м. Вінниця
27 травня 2024 р. Справа № 120/1233/24
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківського національного університета Повітряних Сил Збройних Сил України ім.І.Кожедуба про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) до Харківського національного університету Повітряних Сил України ім. І.Кожедуба (далі - університет, відповідач) із позовом, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність щодо не застосування мінімальної розрахункової величини , яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року при встановленні з 29 січня 2020 року по 26 червня 2020 року розміру грошового забезпечення , виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року на розмір прожиткового мінімуму для прцездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2020 року, збільшений до розміру мінмальної розрахункової величини 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року;
- зобов'язати з 29 січня 2020 року по 26 червня 2020 року включно, на підставі постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити грошове забезпечення (основні , додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року на розмір прожиткового мінімуму для прцездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2020 року, збільшений до розміру мінмальної розрахункової величини 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня 2020 року - 2361, 50 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що на виконання судового рішення у справі №120/1394/23 здійснено перерахунок та виплачено грошове забезпечення за період з 29.01.2020 р. по 26.06.2020 р.
Однак, при визначенні розміру посадового окладу та окладу за спеціальне звання не застосовано розмір мінімальної заробітної плати, як мінімальну величину, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
При цьому, позивач вказує, що розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.
Відтак, вважаючи бездіяльність відповідача, що полягає у не застосуванні мінімальної розрахункової величини , яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року при встановленні з 29 січня 2020 року по 26 червня 2020 року розміру грошового забезпечення , виходячи з посадового окладу та окладу за військове звання, визначених шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту згідно з додатками 1,12,13,14 до постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30 серпня 2017 року на розмір прожиткового мінімуму для прцездатних осіб, встановленого законом 01 січня 2020 року, збільшений до розміру мінмальної розрахункової величини 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, протиправною позивач звернувся до суду із даним позовом.
Ухвалою від 05.02.2024 р. прийнято позов до провадження, відкрито провадження та вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
08.02.2024 р. надійшов відзив, в якому представник відповідача просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що ОСОБА_1 подав даний позов безпідставно, оскільки він вже звертався до суду з аналогічною позовною вимогою - перерахувати та виплатити на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 за період з 29.01.2020 року по 26.06.2020 року.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 23.03.2023 року по справі № 120/1394/23 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано університет з 29.01.2020 по 26.06.2020 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового начальницького складу та деяких інших осіб» перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704. Відповідно до вищезазначеного рішення суду університет провів перерахунок та виплату грошового забезпечення.
Відповідач вказує, що не може існувати два різних рішення щодо одного і того ж предмета спору. Позивач, звертаючись з новим позовом, фактично намагається отримати прямо протилежне рішення тому, яке ухвалене у адміністративній справі № 120/1394/23. Позиція Позивача є помилковою та такою, що суперечить принципу юридичної визначеності.
Також відповідач зазначив, що згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 11.12.2019 р. у справі № 240/4946/18, щодо застосування норм права, зокрема, пункт 3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Отже, норма пункту 3 розділу II Закону України від 06.12.2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» не втратила чинності та за юридичною силою є вищою за положення пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб», а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови №704.
З огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що згідно із постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 р. № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за спеціальним (військовим) званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначений законом на 01 січня 2018 року.
Ухвалою від 27.05.2024 р. відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи , оцінивши докази, суд встановив наступне.
Як видно із інформації із автоматизованої системи ДСС , Вінницьким окружним адміністративним судом 23.03.2023 р. у справі №120/1394/23 прийнято рішення яким:
- визнано протиправною бездіяльність Харківського національного університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба щодо непроведення ОСОБА_1 з 29.01.2020 перерахунку на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», грошового забезпечення, виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від.30.08.2017;
- зобов'язано Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з 29.01.2020 по 26.06.2020 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», перерахувати та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення (основні, додаткові та одноразові види грошового забезпечення), виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017.
На виконання цього судового рішення ОСОБА_1 виплачено 23.12.2023 р. грошове забезпечення в сумі 35 796, 19 грн., що підтверджується вписикою АТ КБ "Приватбанк" та не заперечується відповідачем.
При цьому, як видно із розрахунку грошового забезпечення ОСОБА_1 , при перерахунку грошового забезпечення військовою частиною застосовано прожитковий мінімум на 01.01.2020 р. в розмірі 2 102 грн.
