документальної перевірки (стаття 50 МК України).
Згідно із частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Відповідно до положень частин першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Згідно із частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до частини другої статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Частиною третьою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За змістом частини четвертої статті 53 МК України, у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).
Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п'ята статті 53 МК України).
Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).
Таким чином, право митного органу на витребування додаткових документів не є абсолютним, а виникає за наявності хоча б однієї з таких підстав: надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до положень частини другої, третьої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Приписами частини першої статті 337 МК України передбачено, що перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Згідно із пунктом 1 частини четвертої статті 54 цього Кодексу митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною шостою статті 54 МК України передбачено, що митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно із частиною другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання забезпечення сплати митних платежів відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Згідно із положеннями частин другої - восьмої статті 57 МК України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно із положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Частиною сьомою статті 54 МК України передбачено, що у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Системний аналіз вказаних положень МК України дає підстави дійти висновку, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Згідно із частиною шостою статті 53 МК України декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
В той же час, витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Отже, митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Разом з тим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 27.06.2019 р. у справі №803/667/17.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Тягар доведення неправильності заявленої митної вартості лежить на митному органі.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
В свою чергу, відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Як було зазначено судом вище, позивачем для підтвердження заявленої митної вартості відповідачу були надані наступні документи: зовнішньоекономічний контракт від 01.03.23 № 298/S; рахунок (інвойс) від 12.10.23 № NTS20230710/U; банківська платіжна квитанція SWIFT від 03.11.23; висновок експерта від 03.01.24 № М-01; рахунки перевізника від 16.11.23 № CLL398/23 та від 04.12.23 № 368/23; довідка перевізника від 28.12.23 № CLL17373; митна декларація країни відправлення від 12.10.23 № 531620230162252253; рахунок (інвойс) від 09.11.23 № NTS20230710/2; банківська платіжна квитанція SWIFT від 13.12.23; висновок експерта від 22.01.24 № М-14/2; рахунки перевізника від 18.12.23 № 380/23 та від 19.01.24 № 25/24; довідка перевізника від 19.01.24 № CLL17503; митна декларація країни відправлення від 09.11.23 № 531620230162491035.
Митна вартість товару за митною декларацією № 24UA110050000037U5, яка заявлена позивачем з урахуванням висновку експерта Дніпропетровської ТПП Торгово-промислової палати України від 03.01.24 № М-01 на рівні 27 238,14 доларів США, та за митною декларацією № 24UA110050000333U0 базувалась на ціні товару в розмірі 24 535, 90 долари США була оплачена позивачем в повному обсязі, що підтвердженно наданими банківськими платіжними квитанціями.
Суд зазначає, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
При цьому, митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вищенаведений правовий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у його постановах від 09.04.2019р. у справі №826/10733/15, від 24.04.2019р. у справі №810/2878/16, від 05.03.2021р. у справі №823/1461/17, від 18.03.2021р. у справі №820/3736/16, від 19.03.2021р. у справі №820/5525/16, яка є обов'язковою до застосування судом першої інстанції згідно до вимог ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, зі змісту оспорюваних рішень про коригування митної вартості товарів від 04.01.2024 року та 24.01.2024 року видно, що воно не містить будь-яких конкретних обставин, які викликали відповідні сумніви саме у числових значеннях складових митної вартості ввезених товарів, у них не наведено причин неможливості визначення митної вартості імпортованих товарів на підставі поданих декларантом документів, не наведено обґрунтування, які саме відомості у наданих документах містять розбіжності, які не дозволяють підтвердити числові значення складових митної вартості імпортованого товару.
З приводу доводів відповідача, які слугували прийняттю спірних рішеннь, суд зазначає, що зазначена митницею розбіжність, а саме Відповідно до електронного інвойсу, заявлено торгівельну марку товару - «INTEROS», у комерційних та товаросупровідних документах відсутні відомості щодо торгівельної марки товарів, не обґрунтовує як саме вказана розбіжність впливає на числове значення складової митної вартості товару.
Також, суд критично оціюнює доводи митниці що прайс-лист має суб'єктивний характер в розумінні вимог статті 52 МКУ, оскільки Прайс-лист є документом довільної форми і діючим законодавством, у тому числі міжнародним, не встановлено типової форми для нього.
Згідно загальноприйнятої світової практики, прайс-лист має містити відомості, яких достатньо будь-якому покупцю для отримання інформації щодо умов продажу товару, а саме: найменування товару, артикул, якість товару (за необхідності), одиниці виміру (штуки, упаковки тощо), ціну, з обов'язковим зазначенням валюти, контактну інформацію про продавця та будь-які інші положення, що стосуються умов продажу товарів.
На це неодноразово звертав свою увагу Верховний Суд у постановах від 27.06.2019 у справі № 0840/3083/18, від 13.09.2019 у справі № 820/859/17, від 06.02.2020 у справі №520/10709/18.
Щодо доводів відповідача про ненадання декларантом коносаменту, який зазначений у декларації країни відправлення № 531620230162252253 від 12.10.2023 № 531620230162491035 від 09.11.2023 суд вказує, що наведений документ, відповідно до приписів частини першої статті 53 Митного кодексу України, не є документом, який підтверджує митну вартість товарів.
Отже, ненадання позивачем коносаменту, який зазначений у декларації країни відправлення не може бути підставою для невизнання заявленої позивачем вартості товару, оскільки надання таких не є обов'язковим за вказаних обставин підтвердження митної вартості товару.
Надаючи оцінку доводам відповідача, які стали підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, суд вказує, щодо на підтвердження витрат з транспортування товару ТОВ «НТС-ПАРТНЕР» було надано, зокрема рахунки перевізника від 16.11.23 № CLL398/23, від 04.12.23 № 368/23; та від 18.12.23 № 380/23, від 19.01.24 № 25/24; довідка перевізника від 28.12.23 № CLL17373; від 19.01.24 № CLL17503.
