27 травня 2024 року Справа №215/1935/24
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Врона О.В., розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпро заяву ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського В.В. у справі №215/1935/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції,-
Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу від 01.04.2024 справа №215/1935/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції, передана за підсудністю до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.04.2024 справа №215/1935/24 була передана на розгляд судді Горбалінському Володимиру Володимировичу.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.04.2024 відкрито провадження у справі №215/1935/24, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
23.05.2024 від позивача до суду надійшла заява про відвід судді Горбалінського Володимира Володимировича від розгляду справи №215/1935/24.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.05.2024 заяву ОСОБА_2 про відвід судді Горбалінського В.В. визнано необґрунтованою. Матеріали адміністративної справи №215/1935/24 передано для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2024 заява про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі №215/1935/24 передана для розгляду судді Вроні О.В.
Відповідно до ч.8 ст.40 Кодексу адміністративного судочинства (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження.
Дослідивши подану позивачем заяву про відвід судді, суд виходить з наступного.
Підстави для відводу (самовідводу) судді наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу
За частинами 2, 3 ст. 36 КАС України, суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
В обґрунтування поданої заяви позивач зазначає, що суддя створює штучні перешкоди для виконання своїх обов'язків, перевищує владу та службові повноваження, навмисно затягує строки розгляду позову, не надав ухвали про відкриття провадження, використовує диктатуру судової влади, абстрактність, ілюзійність своєї діяльності для домінування, з метою використання своїх можливостей для задоволення своїх власних потреб, що призведе до результату розгляду позову в якому прямо заінтересована суддя. Позивачка вказує на перевищення влади, службових повноважень, затягнення строку розгляду, його особистий інтерес, на використання ним можливостей для задоволення власних потреб, оскільки суддя використовує хибні мотиви не повернення відзиву, порушуючи вимоги 42 ст. 167 КАС України та підстави ст.ст. 6,7 КАС України. При цьому, просить зважати на її сумніви про неупередженість, необ'єктивність судді, що не гарантує законність здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду позову.
Підстав, які наведені у ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України свідчать про те, що особа, яка заявляє відвід судді, має навести конкретні обставини, які можуть викликати сумнів у неупередженості та підтвердити їх належними доказами.
Право на подання заяви про відвід (самовідвід) судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи, оскільки стаття 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатись особа при розгляді її позову в національному суді і до яких належить розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб'єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об'єктивним у цій справі, та (її) об'єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.
Європейський суд з прав людини диференціює чи у конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому (рішення у справах Piersack vs Belgium (заява №8692/79), Grieves vs UK (заява №57067/00)). Відповідно до принципу, який є стабільним та викладеним в Рішенні Європейського суду з прав людини у справі Le Compte, Van Leuven and De Meyere, заява №7238/75, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного, про що зазначено у пункті 43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Веттштайн проти Швейцарії" (заява №33958/96) та у пункті 50 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України" (заява №33949/02).
Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття (Розділ ІІ показник: Об'єктивність. Бангалорські принципи поведінки суддів).
Виходячи з доводів, наведених в обґрунтування відводу судді, суд зазначає, що відвід заявлений ОСОБА_1 з підстав незгоди з процесуальним рішенням судді - ухвалою від 26.04.2024 у даній справі.
Проте, ч. 4 ст. 36 КАС України встановлено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
З огляду на вищевикладене, доводи про упередженість або необ'єктивність судді Горбалінського В.В. мають характер припущень, обґрунтованих підстав упередженості судді заявником не вказано.
Судом не встановлено жодної з наведених у ст. 36 КАС України підстав для задоволення заяви про відвід судді.
Згідно ч. 4 ст.40 КАС України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст.36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського В.В. у справі №215/1935/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та не підлягає окремому оскарженню. Заперечення на ухвалу може включатися до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя О.В. Врона