Позивач з таким нарахуванням грошового забезпечення не погоджується та вказує, що відповідач безпідставно не застосував мінімальну розрахункову величину, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням - 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року , а отже не вірно визначив розмір грошового забезпечення.
Не погоджуючись із бездіяльністю університету, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується виходить з наступного.
Згідно із положеннями частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Статтею 9 Закону України № 2011-XII від 20.12.1991 “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей” встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
30.08.2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб”, яка набрала чинності 01.03.2018 року та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Станом на час прийняття постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року “Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб” пункт 4 цієї постанови передбачав, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
У свою чергу додатки 1, 12, 13, 14 до пункту 4 цієї постанови містили примітки, у яких відображено тарифні коефіцієнти та у якості розрахункової величини зазначений розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Вказані додатки також мають примітки пояснювального характеру. Зокрема, у цих примітках наведена інформація щодо арифметичної дії (множення), яка застосовується при обчисленні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням, в залежності від відповідних тарифних коефіцієнтів, та наведені правила округлення розрахунків. У цих примітках норми права не містяться.
Тобто, вказані додатки до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року дублювали положення п. 4 цієї постанови в частині зазначення розрахункової величини - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Починаючи з 24.02.2018 року, набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, якою пункт 4 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року викладено в новій редакції, яка передбачає, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.
Отже, з 24.02.2018 року змінено розрахункову величину, з якої обчислюються розміри посадових окладів та окладів за військовими (спеціальними) званнями, а саме: замість розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) передбачено використання розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року.
Однак, зміст приміток до додатків 1 та 14 до постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року не було приведено у відповідність з нормою пункту 4 цієї постанови.
Проте, не приведення Кабінету Міністрів України приміток до додатків 1, 12, 13, 14 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року у відповідність до змін, що були внесені в пункт 4 цієї ж постанови, не може бути підставою для обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням з використанням у якості розрахункової величини розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року).
Зміст приміток до додатків 1 та 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018 року у справі № 826/3858/18 не змінювався.
Водночас, рішенням Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано п. 6 постанови Кабінету Міністрів України № 103 від 21.02.2018 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, яким вносились зміни до постанов КМ України, що додаються, зокрема, пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року.
Відповідно до редакції п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, яка діяла до внесення змін, та вимог п. 1 приміток додатку 1 та пункту примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, розміри посадового окладу та окладу за військовими (спеціальними) званнями з 29.01.2020 року мають визначатися шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Таким чином, пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року визначено граничну нижню величину, яка береться для розрахунку посадового окладу, що складає розмір прожиткового мінімуму, встановленого на 1 січня відповідного року, але не менше 50 % мінімальної заробітної плати станом на 1 січня відповідного року. Тобто, у випадку, коли у календарному році, в якому застосовується відповідна норма зазначеного підзаконного нормативно-правового акту, 50 % розміру мінімальної заробітної плати перевищують прожитковий мінімум, 50 % розміру мінімальної заробітної плати стають розрахунковою величиною для обрахунку посадових окладів та окладу за військовими (спеціальними) званнями.
Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України № 1038 від 28.10.2020 року, яка застосовується з 01.10.2020 року, внесені зміни до постанов Кабінету Міністрів України, зокрема № 704 від 30.08.2017 року, а саме примітки до додатка 1 викладено в такій редакції: 1. Посадові оклади за розрядами тарифної сітки визначаються в порядку, встановленому пунктом 4 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року. У разі, коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. Посадові оклади осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу встановлюються за 1 - 12 розрядами. Посадові оклади за окремими посадами осіб рядового, сержантського і старшинського (осіб рядового і молодшого начальницького) складу понад 12 тарифний розряд визначаються керівниками державних органів.
Примітки до додатка 14 викладено в такій редакції: 1. Оклади за військовим (спеціальним) званням визначаються в порядку, встановленому п. 4 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року. У разі коли розмір окладу визначено у гривнях з копійками, цифри до 4,99 відкидаються, від 5 і вище заокруглюються до 10 гривень. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями генерал-полковник, які присвоєні до 01.10.2020 року, зберігається за ними у розмірах, встановлених законодавством. Виплата військовослужбовцям окладів за військовими званнями старший прапорщик, старший мічман, прапорщик, мічман, старшина, головний корабельний старшина, які присвоєні до 01.10.2020 року, зберігається за ними до завершення проведення переатестації у розмірах, встановлених законодавством.
Примітки за своїм змістом та призначенням є такими, що лише роз'яснюють механізм (формулу) обчислення посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням.