Отже, наведені документи у повній мірі підтверджують вартість витрат з транспортування товару.
За вказаних обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо неможливості обчислити витрати на транспортування товару за наданими документами щодо транспортно - експедиційних витрат по поставці товару.
За сукупності викладених обставин суд приходить до висновку, що відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.
Крім того, суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.07.2018 року у справі №809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім визначення джерела інформації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Наведені зауваження, що викладені відповідачем у спірному рішенні про коригування митної вартості товарів, суд вважає помилковими, оскільки їх не можна віднести до таких, які можуть слугувати підставою для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту), адже вказані обставини не впливають на формування митної вартості товару, не вказують на наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості. Документи, на які посилається відповідач (коносаменту, копії митної декларацій країни відправлення, а також недоліки змісту наданого декларантом прайс-листа) не є документами, які підтверджують митну вартість товарів, вичерпний перелік яких наведено у частині 1 статті 53 Митного кодексу України.
Таким чином подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Відповідач приймаючи оскаржуванні рішення про коригування митної вартості, на підставі МД від 18.09.2023 № UA100380/2023/685486, та за ЕМД від 23.11.2023 № UA500020/2023/015274 безпідставно визначив митній вартості товару на рівні 3,15 дол. США/кг та 3,14 дол. США/кг відповідно, посилаючись на подібні фізичні характеристики товару. Оскільки відповідно до позиції Верховного Суду, висловленій у постанові від 27.07.2018 року у справі № 809/1174/17, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Судом встановлено та неспрстовано відповідачем, що наявна в матеріалах справи інформація за своїм обсягом не підтверджує правомірність обрання відповідачем джерела цінової інформації.
Ненадання відповідачем відомостей та доказів щодо додаткових складових до ціни договору оформлених за митною декларацією № 23UA100380685486U товарів, зокрема, витрат на транспортування, а також відмінності у виді транспорту та відсутність відомостей про тип контракту не підтверджує правомірності та обґрунтованості обрання саме цієї митної декларації в якості джерела цінової інформації. Враховуючи, що період оформлення митної декларації № 23UА100380685486U, а саме вересень 2023 року не є максимально наближеним до дати митного оформлення товару позивача січень 2024 року, що суперечить вимогам Митного кодексу України.
Аналізуючи митну декларацію позивача 24UА110050000333U0 з митною декларацією, за якомю відповідач здійснив коригування митної вартості № 23UА500020015274U0, судом встановлено достаньо відмінностей, які суттєво впливають на ціну митної вартості товару, зокрема, тип контранкуту (примий не прямий), витрат на транспортування, а також відмінності у виді транспорту (залізничний морський) не свідчить про правомірність та обґрунтованість обрання саме цієї митної декларації в якості джерела цінової інформації.
Отже, у ході судового розгляду справи суд доходить висновку, що відповідач не спростував контрактну ціну товару, а також не підтвердив об'єктивну неможливість на підставі наданих позивачем документів визначити ціну та рівень митної вартості товару за ціною договору. Додаткових переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не надано, a інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару судом не встановлено.
Таким чином, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.
При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Верховний Суд зазначає, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі “Суомінен проти Фінляндії” (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Серед критеріїв /принципів/, які повинні застосовуватись суб'єктом владних повноважень при прийнятті ним рішень та вчиненні дій та якими керується адміністративний суд у разі оскарження таких рішень, дій, є, зокрема, критерій законності, відповідно до якого суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним, а рішення суб'єкта владних повноважень має прийматися обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. У спорах про оскарження акта індивідуальної дії суб'єкта владних повноважень, який стосується прав та обов'язків особи, суд при вирішенні справи має надати повну та об'єктивну правову оцінку такому акту.
У постанові від 25.02.2020 року у справі №260/718/19 Верховний Суд вказав, що рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися виключно на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин при здійсненні ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід врахувати, що в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв'язку з чим така інформаційна база не містить всіх об'єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Крім того, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларації, яка взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Водночас митний орган повинен зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких зможе усунути сумніви у їх достовірності.
Саме ж по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, відмінність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товарів та рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товару, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.
При цьому, суд зазначає, що наявність у базі даних митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів.
Таким чином, подані декларантом документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
На підставі встановлених судом обставини, суд доходить висновку, що відповідачем безпідставно проведено коригування митної вартості за рішеннями від 04.01.2024 року №UA110050/2024/000003/1, від 24.01.2024 №UA110050/2024/000013/1.
З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів прийнято відповідачем протиправно, отже є таким, що підлягають скасуванню.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З огляду на викладене, доводи позивача є обґрунтованими, а позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» підлягає задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно із частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в розмірі 12 198,60 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією № 3469 від 25.03.2024 року.
Отже, сплачений судовий збір за подачу позову до суду в сумі 12 198,60 грн. підлягає стягненню на користь позивача.
Відповідно до частини 5 статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська обл., ЄДРПОУ 43968660) до Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд. 22, м. Дніпро, 49038, ЄДРПОУ 43971371) про визнання протиправними та скасування рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 04.01.2024 року № 110050/2024/000003/1.
Визнати протиправним та скасувати рішення Дніпровської митниці про коригування митної вартості товарів від 24.01.2024 року № 110050/2024/000013/1.
Стягнути з Дніпровської митниці (вул. Княгині Ольги, буд.22, м. Дніпро, 49038, ІК в ЄДРПОУ 43971371) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НТС-ПАРТНЕР» (вул. Василя Сухомлинського, буд. 48А, смт. Слобожанське, Дніпровський район, Дніпропетровська обл., ЄДРПОУ 43968660) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 12 198,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя А.О. Коренев