Так, постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 06.09.2005 року затверджені Правила підготовки проектів актів КМУ, які визначають загальні підходи до підготовки проектів актів КМ України (постанов і розпоряджень), їх форму, структуру та техніко-юридичні особливості розроблення з урахуванням нормопроектувальної техніки.
За змістом п. 20 вказаних Правил у структурі проекту положення або іншого нормативно-правового акта, який передбачається затвердити постановою, в окремих випадках допускається, як виняток, застосування примітки (зноски) без нормативних положень.
Положеннями п. 2.16 Порядку подання нормативно-правових актів на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України та проведення їх державної реєстрації, затв. наказом Міністерства юстиції України № 34/5 від 12.04.2005 року, також передбачено, що включення до нормативно-правових актів приміток не допускається, за винятком випадків, якщо необхідно дати визначення будь-якого суміжного поняття або помістити короткий коментар, що допоможе точніше зрозуміти положення, викладені в структурній одиниці нормативно-правового акта. Примітки не повинні містити норм права.
Тобто, примітка до нормативно-правового акту носить інформаційний характер та не може містити норм права.
При цьому суд вказує, що пунктом 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, який набрав чинності 01.01.2017 року, встановлено, що після набрання чинності цим Законом мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.
Норми пункту 3 розділу II Прикінцеві та перехідні положення цього Закону були чинними як на дату прийняття постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року, так і станом на 29.01.2020 року неконституційними не визнавалися.
Враховуючи юридичну силу законів та підзаконних нормативно-правих актів, яким є постанова Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, місце таких в системі нормативно-правових актів, оскільки всі підзаконні нормативно-правові акти приймаються на основі законів та за своїм змістом не повинні суперечити їм, суд про те, що при розв'язанні колізії між нормами п. 3 розділу ІІ Закону України № 1774-VIII від 06.12.2016 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” та п.4 КМ України № 704 від 30.08.2017 року, у редакції до внесення змін постановою КМ України № 103 від 21.02.2018 року “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб”, перевагу слід надати положенням закону, як акту вищої юридичної сили з урахуванням принципу верховенства права, закріпленого у ст. 8 Конституції України.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, які викладені у постанові від 11.12.2019 року у справі № 240/4946/18 щодо застосування норм права, а саме пункту 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1774-VІІІ від 06.12.2016 року “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, за якою після набрання чинності цим Законом положення нормативно-правових актів щодо обчислення виплат у процентному співвідношенні до мінімальної заробітної плати застосуванню не підлягають.
Оскільки норма п. 3 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України № 1774-VІІІ від 06.12.2016 року не втратила чинності і за юридичною силою є вищою за положення п. 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 від 30.08.2017 року, у редакції до внесення змін постановою КМ України № 103 від 21.02.2018 року, а також додатків 1, 12, 13, 14 постанови КМ України № 704 від 30.08.2017 року, суд не знаходить правових підстав для обчислення розміру окладу за посадою позивача та окладу за військовим званням із використанням величини мінімальної заробітної плати, а не прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року.
Вказане відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 11.02.2021 у справі № 240/11952/19, від 11.02.2021 у справі № 200/3774/20-а.
Із зазначеного слідує, що відповідно до Постанови № 704 розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів та окладів за військовим званням, як складових грошового забезпечення військовослужбовців, що проходять військову службу, є стала величина розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, а мінімальна заробітна плата (чи її частина) для розрахунків розмірів цих окладів не застосовується.
З огляду на викладене, підстави для врахування такого показника, як "не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року", для обрахунку посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, на думку суду, відсутні.
Більш того, суд вказує, що питання щодо обчислення та виплати позивачу в заниженому розмірі грошового забезпечення з 29.01.2020 року по 26.06.2021 року без врахування розміру посадового окладу та окладу за військове звання шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 постанови № 704 було вирішено Вінницьким окружним адміністративним судом при розгляді адміністративної справи № 120/1394/23.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності оскаржуваної відповіді та докази, надані позивачем, суд доходить висновку, що встановлені у справі обставини не підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, а відтак, в задоволенні адміністративного позову слід відмовити.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір не відшкодовуються.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІН НОМЕР_1 )
Відповідач: Харківський національний університет Повітряних Сил ім. Івана Кожедуба (вул.Сумська 77/79, м.Харків, код ЄДРПОУ 42980799)
Повний текст рішення сформовано 27.05.2024 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна